Справа № 740/4779/20
Провадження № 2/740/38/22
заочне
03 листопада 2022 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участю секретаря судового засідання Лазоренко Л. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності,
установив:
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила: припинити для сторін право спільної часткової власності на житловий будинок з відповідною частиною господарсько-побутових будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1 ; виділити у власність в натурі ОСОБА_1 3/25 частини житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 , як окремий та цілий об'єкт нерухомого майна - житловий будинок з надвірними будівлями, який підлягає державній реєстрації та складається з наступних приміщень у житловому будинку: житлову кімнату 1-4 площею 7,5 кв. м; кладову 1-5 площею 3,9 кв. м; сарай «Б-1»; погріб «П»; криницю «К»; огорожу № 1 (8,03 м); убиральню «У»; виділити у власність в натурі ОСОБА_3 22/25 частини житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 , як окремий та цілий об'єкт нерухомого майна - житловий будинок з надвірними будівлями, який підлягає державній реєстрації та складається з наступних приміщень у житловому будинку: коридор 1-1 площею 5,8 кв. м; кухню 1-2 площею 10,0 кв. м; житлову кімнату 1-3 площею 18,4 кв. м; житлову кімнату 1-6 площею 10,1 кв. м; кухню-їдальню 1-7 площею 9,5 кв. м; коридор 1-8 площею 10,8 кв. м; веранду «І» площею 5,8 кв. м; ґанок; сарай «В»; сарай «Г»; гараж «Е»; сарай «Ж»; погріб «П1»; огорожу № 1 (2/3 частини); ворота з хвірткою № 2.
На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що спірний будинок АДРЕСА_1 зареєстрований за двома власниками - позивачкою ОСОБА_1 - 7/80 частки, відповідачкою ОСОБА_3 - 73/80 частки. У зв'язку з неможливістю спільного користування будинком та господарськими будівлями, виникла необхідність виділення в натурі частки будинку з господарськими будівлями та спорудами, що належить позивачці. Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13 листопада 2017 року задоволено позов ОСОБА_1 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, та встановлення порядку користування земельною ділянкою. Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 16 лютого 2018 року рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області змінено шляхом викладення другого та третього речень його резолютивної частини, зокрема, визнавши за позивачкою право власності на 3/25 частин спірного будинку. У зв'язку з тим, що наказом відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ніжинської міської ради об'єкту нерухомого майна присвоєно адресу - АДРЕСА_1 , потрібно припинити спільну часткову власність, щоб зареєструвати виділені позивачці житлові приміщення як окремий об'єкт нерухомості. Оскільки відповідачка не бажає добровільно вирішувати це питання, позивачка звернулася до суду.
18 листопада 2020 року ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області у відкритті провадження у справі відмовлено.
09 лютого 2021 року постановою Чернігівського апеляційного суду задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 листопада 2020 року скасовано в частині відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення для сторін права спільної часткової власності на будинок, направлено справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в частині зазначених вимог.
23 лютого 2021 року ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності на будинок прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 09-00 год. 26 березня 2021 року, яке в подальшому неодноразово відкладалося з різних причин.
14 лютого 2022 року постановою Верховного Суду залишено без змін постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 днів введено воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 08 березня 2022 року № 2/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема, Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області. Розпорядженням Голови Верховного Суду від 04 травня 2022 року № 27/0/9-22 відновлено територіальну підсудність судових справ, зокрема, Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з 05 травня 2022 року.
Судові засідання в справі неодноразово відкладалися з різних причин, у тому числі у зв'язку з неявкою відповідачки.
У судове засідання 03.11.2022 на 08-30 год. сторони не з'явилися.
Представник позивачки - адвокат Гринь Л. В. подала заяву, в якій просила розглянути справу без її та позивачки участі, позов підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідачка не з'явилася в судове засідання з невідомих суду причин; повідомлена у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи; відзиву на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подавала.
Статтею 280 ЦПК України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно із ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на вказане суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.
Судом установлено, що рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13 листопада 2017 року у справі № 740/2147/16-ц (провадження № 2/740/27/17) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, встановлення порядку користування земельною ділянкою - указаний позов задоволено.
Виділено ОСОБА_1 у рахунок належних 7/80 часток будинку, розташованого в АДРЕСА_1 : житлову кімнату 1-4 площею 7,5 кв. м; кладову 1-5 площею 3,9 кв. м.; сарай «Б-1»; погріб «П»; криницю «К»; огорожу № 1 (8,03 м); убиральню «У».
Виділено ОСОБА_3 в рахунок належної 73/80 частки будинку, розташованому в АДРЕСА_1 : коридор 1-1 площею 5,8 кв. м; кухню 1-2 площею 10,0 кв. м; житлову кімнату 1-3 площею 18,4 кв. м; житлову кімнату 1-6 площею 10,1 кв. м; кухню-їдальню 1-7 площею 9,5 кв. м; коридор 1-8 площею 10,8 кв. м; веранду «І» площею 5,8 кв. м; ґанок; сарай «В»; сарай «Г»; гараж «Е»; сарай «Ж»; погріб «П1»; огорожу № 1 (2/3 частини); ворота з хвірткою № 2.
Виділено ОСОБА_1 у рахунок належної 7/80 частки в користування земельну ділянку площею 278 кв. м, яка розташована в межах: від точки Е до точки Ж - 8,03 м; від точки Ж до точки З - 24,77 м; від точки З до точки І - 14,83 м; від точки І до точки М - 6,84 м; від точки М до точки Н-3,83 м; від точки Н до точки П - 1,12 м; від точки П до точки Л - 6,08 м; від точки Л до точки В - 1,12 м; від точки В до точки Б - по лінії поділу житлового будинку; від точки Б до точки К - 1,00 м; від точки К до точки Е - 6,43 м.
Виділено ОСОБА_3 в рахунок належної 73/80 частки у користування земельну ділянку площею 2902 кв. м, яка розташована в межах: від точки А до точки Е - 25,02 м; від точки Е до точки К - 6,43 м; від точки К до точки Б - 1,00 м; від точки Б до точки В - по лінії поділу житлового будинку; від точки В до точки Л - 1,12 м; від точки Л до точки П - 6,08м; від точки П до точки Н - 1,12 м; від точки Н до точки М - 3,83 м; від точки М до точки І - 6,84 м; від точки І до точки З - 14,83 м; від точки З до точки Г - 80,86 м; від точки Г до точки Д 25,40 м; від точки Д до точки А - 111,25 м.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 компенсацію за переотриману частку в розмірі 3495,00 грн.
Зобов'язано ОСОБА_1 закрити дверний отвір між і приміщеннями 1-4 та 1-2 та між приміщеннями 1-1 та 1-5; виконати дверний отвір між приміщеннями 1-5 та 1-4, виконати дверний отвір для виходу зовні із приміщення 1-5.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 16 лютого 2018 року вказане рішення суду змінено шляхом викладення другого та третього речень його резолютивної частини, а саме:
- видiлено в користування ОСОБА_1 у житловому будинку, розташованому в АДРЕСА_1 , наступні приміщення та господарсько-побутові будiвлi: житлову кімнату 1-4 площею 7,5 кв. м; кладову площею 3,9 кв. м; сарай «Б-1»; погріб «П»; криницю «К»; огорожу № 1 (8,03 м); убиральню «У», визнавши за нею право на 3/25 частини зазначеного об'єкта нерухомого майна;
- виділено в користування ОСОБА_3 у житловому будинку, розташованому в АДРЕСА_1 , наступні приміщення та господарсько-побутові будiвлi: коридор 1-1 площею 5,8 кв. м; кухню 1-2 площею 10,0 кв. м; житлову кімнату 1-3 площею 18,4 кв. м, житлову кімнату 1-6 площею 10,1 кв. м, кухню-їдальню 1-7 площею 9,5 кв. м, коридор 1-8 площею 10,8 кв. м, веранду «І» площею 5,8 кв. м; ґанок, сарай «В», сарай «Г», гараж «Е», сарай «Ж», погріб «П1», огорожу № 1 (2/3 частини), ворота з хвірткою № 2, визнавши за нею право власності на 22/25 частини зазначеного об'єкта нерухомого майна.
В іншій частині рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13 листопада 2017 року залишено без змін.
За змістом вищевказаної постанови апеляційного суду, оскільки судом першої інстанції не було змінено розміру часток у праві власності відповідно до майна, фактично виділеного сторонам у натурі, тому апеляційний суд дійшов висновку про зміну судового рішення шляхом визнання права власності за ОСОБА_1 на 3/25 частини, за ОСОБА_3 - на 22/25 частини домоволодіння АДРЕСА_1 та викладення у зв'язку з цим другого та третього речень резолютивної частини рішення в іншій редакції.
Отже, установлено, що на підставі судових рішень, які набрали законної сили, вирішено між сторонами питання про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, та встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Відповідно до копії наказу відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області від 20 жовтня 2020 року №10-42/56 «Про присвоєння адреси об'єктам нерухомого майна» вирішено присвоїти об'єкту нерухомого майна: частині житлового будинку «А» у складі; коридор «2-1» площею 3,6 кв. м, житлова кімнат «2-2» площею 8,5 кв. м, всього загальною площею 12.1, сараю «Б», погрібу «П» (власник - ОСОБА_1 ) адресу: Україна, Чернігівська область; АДРЕСА_1 (замість АДРЕСА_1 ).
Згідно з матеріалами справи, відповідачка ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_4 .
За твердженням позивачки, що не спростовано відповідачкою, вона не може зареєструвати в реєстраційній службі виділені їй житлові приміщення як окремий об'єкт нерухомості, оскільки потрібно припинити спільну часткову власність, а відповідачка не бажає добровільно вирішувати це питання.
Статтею 364 ЦК України встановлено, що с піввласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Відповідно до ч. 2 ст. 367 ЦК України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
За змістом ст. 11 ЦК України, ц ивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Згідно зі ст. 18 ЦПК України с удові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Положеннями ст. 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За положеннями ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як зазначено у ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України о бставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки набрали законної сили вищевказані судові рішення, якими вирішено спір між сторонами як співвласниками про виділ майна, то в силу закону це є підставою для припинення права спільної часткової власності на майно.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову про припинення права спільної часткової власності.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання до суду позову й апеляційної скарги в загальному розмірі 1261,20 грн (840,80 грн + 420,40 грн).
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності - задовольнити.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на будинковолодіння, а саме житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути зі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення складене і підписане 03 листопада 2022 року.
Суддя І. М. Шевченко