Справа № 185/7865/22
Провадження № 1-кп/185/694/22
01 листопада 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в умовах воєнного стану в залі суду в м. Павлоград матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041370000805 від 07 серпня 2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Миколаїві, громадянина України, українця, який має середню освіту, розлученого, на утриманні дітей не має, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 08 серпня 1994 року Березанським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі, з застосуванням ст. 46-1 КК України (в редакції 1960 року) з відстрочкою виконання вироку на 1 рік;
- 25 жовтня 1995 року Очаківським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 141 КК України (в редакції 1960 року) на підставі п. 5 ст. 11 КК України - направлений до спец профтехучилища на 2 роки;
- 17 липня 1997 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна;
- 27 листопада 2001 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років обмеження волі;
- 25 вересня 2008 року Миколаївським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі;
- 03 червня 2014 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 125 КК України до 240 годин громадських робіт;
- 28 серпня 2014 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 71 КК України, до позбавлення волі строком на чотири роки один місяць. 07 грудня 2017 року звільнений з Казанковської ВК Миколаївської області № 93 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково строком на шість місяців вісім днів;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 , будучи раніше судимою особою, на шлях виправлення не став, відповідних висновків для себе не зробив та вчинив корисливий злочин.
Так, ОСОБА_3 , маючи умисел на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, в умовах воєнного стану, 07 серпня 2022 року приблизно о 03 годині 00 хвилин, проникнувши у будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 2010 р.н. та ОСОБА_9 , 2017 р.н., побачив як у кухонній кімнаті будинку спить ОСОБА_7 , в подальшому наблизившись до останнього, таємно викрав мобільний телефон марки «Redmі 9А» який належить ОСОБА_7 , та поклав його собі у кишеню.
Продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 , утримуючи викрадений телефон при собі, взявши в будинку у ящику для інструментів ножиці по металу, проник у зальну кімнату будинку, де виявив як на розкладному кріслі спить ОСОБА_6 , наблизився до неї, затиснув останній рот лівою рукою, а іншою тримаючи у правій руці ножиці по металу прислонив їх до шиї потерпілої та почав погрожувати фізичною розправою, після чого останній продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, скориставшись фізичною перевагою та розгубленим станом потерпілої, намотавши її волосся собі на руку потягнув на вулицю, де завдав ОСОБА_6 один удар правою рукою, в якій знаходились ножиці по металу, в область голови останньої, чим завдав тілесні ушкодження у вигляді саден нижньої третини правого передпліччя, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.
ОСОБА_3 розуміючи, що його дії стали явними для ОСОБА_7 , та що він може перешкодити його злочинним діям, керуючись раптово виниклим злочинним умислом, направленим на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаним з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, утримуючи при собі викрадений мобільний телефон «Redmі 9А» побіг до паркану, заліз на нього у цей час ОСОБА_7 намагався скинути останнього, але ОСОБА_3 штовхнув ногою ОСОБА_7 , внаслідок чого останній отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді саден нижньої третини правого передпліччя, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень та одразу з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду у розмірі 2782 гривні 22 копійки.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України, як вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаним з проникненням у житло особи, в умовах воєнного стану.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю суду показав, що 07 серпня 2022 року близько 22.00 годин він приїхав в м. Павлоград і поїхав в реабілітаційний центр. Район він не знає. Там йому не підійшли умови. Він пішов пішки, але місцевості не знав. Було вже темно, комендантська година. Він хотів дізнатися як йому пройти в Павлоград. Побачив будинок в якому горіло світло і вирішив туди зайти. Перед тим як зайти в будинок побачив ножиці по металу та взяв їх. Зайшовши в будинок, побачив, що господар спить, а на бильці лежить телефон. Він взяв той телефон та почув шорох в іншій кімнаті. Вийшла потерпіла. Він схватив її за волосся, ножиці, та вивів на вулицю. Вона кричала «Костя, Костя». Господар піднявся та побіг за ним. Обвинувачений перестрибнув через паркан і через 20 хвилин його затримали працівники поліції. Він представляв ножиці до шиї потерпілої для того, щоб вона не кричала та не панікувала. Коли перелазив через паркан, то міг зачепити господаря. Мобільний телефон викинув в траву, коли під'їхав патруль. Йому не відомо, чи повернули мобільний телефон потерпілій. В скоєному розкаявся.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, про час та місце був повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд даного кримінального провадження без його участі.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, про час та місце була повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд даного кримінального провадження без її участі.
За згодою учасників кримінального провадження, суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежився допитом обвинуваченого і дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого, документів стосовно речових доказів та процесуальних витрат. При цьому суд з'ясував, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції нема.
Враховуючи показання обвинуваченого та його бажання не досліджувати інші докази по справі, суд вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення вважає доведеною повністю.
Дії ОСОБА_3 суд вважає правильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України, як вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаним з проникненням у житло особи, в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є рецидив злочину.
Обвинувачений раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
На підставі ст. 65 КК України, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений вчинив особливо тяжкий злочини, визнав вину повністю, розкаявся, раніше судимий, суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити у виді позбавлення волі в межах санкції статті за інкриміноване йому кримінальне правопорушення із конфіскацією майна, оскільки саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у до вступу вироку в законну силу залишити - тримання під вартою.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
У справі маються процесуальні витрати за проведення судових трасологічних експертиз в сумі 1510 грн. 24 коп., та в сумі 1510 грн. 24 коп., та судового-товарознавчої експертизи в сумі 755 грн. 12 коп., всього на суму 3 775 грн. 60 коп., які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання стосовно речових доказів у справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 1 (один) місяць із конфіскацією майна.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у до вступу вироку в законну силу залишити - тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 у рахувати з часу його затримання, тобто, з 07 серпня 2022 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 3 775 грн. 60 коп. в рахунок відшкодування процесуальних витрат.
Речові докази у справі: мобільний телефон «Redmі 9А», переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_7 - залишити у його користуванні; ножиці, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Павлоградського РВП - повернути потерпілому ОСОБА_7 ; залишки змивів з об №№ 1-6 на нит. марлі, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Павлоградського РВП - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1