Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/7998/2022
м. Київ Справа № 755/12852/21
20 жовтня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Левенця Б.Б.
при секретарі - Шпильовій Я.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника заявника ОСОБА_1 адвоката Ткаченко Любові Володимирівни на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 24 січня 2022 року, постановлену під головуванням судді Гончарука В.П. у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Центральне міжрегіональне управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про встановлення факту проживання,-
03 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з заявою про встановлення факту проживання, заінтересована особа: Центральне міжрегіональне управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області .
В обґрунтування вимог заяви зазначала, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Шестаково Нижньоілімського району Іркутської області РРФСР.
3 1959 року по 1963 рік вона навчалась в середній школі села Шестаково Нижньоілімського району Іркутської області. Згодом сім'я переїхала до м. Моршанськ Тамбовської області. 3 1963 року по 1969 рік вона навчалась в школі № 5 м. Моршанськ Тамбовської області. Зазначає, що атестат про закінчення школи вона втратила. По досягненню 16 років (у 1968 році) вона отримала паспорт громадянина СРСР в м.Моршанськ Тамбовської області. У 1976 році вона переїхала жити в Україну в м. Київ. Проживала в м. Києві з липня 1977 року по квітень 1982 року в гуртожитку за адресою : АДРЕСА_1 . Працювала на ВО «Завод «Арсенал»».
Паспорт, що був отриманий нею у 16 років, вона втратила та отримала другий паспорт громадянина НОМЕР_1 від 16.05.1979 року у паспортному столі Печерського району м.Києва . В 1984 році вона повернулась до Росії та працювала в м. Морщанськ. У січні 1985 року вона повернулась в Україну до м. Києва.
3 01.02.1985 року по 01.02.1992 року вона офіційно працювала на підприємстві фірма «Світанок» в м.Києві, що підтверджується довідкою Шевченківської районної державної адміністрації в м.Києві № 12-17/408 від 07.09.2020 року. Також, на цьому підприємстві їй був виданий профспілковий квиток №99180217.
Зазначає, що у березні 2020 року вона письмово звернулась до Дніпровського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області із заявою про видачу їй паспорта громадянина України. Проте, отримала лист - відмову від 28.03.2020 року з тих підстав, що «не надала документів з фотокарткою, особу не встановлено та належність до громадянства України не була підтверджена».
Звертає увагу суду, що її особу підтверджують наступні документи: копія форми №1 з фотокарткою, що видана Печерським відділом ЦМУ МЮ ДМС у м. Києві та Київській області та профспілковий квиток з фотокарткою, що виданий на фірмі «Світанок». Також її особу можуть підтвердити свідки: сусіди та знайомі.
З огляду на вище викладене, просила суд встановити особу заявника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: с. Шестаково Ніжньоілімський район, Іркутської області, РРФСР та встановити факт постійного проживання заявника на території України станом на 24 серпня 1991 року та на 13 листопада 1991 року.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2021 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Центральне міжрегіональне управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про встановлення факту проживання задоволено.
Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на території України станом на 24 серпня 1991 року та на 13 листопада 1991 року по день прийняття рішення суду у даній справі.
18 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з заявою про ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтування вимог заяви зазначала, що при ухваленні рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2021 року судом не було ухвалено рішення в частині вимог її заяви щодо встановлення особи заявника.
З урахуванням вище викладеного, просила суд ухвалити додаткове рішення у даній справі та встановити особу заявника- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: с. Шестаково Ніжньоілімський район, Іркутської області, РРФСР.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 січня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №755/12852/21 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Центральне міжрегіональне управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про встановлення факту проживання відмовлено.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 03 червня 2022 року представник заявника ОСОБА_1 адвокат Ткаченко Любов Володимирівна подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 24 січня 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким встановити особу заявника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: с. Шестаково Ніжньоілімський район Іркутської області, РРФСР.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що викладені в ухвалі суду першої інстанції висновки не відповідають встановленим дійсним обставинам справи та вимогам процесуального права.
Зазначає, що не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з приводу вимоги заяви ОСОБА_1 про встановлення особи заявника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: с.Шестаково Ніжньоілімського району Іркутської області, не подавалось доказів та не надавалось пояснень, оскільки в матеріалах справи містяться документи, зокремакопія форми №1 з фотокарткою, що видана Печерським відділом ЦМУ МЮ ДМС у м. Києві та Київській області (а.с.7), профспілковий квиток з фотокарткою, що виданий на фірмі «Світанок» (а.с.24), лист з фотокарткою заявника, що виданий УВКБ ООН (а.с.53)та посвідчення про взяття на облік бездомної особи (а.с. 25)
Зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із заявою був лист- відмова Дніпровського відділу Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 28 березня 2020 року у оформленні їй паспорта громадянина України на тій підставі, що «особу заявника не встановлено та належність до громадянства України не була підтверджена». Тобто, без встановлення особи, вона не має змоги отримати паспорт.
У відзиві на апеляційну скаргу представник заінтересованої особи Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Білоруцький Володимир Миколайович просив залишити апеляційну скаргу представника заявниці ОСОБА_1 адвоката Ткаченко Любові Володимирівни без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін посилаючись на правильність та обгрунтованість висновків суду першої інстанції та відсутність, визначених ч.1 ст. 270 ЦПК України для ухвалення додаткового рішення у даній справі.
В судове засідання заявниця ОСОБА_1 та представник заінтересованої особи: Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області не з'явились, про день та час слухання справи апеляційним судом повідомлені у встановленому порядку. Від представника заявниці адвоката Михайлова Сергія Вікторовича на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 та її представника. Представник заінтересованої особи причину своєї неявки суду не повідомив. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає можливим розгляд справи у відсутності учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Звертаючись до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення у даній справі, ОСОБА_1 посилалась на те, що при ухваленні рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2021 року у даній справі, суд не ухвалив рішення щодо заявленої ОСОБА_1 вимоги про встановлення особи заявника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: с.Шестаково Ніжньоілімського району Іркутської області, РРФСР, а тому наявні визначені ч. 1 ст. 270 ЦПК України для ухвалення додаткового рішення щодо вказаних вимог заяви.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №755/12852/21 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Центральне міжрегіональне управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про встановлення факту проживання, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалив рішення в межах заявлених вимог, у відповідності з діючим законодавством, а зазначені у заяві обставини не є підставою для винесення додаткового рішення в розумінні ст.270 ЦПК України.
Колегія суддів вважає погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Статтею 270 ЦПК Українипередбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Як роз'яснено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч.5 ст.270 ЦПК України).
Як вбачається з рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 17 грудня 2021 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Центральне міжрегіональне управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про встановлення факту проживання було задоволено.
Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на території України станом на 24 серпня 1991 року та на 13 листопада 1991 року по день прийняття рішення суду у даній справі.
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі, суд першої інстанції правильно зазначив, що в ході судового розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання, судом на підставі наданих доказів було встановлено особу заявниці в судовому засіданні 23 жовтня 2021 року, відповідно до протоколу судового засідання та встановлено факт її постійного проживання на території України, а тому підстав для ухвалення додаткового рішення немає .
Доводи апеляційної скарги про неправильність висновку суду першої інстанції про те, що стосовно заявленої вимоги, щодо якої, як вказує заявник, не вирішено питання в судовому рішенні, не було надано доказів та не надавались пояснення, колегія суддів відхиляє, так як з протоколів судового засідання та запису фіксування судового засідання технічними засобами вбачається, що заявниця та її представник надавали суду пояснення щодо обставин отримання заявницею паспорта, роботи та проживання заявниці на території України. В судовому засіданні були досліджені надані до позовної заяви докази та було задоволено клопотання заявниці про допит свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Проте, в наступне судове засідання вказані свідки не з'явились, інших доказів надано не було, справу було закінчено розглядом у відсутності заявниці та її представника відповідно до поданої заяви від 17.12.2021 року.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не звернув уваги на те, що підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про встановлення особи та встановлення факту проживання був лист - відмова Дніпровського відділу Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 28 березня 2020 року у оформленні їй паспорта громадянина України на тій підставі, що «особу заявника не встановлено та належність до громадянства України не була підтверджена», так як вказаний доказ підлягав дослідженню і був досліджений при розгляді справи по суті, а не при розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 24 січня 2022 року постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника заявника ОСОБА_1 адвоката Ткаченко Любові Володимирівни
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_1 адвоката Ткаченко Любові Володимирівни залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 24 січня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 02 листопада 2022 року.
Головуючий: Судді: