03.11.22
33/812/167/22
Справа № 489/1598/22
Провадження № 33/812/167/22
Іменем України
3 листопада 2022 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Данилової О.О.,
із секретарем - Ковальським Є.В.
за участі особи, яка притягається до відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Морозова В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео-конференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його захисника Морозова Вадима Юрійовича на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення - 17 000 грн. штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік,
Постановою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2022 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння) з накладенням штрафу у розмірі 17000 грн. та позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та його захисник просили скасувати постанову від 13 вересня 2022 року та закрити провадження у справі. Апелянт посилався на те, що факт скоєння ним адміністративного правопорушення, а саме керування транспортним засобом та перебування у стані алкогольного сп'яніння, не доведений; протокол складено з численними порушеннями, а саме відеозапис не містить відомостей, зазначених у протоколі щодо ознак сп'яніння, поліцейські не роз'яснили йому права, не доставили до медичного закладу, не відсторонили від керування, в протоколі відсутні данні про засіб відео-фіксації; відеозапис не є повним, а матеріали справи не містять відомостей про те, чи притягався він до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення. При ухваленні постанови місцевий суд порушив європейський принцип - недопустимість доказів при будь-якому порушенні встановленого порядку їх збирання.
Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги з дотриманням вимог частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного.
Так, за змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).
При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у скоєнні, в тому числі й адміністративного правопорушення, слід виходити з положень статті 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.
Європейським судом з прав людини при доведенні обставин справи активно застосовується стандарт "поза розумним сумнівом" (рішення ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України», рішення від 18.06.2015 у справі «Ушаков проти України», п. 86 рішення від 11.07.2013 у справі «Вєрєнцов проти України»).
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною "поза розумним сумнівом", версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.
Пунктом 2.9.а Правил дорожнього руху (далі - Правила) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За частиною 1 статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння є адміністративним правопорушенням та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп'яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція №1452).
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп'яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція №1452).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого сп'яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп'яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 розділу 1 Інструкції №1452).Відповідно до частини 2 статті 266 КУпАП та пунктів 1-7 розділу ІІ Інструкції №1452 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться з застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (частина 2 статті 266 КУпАП).
Судом установлено, що 14 травня 2022 року о 15 год. 50 хв. при перевірці документів на блокпосту при виїзді з міста Миколаєва (вул. Троїцька,137-Б) працівниками патрульної поліції був зупинений автомобіль марки «DAF XF 105.460" д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки "SCHMITZ SPR24L13" д.н.з. НОМЕР_2 » під керуванням водія ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння.
Поліцейським на місці зупинки транспортного засобу було проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів - газоаналізатора Alkotest 7510 (вир.Drager).
За результатами огляду ОСОБА_1 на місці зупинки виявлено склад алкоголю - 2,37 о/оо, про що свідчать результати тесту №134 (а.с.1).
Роздруківку тесту з зазначенням показників алкоголю в крові ОСОБА_1 засвідчив особистим підписом без будь-яких зауважень.
Водночас на місці обстеження складено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ( Alkotesta 7510), в якому вказані ознаки алкогольного сп'яніння, виявлені у водія, а в графі «з результатами згоден» є особистий підпис ОСОБА_1 (а.с.2).
У акті зазначені посада, найменування підрозділу поліції, звання та прізвище, ім'я та по-батькові особи, яка складала акт, та його підпис.
Будь-яких зауважень щодо порядку проведення огляду або його результатів з боку ОСОБА_1 в акті не зазначено.
За наслідками обстеження складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №201977 (далі - Протокол), в якому вказаний час (14 травня 2022 року 15 год. 50 хв.) та місце вчинення правопорушення, факт керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alkotesta 7510 (Drager), результат 2,37 о/оо, що є порушенням вимог пункту 2.9.а Правил та вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с. 3 ).
Протокол підписаний особисто ОСОБА_1 без будь-яких зауважень.
У Протоколі в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» вказано, що пояснення надано на окремому аркуші.
До Протоколу додано письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що цього дня о 07:00 ранку вживав алкогольні напої (горілку), після чого, маючи намір їхати до м. Кривий Ріг, став керувати транспортним засобом марки «Даф» н.з. НОМЕР_1 (з напівпричепом н.з. НОМЕР_2 ) та близько 15:45 годин був зупинений поліцейськими по вул. Троїцькій м. Миколаєва, які запропонували пройти огляд на місці зупинки або у медичному закладі. При огляді на місці зупинки з застосуванням технічного приладу (газоаналізатора) у нього виявили 2,37 о/оо алкоголю в крові. З результатами він згоден, свою провину визнає.
Письмові пояснення містять власноручний підпис ОСОБА_1 , що ці пояснення з його слів записані вірно та ним прочитані (а.с.4).
До Протоколу також долучено диск з відеозаписом події 14 травня 2022 року (а.с.5).
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу (газоаналізатора).
Результат огляду отримано безпосередньо на місці, озвучено показник та пред'явлено водієві - 2,37 о/оо (16:05).
Такий результат ОСОБА_1 не заперечував.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснив, що 14 травня 2022 року зупинив автомобіль на блокпосту при виїзді з міста Миколаєва і лише після цього вживав спиртні напої, отже автомобілем у стані алкогольного сп'яніння не керував.
Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що 14 травня 2022 року був разом з ОСОБА_1 , який у стані сп'яніння автомобілем не керував, а вживав спиртні напої після зупинки на блокпосту.
Проте такі твердження повністю спростовуються письмовими поясненнями ОСОБА_1 , підписаними власноруч на місці події; змістом Протоколу та акту огляду, який він підписав без зауважень; та відеозаписом, який відображає його поведінку саме як водія та не містить заперечень факту особистого керування транспортним засобом.
Відсутні і відомості про перебування на місці зупинки свідка ОСОБА_3 .
Непереконливими суд вважає і посилання ОСОБА_1 на те, що письмові пояснення (а.с.4) він не давав, а підписав лише чистий аркуш.
Достатніх доказів на підтвердження своєї версії подій 14 травня 2022 року ОСОБА_1 не надав.
Не можна погодитись і з доводом апеляційної скарги про недоведеність факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Належним підтвердженням цього факту є результати огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки (частина 2 статті 266 КУпАП та пункти 1-7 розділу ІІ Інструкції №1452), які підтверджено роздруківкою результату тесту та актом огляду (а.с.1,2).
Відсутність у тексті Протоколу переліку ознак алкогольного сп'яніння, на що посилаються апелянти, не має правового значення, оскільки ці ознаки склад правопорушення - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, не утворюють.
За таких же обставин не має жодного значення і посилання апелянтів на те, що відеозапис не містить відомостей про наявність у ОСОБА_1 видимих ознак сп'яніння.
Непереконливими суд вважає і зауваження ОСОБА_1 , що він не був згодний з результатами огляду на місці, а працівники поліції не роз'яснили йому та не доставили до медичного закладу для проходження дослідження.
Так, з відеозапису вбачається, що на питання поліцейських, чи згоден він з показниками газоаналізатора, ОСОБА_1 відповів мовчазною згодою. У роздруківці результату огляду, акті огляду позначив згоду з результатом. В письмових поясненнях також зазначив, що йому пропонували пройти огляд на місці зупинки або у медичному закладі, а з результатом огляду на місці він згоден.
За таких обставин доставлення до медичного закладу для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння закон не передбачає.
Не можна вважати доведеними і посилання ОСОБА_1 на застосування до нього психологічного тиску.
Надані суду докази, в тому числі і данні відеозапису, таких обставин не містять.
З тексту скарги не вбачається, в чому полягав психологічний тиск на нього поліцейських та як це вплинуло на його поведінку.
Не звертався ОСОБА_1 до органів Національної поліції чи інших правоохоронних органів зі скаргами на неправомірні дії працівників патрульної поліції.
Безпідставними є і посилання в апеляційній скарзі на необхідність повної відеофіксації подій 14 травня 2022 року.
Відповідно до змісту частини 2 статті 266 КупАП технічні засоби відеозв'язку застосовуються для фіксації огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Цей факт повністю зафіксований відеозаписом, наданим суду (а.с 5).
Не встановлено апеляційним судом і інших порушень порядку складання Протоколу (відсутність даних про засіб відеофіксації, відсутність даних про притягнення до відповідальності водія раніше), які вплинули на зміст обвинувачення, чи порушили права особи, що притягається до відповідальності.
При цьому апеляційний суд враховує вказівки Європейського суду з прав людини про те, що право на вмотивованість судового рішення має захистити особу, яка звернулась до суду, від сваволі. Рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Отже, встановлені судом обставини на підставі оцінки доказів, а саме Протоколу, результату огляду, акту огляду, письмових пояснень порушника, забезпечують такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 у тому, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, який було виявлено в порядку, передбаченому законом, чим порушив вимоги пункту 2.9а Правил.
Висновки місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, відповідають обставинам справи та вимогам законодавства про адміністративні правопорушення.
Враховуючи критерії застосування поняття «поза розумних сумнівів», за якими «доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою», апеляційним судом не встановлено обставин, які свідчили би про можливість іншої версії інкримінованої події та породжували сумніви в доведеності вини ОСОБА_1 .
Оскільки апеляційна скарга не містить доводів, які би спростовували висновки місцевого суду та доводили би порушення норм законодавства про адміністративні правопорушення, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування постанови місцевого суду та закриття провадження у справі.
Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника- адвоката Морозова Вадима Юрійовича залишити без задоволення.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2022 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду О.О. Данилова