Рівненський апеляційний суд
02 листопада 2022 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., з участю секретаря судового засідання Москалик Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Оніщука Святослава Петровича на постанову Острозького районного суду Рівненської області від 04 липня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП,-
встановив:
Постановою Острозького районного суду Рівненської області від 04 липня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком 15 (п'ятнадцять) діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років без конфіскації транспортного засобу.
На підставі ч.3 ст.30 КУпАП, до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 10 років приєднано невідбуту частину стягнення згідно постанови Острозького районного суду Рівненської області від 21.02.2022 року, остаточно призначено ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком 15 (п'ятнадцять) діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 22 (двадцять два) роки 6 (шість) місяців 23 (двадцять три) дні, без конфіскації транспортного засобу.
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Оніщук Святослав Петрович оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справі доказам, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою. Стверджує, що вина у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення не доведена належними та допустимими доказами.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши _______________________________________________________________________________________________________________________
Справа №567/583/22 Суддя в суді І інстанції - Назарук В.А.
Провадження № 33/4815/651/22 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
учасників справи апеляційний суд приходить до висновку про задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
У матеріалах справи відсутні докази отримання скаржником оскаржуваної постанови, а тому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає до задоволення.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи таким, що двічі протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, 01.06.2022 о 18:05 год. в с.Бадівка по вул.Механізаторів, 5 керував мотоциклом SPARTA 124, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці) та від проходження огляду в медичному закладі з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння відмовився чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.3 ст. 130 КУпАП, що підтверджується актом відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, направленням водія на огляд до медичного закладу та відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Свідки під час проведення огляду не залучалися, оскільки працівниками поліції здійснювалася його відеофіксація, що передбачено та відповідає вимогам ст. 266 КУпАП.
З наявного у матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «SPARTA 124» та на неодноразову вимогу працівників поліції пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі відмовився.
Будь-яких об'єктивних причин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння не встановлено.
Також апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушень під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_1 , які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку та свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.
Так, частиною 3 ст.130 КУпАП встановлено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті (керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння), вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до постанови Острозького районного суду Рівненської області від 28.12.2021, яка набрала законної сили 28.01.2022, ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП.
З постанови Острозького районного суду Рівненської області від 21.02.2022, яка набрала законної сили 08.04.2022, ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 та ч.3 ст.130 КУпАП.
Отже, станом на 01.06.2022 ОСОБА_1 був таким, що двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому в його діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №022827 від 01 червня 2022 року, актом відмови від проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, направленням водія на визначення стану наркотичного сп'яніння до медичного закладу, відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції на двох CD-дисках.
Факт вчинення вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою.
Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ч.3 ст.30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
На думку апеляційного суду таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст. 23 КУпАП.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст. 30 КУпАП, згідно якої до стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП правомірно приєднано невідбуту частину стягнення за постановою Острозького районного суду Рівненської області від 21.02.2022 року.
Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування - відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ч. 3 ст. 130, ст. 294 КУпАП Рівненський апеляційний суд,-
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Оніщука Святослава Петровича про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Оніщуку Святославу Петровичу строк апеляційного оскарження постанови Острозького районного суду Рівненської області від 04 липня 2022 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Оніщука Святослава Петровича залишити без задоволення, а постанову Острозького районного суду Рівненської області від 04 липня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню касаційному порядку не підлягає.
Повний текст виготовлено 03 листопада 2022 року.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.