Провадження № 2/742/1187/22
Єдиний унікальний № 742/2964/22
про залишення позовної заяви без руху
02 листопада 2022 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління капітального будівництва міської ради м. Прилуки про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати,
установив:
Позивач звернулась до суду з позовом до Управління капітального будівництва міської ради м. Прилуки про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати.
Дослідивши зміст поданої позовної заяви та доданих до неї документів, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Зокрема, порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України.
Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов, зокрема ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 18 грудня 2020 року її було звільнено з посади (на день звільнення являлась в.о. начальника УКБ м. Прилуки), проте не було здійснено виплату всіх належних сум у день звільнення. Невиплачена сума коштів включає: заробітна плата за липень-грудень 2020 року та грошова компенсація за 22 календарні дні невикористаної щорічної відпустки та разом складає 22 292,89 грн. Крім того, просить стягнути середньомісячну заробітну плату за час затримки виплати починаючи з дати звільнення 18.12.2020 по дату винесення судового рішення по суті розгляду даної справи.
Відповідно до ч.1 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Також, у відповідності до ч.4 ст. 177 ЦПК України, передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» закріплено перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 вказаного Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Як встановлено судом, позивачем заявлено вимогу не лише про стягнення заробітної плати, але й про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати.
Згідно ч.1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч.5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Із положень приписів ст.ст. 94, 116, 117 КЗпП України та ст. 1,2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці», середній заробіток за час затримки виплати за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Тобто, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, встановленими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (зі змінами, несеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року №348).
Оскільки предметом цього позову є стягнення середнього заробітку за час затримки виплати, а не стягнення заробітної плати, то в цій частині позивач не звільняється від сплати судового збору.
Таким чином, при відсутності у позовній заяві та матеріалах позову відомостей про наявність інших пільг при зверненні до суду, позивач має сплатити судовий збір на загальних підставах.
Згідно ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік» визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня - 2481 гривня.
Як вбачається з позовної заяви, прохальна її частина має вимогу майнового характеру.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до позовної заяви майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд зазначає, що позовна заява містить вимогу майнового характеру: стягнути середній заробіток за час затримки виплати. При цьому, розмір, в якому слід стягнути середній заробіток, не визначено, оскільки такий підлягає встановленню в процесі розгляду справи. Тому, на разі сплаті підлягає судовий збір в мінімальному розмірі - 992,40 грн.
А тому, в даному випадку розмір судового збору, який необхідно сплатити за подання цієї позовної заяви становить 992 грн. 40 коп.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.1,2 ст.185 ЦПК України).
За таких обставин, оскільки позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 ЦПК України - не сплачено судовий збір, тому дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків, а саме надання документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 992 грн. 40 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, суддя
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління капітального будівництва міської ради м. Прилуки про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплат - залишити без руху, надавши ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що якщо відповідно до ухвали у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 і 177ЦПК України, заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Наталія ФЕТІСОВА