Справа №2-1912/11
Провадження № 4-с/932/53/22
28 жовтня 2022 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Овчиннікової О.С.,
за участю секретаря судового засідання - Киричок Л.А.,
скаржниці - не з'явилася,
представника скаржника - адвоката Андрусенка В.В.,
приватного виконавця - не з'явився,
представника стягувача - адвоката Доманського В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за скаргою боржника ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Ванжі Олександра Володимировича, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», про визнання дій протиправними та зобов'язання повернути кошти боржнику у виконавчому провадженні,
Представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Андрусенко звернувся до суду з даною скаргою, в якій зазначив, що 16.08.2021 року приватним виконавцем Ванжою О.В. відкрито виконавче провадження № 66532682 з виконання виконавчого листа (дублікату) № 2-1912/11, виданого 16.08.2021 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів. 18.08.2021 року в даному виконавчому провадженні винесено постанову про звернення стягнення на пенсію ОСОБА_1 , яку вона отримує в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. На рахунок № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» боржника ОСОБА_1 накладено арешт та 08.09.2021 року списано всі наявні кошти. Відповідно довідці АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 26.08.2021 року на вказаний рахунок ОСОБА_1 отримує пенсійні виплати, які є єдиним джерелом її доходів. 12.10.2021 року адвокатом було повідомлено приватному виконавцю про отримання пенсійних виплат на даний рахунок та висловлено прохання зняти арешт. Приватний виконавець у знятті арешту відмовив, однак пенсійні виплати не списував після цього. За період з вересня 2021 року до січня 2022 року на даний рахунок надійшло 8414,86 гривень пенсійних виплат з уже вирахуваними ПФУ 20% на користь приватного виконавця за даним виконавчим провадженням. Однак 19.09.2022 року вся зазначена сума пенсійних виплат 8414,86 гривень була списана на користь приватного виконавця, оскільки до банку надійшла платіжна вимога № 66532682 про списання коштів з рахунку ОСОБА_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Вважає дії приватного виконавця Ванжі О.В. щодо списання з рахунку IBAN НОМЕР_2 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» боржника ОСОБА_1 грошових коштів (пенсії) у розмірі 8414,86 гривень неправомірними та зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжу О.В. повернути боржнику ОСОБА_1 списані грошові кошти шляхом перерахування 8414,86 гривень на рахунок IBAN НОМЕР_2 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
В судовому засіданні представник боржника - адвокат Андрусенко В.В. скаргу підтримав, на її задоволенні в повному обсязі наполягав.
Приватний виконавець Ванжа О.В. в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату та місце судового розгляду, заяву про причини неявки або відкладення не надав.
Представник стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» - адвокат Доманський В.П. в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, оскільки вимоги скарги не коректно викладені, вимога про повернення списаних коштів не розглядається в рамках скарги на дії виконавця. Бо списує з рахунку грошові кошти банківська установа. Банк не повідомляв приватного виконавця про те, що вказаний рахунок зі спеціальним режимом або на вказаний рахунок заборонено звертати стягнення. Отже дії приватного виконавця є правомірними, тому в задоволенні скарги просив відмовити.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке:
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Питання організації, порядку та умов виконання судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, зокрема звернення стягнення на кошти боржника на рахунках в банках, передбачені як Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, так і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року (далі - Інструкція).
Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеномустаттею 56 цього Закону.
Якщо у заяві про відкриття виконавчого провадження не зазначено майно боржника та/або його кошти на рахунках у банківських установах, то у відповідності до статті 36 ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження» розшук майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арештуна коштина інших рахунках боржника, на накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частин першої-третьої статті 56 Закону №1404-VIII до пункту 7 розділу VIII Інструкції № 512/5 від 02 квітня 2012 року, розпочинаючи арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частини третя та четверта статті 56 Закону № 1404-VIII).
Крім того, частина восьма розділу VIII Інструкції визначає, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові про накладення арешту зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
При цьому частина перша та друга стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначають порядок звернення стягнення на майно боржника та обмеження щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, у випадках визначених Законами зазначеними у частині другій цієї статті тана кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
ЗакономУкраїни «Про виконавче провадження» також визначено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (частини восьмої статті 48).
У пункті 10 РозділуVIII Інструкції вказується також, що саме після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.
При цьому пунктами 3, 14, 21 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Отже, зі змісту вищевказаних норм права слідує, що арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і являє собою сукупність заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. При цьому виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номеру, виду рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому.Саме наявність таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів, що знаходяться на банківських рахункаху відповідності до статті 18Закону України «Про виконавче провадження» та розділу VIII Інструкції.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з'ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкрити після накладення арешту.Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.
При цьому законом забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно достатті 261Закону України «Про теплопостачання»,статті 18-1Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно доЗакону України«Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (абзац другий частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відтак, частиною другою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28 гс 20).
Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з частиною першою статті 69 Закону України «Про виконавче провадження» підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Відповідно частини першоїстатті 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з частиною другою статті 70 ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження», частиною другою статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Статтею 46 Конституцією України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 25рп/2009 від 07 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58,68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.
Норми статті 41 Конституції України встановлюють принцип непорушності права приватної власності.
Таким чином,не може бути накладений арешт на кошти (пенсію) після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти пенсії боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої пенсії, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають пенсію, таке обмеження не розповсюджується.
Зняття арешту з коштів, що складають пенсію, здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із пенсії, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої вищевказаної статті.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10частини першої статті 34 цього Закону (абзац другий частини другої статті 59Закону України «Про виконавче провадження»).
Отже, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункти 7.14, 7.15 постанови)тау постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20, провадження № 14-218 цс 21
26 березня 2022 року набрав чинності Закон України 2129-ІХ від 15.03.2022 року, яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено п. 10-2, згідно із яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України: припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
Таким чином, зі змісту вищевказаних норм права слідує, що арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і являє собою сукупність заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. Водночас, п. 10-2 розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» встановлено тимчасову, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України заборону звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника таке обмеження не розповсюджується.Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. Наведене узгоджується із позицією, викладеною у постанові ВП ВС від 20 квітня 2022 року у справі №756/8815/20, провадження №14-218цс21 (п.67, 71).
16.08.2021 року приватним виконавцем Ванжою О.В. відкрито виконавче провадження № 66532682 з виконання виконавчого листа (дублікату) № 2-1912/11, виданого 16.08.2021 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 1639367,95 гривень, стягувач - ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».
Також 16.08.2021 року приватним виконавцем накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_1 .
Постановою приватного виконавця Ванжі О.В. від 18.08.2021 року в даному виконавчому провадженні винесено постанову про звернення стягнення на пенсію ОСОБА_1 , яку вона отримує в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
На рахунок № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» боржника ОСОБА_1 накладено арешт.
З довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 26.08.2021 року встановлено, що на рахунок IBAN НОМЕР_2 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» боржник ОСОБА_1 отримує пенсійні виплати. Також на зазначений рахунок може бути зарахована будь-яка виплата.
Представник боржника ОСОБА_2 звертався 15.09.2021 року, 12.10.2021 року до приватного виконавця з вимогою зняти арешт з коштів на зазначеному рахунку, надаючи при цьому докази того, що на рахунку розміщена пенсія ОСОБА_1 , однак йому було відмовлено у цьому.
З матеріалів виконавчого провадження судом встановлено, що УПФУ кожного місяця з вересня 2021 року звітує про суми, відраховані з пенсії ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Ванжі О.В. за виконавчим провадженням від 18.08.2021 року в розмірі 20 % з пенсії.
З довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 07.02.2022 року вбачається, що з вересня 2021 року по 13.01.2022 року на зазначений рахунок в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшли за п'ять місяців виплати Пенсійного фонду, пенсія всього в сумі 8414,86 гривень.
З довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 29.09.2022 року встановлено, 19.09.2022 року на підставі виконавчого документу приватного виконавця про стягнення з карткового рахунку списано 8414, 86 гривень.
На думку суду, боржник надав приватному виконавцю достатні підтверджуючі документи про те, що арешт було накладено, у тому числі, на кошти, які є її пенсією, однак приватний виконавець в порушення пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII арешту саме з цих з грошових коштів, тобто пенсії, не зняв.
Матеріали справи та копії матеріалів виконавчого провадження не містять доказів на підтвердження того, що на підставі матеріалів виконавчого провадження та звітів, повідомлень банку про здійснені банківські операції за зазначеним боржником рахунком було перевірено та встановлено, що розміщені на рахунку суми коштів не є пенсією. Залишення арешту на кошти, які складають пенсію боржника, та звернення на них стягнення унеможливлює отримання ОСОБА_1 будь-яких коштів пенсії, як єдиного джерела доходу та порушує її право на отримання пенсії.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 1, ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
З огляду на зазначені вище норми права та обставини справи, вимоги скарги представника боржника в частині визнання дій приватного виконавця Ванжі Олександра Володимировича щодо списання з рахунку IBAN НОМЕР_2 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» боржника ОСОБА_1 грошових коштів (пенсії) у розмірі 8414,86 гривень протиправними підлягають задоволенню.
Щодо вимог скарги про зобов'язання приватного виконавця повернути боржнику ОСОБА_1 списані грошові кошти шляхом перерахування 8414,86 гривень на рахунок в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» суд вважає за необхідне відмовити в цій частині в задоволенні скарги, оскільки відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року зі змінами від 03.06.2016 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення , дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» , пункт 20 у разі заявлення у скарзі вимог про право (наприклад, про захист гідності, честі та ділової репутації, відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби) в їх прийнятті має бути відмовлено на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК, статті 383 ЦПК ( в редакції станом на 2014 рік).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 447-453 ЦПК України, суд
Скаргу боржника ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Ванжі Олександра Володимировича, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», про визнання дій протиправними та зобов'язання повернути кошти боржнику у виконавчому провадженні задовольнити частково.
Визнати дії приватного виконавця Ванжі Олександра Володимировича щодо списання з рахунку IBAN НОМЕР_2 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» боржника ОСОБА_1 грошових коштів (пенсії) у розмірі 8414,86 гривень протиправними.
В задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги. В разі оголошення вступної та резолютивної частини ухвали або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.
Повний текст ухвали буде складений 02.11.2022 року.
Суддя О.С. Овчиннікова