Головуючий у І інстанції Вовк С.В.
Провадження №22-ц/824/7022/2022 Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О.
27 жовтня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,
суддів: Мельника Я.С., Гуля В.В.,
при секретарі: Ковтун М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором на виконання робіт,
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором на виконання робіт, в якому просив стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість з урахуванням пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, трьох відсотків річних та індексу інфляції за договорами на виконання робіт на суму 67 341 грн. 17 коп. та судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 908 грн. 00 коп.
Обгрунтовуючи вимоги, посилався на те, що 20 січня 2020 року між ФОП ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір № 8 про виконання робіт, відповідно до пункту 1 якого позивач, як виконавець, зобов'язався виготовити та передати відповідачу відповідні вироби належної якості, а ОСОБА_2 , як замовник, зобов'язалась прийняти їх і вчасно оплатити.
Предметом цього договору були наступні вироби та послуги:
1.2.1. Арка (Стела) 10x120x70 - 2 шт., вартість 40 000,00 грн.
1.2.2. Підставка 20x70x30/лезники - 2 шт., вартість 9 000,00 грн.
1.2.3. Квітник тумба габро, вартість 4 000,00 грн.
1.2.4. Кубики 15x15x25 - 8 по габро та 1.2.5. Цоколь 10x85x20 - 8 шт./лезники: вартістю 20 000, 00 грн.
1.2.6. Плитка - лезники 6 шт., вартість 15 000,00 грн.
1.2.7. Цоколь габро h10х180х2 и h 10х110x20 - 4, вартість 14 000,00 грн.
Додатково: стіл, лавка (лезники), вартість 7 000,00 грн.; надгробні плити/лезники, вартість 8 000,00 грн.; хрест з тумбою (габро), вартість 9 000,00 грн.; оформлення документів, вартість 800,00 грн.; статуя 60 см, вартість 1 500,00 грн.
Всього на загальну суму з трьохвідсотковою знижкою 131 855 грн. 00 коп.
Відповідно до пункту 2.3. зазначеного договору у випадку затримки поставки виробів, з виробника стягується пеня у відсотковому розмірі від суми договору в день.
Згідно з пунктом 2.4. договору у випадку затримки оплати за вироби, з замовника стягується пеня у відсотковому розмірі від суми договору в день. У випадку неуплати протягом трьох місяців з дня виготовлення договір розривається в односторонньому порядку. Вироби і внесена передоплата за них залишаються у виробника.
Пунктом 4.2. договору встановлено, що кінцевий розрахунок здійснюється по факту виконання замовлення.
Відповідно до пункту 6.1. договору за порушення умов даного договору винна сторона сплачує понесені у зв'язку з цим збитки, в тому числі неотриманий прибуток в порядку, передбаченому діючим законодавством України.
Позивач у позові послався на те, що ним всі зобов'язання за договором №8 були виконані у повному обсязі, однак відповідач, в порушення умов договору, належним чином не прийняла виконані роботи (відмовилась підписувати акт приймання - передачі робіт), оплатила виконані роботи частково, внаслідок чого за договором залишилась заборгованість в розмірі 16 800 грн. 00 коп.
Крім того, відповідно до доповнення до договору № 8 від 20 січня 2020 року, яке було узгоджено сторонами 01 серпня 2020 року, відповідач доручила позивачу, як виконавцю, додаткові роботи:
- бетонне плато h10x250x250 з посиленою перегородкою, вартість 4 000,00 грн.;
- облицювання плиткою (лезники) плато, вартість 9 000,00 грн.;
- шари в кількості 4 шт., діаметром 10, лезники в кількості 1 шт., вартість 3 200,00 грн.;
- врізка медальйона з вклейкою 35x35, вартість 2 000,00 грн.;
- врізка медальйона з вклейкою 35x48, вартість 2 500,00 грн.;
- врізка під медальйон 20x30 в кількості 2 шт., вартість 1 600,00 грн.;
- заміна тумби габро на колону лезник, вартість 3 500,00 грн.
Згідно з пунктом 2.1. цього доповнення до договору відповідач зобов'язалась здійснити оплату робіт не пізніше п'яти днів з дня прийняття роботи в сумі 25 800,00 грн., але в порушення зазначених умов роботу не прийняла та оплату не здійснила, тому заборгованість за доповненням до основного договору складає 25 800 грн. 00 коп.
Також, 20 січня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір б/н, відповідно до умов якого (пункт 1 договору) відповідач доручила, а позивач прийняв на себе зобов'язання виконати наступні роботи:
- установка цоколь - габро, вартість 3 000,00 грн.;
- установка лезники, вартість 3 000,00 грн.;
- укладка плитки, вартість 3 000,00 грн.;
- установка стола та лавки, вартість 1 200 грн.;
- установка пам'ятників 2 шт., вартість 6 000,00 грн.;
- установка надгробних плит, вартість 2 000,00 грн.
Відповідач згідно умов цього договору прийняла на себе зобов'язання своєчасно прийняти і оплатити роботу.
Згідно з пунктом 2 договору за виконану роботу замовник сплачує виконавцеві 18 200,00 грн. без урахування ПДВ. Оплата повинна була бути здійснена не пізніше п'яти днів з дня прийняття замовником роботи.
Позивачем були виконані усі умови договору і виконана робота, передбачена ним, але відповідач роботу не прийняла і оплату виконаних робіт не здійснила, тому заборгованість за даним договором складає 18 200 грн. 00 коп.
Крім того, 08 серпня 2020 року між позивачем та відповідачем був укладений договір на оформлення художніх робіт, відповідно до якого виконавець (позивач) прийняв на себе зобов'язання виконати художні роботи на загальну суму 4 700 грн., а відповідач (замовник) прийняла на себе зобов'язання по належному прийняттю виконаних робіт та їх оплаті. Однак в порушення умов договору відповідач не прийняла виконані роботи і не оплатила їх, тому заборгованість за цим договором складає 4 700 грн. 00 коп.
Враховуючи те, що позивач свої зобов'язання за договорами на виконання робіт виконав належним чином, а відповідач порушила свій обов'язок по повній оплаті виконаних позивачем робіт, позивач і просив суд стягнути з неї на свою користь недоплачені кошти з урахуванням пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, трьох відсотків річних та індексу інфляції на загальну суму 67 341 грн. 17 коп.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням, позивач ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду скасувати та постановити по справі нове судове рішення про задоволення позову. Обгрунтовуючи скаргу, позивач зазначив, що звертався до відповідача з приводу оплати вартості виконаних робіт згідно укладених між ними договорів, на що отримав відмову з посиланням на допущені ним у роботі недоліки. При цьому, про недоліки робіт, які не влаштовують відповідача, позивач дізнався із її відзиву на позовну заяву, оскільки жодного разу відповідач не зверталась до позивача із претензіями щодо неякісного виконання роботи за договорами. На прохання позивача розрахуватися із боргом, який виник за договорами, відповідач казала, що розрахується пізніше, проте пізніше так і не настало. В подальшому відповідач перестала брати трубку та відповідати на дзвінки позивача щодо оплати виконаних робіт.
Акти виконаних робіт, дійсно, не було підписано відповідачем, проте і не було надано обґрунтованих заперечень до актів. В матеріалах справи відсутні докази наявності дефектів та недоліків будівельно-монтажних робіт, а пояснення відповідача про начебто виявлені нею недоліки, на думку позивача, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки не підтверджуються матеріалами справи. Крім того, акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Грабового О.А., останній проти задоволення скарги позивача ОСОБА_1 заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що ухвалене з додержанням вимог закону. Представник у відзиві, зокрема, зазначив, що два договори взагалі не підписані відповідачем, отже не створюють для неї обов'язку по їх оплаті, а роботи по іншим договорам виконані неякісно, з порушенням існуючих між сторонами домовленостей. Крім того, відповідач здійснила майже стовідсоткову оплату, сплативши позивачу 20.01.2020 року - 55 000,00 грн. та 21.03.2020 року - 60 000,00 грн. При цьому, Акт приймання-передачі виконаних робіт відповідач відмовилась підписувати саме у зв'язку із порушенням позивачем умов договору та невиконання ним робіт та послуг належної якості та в належному обсязі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Мозолевська В.В. апеляційну скаргу підтримали та просили про її задоволення з викладених у ній підстав.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Грабовий О.А., проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечили та просили рішення суду залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на скаргу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що 20 січня 2020 року між сторонами укладено договір № 8, відповідно до умов якого відповідач замовила у позивача виконання робіт з чіткими параметрами та їхньою вартістю, а саме:
- арка (стела) -10x120x70-2 шт. - загальною вартістю 40 000 грн. 00 коп.;
- підставка - 20х70х30/лезники - 2 шт. - загальною вартістю 9 000 грн. 00 коп.;
- квітник, тумба, габро - 15x15x25 - 8 шт. - загальною вартістю 4 000 грн. 00 коп.;
- кубики, 15x15х25 - 8 по габро; цоколь - 10х85 - 20/лезники - 8 шт. - загальною вартістю 20 000 грн. 00 коп.;
- плитка - лезники 6 штук - загальною вартістю 15 000 грн. 00 коп.;
- цоколь габро h 10х180х2 та h10x20 - загальною вартістю 14 000 грн. 00 коп.
Додатково:
- стіл, лавка (лезники) - загальною вартістю 7 000 грн. 00 коп.;
- надгробні плити/лезники - загальною вартістю 8 000 грн. 00 коп.
- хрест з тумбою (габро) - загальною вартістю 9 000 грн. 00 коп.;
- оформлення документів - загальною вартістю 800 грн. 00 коп. статуя - 60 см. - загальною вартістю 1 500 грн. 00 коп.
Загальна вартість робіт за вказаним Договором складає 135 800 грн. 00 коп., а з урахуванням знижки в розмірі 3% загальна сума наданих послуг складає 131 800 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 4.1 Договору, замовник здійснює попередню оплату за вироби і послуги в розмірі відсотка за цінами від суми договору.
Із квитанції до прибуткового ордеру № 20 від 20.01.2020 року вбачається, що відповідач здійснила позивачеві оплату в розмірі 55 000 грн. 00 коп.
Із квитанції № 21 від 21.03.2020 року вбачається, що відповідач оплатила позивачеві послуги в розмірі 60 000 грн. 00 коп.
Отже, загальна сума, яку відповідач оплатила позивачеві за виконання робіт в якості попередньої оплати, складає 115 000 грн. 00 коп.
Також встановлено, що 20 січня 2020 року між сторонами укладено договір № б/н, за умовами якого відповідач доручила позивачеві виконати наступні роботи:
- установка цоколь - габро - загальною вартістю 3 000 грн. 00 коп.;
- установка, лезники - загальною вартістю 3 000 грн. 00 коп.;
- укладка плитки та лавки - загальною вартістю 1 200 грн. 00 коп.;
- установка пам'ятників 2 шт. - загальною вартістю 6 000 грн. 00 коп.;
- установка надгробних плит - загальною вартістю 2 000 грн. 00 коп.
Згідно з п. 2.1. Договору про виконання робіт б/н від 20.01.2021 року за виконану роботу відповідач зобов'язана сплатити позивачеві 18 200 грн. 00 коп. без урахування ПДВ. Оплата здійснюється не пізніше 5 днів з дня прийняття відповідачем роботи.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про стягнення недоплачених за умовами договорів коштів та штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.
Однак колегія суддів з вищенаведеними висновками суду не погоджується, виходячи з наступного.
За положеннями пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині третій статті 203 ЦК України закріплено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно зі статтею 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.
Зобов'язанням, згідно зі статтею 509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20 січня 2020 року було укладено договір на виконання робіт №8, а також договір на виконання робіт б/н, за умовами яких ОСОБА_2 , як замовник, доручила ОСОБА_1 , як виконавцю, виготовити та передати їй відповідні, обумовлені у договорі, вироби належної якості та виконати ряд робіт по їх встановленню, а також зобов'язалась своєчасно прийняти та оплатити виконану виконавцем роботу. Дані встановлені судом обставини сторонами не заперечувались.
Таким чином, між сторонами склались зобов'язальні правовідносини щодо підряду, які врегульовуються, зокрема, нормами глави 61 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За вимогами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 02 жовтня 2012 року у справі № 23/236, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) закон покладає саме на замовника.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем, як виконавцем, усі обов'язки та роботи, обумовлені договором на виконання робіт №8 та договором на виконання робіт б/н від 20 січня 2020 року, які погоджені та підписані відповідачем, як замовником, виконані у повному обсязі. Зокрема, поставлено весь обумовлений у договорах матеріал та виконані обумовлені роботи по виготовленню та облаштуванню могили дочки відповідача на кладовищі.
Факт виконання робіт та поставки обумовлених у вищевказаних договорах матеріалів відповідачем спростований не був, більш того, наявність на могилі її дочки пам'ятника та інших виготовлених на її замовлення позивачем конструкцій підтверджується наявними у справі фотографіями (том 1, а.с.201-233). При цьому, посилання відповідача на наявність у виконаній роботі недоліків не підтверджується належними та допустимими доказами, зважаючи, зокрема, і на ту обставину, що вона відмовилась підписати Акт приймання-передачі робіт, у якому мала можливість зазначити свої зауваження з приводу якості виконаних позивачем на її замовлення робіт.
Крім того, сама по собі наявність недоліків у виконаних роботах не являється підставою для звільнення замовника від виконання його обов'язку по оплаті виконаної підрядником роботи, оскільки в такому випадку замовник може захистити свої порушені права та інтереси згідно положень ст. 858 ЦК України, яка передбачає відповідальність підрядника за неналежну якість роботи, і згідно ч. 1 якої якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. При цьому, визначальним для відповідальності підрядника в силу даної правової норми є доведеність наявності його відступів від умов договору підряду, які погіршили роботу, або інших недоліків, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору.
Слід зазначити, що ОСОБА_2 з метою захисту своїх прав вже звернулась до ОСОБА_1 з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за договором до Броварського міськрайонного суду Київської області, ухвалою якого від 21 липня 2022 року відкрито провадження у справі (справа №361/2754/22).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зважаючи на те, що з обставин справи вбачається та є доведеним факт виконання позивачем, як підрядником, його обов'язків за договором на виконання робіт №8 та договором на виконання робіт б/н від 20 січня 2020 року, та невиконання натомість належним чином відповідачем, як замовником, обов'язку по оплаті виконаної роботи, колегія суддів вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь недоплаченої суми коштів за вищевказаними договорами. При цьому колегія суддів враховує, що за договором №8 від 20 січня 2020 року відповідачем недоплачено позивачу 16 800 грн. (із обумовлених131 800 грн. 00 коп. відповідачем сплачено 115 000 грн. 00 коп.), а згідно договору б/н від 20 січня 2020 року, вартість послуг за яким сторони обумовили на суму 18 200 грн. 00 коп., оплата не була проведена взагалі.
Крім того, колегія суддів зауважує на тому, що між сторонами виникло та існує грошове зобов'язання, відтак обґрунтованою є вимога позивача про стягнення з відповідача недоплачених сум з урахуванням пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, трьох відсотків річних та індексу інфляції, оскільки в даному випадку відповідачем, як замовником, прострочене виконання грошового зобов'язання в частині оплати виконаних позивачем робіт.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню недоплачені за договором №8 від 20 січня 2020 року кошти з урахуванням пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, трьох відсотків річних та індексу інфляції у розмірі 17 454 грн. 17 коп. (16 800,00 грн. + 226,08 грн. + 56,52 грн. +371,57 грн.), а за договором б/н від 20 січня 2020 року - 18 908 грн. 68 коп. (18 200,00 грн. + 244,92 грн. + 61,23 грн. + 402,53 грн.), всього на загальну суму 36 362 грн. 85 коп.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача несплачених коштів за двома іншими договорами: договором від 01 серпня 2020 року на суму 25 800 грн. (том 1, а.с.16) та договором на оформлення художніх робіт від 01 серпня 2020 року на суму 4 700 грн. (том 1, а.с.17), то колегія суддів зауважує на тому, що дані договори не містять підпису відповідача, як замовника, що свідчить про те, що ці договори для неї жодних зобов'язань не створюють, у тому числі не створюють обов'язку по оплаті вищевказаних сум.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідач не є стороною договору від 01 серпня 2020 року та договору на оформлення художніх робіт від 01 серпня 2020 року, заявлені до неї позивачем вимоги про стягнення грошових коштів у зв'язку із порушенням умов даних договорів є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що відповідач своїми діями по частковій оплаті виконала умови вищевказаних договорів від 01 серпня 2020 року, відтак їх умови є для неї обов'язковими, не зважаючи на відсутність її підпису в графі «Замовник», колегією суддів визнаються необґрунтованими, оскільки відповідач частково сплатила кошти лише за договором №8 від 20 січня 2020 року, натомість за договорами від 01 серпня 2020 року нею кошти не сплачувались і жодних дій, які б свідчили про визнання умов даних договорів, нею не підписаних, відповідач не вчиняла.
З рештою доводів апеляційної скарги позивача колегія суддів погоджується, зважаючи на їх обґрунтованість та доведеність. Разом з тим, заява позивача про порушення судом правил територіальної юрисдикції, як підстава для скасування рішення та направлення справи на розгляд іншого суду, апеляційним судом до уваги не береться, зважаючи на те, що позивач, як учасник, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи, що згідно ч. 2 ст. 378 ЦПК України унеможливлює направлення справи на новий розгляд.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Скасовуючи незаконне рішення суду першої інстанції та ухвалюючи по справі нове рішення, колегія суддів, дослідивши належним чином обставини справи та перевіривши їх наявними у справі належними та допустимими доказами, дійшла висновку про часткове задоволення позову з підстав, викладених у даній постанові, яка є чіткою і зрозумілою та відповідає вимогам закону.
В зв'язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 383, 389 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2021 року - скасувати та постановити по справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість з урахуванням пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, трьох відсотків річних та індексу інфляції за договором на виконання робіт №8 від 20 січня 2020 року у розмірі 17 454 грн. 17 коп. та за договором на виконання робіт б/н від 20 січня 2020 року у розмірі 18 908 грн. 68 коп., всього на загальну суму 36 362 грн. 85 коп.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: