Справа № 357/7478/22
2-а/357/167/22
02 листопада 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до: 1) інспектора взводу 2 роти Батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Пустового Віталія Вікторовича; 2) Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
У серпні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 5766977 від 17.08.2022 року, яким його піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн., закрити справу про адміністративне правопорушення, здійснити розподіл судових витрат.
В обґрунтування позову вказав, що оскаржуваною постановою позивача піддано адміністративному покаранню за те, що він 17.08.2022 року о 16:05:37 в м. Біла Церква по вул. Леваневського, 85, керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.1. «а» ПДР України. Вказує, що дійсно постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.01.2022 року його визнано винним у вчиненні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, однак вказана постанова станом на 17.08.2022 року не набрала законної сили, адже оскаржена до апеляційної інстанції. Про даний факт було повідомлено інспектору поліції, проте останнім дана обставина не взята до уваги. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята без всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
26.08.2022 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
31.08.2022 року ухвалою судді прийнято справу до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
В матеріалах справи містяться поштові повідомлення про отримання позивачем 15.09.2022 року, відповідачем-1 07.09.2022 року та відповідачем-2 09.09.2022 року відповідних документів від суду по даній справі.
23.09.2022 року від представника відповідачів Сороки К.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову. Мотивуючи свій відзив, представник вказує, що під час перевірки особи водія ОСОБА_1 в системі «ІПНП (інформаційний портал Національної поліції)» відповідачем-1 було встановлено, що позивач позбавлений права керування транспортним засобом, що виключає можливість мати при собі та пред'явити посвідчення водія. З цього слідує, що сам факт керування є самостійним імперативним складом адміністративного правопорушення. Вказано, що без відповідних актів виконаних робіт, розрахунки витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10 000 грн. є недоведеними, неспівмірними зі складністю справи, не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру, тому не підлягають задоволенню. Просив у позові відмовити в повному обсязі.
12.10.2022 року на адресу суду надійшло заперечення на відзив представника позивача, в якому зазначено про відсутність повноважень представника відповідача Сороки К.В. здійснювати представництво інтересів відповідача-1 та наведені аналогічні попереднім обґрунтування щодо неправомірності оскаржуваної постанови. Повторно просить визнати незаконною та скасувати вказану постанову, а провадження у справі - закрити.
Відповідно до ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
17.08.2022 року постановою серії ЕАР № 5766977, складеною інспектором БПП в м. Біла Церква УПП у Київській області капралом поліції Пустовим Віталієм Вікторовичем, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 20 400 грн.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що «17.08.2022 року 16:05:37 год. в м. Біла Церква по вулиці Леваневського, 85, водій керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування, чим порушив п. 2.1. а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП».
Наявна у справі копія постанови від 17.08.2022 року містить в собі відомості про долучення до неї додатків (доказів): відео з БК 477926.
Згідно з витягом з ЄДРСР по справі № 357/10764/21, постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.01.2022 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та його піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Постановою Київського апеляційного суду від 01.07.2022 року задоволено клопотання захисника Кузьменка Є.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 та поновлено строк на апеляційне оскарження постанови судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.01.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, розгляд апеляційної скарги на вказану постанову призначено на 21.07.2022 року, в подальшому розгляд справи перенесено на 17.08.2022 року.
В матеріалах справи також міститься копія супровідного листа Київського апеляційного суду № 33/821/1780/2022 від 17.08.2022 року, адресованого ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення на 07.09.2022 року.
Судом досліджено наданий представником відповідачів оптичний диск, який містить дві частини відеофайлу з боді камери № 477926 від 17.08.2022 року з записом спілкування інспектора з ОСОБА_1 .
З вказаного відео вбачається, що автомобіль останнього було зупинено поліцейським за перевищення швидкості в межах населеного пункту м. Біла Церква. При перевірці особи водія по базі працівниками поліції виявлено, що постановою суду від 26.01.2022 року ОСОБА_1 позбавлений права керування ТЗ. Водій надав пояснення, що вказана постанова не набрала законної сили, оскільки оскаржена в апеляційному порядку, інспектор не взяв надані пояснення до уваги, зазначивши про можливість оскарження постанови до суду та виніс оскаржуване рішення.
В матеріалах справи міститься копія довіреності Департаменту патрульної поліції, якою уповноважено Сороку Костянтина Володимировича представляти та/або захищати права та законні інтереси довірителя і його структурних підрозділів, територіальних підрозділів та інтереси посадових осіб довірителя, в усіх державних органах, в тому числі в судах.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктом 1.9. ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За положеннями пункту 2.1. ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно з пунктом 2.4. (а) ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1. ПДР України.
Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII, а саме водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Виходячи з наведених вище правових норм, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1. ПДР України документів кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, ) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ст. 7 КУпАП).
За правилом статті 291 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Згідно зі статтею 317 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції.
У відповідності до вимог ст. 317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
З наявних у справі доказів судом встановлено, що судом 26.01.2022 року відносно позивача винесено постанову про позбавлення його права керування транспортним засобом строком на один рік, однак вказана постанова набрала законної сили лише 07.09.2022 року, що вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Таким чином, станом на 17.08.2022 року відсутні підстави вважати ОСОБА_1 таким, що позбавлений права керування транспортними засобами у встановленому Законом порядку.
В силу п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку постанова інспектора поліції підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи розмір ставки судового збору за подання до суду адміністративного позову по даній справі, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 242-246, 250, 255, 262, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора БПП в м. Біла Церква УПП у Київській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Пустового Віталія Вікторовича серії ЕАР № 5766977 від 17.08.2022 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
СуддяА. Ю. Цуранов