Справа № 442/6540/22
Провадження № 1-кп/442/322/2022
іменем України
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
02 листопада 2022 року м.Дрогобич
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 та її представника - ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м.Дрогобичі клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №№12022140000000304 від 19.07.2022 відносно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Трускавець Львівської області, громадянина України, українця, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,
установив:
Суть питання, що вирішується
Обвинувальний акт з додатками у цьому кримінальному провадженні надійшов до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області 18 жовтня 2022 року, ухвалою від того ж числа було призначено підготовче судове засідання, в якому підлягають вирішенню ряд питань відповідно до вимог ст.ст.314-315 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся з клопотанням про обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Наявні ризики передбачені пунктами 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшились. Санкція статті за якою обвинувачується ОСОБА_7 передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років, тому на його думку, останній може переховуватися від суду. Обвинувачений перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілих, свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх залякування чи схилення їх до зміни показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Обвинувачений неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини. Наведене свідчить, що він може вчиняти інші кримінальні правопорушення. Враховуючи, що кримінальне правопорушення спричинило загибель людини, просив суд розмір застави не визначати.
Позиції учасників судового провадження
Потерпілі та представник потерпілої ОСОБА_4 підтримали клопотання прокурора.
У підготовчому судовому засіданні захисник просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обрати його підзахисному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що його підзахисний має стійкі соціальні зв'язки, здійснює догляд за матір'ю. На його думку відсутній такий ризик як вплив на потерпілих та свідків.
Обвинувачений у підготовчому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Встановлені обставини
Суд встановив, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 08 вересня 2022 року ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06.11.2022.
Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали
Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, клопотання прокурора, дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, судом на виконання ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинили смерть потерпілого.
Враховуючи, що суд на даному етапі розгляду кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, таким чином, з огляду на наведені у клопотанні прокурора доводи, суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
Суд звертає увагу на те, що поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. CzechRepublic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Так, в ході судового розгляду клопотання знайшли своє підтвердження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, існують ризики того, що обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначені висновки суду ґрунтуються на тому, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, за вчинення якого обвинуваченому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути йому призначено судом у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_7 може вживати заходів, спрямованих на переховування від суду.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. CzechRepublic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Згідно із положеннямирішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року за № 14-рп/2003при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.
Судом також враховано, що потерпілі та свідки ще не надавали показання, тому наведене свідчить про наявність ризику, того що перебуваючи на волі, обвинувачений може чинити тиск на них з метою зміни останніми своїх показань, наданих на досудовому розслідуванні.
З урахуванням того, що обвинувачений до цього вчиняв кримінальні правопорушення, останній може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.
При розгляді клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховано особу обвинуваченого, який є раніше судимий, одружений, доказів того, що він має непрацездатну матір суду не надав, за станом здоров'я може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.
Зазначені вище обставини, із врахуванням стадії судового провадження, у своїй сукупності свідчать про неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цьогоКодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, із врахуванням положень п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, та враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_7 , суд вважає необхідним застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без права внесення застави.
Саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого на даному етапі розгляду кримінального провадження та запобігти ризикам, встановлених судом та перелічених в ухвалі суду.
Отже, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 314, 315, 376 КПК України,
постановив:
Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 31 грудня 2022 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала суду діє до 31 грудня 2022 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_7 який тримається під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Повна ухвала складена та оголошена о 9.00 годині 03 листопада 2022 року.
Суддя ОСОБА_1