єдиний унікальний номер справи 546/570/22
номер провадження 3/546/275/22
01 листопада 2022 року м. Решетилівка
Суддя Решетилівського районного суду Полтавської області Романенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Решетилівка у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Гладзор Єхегнадзорського району Республіка Вірменія, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , відомостей щодо притягнення протягом року до адміністративної відповідальності суду не надано , -
29.08.2022 до Решетилівського районного суд Полтавської області від Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу серії ААД № 107255 від 31.07.2022, складеного поліцейським з РПП СПД №1 ВП №2 Нагнойним С.М., 31.07.2022 о 00:15 год ОСОБА_1 по вул. Базарній в м. Решетилівка керував т/з Фольцваген Пассат д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук), від проходження на стан сп'яніння в законному порядку відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Після роз'яснення відповідно до ст. 268 КУпАП прав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі права на захист, у судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив повністю.
Суду пояснив, що 31.07.2022 він вдень зі своїми знайомими поїхав на рибалку на автомобілі Фольцваген, яким керував ОСОБА_3 , прізвища його не знає. Вечері вони поверталися додому та ОСОБА_3 всіх підвозив до домівок. При цьому вони запізнилися та приїхали на вул. Базарну після закінчення комендантської години, десь о 23:15 год. Вони зупинилися в тупіку по вул. Базарній. Він разом з іншим знайомим сидів на задньому сидінні, ОСОБА_3 за кермом та спереду на пасажирському сидінні ще один знайомий. В цей час, коли автомобіль стояв, ОСОБА_3 сказав, що до них їде патрульна машина та щоб всі тікали, бо зараз працівники поліції почнуть стріляти бо вони порушили комендантську годину. Після цього всі вони вибігли з автомобіля та почали тікали, працівники поліції стали їх доганяти. Коли ОСОБА_1 зрозумів, що стріляти не будуть, то перестав тікати та разом з працівниками поліції та іншим знайомим повернувся до автомобіля. Він з самого початку зазначав працівникам поліції, що за кермом не був, у нього немає документів на автомобіль та водійських прав, оскільки вони йому не потрібні, бо це не його автомобіль та керував його знайомив, який втік. Працівники поліції більше ніж годину з'ясовували обставини чому вони порушили правила комендантської години та ствердно наполягали, що саме ОСОБА_1 був за кермом, вимушуючи його таким чином погодитися з ними. Потім вони ствердно сказали, що складуть на нього протокол за відмову від проходження на стан сп'яніння. При цьому йому не роз'яснювалися жодні права, направлення не видавалося, свідки не запрошувалися. Зазначає, що жодних доказів того, що він керував автомобілем немає, відмовився від огляду бо законних підстав для цієї вимоги до нього не було.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП визначена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає саме у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, характеризується наявністю прямого умислу.
Частина 1 ст. 130 КУпАП за своєю правовою природою є бланкетною нормою права, яка відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно - правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують транспортними засобами, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (п.1.10 ПДР України).
За ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Таким чином, суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку та керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів - водіїв, незалежно від того, керує особи транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу. Окрім того суд зазначає, що знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адмінправопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
Узагальнюючи вищевикладене, враховуючи об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ініціатором складення протоколу повинно бути доведено наявність одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП працівниками поліції надано: заповнений бланк направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КП «ПО центр терапії залежностей ПОР» датований 31.07.2022 о 01:05 год. Про направлення на огляд ОСОБА_1 (а.с.5). Суд звертає увагу на те, що на направленні не міститься підпису ОСОБА_1 або підписів свідків із зазначенням їх анкетних дані, які засвідчують факт відмови особи. При цьому з його змісту вбачається, що ОСОБА_1 доставлявся працівниками поліції до лікарського закладу.
Окрім направлення, до матеріалів справи додано компакт-диск (а.с.7), який містить 14 відеофайлів на яких зафіксовано процес спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 та іншими особами чоловічої статі, у яких поліцейські тривалий час з'ясовували обставини щодо їх місцезнаходження під час дії комендантської години. При цьому ОСОБА_1 постійно наполягав на тому, що транспортним засобом він не керував, а керувала інша особа. Зазначав, що тікав зі стоячої на місці машини через побоювання, що працівники поліції будуть стріляти, так як ними порушено комендантську годину.
На даному відео не зафіксовано, щоб ОСОБА_1 керував будь-яким транспортним засобом, а також те, що він будучи за кермом автомобіля тікав від працівників поліції, які його доганяли.
На відеофайлах працівники поліції самі дають пояснення, зазначаючи інформацію, на пояснення особи не зважають, а ствердно вказують, що повинна казати особа, фактично вимушуючи підтвердити їх слова. На відео не зафіксовано, що будь-які свідки запрошувалися для фіксації факту відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. Окрім того суд звертає увагу на те, що на відеозаписах звук голосів не відповідає зображенню. Таким чином, хто саме із осіб відповідає та на чиї запитання не зрозуміло, оскільки коли хтось відповідає то ОСОБА_1 стоїть в стороні мовчки. Також не вбачається роз'яснення ОСОБА_1 його процесуальних прав та взагалі, що йому пред'являлося будь-яке направлення.
Узагальнюючи, дослідження диску з відеофайлами, який долучено до матеріалів, судом встановлено, що 14 файлів, серед яких є незрозумілі зображення, фактично стосуються з'ясування обставин порушення особами встановлених обмежень під час комендантської години.
Даний запис взагалі не містить фіксації руху транспортного засобу та того, що за кермом знаходиться саме ОСОБА_1 . Зафіксовано лише те, що працівники поліції на якійсь місцевості доганяють якихось осіб, а потім всі підходить до стоячого автомобіля у тупику вулиці, в якому немає жодних осіб. При цьому працівники поліції дають ствердно певні коментарі свого бачення подій. Однак, ОСОБА_1 стверджує, що не керував автомобілем, у зв'язку з чим немає потреби його освідування на стан сп'яніння.
Жоден запис не містить ідентифікації працівників поліції.
Під час розгляду справи в суді не встановлено належних, достовірних та достатніх доказів того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом не тільки у стані з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а й взагалі був зупинений працівниками поліції під час такого руху.
Таким чином, наданий ініціатором складення протоколу диск з відеозаписами, не містить інформації, яка могла б підтвердити факт керування ОСОБА_1 автомобілем Фольцваген Пассат д.н.з. НОМЕР_2 , а отже не може бути належним та допустимим доказом по справі. Будь-яких інших доказів, отриманих у визначеному законом порядку, які б підтверджували факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 та допущення ним порушення вимог ПДР України під час руху ініціатором складення протоколу суду не надано.
Окрім того, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в матеріалах, долучених до нього, не зазначено будь-яких свідків, які повинні були залучатися працівниками поліції під час вчинення дій щодо оформлення факту відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, а також в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735).
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції №1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом 8 Розділу ІІ Інструкції №1452/735, затверджена форма направлення на огляд до закладу охорони здоров'я водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції №1452/735 встановлено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Згідно п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті від 23 грудня 2005 року № 14, судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
До матеріалів справи долучено направлення ОСОБА_1 до медичного закладу, разом з цим зазначене направлення не містить жодних застережень, що воно видавалося ОСОБА_1 та що він відмовився в присутності конкретних свідків, які повинні це засвідчити своїми підписами.
Таким чином із наявних у справі доказів не вбачається підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинки саме під час керування та наявність підстав вважати, що водій транспортного засобу саме під час керування перебував у стані алкогольного сп'яніння. За таких обставин не доведено наявність у працівників поліції обґрунтованих та законних підстав для висунення ОСОБА_1 вимоги щодо необхідності проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також працівниками поліції порушено порядок оформлення факту правопорушення без залучення свідків.
Зазначені вище обставини у їх сукупності викликають обгрунтований сумнів у законності дій поліцейських при оформленні матеріалів даного адміністративного провадження.
Протокол, є актом обвинувачення й повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.
Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в адміністративній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог КУпАП. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в адміністративному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, яке має ознаки злочину» залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (Рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов'язана доводити свою невинуватість.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Салабіаку проти Франції» від 07.10.1988 року, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22.12.2010 року №23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Обов'язок щодо збирання доказі покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
У даному випадку посадовою особою, яка складала протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не надано суду належних та допустимих доказів винуватості, а саме щодо керування ОСОБА_1 31.07.2022 о 00:15 год по вул. Базарній в м. Решетилівка керував т/з Фольцваген Пассат д.н.з. НОМЕР_2 .
Враховуючи те, що факт керування транспортним засобом 31.07.2022 ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду справи, працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення допущено порушення ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, суд приходить до висновку про відсутність беззаперечних належних, достатніх і допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення та необхідності закриття справи за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 280, 283-285, 287, 289 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копію повного тексту постанови негайно вручити учасникам справи.
Суддя О.О. Романенко