Справа № 756/14426/21
Апеляційне провадження № 33/824/1119/2022
24 жовтня 2022 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Махлай Л.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою через захисника Панченка Олександра Віталійовича, на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 21 січня 2022 року щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 14.08.2021 о 04 год. 00 хв., в м. Київ, по просп. Героїв Сталінграду, 2, ОСОБА_1 керував автомобілем «Субару», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія за допомогою приладу для визначення стану алкогольного сп'яніння Драгер.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 21.01.2022 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено штраф у сумі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 496,20 грн.
Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 через захисника Панченка О.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи не дотримано вимог щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин вчиненого адміністративного правопорушення. Судом не враховано правильність показань прибору «Drager» Alcotest 6820 № ARHK - 0534. Крім того, в паперовому носії алкотестеру вказана дата 14.08.2021 та проставлений час 5:18, але з відеозапису з нагрудної камери поліцейського вказано зовсім інший час. Вважає, що в даному випадку не можуть бути допустимими докази доведеності вини передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також у наданому поліцейським чек - драгері вказано, що останнє калібрування прибору відбулось 12.02.2020. А згідно з п. 13 Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13.10.2016 то міжповірочний інтервал «Вимірників вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлений у термін 1 рік. Отже міжповірочний інтервал прибору який прострочив інтервал не може вважатись належним доказом. Судом також не враховано, що всупереч вимогам ст. 280 КУпАП у справі відсутні докази, що саме він управляв автомобілем. До протоколу були приєднані лише докази знаходження виключно в останній алкогольного сп'яніння, а доказів що він здійснював керування автомобілем не існує.
Надалі ОСОБА_1 уклав договір з адвокатом Харченко С.В.
Захисник Харченко С.В. судовому засіданні 15.08.2022 подав доповнення до апеляційної скарги, в яких фактично викладено апеляційну скаргу в новій редакції. Відповідно до цих доповнень апелянт вважає постанову суду першої інстанції неправомірною, оскільки матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а зміст протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та містить незрозумілі скорочення «тз». Акт огляду на стан сп'яніння не підписаний ОСОБА_1 та не містить дати та часу огляду, а тому не може бути належним доказом. ОСОБА_1 категорично не погодився з результатами огляду та виявив бажання поїхати до лікаря - нарколога для проведення огляду на стан сп'яніння, однак працівники поліції не доставили його до закладу охорони здоров'я. Працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 його права та обов'язки, що має наслідком повернення протоколу про адміністративне правопорушення до відповідного уповноваженого органу для усунення недоліків.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Харченко С.В. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. При цьому від розгляду клопотань, які були викладені у апеляційній скарзі від 29.01.2022 ОСОБА_1 відмовився.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суд доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний: виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У суді першої інстанції ОСОБА_1 надав пояснення, відповідно до яких близько 23 год. 00 хв. 13.08.2021 він разом із друзями вживав алкогольні напої. 14.08.2021 біля 04 год. 00 хв. він вийшов з будинку по АДРЕСА_1 у м. Києві та очікував ОСОБА_2 , яка повинна була приїхати та сісти за кермо автомобіля. Він очікував на неї у салоні автомобіля «Субару» д.н.з. НОМЕР_1 . Приблизно через 10 хвилин до нього підійшов працівник патрульної поліції та повідомив, що поліцією отримано виклик про те, що водій вказаного автомобіля, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, намагається виїхати з двору будинку № 4 по просп. Героїв Сталінграда у м. Києві. Цей виклик зроблено його знайомим ОСОБА_3 , з яким вони разом розпивали спиртні напої та який мав намір запобігти керуванню ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння та виказував свої наміри керувати транспортним засобом «Субару». ОСОБА_3 неодноразово застерігав ОСОБА_1 від керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та повідомив, що у разі керування він повідомить про це поліцію. Коли ОСОБА_1 пішов з квартири у будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 викликав поліцію та пішов спати.
Згідно із ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозаписи, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколами про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 підтвердив пояснення, надані у суді першої інстанції.
Відтак факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння підтверджується не лише протоколом про адміністративне правопорушення ААБ № 213987, даними приладу Драгер 6820 № ARHK - 0534, відеозаписом із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) № 00625, актом огляду на стан сп'яніння, рапортом інспектора патрульної поліції, показаннями свідка, а і не заперечується самим ОСОБА_1 .
Доводи апелянта про те, що не він не був згоден з результатами огляду на приладі Драгер та бажав пройти огляд у медичному закладі спростовуються записом з нагрудного відеореєстратора поліцейського. Після проходження огляду на стан сп'яніння на приладі Драгер 6820 № ARHK - 0534, який показав результат тесту 1,16 % зазначені результати на приладі були оглянуті ОСОБА_1 та будь - яких заперечень щодо таких результатів останній не висловлював, після проведення огляду на проходженні огляду у медичному закладі не наполягав.
Доводи захисника апелянта про те, що не погодження з результатами огляду зафіксовано на відеозаписі не можна визнати обгрунтованими. Зазначений відеозапис переглянуто судом у залі судового засідання з участю ОСОБА_1 та його захисника, та з нього вбачається, що ОСОБА_1 не погоджується взагалі із діями працівників поліції щодо застосування відносно нього кайданків, складення протоколу про адміністративне правопорушення, а не з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння. До того ж така незгода ОСОБА_1 висловлена вже після складення протоколу про адміністративне правопорушення, а не при проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння.
У період же огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 із застосуванням ненормативної лексики лише зазначав, що працівники поліції вирішують питання щодо ОСОБА_4 .
А тому, коли у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 побачив, що дані про особу записані вірно, як ОСОБА_1 , став заперечувати.
З відеоматеріалів також вбачається, що відносно ОСОБА_1 , одночасно із складанням протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, винесено постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами).
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не знав про складення постанови відносно нього за ч. 1 ст. 126 КУпАП не мають правового значення при розгляді даного матеріалу, оскільки ОСОБА_1 не заперечував, що на вимогу поліцейських не надав документів на право керування транспортним засобом або документів, що посвідчують його особу.
Щодо доводів апелянта про те, що він не керував автомобілем, слід зазначити наступне.
ОСОБА_1 не заперечує, що знаходився в автомобілі на місці водія з ввімкненим двигуном. Пояснити, чому він не сказав ОСОБА_3 , що не має наміру керувати автомобілем, а буде чекати ОСОБА_5 , яка відвезе його додому пояснити не зміг. Крім того, ОСОБА_1 при розгляді апеляційної скарги пояснив, що зателефонував ОСОБА_5 уже коли знаходився в автомобілі, а не з квартири, де розпивали спиртні напої. ОСОБА_5 у письмових поясненням вказала, що ОСОБА_1 зателефонував їй о 3-й годині ранку, тоді як ОСОБА_3 у письмових поясненнях вказав, що викликав працівників поліції о 4 -й годині ранку. Відтак пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_1 є суперечливими, а у сукупності з поясненнями ОСОБА_3 вказують на те, що ОСОБА_1 не телефонував ОСОБА_5 до 4 -ї години ранку. При оформленні адміністративних матеріалів ОСОБА_1 не заперечував факту керування автомобілем та не повідомляв працівників поліції, що викликав іншу особу для керування автомобілем. На запитання суду про те, чому не маючи наміру керувати автомобілем ОСОБА_1 ввімкнув двигун, останній відповів: «щоб погрітися». При цьому слід зазначити, що події відбувалися влітку 14.08.2021.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 (із змінами), керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Враховуючи зібрані у справі докази та невідповідність пояснень ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом поясненням свідків, іншим доказам суд першої інстанції дійшов правильних висновків про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 т. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що показники приладу Драгер 6820 № ARHK- 0534 не можна приймати до уваги, оскільки останнє калібрування приладу відбулося 12.02.2020 суперечать матеріалам справи, відповідно до яких таке калібрування відбулося 02.12.2020.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини, передбаченні ст. 280 КУпАП щодо вчинення правопорушення і вини ОСОБА_1 та прийняв постанову у відповідності з вимогами ст. 283, 284 КУпАП на підставі наявних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 21 січня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення і оскарженню не підлягає.
Суддя Л. Д. Махлай