Справа № 212/10834/21
2/212/1052/22
26 жовтня 2022 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., представника позивача за первісним позовом - адвоката Бондаренко О.В., відповідача за первісним позовом - ОСОБА_1 за його представника - адвоката Амельчишина О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль” до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", Фонду державного майна України про зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди,-
встановив:
У листопаді 2021 року АТ “Криворізька теплоцентраль” звернулось до суду із вказаним позовом до відповідачів. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Акціонерне товариство “Криворізька теплоцентраль” за специфікою своєї виробничої діяльності надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню, яке відповідно до положень Житлового кодексу УРСР, Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, “Про теплопостачання”, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року зобов'язане здійснювати оплату за отриману послугу з централізованого опалення, відповідно до встановлених тарифів. Позивач є постачальником теплової енергії за адресою проживання відповідачів: АДРЕСА_1 . Позивачем належним чином виконано свої зобов'язання щодо надання послуг з централізованого опалення за вищевказаною адресою, відповідачі внаслідок неналежного виконання зобов'язання щодо здійснення оплати за спожиту послугу мають заборгованість за період з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2021 року у розмірі 31285,84 грн., яку просить стягнути солідарно з відповідачів, а також зв'язку із невиконанням відповідачами обов'язку щодо сплати заборгованості, просить стягнути з останніх суму інфляційних витрат у розмірі 7943,06 грн., 3% річних у розмірі 3029,14 грн., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 грн.
Ухвалою суду від 20 грудня 2021 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Ухвалою суду від 03 березня 2022 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", Фонду державного майна України про зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди, здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
У зустрічному позові ОСОБА_1 зазначив, що позовні вимоги АТ “Криворізька теплоцентраль” є безпідставними, оскільки позивач за первісним позовом безпідставно нарахував кошти за ненадані послуги зі споживання теплової енергії у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Закону України “Про теплопостачання” споживач повинен щомісячно здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію. У споживачів, котрі не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин роботи у розрахунковому періоді. У разі коли обсяг постачання теплової енергії є меншим, ніж зазначений в договорі, організація, що постачає теплову енергію повинна зменшити плату шляхом здійснення перерахунку за фактично спожиту теплову енергію відповідно до договору. Договір між АТ “Криворізька теплоцентраль” та ОСОБА_1 відсутній, перерахунок жодного разу не було здійснено, тому борг нараховано не об'єктивно і він не може вважатися реальним. Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № 630 та Закону України “Про житлово-комунальні послуги” споживачами послуг з централізованого опалення можуть бути фізичні або юридичні особи, приміщення яких має технічні можливості для приєднання відповідних внутрішньобудинкових систем. Відповідачі за первісним позовом не є споживачами ані централізованого опалення, ані споживачами теплової енергії. Також, позивач за первісним позовом, всупереч вимогами Закону України “Про теплопостачання” не вказав уповноважений банк та номерів рахунків на які мають сплачуватися суми заборгованості, що свідчить про шахрайський характер таких дій. Плата за теплову енергію не може здійснюватися ще й на підставі того, що стосовно діяльності АТ “Криворізька теплоцентраль” відкрито кримінальне провадження № 12015040730003029 від 27.10.2015 року за ч.5 ст.191, ч.4 ст.191, ч.2 ст.382, ч. 2 ст.364 КК України. Також, в матеріалах справи відсутня ліцензія АТ “Криворізька теплоцентраль” на право провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії та рішення НКРЕКП про видачу ліцензії, повноваження представника АТ “Криворізька теплоцентраль” Шульги Д.В. не підтверджено належним чином. Вважає, що протиправними та шахрайськими діями АТ “Криворізька теплоцентраль” йому завдано матеріальну шкоду у розмірі 42258,04 грн. та 32500 грн. моральної шкоди. Просить суд відмовити у задоволенні первісного позову; заборонити АТ “Криворізька теплоцентраль” використовувати та передавати третій особам персональні дані відповідачів за первісним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; вилучити в АТ “Криворізька теплоцентраль” матеріальні носії персональних даних відповідачів за первісним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та знищити їх під час судового засідання у присутності ОСОБА_1 ; зобов'язати АТ “Криворізька теплоцентраль” знищити персональні дані відповідачів за первісним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на віртуальних носіях про що повідомити ОСОБА_1 письмово; стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 4000 грн. та моральну шкоду у розмірі 7000 грн.; стягнути з АТ “Криворізька теплоцентраль” на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 38258 грн. та моральну шкоду у розмірі 25500 грн.
15 квітня 2022 року від представника позивача надійшов відзив на зустрічний позов в якому вказано, що відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору, що свідчить про те, що відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не є підставою для звільнення споживача від сплати послуг. Також, зобов'язання сплачувати кошти за надані послуги з централізованого опалення виникає й з нормативно-правових актів, зокрема рішень Криворізької міської ради “Про початок опалювального сезону ” (щорічно), “Про затвердження тарифів” (щорічно), а отже відповідачі за первісним позовом зобов'язані сплачувати АТ “Криворізька теплоцентраль” за надані послуги. На офіційному сайті АТ “Криворізька теплоцентраль” http://tec.dp.ua розміщено офіційну інформацію щодо укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та розміщено проект договору, що є договором приєднання, а тому між сторонами фактично був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення. Для визначення обсягу спожитої теплової енергії за основу приймаються покази вузлів розподільного обліку чи комерційного вузла обліку, а у разі відсутності - відповідно до договору. АТ “Криворізька теплоцентраль” належним чином та у повному обсязі виконало свої зобов'язання щодо постачання теплової енергії, що підтверджується відповідними актами про подачу та відключення теплової енергії, а відповідач за первісним позовом не виконував свої зобов'язання щодо своєчасної оплати за послуги з централізованого опалення, які йому надавались, тому виникла заборгованість. Відповідач за первісним позовом не зазначив внаслідок яких саме неправомірних рішень, дій чи бездіяльності йому було заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 38258 грн., не надав суду належних доказів на підтвердження факту заподіяння такої шкоди та її розміру. Також, із зустрічного позову не зрозуміло розмір якої моральної шкоди просить відповідач ОСОБА_1 . Відповідач ОСОБА_1 не є особою, що володіє спеціальними знаннями та навичками в галузі бухгалтерського обліку та економічної діяльності, а тому не може здійснювати будь-які розрахунки самостійно, зокрема щодо матеріальної та моральної шкоди. Також, на підставі рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 12 жовтня 2011 року № 343 та листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 25 липня 2013 року № 01/25-0940 ДП “Криворізька теплоцентраль” доручено прийняти функції забезпечення тепловою енергією споживачів міста у Жовтневому, Саксаганському, Інгулецькому та Довгинцівському районах та прийняти на балансовий облік об'єкти теплопостачання у зазначених районах міста в порядку, визначеному чинним законодавством України від КПТМ “Криворіжтепломережа”. З 16 березня 2017 року ДП “Криворізька теплоцентраль” перетворено на ПАТ “Криворізька теплоцентраль”, в результаті проведення державної зміни до Статуту змінено найменування на АТ “Криворізька теплоцентраль” про що 14 травня 2018 року внесені дані до ЄДР. АТ “Криворізька теплоцентраль” як теплогенеруюча організація має право на провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії безпосередньо споживачам згідно виданими ліцензіями Національної комісії від 2012 року, постановами НКРЕКП від 2017 року. Вимоги ОСОБА_1 щодо заборони використання та передавання третім особам персональних даних, а також їх вилучення та знищення гуртуються на припущеннях, оскільки у жовтні 2013 року КПТМ “Криворіжтепломережа” передало ДП “Криворізька теплоцентраль” базу даних споживачів теплової енергії, а ті споживачі, що не були внесені - самі приходили до підприємства та повідомляли свої персональні дані (адресу місця реєстрації, паспортні дані, РНОКПП), надавали документи, що підтверджують право власності та технічну документацію на нерухоме майно. Виключення відомостей з бази даних можливе лише за умови анулювання особового рахунку споживача та при відключенні всього будинку від теплопостачання, а знищенні бази є технічно неможливим та протиправним, що призведе до втрати інформації про інших споживачів. Відповідачем за первісним позовом ОСОБА_1 не доведено, що АТ “Криворізька теплоцентраль” та ОСОБА_3 без його згоди здійснюють або мають намір здійснювати передачу персональних даних третім особам. У зв'язку із наведеним, вважають що зустрічний позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.
20 квітня 2022 року представника позивача за первісним позовом надано додаткові пояснення, в яких вказано, що відносини між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії, в тому числі щодо відключення від мереж постачання гарячої води та опломбування запірних вентилів регламентується Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року. Правила відключення від мережі централізованого опалення проводиться на підставі Порядку відключення окремих житлових будинків від мережі ЦО та ПГВ при відмові споживачів від постачання гарячої води, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства № 4 від 22.11.2005 року. Згідно Порядку, відключення від мережі централізованого опалення окремих приміщень у житлових будинках неможливе, а також для вирішення питання щодо відключення будинка від мережі централізованого опалення власник повинен звернутися до відповідної Комісії органу місцевого самоврядування або місцевого органу виконавчої влади із відповідною заявою. Після розгляду заяви та документів, Комісія приймає рішення щодо відключення від мереж централізованого опалення, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання. Відповідач за первісним позовом не дотримався вказаного порядку відключення квартир від системи централізованого опалення. Єдиною підставою для зняття споживача з реєстраційного обліку і припинення відповідних нарахувань є Акт оформлений належним чином, затверджений комісією з розгляду питань про відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Відсутність у відповідача за первісним позовом акту, що затверджений комісією є підставою для продовження нарахування за комунальні послуги у вигляді централізованого опалення і гарячого постачання. Додані до зустрічного позову документи, зокрема договір на поставку, монтаж опалювального обладнання, договір на виконання проектних робіт, акт виконаних робіт не є підтвердженням факту дотримання порядку відключення квартири від мереж централізованого опалення, оскільки Рішення постійно діючої міжвідомчої комісії не надано.
Від відповідача за зустрічним позовом Фонду державного майна України надійшов відзив на зустрічний позов в якому вказано, що Фонд державного майна України є неналежним відповідачем за зустрічним позовом, оскільки Фонд не порушував права позивача за зустрічним позовом, а також у прохальній частині зустрічного позову відсутні позовні вимоги до Фонду, а тому Фонд може брати участь у вказаній справі як третя особа на стороні відповідача. Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору, що свідчить про те, що відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не є підставою для звільнення споживача від сплати послуг. Зобов'язання сплачувати кошти за надані послуги з централізованого опалення виникає й з нормативно-правових актів, зокрема рішень Криворізької міської ради “Про початок опалювального сезону ” (щорічно), “Про затвердження тарифів” (щорічно), а отже відповідачі за первісним позовом зобов'язані сплачувати АТ “Криворізька теплоцентраль” за надані послуги. На офіційному сайті АТ “Криворізька теплоцентраль” http://tec.dp.ua розміщено офіційну інформацію щодо укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та розміщено проект договору, що є договором приєднання, а тому між сторонами всупереч твердженню позивача за зустрічним позовом, фактично був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення. Також, ОСОБА_1 не вказано внаслідок яких саме неправомірних рішень, дій та бездіяльності АТ “Криворізька теплоцентраль” та ОСОБА_3 йому заподіяна майнова шкода, не надано доказів на підтвердження факту її заподіяння, а також не обґрунтовано її розмір, тому позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди не підлягають задоволенню. У складі своїх позовних вимог позивач за зустрічним позовом у прохальній частині просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь моральну шкоду у розмірі 7000 грн., та з АТ “Криворізька теплоцентраль” моральну шкоду у розмірі 25500 грн., в той час як у зустрічному позові ОСОБА_1 вказано іншим розмірі морально шкоди у розмірі 32500 грн., а тому не зрозуміло який розмір моральної шкоди позивач бажає стягнути. Відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3 за нібито заволодіння у незаконний спосіб персональними даними позивача є необґрунтованими, оскільки представником АТ “Криворізька теплоцентраль” Шульгою Д.В. на виконання вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України вказано відомості, які є необхідними та обов'язковими для подання позову до суду. У зв'язку із наведеним, просять відмовити у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.
Представник позивача за первісним позовом адвокат Бондаренко О.В. у судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, позовні вимоги за зустрічним позовом не визнав, просив відмовити з підстав, що викладені у відзиві на зустрічну позовну заяву та додаткових поясненнях.
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 та його представник адвокат Амельчишин О.В. у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити у повному обсязі, а зустрічний позов задовольнити. Вказували на те, що у позовній заяві позивачем невірно вказано прізвища відповідачів та адресу їх проживання, тобто позов пред'явлено до інших осіб зі іншою адресою. На підтвердження факту надання комунальних послуг з централізованого опалення позивачем за первісним позовом надано докази, які не підтверджують факту надання таких послуг, зокрема виписка по особовому рахунку відсутня. Також, позивачем за первісним позовом не надано доказів наявності у приміщенні відповідачів теплоносіїв та інших елементів централізованого опалення, якими користувались відповідачі, тобто не доведено обставин фактичного користування наданими послугами з опалення.
Відповідач ОСОБА_2 повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явилась, правом надання відзиву не скористалась.
Відповідач за зустрічним позовом Фонд державного майна України повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, представника до суду не направив, клопотань про відкладення розгляду справи та/або розгляду справи без його участі надано не було, скористався правом надання відзиву в якому просили відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі, заперечує проти задоволенні зустрічного позову.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 року «Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства «Криворіжтепломережа» до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» передано об'єкти теплопостачання в Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста і таким чином з 01.10.2013 року виконавцем послуги теплопостачання та гарячого водопостачання для будинку за адресою: АДРЕСА_2 є ДП «Криворізька теплоцентраль» (а.с.94).
Національною комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надано ДП “Криворізька теплоцентраль” ліцензію № 303 від 14.09.2012 року щодо транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами (а.с.90).
Національною комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надано ДП “Криворізька теплоцентраль” ліцензію № 303 від 14.09.2012 року щодо виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії (а.с.91).
Національною комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надано ДП “Криворізька теплоцентраль” ліцензію № 303 від 14.09.2012 року щодо постачання теплової енергії (а.с.92).
Згідно листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Вих.№01/25-0940 від 25.07.2013 року, Міненерговугілля України надано згоду на закріплення майна КП “Криворіжтепломережа”, а саме: теплових мереж довжиною 151,6 км., трас гарячого водопостачання довжиною 96,2 км., теплорозподільчих пунтків - 70 од., насосних станцій - 4 од., на праві повного господарського відання за ДП “Криворізька теплоцентраль”, з обов'язковим укладенням акту прийому-передачу на об'єкти господарського відання (а.с.96-97).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №789 від 19.06.2017 року ПАТ “Криворізька теплоцентраль” видано ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (а.с.95).
Таким чином, АТ «Криворізька теплоцентраль» є постачальником послуг теплової енергії для потреб опалення у період виникнення заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 , на який відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 на послуги централізованого опалення.
Відповідачі за первісним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями Відділу реєстрації та проживання громадян Виконкому Покровської районної у місті ради та не заперечувалось самим відповідачем у наданих заявах по суті справи.
Отже, помилка у тексті первісного позову в написанні адреси відповідачів не може бути підставою для відмови у його задоволенні, оскільки адреса проживання відповідачів у вступній частині первісного позову вказана вірно, крім того додані до первісного позову виписки з особового рахунку, а також надані сторонами пояснення у судовому засіданні стосуються саме адреси: АДРЕСА_1 , спір щодо надання послуг за якою вирішується судом.
Крім того, правильність написання прізвища відповідачів також встановлена судом в ході судового розгляду з документів, безпосередньо наданих самим відповідачем, а також з відомостей Відділу реєстрації та проживання громадян виконкому Покровської районної у місті ради.
Таким чином, між сторонами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг з постачання теплової енергії за адресою АДРЕСА_1 , які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року, Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 року № 2633-IV та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого представником АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за централізоване опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 за період з жовтня 2015 року по вересень 2021 року складає 31285,84 грн. (а.с.5).
Заперечуючи проти позову, відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 посилався на відсутність в його квартирі комунікацій з централізованого опалення та не отримання таких послуг у зв'язку із встановленням ним у квартирі автономного опалення, що на його думку є підставою для відмови у позові.
Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі Правила).
Згідно з пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Згідно з п.26 Правил, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплозабезпечення» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, який був чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами та втратив чинність з 17 вересня 2019 року, визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від таких послуг.
Відповідно до п.1.2 Порядку, для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від вказаних мереж.
Згідно з п.2.1. Порядку, для вирішення питання відключення житлового будинку (будинку) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканця будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.
Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. Засідання комісії відбувається за участю заявника або його уповноваженого представника. Рішення комісії оформлюється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові.
Відповідно до п.2.2.1 Порядку, при позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) опалення.
Згідно з п.2.3. Порядку, отримання технічних умов може виконуватися безпосередньо заявником або відповідно до договору проектною чи проектно-монтажною організацією. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж.
Відповідно до п.2.5 Порядку, відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання та власника, наймача (орендаря) квартири, або уповноваженої ним особи.
Згідно з п.2.6 Порядку, по закінченню робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.
Після затвердження акту на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання (п.2.2 Порядку).
Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни до наказу від 22 листопада 2005 № 4, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.
Отже, з наведеного вище слідує, що єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади з вчиненням в подальшому дій споживачем з дотриманням визначеної Порядком відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання процедури, прийнятого на підставі заяви власника (власників) будинку. Інших підстав чинне законодавство не передбачає.
Зазначена правова позиція є сталою та викладена в Постанові Верховного Суду у справі № 6-1192цс15 від 11 листопада 2015 року, Постанові Верховного Суду у справі № 915/89/16 від 02 березня 2018 року, Постанові Верховного Суду у справі № 522/401/15-цвід 25 вересня 2019 року, Постанові Верховного Суду у справі № 643/133/17 від 18 червня 2020 року, Постанові Верховного Суду у справі 522/10647/15-ц від 23 грудня 2021 року.
На підтвердження правомірності своїх дій по відключенню від мережі централізованого опалення та відсутності в своїй квартирі комунікацій з централізованого опалення, ОСОБА_1 надано до суду наступні документи.
Договір на поставку, монтаж опалювального обладання № 1 від 08 серпня 2006 року, згідно якого ОСОБА_1 замовив в ПП «Мороз2 монтаж опалювальної системи (а.с.42).
Договір № 722/4144 на виконання проектних робіт від 18 листопада 2014 року яким ОСОБА_1 доручив ПАТ “Криворіжгаз” виконати робочий проект реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.43).
Акт виконаних робіт від 11 грудня 2015 року, згідно якого за адресою: АДРЕСА_1 було здійснено демонтаж газової колонки (а.с.44).
Актом прийому в експлуатацію газифікованого об'єкта від 02 червня 2016 року за адресою: АДРЕСА_1 встановлено: газовий котел Vaillant 24 кВт димохідний, трубу 10/15 мм - 3,2/03 м, кран 15 мм - 2 шт. (а.с.45).
Крім того, надано Відомості про технічний стан нерухомого майна - квартири адресою: АДРЕСА_1 , виконані на замовлення ОСОБА_1 ФОП « ОСОБА_4 » станом на 26.09.2022 року, якими встановлено, що при обстеженні приміщення квартири відсутні магістральні трубопроводи (стояки) втнутрішньобудинкової системи централізованого опалення. За рахунок перепланування площу приміщень квартири змінено, дозвіл на перепланування не надано (а.с. 211-214).
Проте відповідачем за первісним позовом ОСОБА_1 не надано доказів звернення після відключення від мережі централізованого опалення до створеної рішенням виконкому Криворізької міської ради міжвідомчої комісії з питання відключення його як споживача від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, а отже встановлення відповідачем індивідуального опалення в квартирі здійснено без дотримання встановленого порядку.
З урахуванням наведеного, з огляду на відсутність у відповідачів за первісним позовом законного акту, затвердженого рішенням комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно здійснюється нарахування коштів за на надані комунальні послуги.
АТ “Криворізька теплоцентраль” відповідно до тарифів на теплову енергію нараховано заборгованість за надані послуги з централізованого опалення з жовтня 2015 року по вересень 2021 року складає 31285,84 грн. (а.с.5).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до частини шостої статті 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Правовідношення, у якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.
Суд відхиляє твердження відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 про те, що він не є споживачем послуг та не укладав договір, які надаються АТ «Криворізька теплоцентраль», так як не отримує послугу з централізованого опалення, оскільки відключення квартири відповідача проведено без дотримання Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідач не виготовив технічні умови для правомірного відключення від центральної системи теплопостачання та не отримав відповідний дозвіл, у передбаченому законом порядку, а тому є споживачем послуг, які надаються АТ «Криворізька теплоцентраль».
Актом № 5727 року від 26.10.2015 року, складеного представником ДП “Криворізька теплоцентраль” підтверджується, що з 25 жовтня 2015 року підключено централізоване опалення до будинку за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.83).
Актом № 5939 від 07.04.2016 року, складеного представником ДП “Криворізька теплоцентраль” підтверджується, що було відключено централізоване опалення у зв'язку із закінченням опалювального сезону до будинку за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.83).
Актом № 6424 від 31.10.2016 року, складеного представником ДП “Криворізька теплоцентраль” підтверджується, що з 24 жовтня 2016 року подано теплоносій до будинку за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.84).
Актом № 6698 від 25.03.2017 року, складеного представником ПАТ “Криворізька теплоцентраль” підтверджується, що з 25 березня 2017 року було відключено централізоване опалення у зв'язку із закінченням опалювального сезону до будинку за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.84).
Актом № б/н від 30.10.2017 року, складеного представником ПАТ “Криворізька теплоцентраль” підтверджується, що з 30 жовтня 2017 року було подано теплоносій в будівлю житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.88).
Актом № 8407 від 03.04.2018 року, складеного представником ПАТ “Криворізька теплоцентраль” підтверджується, що 01 квітня 2018 року була припинена подача теплоносія в будівлю житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.88).
Актом № б/н від 13.11.2018 року, складеного представником АТ “Криворізька теплоцентраль” підтверджується, що 13 листопада 2018 року було подано теплоносій в будівлю житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.87).
Актом № б/н від 08.04.2019 року, складеного представником АТ “Криворізька теплоцентраль” підтверджується, що 08 квітня 2019 року була припинена подача теплоносія в будівлю житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.87).
Актом № б/н від 30.10.2019 року, складеного представником АТ “Криворізька теплоцентраль” підтверджується, що 30 жовтня 2019 року було подано теплоносій в будівлю житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.86).
Актом № б/н від 15.04.2020 року, складеного представником АТ “Криворізька теплоцентраль” підтверджується, що 15 квітня 2020 року була припинена подача теплоносія в будівлю житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.86).
Актом № б/н від 03.11.2020 року, складеного представником АТ “Криворізька теплоцентраль” підтверджується, що 03 листопада 2020 року було подано теплоносій в будівлю житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.85).
Актом № б/н від 19.04.2021 року, складеного представником АТ “Криворізька теплоцентраль” підтверджується, що 14 квітня 2021 року була припинена подача теплоносія в будівлю житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.85).
Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в уставленому порядку тарифами.
Відповідно до положень статті 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У зв'язку з наведеним суд приходить до висновку, що з відповідачів за первісним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» підлягає стягненню заборгованість по оплаті за послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 за період з жовтня 2015 року по вересень 2021 року у розмірі 31285,84 грн. (а.с.5).
Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Беручи до уваги вищевикладене, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов'язанням і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11).
Відповідно до вищевикладеного, оскільки матеріалами справи встановлено, що відповідачі прострочили виконання грошового зобов'язання зі сплати коштів за надані послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, суд вважає, що з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню сума інфляційних втрат за період з жовтня 2015 року по вересень 2021 року у розмірі 7943,06 грн., сума 3 % річних - 3029,14 грн. (а.с.4).
Оцінюючи вимоги зустрічного позову щодо стягнення моральної та матеріальної шкоди, суд зазначає наступне.
Ст.16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи зміст зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 4000 грн. та моральної шкоди в сумі 7000 грн., а також з АТ «Криворізька теплоцентраль» матеріальної шкоди в сумі 38258 грн. та моральної шкоди в сумі 25500 грн. на користь ОСОБА_1 , судом не встановлено законності таких вимог, не встановлено обґрунтованості заявленого розміру шкоди, оскільки до суду не надано жодних та допустимих доказів, якими підтверджено факт заподіяння будь-якої шкоди ОСОБА_1 вказаними відповідачами, а також не доведено неправомірності їх дій чи бездіяльності, якими могло бути завдано як моральну так і матеріальну шкоду.
Інші заявлені позовні вимоги у зустрічному позові щодо заборони АТ «Криворізька теплоцентраль» використовувати та передавати персональні дані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зобов'язання знищити такі данні в судовому засіданні та на віртуальних носіях, суд також вважає такими, що не гуртуються на вимогах закону, а отже задоволенню не підлягають. Підстав для постановлення окремої ухвали за результатами розгляду справи, як про це заявлено ОСОБА_1 - судом не встановлено.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що зустрічний позов не обґрунтований та задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи результат вирішення спору, відповідно до документів, які міститься в матеріалах справи, судові витрати слід покласти на відповідачів за первісним позовом та стягнути в рівних частинах на користь позивача за первісним позовом понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2270 грн., що становитиме по 1135 гривень з кожного відповідача (2270/2).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 264, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83,141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль” до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль” заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з жовтня 2015 року по вересень 2021 року у розмірі 31285 гривень 84 копійки, суму інфляційних витрат у розмірі 7943 гривні 06 копійок, 3% річних у розмірі 3029 гривень 14 копійки, а всього 42258 (сорок дві тисячі двісті п'ятдесят вісім) гривень 04 копійки.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль” витрати зі сплати судового збору в розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) гривень з кожного.
Відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", Фонду державного майна України про зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач за первісний позовом: Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1.
Відповідач за первісним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач за первісним позовом: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_3 , РНОКПП не визначено, адреса: АДРЕСА_4 .
Відповідач за зустрічним позовом: Фонд державного майна України, код ЄДРПОУ 00032945, юридична адреса: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9.
Повний текст рішення складено та підписано 03.11.2022 року.
Суддя: М.Д. Власенко