Справа №712/6854/22
Провадження № 1-кп/712/709/22
про продовження запобіжного заходу
02 листопада 2022 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022250310001328 від 09.07.2022, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Клопотання обґрунтоване тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, тому з метою запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків в кримінальному провадженні, запобіганню вчиненню інших кримінальних правопорушень, враховуючи тяжкість покарання, а також з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, прокурор просив задовольнити клопотання та продовжити запобіжний захід.
Захисник та обвинувачений заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вказали, що наведені у клопотанні ризики є формальними, та не підтверджені жодними доказами. Захисник вказала на достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Обвинувачений зазначив, що нині його батько тяжко хворий та потребує стороннього догляду, про що надано до суду медичні документи.
Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, судом встановлено таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою продовжити, змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у частині другій ст.183 КПК України та розширеному тлумаченню він не підлягає.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 закінчується 19 листопада 2022 року.
Водночас, завершити судове провадження до спливу строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неможливо.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд зважає також на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що загрожує за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може здійснювати вплив на потерпілого та свідків, які на сьогодні не допитані судом, тяжкість покарання збільшує ймовірність ризику переховування обвинуваченого від суду.
На обґрунтування ризику можливого переховування обвинуваченого від правосуддя, суд надає оцінку особі обвинуваченого, який раніше судимий за злочини проти власності; тяжкими захворюваннями не страждає; офіційного місця роботи до затримання не мав; є неодруженим. Обвинувачений ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв'язків, які були б засобом превенції від можливої подальшої негативної і девіантної поведінки та ухилення від явки до суду.
Крім того, суд вважає, що прокурором доведено також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
У зв'язку з воєнною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан терміном на 30 днів, а також запроваджено заходи правового режиму воєнного стану. Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. На думку суду, дана обставина збільшує вищевстановлені ризики.
Наявність вагомих доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, та продовження існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, дають підстави суду для продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 .
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених підстав, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та обвинуваченим не доведено.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу у розмірі 25-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.ч. 3, 4 ст.183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи; утримуватися від спілкування у даному кримінальному провадженні зі свідками, експертами та іншими учасниками кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 177-178, 182, 183, 194, 331, 395 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 02 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року включно.
Одночасно визначити заставу, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 25-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 65000 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як обвинуваченим, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями) на депозитний рахунок, отримувач: ТУ ДСА України в Черкаській області.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням, а також суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Уповноважена службова особа ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» у разі внесення застави, при звільненні обвинуваченого, зобов'язана роз'яснити йому або заставодавцю обов'язки, покладенні на обвинуваченого, та наслідки їх невиконання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
- докласти зусиль до пошуку роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та іншими учасниками кримінального провадження.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Ухвала суду в частині продовження обвинуваченому міри запобіжного заходу може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1