Справа № 932/6348/22
Провадження № 2/932/2130/22
01 листопада 2022 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кондрашов І.А., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування арешту майна,-
До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування арешту майна боржника. Позивач 28.10.2022 звернулася до суду з даним позовом, просить суд зняти арешт з невизначеного всього нерухомого майна ОСОБА_1 , що накладений 17.05.2017 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Гогунською Лілією Едуардівною в межах виконавчого провадження №53952692 у зв'язку з відсутністю заборгованості.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2022 року передано на розгляд судді Кондрашову І.А.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додатків до неї, приходжу до наступного.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша, третя статті 13 ЦПК України).
Також, суд зазначає, що згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
З матеріалів позову вбачається, що на виконанні у Шевченківському відділі ДВС міста Дніпра Головного територіального управління юстиції перебувало виконавче провадження №53952692 з примусового виконання вимоги №Ф-5325-13/62 від 16.02.2017 року, виданого ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДФС у Дніпропетровській області боргу у розмірі 898,39 грн. 27.07.2017 року державним виконавцем було повернуто виконавче провадження згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв'язку з відсутністю майна боржника). 12.11.2018 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області направленого повідомлення про сплату боргу і відкликання вимоги №Ф-5325-13/62 від 16.02.2017 року. 12.11.2018 року позивачем сплачено витрати по виконавчому провадженню №53952692. З метою зняття арешту майна позивач в 06.11.2018 року звернулася до відділу ДВС із заявою про зняття арешту з майна. Однак їй відмовлено у знятті арешту з майна та запропоновано звернутися до суду.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Оскільки позивач є боржником у виконавчому провадженні, суд доходить висновку про те, що вона не може пред'являти позов про скасування арешту майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 636/2408/19, від 24.05.2021 у справі 712/12136/18.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно ст. 186 ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви.
Отже, враховуючи суб'єктний склад учасників справи, характер правовідносин, що склались між ними, приходжу до висновку, що вимоги позивача не підлягають вирішенню в порядку позовного провадження, у зв'язку з чим, у відкритті провадження слід відмовити та роз'яснити позивачці право на оскарження рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Так як, згідно п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі, сплачену позивачем суму судового збору слід повернути.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 13, 19, 186 ч. 1 п. 1, 258, 260, 261, 352-355 ЦПК України, п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування арешту майна боржника.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в Шевченківському районі м. Дніпра повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 992 (дев'ясот дев'яносто дві) гривні, 40 копійок, який сплачені згідно номеру платіжного доручення 5661-7798-2614-1767 від 27.10.2022 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ігор КОНДРАШОВ