Справа № 308/9370/21
28 вересня 2022 року місто Ужгород
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Дельта Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про визнання зобов'язання за кредитним договором припиненим та припинення іпотеки,
ОСОБА_1 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до акціонерного товариства «Дельта Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про визнання зобов'язання за кредитним договором припиненим та припинення іпотеки.
Мотивуючи свої вимоги вказує на те, що 10.12.2007 року між ТОВ «Укрпромбанк» та. ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 446/ФКВ-07 на суму 29400 дол. США з розрахунку 12 % річних на строк з 10.12.2007 р. по 02.12.2017 р. У забезпечення виконання боргових зобов'язань за Кредитним договором № 446/ФКВ-07 від 10.12.2007 р. між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір № 446/Zфквіп-07 від 11.12.2007 р., згідно якого ОСОБА_2 передала в іпотеку нерухоме майно - квартиру загальною площею 31,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказує, що 30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банк», і згідно до п.4.1 якого передає (відступає) АТ «Дельта Банку» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, в тому числі й за вищезазначеними.
В подальшому, у зв'язку з неналежним виконанням позивачем умов Кредитного договору № 446/ФКВ-07 від 10.12.2007 АТ «Дельта Банк» звернувся до суду із позовною заявою про стягнення суми боргу.
23 лютого 2015 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області ухвалено рішення по справі №308/10202/14-ц, яким позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 480 453,33 грн. та судові витрати в розмірі 3654 грн.
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 08 жовтня 2015 року скасоване рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 лютого 2015 року та вирішено задовольнити позов частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» 158 548,95 грн. та судові витрати у розмірі 1585,00 грн.
Вказує, що вказане рішення суду було виконано в повному обсязі, що підтверджується квитанцією № 1876\з1 від 01.07.2019 року та постановою про закінчення виконавчого провадження від 20.03.3020 року №51086963 Ужгородського МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Івано-Франківськ).
Пояснює, що зобов'язання за кредитним договором № 446/ФКВ-07 від 10.12.2007 припинилось, у зв'язку із фактичним повним та своєчасним виконанням судового рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 08 жовтня 2015 року, що підтверджується квитанцією № 1876\з1 від 01.07.2019 року (доказ надається), а тому у відповідності до вимог статті 559 ЦК України припинилось право застави (іпотеки).
На підставі наведеного просила:
-визнати правовідносини за Кредитним договором № 446/ФКВ-07 від 10.12.2007 року припиненими внаслідок фактичного виконання;
-визнати припиненою іпотеку, згідно договору іпотеки № 446/Zфквіп-07 від 11.12.2007 посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Н.В. 11.12.2007 року, зареєстровано в реєстрі за № 3712 укладеного між ТОВ «Укрпромбанк» правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» та ОСОБА_2 ;
-припинити обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень забороною та іпотекою, нерухомого майна а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 .
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 липня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.
Від відповідача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог позивача.
30 листопада 2021 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій зазначив, що в ході розгляду даної справи позивачу стало відомо, що ТОВ «Діджи Фінанс» здійснило реалізацію предмету іпотеки в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку» на підставі іпотечного застереження. Позивач зазначив, що отримавши копію Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. за реєстровим номером 2065, зі змісту останнього вбачається що покупцем являться Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЛВІК», код ЄДРПОУ: 44311441 місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Щекавицька, будинок 37/48 офіс 1. Позивач з врахуванням зазначених обставин просив збільшити позовні вимоги.
03 грудня 2021 року представник відповідача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» подав пояснення до відзиву, в якому просив суд взяти до уваги, що позивачкою до цього часу не виконано рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.12.2010 р. (у справі № 2п-1163/10).
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 травня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання сторони не з'явились будучи належним чином повідомлені про дату та місце розгляду справи
Від представника позивача найшла письмова заява, в якій останній просить суд розглядати без його участі на підставі наявних в ній письмових доказів, а заявлені вимоги задовольнити.
Представник відповідача -ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС» адвокат Нижник М.М. подав заяву про розгляд справи без їх участі у задоволенні позову просив відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Як встановлено судом, 10.12.2007 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 446/ФКВ-07 на суму 29400 дол. США, з розрахунку 12 % річних на строк з 10.12.2007 р. по 02.12.2017 р.
У забезпечення виконання боргових зобов'язань за Кредитним договором № 446/ФКВ-07 від 10.12.2007 р. між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір № 446/Zфквіп-07 від 11.12.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Н. В. 11.12.2007 року, зареєстровано в реєстрі за № 3712. Відповідно до умов вказаного договору іпотеки ОСОБА_2 передала в іпотеку нерухоме майно - квартиру загальною площею 31,9 кв.м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Н. В. 11.12.2007 року за реєстровим № 3707, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за номером 2558794 що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів № 5117941 від 11.12.2007 р., виданого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Н.В.
30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банк», і згідно до п.4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ТОВ «Укрпромбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банку» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, шо забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює ТОВ «Укрпромбанк», як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях. Згідно з п.4.2 внаслідок передачі ТОВ «Укрпромбанком» АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість ТОВ «Укрпромбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.
Судом встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 умов Кредитного договору № 446/ФКВ-07 від 10.12.2007 року ПАТ «Дельта Банк» звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із позовною заявою про стягнення суми боргу.
23 лютого 2015 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області ухвалено рішення по справі №308/10202/14-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, яким позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задоволено, ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 480453,33 грн. та судові витрати в розмірі 3654 грн.
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 08 жовтня 2015 року скасовано рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 лютого 2015 року, вирішено задовольнити позов частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» 158548,95 грн. та судові витрати у розмірі 1585,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, вказане рішення суду було виконано ОСОБА_2 , що підтверджується квитанцією № 1876\з1 від 01.07.2019 року та постановою про закінчення виконавчого провадження від 20.03.3020 року №51086963 Ужгородського МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Івано-Франківськ).
Згідно даних АСВП станом на 20.07.2021 року відносно боржника ОСОБА_2 - відсутні будь які виконавчі провадження.
Судом встановлено, що листом від 02 липня 2020 року ОСОБА_2 звернулась на адресу ПАТ «Дельта Банк», в якому вказала факт належної сплати та просила вилучити обтяження щодо предмета іпотеки.
Однак, відповіді на вищезазначений лист ОСОБА_2 не отримала.
09 березня 2021 року ТОВ «Діджи Фінанс» надіслало ОСОБА_2 повідомлення-вимогу, в якій вказано, що 02 вересня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ПАТ «Дельта Банк» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 446/ФКВ-07 від 10.12.2007 року. Також ТОВ «Діджи Фінанс» зазначило, що було порушення умов Кредитного договору, а саме, що позичальник не погашає основну суму боргу та не сплачує відсотки за користування кредитом у зв'язку з чим ТОВ «Діджи Фінанс» вимагає сплатити заборгованість у розмірі 1 074 071, 68 грн., яка складається із суми основної заборгованості у розмірі 500 541,11 грн., суми несплачених процентів у розмірі 573 530,57 грн.
Судом встановлено, що ТОВ «Діджи Фінанс» здійснило реалізацію предмету іпотеку іпотеки в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку» на підставі іпотечного застереження.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №275924845 від 21.09.2021 року 16:10:15 сформованої щодо об'єкта нерухомого майна, вбачається що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ Пономарьовою Дарією Володимирівною прийнято Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 60115626 від 01.09.2021 13:11:15 та здійснено державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна: квартиру, за адресою АДРЕСА_1 , за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕЛВІК», код ЄДРПОУ: 44311441.
Згідно з частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За загальним правилом зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно з статтею 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Таким чином, припинення зобов'язання можливе за умови його виконання, що проведене належним чином. Під припиненням зобов'язання розуміють припинення правового зв'язку між його сторонами, звільнення їх від прав та обов'язків, що становлять зміст зобов'язання.
Беручи до увагу ту обставину, що позивачем було здійснено виконання рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 08 жовтня 2015 року, яким стягнуто на користь ПАТ «Дельта Банк» 158548,95 грн. та судові витрати у розмірі 1585,00 грн., а в подальшому новий кредитор - ТОВ «ДІЖИ ФІНАНС» задовольнив свої вимоги за кредитним договором шляхом реалізації предмету іпотеки в порядку пере дбаченому ст. 38 Закону України «Про іпотеку» зобов'язання за кредитним договором припинилось.
Положеннями статті 36 Закону України «Про іпотеку» врегульовано питання щодо позасудового вирішення питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання відповідно до частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку» є недійсними.
Щодо припинення іпотеки суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов'язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).
Підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 зазначеного Закону. Конструкція цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.
Так, згідно з указаною нормою іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання (абзац другий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку») та реалізації предмету іпотеки (абзац третій частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку»).
У зв'язку з реалізаціє предмету іпотеки в порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку» до застосування підлягає ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку».
Частиною першою статті 36 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина друга статті 36 Закону України «Про іпотеку»).
Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про іпотеку», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Згідно з частиною четвертою статті 36 Закону України «Про іпотеку», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
Враховуючи наведене, можна прийти до висновку, що наслідки, передбачені частиною четвертою статті 36 Закону України «Про іпотеку», у редакції, до внесення змін Законом України від 03 липня 2018 року № 2478-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» та аналогічні наслідки, передбачені частиною п'ятою статті 36 Закону України «Про іпотеку» в редакції Закону України від 03 липня 2018 року № 2478-VIII (щодо фізичних осіб), про те, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними застосовується до правовідносин іпотекодержателя та боржника, у яких стягнення на предмет іпотеки відбулось у способи, визначені статтею 36 Закону України «Про іпотеку», а саме: шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки чи шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст.3 Закону України «Про іпотеку» іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до частини 1статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Підстави припинення зобов'язань визначені в статтях 599-601,604-609 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання припиняється: виконанням проведеним належним чином; переданням відступного; зарахуванням; за домовленістю сторін; прощенням боргу; поєднанням боржника і кредитора в одній особі; неможливістю його виконання; смертю фізичної особи та ліквідацією юридичної особи.
Підстави припинення правила застави визначені ст. 593 Цивільного кодексу України, а іпотеки, як окремого виду застави також і статтею 17 Закону України "Про іпотеку".
Згідно статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється уразі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до зазначеного Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована; на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) iпотека; земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
З огляду на зазначені обставини, враховуючи припинення зобов'язання за кредитним договором № 446/ФКВ-07 від 10.12.2007 року з наступними змінами та доповненнями укладеного між ТОВ «Укрпромбанк» правонаступником за яким є ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ОСОБА_2 (реалізацією предмету іпотеки в порядку ст. 38 ЗУ «Про іпотек»), в силу пункту 1 частини 1 статті 593 ЦК України та частини 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» право застави (зокрема, іпотека) припинилося у зв'язку з припиненням зобов'язання, забезпеченого заставою.
Аналогічний правовий висновок відображено в Постанові ВП ВС від 17.04.2018 року №522/407/15.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до вимог Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.
Державна реєстрація іпотеки проводиться з метою встановлення пріоритету, тобто переважного права іпотекодержателя перед іншими особами задовольнити свої вимоги першим за рахунок майна переданого в іпотеку.
ТОВ «Діджи Фінанс» неправомірно не здійснив державну реєстрацію припинення іпотеки за реєстровим номером 43734300 внесеної приватний нотаріус Пономарьова Дар'я Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ м. Київ на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 60115626 від 01.09.2021 13:11:15, іпотекодержатель: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 42649746.
Також, у зв'язку з припиненням зобов'язання за кредитним договором та реалізацією предмета іпотеки підлягає вилученню заборона на нерухоме майно номер запису про обтяження: 43734276 Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 60115626 від 01.09.2021 13:11:15, приватний нотаріус Пономарьова Дар'я Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, обтяжувач: ПАТ "Дельта банк", код ЄДРПОУ: 34047020, країна реєстрації: Україна.
Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Кожна особа має право в порядку, встановленому процесуальним законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи, інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, що визначений законом або договором, а якщо закон або договір ефективного способу захисту не визначають - суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно 263 ЦК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права, припинення дії, яка порушує право та/або відновлення становища, яке існувало до порушення.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Позивач в заявленому позові обрав такий спосіб захисту як визнання права, припинення дій, та припинення дії, яка порушує право та/або відновлення становища, яке існувало до порушення а саме: припинення зобов'язання за кредитним договором у зв'язку з виконанням рішення суду та реалізацію предмету іпотеки та припинення іпотеки.
Статтею 5 ЦПК України передбачено те, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, припинення дії, яка порушує право та/або відновлення становища, яке існувало до порушення.
Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Представником позивача - адвокатом Пітух В.І. подано заяву про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.
Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.1ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору, кожна сторона подає до суду попередній орієнтований розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Представником позивача на підтвердження витрат на правову допомогу було надано договір про надання правової допомоги №23/06/21-ц від 23 червня 2021 року, акт надання послуг від 28 вересня 2022 року, рахунок-фактура №1 від 28 вересня 2022 року, довідку №1 від 28 вересня 2022 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат судом встановлено, що вказані витрати понесені позивачем у зв'язку із розглядом зазначеної справи, враховано обґрунтованість та пропорційність розміру судових витрат до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Враховуючи викладене, витрати на правову допомогу підлягають стягненню у повному обсязі у розмірі 9000,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141ЦПК України у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідачів, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви, по 908,00 грн., з кожного.
Керуючись ст. 55, 124 Конституції України, ст. 35. 36, 37 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 280-282, 284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву - задовольнити.
Визнати правовідносини за Кредитним договором № 446/ФКВ-07 від 10.12.2007 року припиненими.
Визнати припиненою іпотеку, згідно договору іпотеки № 446/Zфквіп-07 від 11.12.2007 посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Н.В. 11.12.2007 року, зареєстровано в реєстрі за № 3712 укладеного між ТОВ «Укрпромбанк» правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» та ОСОБА_2 .
Припинити обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень забороною та іпотекою, нерухомого майна а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з Акціонерного товариства «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ: 34047020, місцезнаходження: м. Київ, вул. Щорса, 36-Б) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: Україна, 04112, м. Київ, вул. авіаконструктора І. Сікорського , будинок 8) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) судовий збір по 908,00 грн., з кожного.
Стягнути з Акціонерного товариства «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ: 34047020, місцезнаходження: м. Київ, вул. Щорса, 36-Б) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: Україна, 04112, м. Київ, вул. авіаконструктора І. Сікорського , будинок 8) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі по 4500,00 (чотири тисячі п'ятсот гривень 00 коп.) грн., з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 28 вересня 2022 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Лемак