Справа №615/16/22 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/657/22 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: запобіжний захід
27 жовтня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
-головуючого ОСОБА_2 ,
-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
-при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Валки Харківської області матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 28 вересня 2022 року, -
Цією ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання слідчого та продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , строком з 06 жовтня 2022 року по 18 жовтня 2022 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, обрати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. В обґрунтування своєї апеляційної скарги захисник посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначила, що рішення суду про продовдення строку запобіжного заходу було передчасним, оскільки попередній строк запобіжного заходу діяв до 06 жовтня 2022 року. Указала, що слідчим не доведено наявності обгрунтованої підозри. На думку захисника в основу рішення покладена лише тяжкість кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_7 . Наголосила, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зввьязки, перебуває у цивільному шлюбі з вагітною жінкою, у разі застосування до нього цілодобового домашнього арешту, перебуватиме за місцем мешкання його цивільної дружини та її мати, на що останні надали свою добровільну згоду, що спростовує наявність ризику його переховування від органів досудового розслідування та суду. На думку захисника судом не доведено факту існування ризику впливу підозрюваним на свідків, оскільки останні не були безпосередніми свідками кримінального правопорушення.
Прокурор, підозрюваний ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6 в судове засідання, у тому числі за допомогою відео конференц зв'язку, не з'явилися, хоча були повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду належним чином. Оскільки в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становища ОСОБА_7 , а також того, що підозрюваний не заявляв клопотань про проведення розгляду за його участі, та у зв'язку із зайнятістю захисника в розгляді інших проваджень, колегія суддів дійшла до висновку про можливість проведення апеляційного розгляду за їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що рішення слідчого судді першої інстанції є обґрунтованим та постановлено з дотриманням зазначених вимог чинного та міжнародного законодавства.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від органу досудового розслідування чи суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за який останньому може бути призначено покарання до 15 років позбавлення волі.
Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, а саме того, що відповідно до пред'явленої підозри останній підозрюється в умисному вбивсті із застосуванням ножа, на думку колегії суддів у цьому провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків досудового розслідування та судового розгляду, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов'язків.
За таких обставин, посилання сторони захисту на недоведеності існування ризиків, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки існування ризиків в тому числі і втечі від правоохоронних органів та суду об'єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні.
Крім того, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_7 не працює, після вчинення злочину покинув його місце, а після звільнення з ДУ "Харківський слідчий ізолятор" не повернувся до місця проживання, перебував у розшуку, що додатково свідчить про наявність ризику переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду.
Посилання захисника на наявність в ОСОБА_7 міцних соціальних звьязків, а також цивільної дружини, є недостатнім.
Доводи захисника про необгрунтованість підозри із посиланням на відомості, які містяться у висновках експертів та показаннях свідків, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу підлягають встановленню лише обставини наявності обґрунтованої підозри, а не змісту проведених процесуальних дій та отриманих доказів, оцінка яких можлива лише під час судового розгляду кримінального провадження.
З огляду на значимі для даного провадження обставини, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення та дійшов обґрунтованого висновку про те, що наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів вбачає, що застосування інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання підозрюваною її процесуальних прав та обов'язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків досудового розслідування.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 та відсутності підстав для зміни чи скасування судового рішення за доводами апеляційної скарги захисника.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 28 вересня 2022 року, щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: