Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Справа № 689/1669/22
Провадження № 1-кп/689/110/22
28 жовтня 2022 року смт. Ярмолинці
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники кримінального провадження не викликались відповідно до ч.2 ст.172 КПК України,
розглянувши клопотання потерпілих у справі - цивільних позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про арешт майна в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020240280000143 від 12 липня 2020 року, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною другою статті 286 КК України,
встановив:
Цивільні позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до суду спільне клопотання про арешт майна з метою забезпечення їх цивільних позовів.
Учасники кримінального провадження не викликались відповідно до ч.2 ст.172 КПК України, оскільки клопотання подане відносно майна, яке не було тимчасово вилучене.
Розглянувши клопотання та матеріали кримінального провадження суд відмовляє у задоволенні клопотання з підстав.
Позивачі просили накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно обвинуваченого ОСОБА_5 , заборонивши йому та іншим особам, у володінні яких воно перебуває будь-яким чином розпоряджатися майном.
Клопотання обґрунтували посиланням на те, що ОСОБА_3 подав позов про стягнення 500000 гривень відшкодування моральної шкоди, а ОСОБА_4 - на 20000 гривень відшкодування моральної шкоди; їм завдано моральну шкоду; позови подані на значні суми. Просили витребувати відомості про майно обвинуваченого, оскільки це конфіденційна інформація.
Суд вважає клопотання необґрунтованим.
Відповідно до пункту 4) частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Отже, метою арешту є забезпечення відшкодування шкоди. Більш детально правова природа забезпечення цивільного позову врегульована в Цивільному процесуальному кодексі України, який у даному випадку застосовується субсидіарно до норм КПК України.
Так, відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Позивачами не доведено як невжиття такого заходу як арешт майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого (потенційного) рішення суду про задоволення їх позовів. Про це у клопотанні не згадується. Також не вказується і інші, визначені у частині другій статті 149 ЦПК України ризики, з метою убезпечення від яких, є потреба (підстави) застосувати арешт майна.
Позивачі подали спільне клопотання та просили накласти арешт на усе нерухоме та рухоме майно. ОСОБА_5 . Однак, позивачка ОСОБА_4 подала позов на загальну суму 15000 гривень відшкодування моральної шкоди. З цих міркувань накладення арешту на усе майно обвинуваченого є непропорційним заходом з метою забезпечення її позову.
Доводи щодо конфіденційності відомостей про нерухоме майно суд відхиляє, оскільки відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (Надання інформації з Державного реєстру прав) інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом. Порядок одержання відповідних відомостей врегульовано нормами Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127. Позивачами самостійно не вживались заходи щодо одержання відомостей про нерухоме майно обвинуваченого, доказів об'єктивних перепон для реалізації права на збір цих відомостей на даний час суду не було надано.
Керуючись пунктом 4) частини другої статті 170 КПК України, частиною другої статті 149 ЦПК України,
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання потерпілих у справі - цивільних позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про арешт майна обвинуваченого ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_6