08 вересня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12022116380000493 за апеляційною скаргою прокурора у провадженні на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 липня 2022 року,
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 липня 2022 року повернуто прокурору Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022116380000493 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Повертаючи кримінальне провадження прокурору, своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ч. 3 та ч. 4 ст. 291 КПК України, оскільки всупереч вказаних вимог Закону в додатках до обвинувального акта розписка підозрюваного про отримання його копії відсутня.
Натомість до обвинувального акта додано експрес-накладну № 59000821171289 від 19 травня 2022 року про направлення ОСОБА_6 обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування поштовим відправленням. Проте положеннями п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК України чітко регламентовано порядок вручення обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, а саме, шляхом вручення особисто підозрюваному та, як наслідок, отримання від нього розписки.
Більше того у вказаній експрес-накладній, яка була додана до _______________________________________________________
Справа №11-кп/824/3008/2022 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_7
Категорія: ч. 1 ст. 309 КК України Доповідач ОСОБА_1
обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, що надійшли на розгляд суду, відомостей та підпису ОСОБА_6 не міститься, відповідно відомостей про те, що він його отримав особисто не має. При цьому у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 стверджував, що копію обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування він не отримував шляхом направлення матеріалів по пошті взагалі, а отримав їх в Києво-Святошинському суді лише 31 травня під розписку від прокурора. Разом з тим, в матеріалах провадження відсутній обвинувальний акт з відміткою про вручення його обвинуваченому.
Крім того, надані до суду матеріали провадження не містять інформації про завершення досудового розслідування та надання обвинуваченому доступу до матеріалів кримінального провадження, що свідчить про порушення оформлення матеріалів та їх направлення до суду.
Також матеріали провадження не містять будь-яких відомостей про те, що прокурором вживалися передбачені чинним КПК України заходи для належного вручення обвинувального акта обвинуваченому.
При цьому доказів того, що обвинувачений зловживав своїми процесуальними правами, що призвело до неможливості вручити копію обвинувального акта останньому прокурором не надано та в судовому засіданні не доведено, а тому підстав вважати обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування такими, що вручені обвинуваченому ОСОБА_6 в порядку, передбаченому КПК України, немає.
Отже, зазначені обставини мають істотний характер та об'єктивно можуть стати процесуальною перешкодою під час судового розгляду в суді першої інстанції для реалізації процесуальних прав обвинуваченим ОСОБА_6 .
І за наявності таких недоліків обвинувального акта суд визнав неможливим призначення судового розгляду та прийняв рішення про його повернення прокурору.
В апеляційній скарзі прокурор у провадженні, вважаючи ухвалу суду незаконною та необґрунтованою через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що обставини, вказані в ухвалі як підстава для повернення обвинувального акту прокурору, не відповідають дійсності.
Так, враховуючи, що законодавцем обмежено строки проведення дізнання після затримання особи чи повідомлення особі про підозру, а також не встановлено імперативної норми щодо відкриття матеріалів стороні після завершення дізнання, прокурором, на виконання вимог п. 3 ч. 2 та ч. 5 ст. 301 КПК України, разом з направленням обвинувального акта (з додатками) до суду також було направлено обвинувальний акт з додатками (в тому числі з копіями матеріалів досудового розслідування (дізнання) на 53 арк.) засобами поштового зв'язку обвинуваченому, що підтверджується доданою до обвинувального акта експрес-накладною № 59000821171289 від 19 травня 2022 року. Таким чином, до обвинувального акта прокурором було долучено та надано суду підтвердження про надсилання копії обвинувального акта з реєстром матеріалів досудового розслідування та копією матеріалів дізнання в порядку, вмзначеному ст.ст. 135, 301 КПК України.
Крім того, твердження суду про порушення оформлення матеріалів та їх направлення до суду через відсутність інформації про завершення досудового розслідування та надання обвинуваченому доступу до матеріалів кримінального провадження не заслуговують на увагу, оскільки в КПК відсутні положення про відкриття стороні матеріалів дізнання та до суду був направлений обвинувальний акт з додаткам (у тому числі з експрес-накладними), що свідчить про завершення дізнання, та в матеріалах кримінального провадження наявні відомості про офіційне направлення обвинуваченому через «Нову Пошту» копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Отже, стороною обвинувачення було виконано всі вимоги, передбачені КПК України щодо завершення дізнання, а також всі дії щодо вручення обвинуваченому копій матеріалів дізнання, обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Окрім цього, вказує на те, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні складений дізнавачем та затверджений прокурором, що підтверджується їх підписами, тому посилання суду на невідповідність обвинувального акта ч. 3 ст. 291 КПК України є необґрунтованими.
За таких обставин, вважає, що судом першої інстанції допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Обвинувачений ОСОБА_6 у запереченнях на апеляційну скаргу прокурора у провадженні, вважаючи її такою, що не відповідає нормам чинного законодавства, а ухвалу суду - законною, просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги, а також заперечення обвинуваченого проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Обвинувальний акт, як це передбачено ч. 3 ст. 291 КПК України, складається і підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Імперативно встановлені вимоги до відомостей, які обвинувальний акт повинен містити, передбачені пунктами 1 - 9 ч. 2 ст. 291 цього Кодексу.
Таким чином, із наведених положень кримінального процесуального закону слідує, щорішення про повернення обвинувального акта прокурору може бути прийнято лише у разі порушення прокурором, слідчим, дізнавачем цих вимог.
При цьому повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Як убачається з обвинувального акта стосовно ОСОБА_6 , в ньому зазначені всі відомості, про які йдеться в ч. 2 ст. 291 КПК України, тобто цей процесуальний документ за формою та змістом повністю відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.
Зі змісту ухвали суду першої інстанції вбачається, що підставою для повернення обвинувального акта прокурору стало, всупереч вимогам ст. 293 КПК України, не долучення розписки про отримання ОСОБА_6 копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування. При цьому, як зазначив суд, надання прокурором експрес-накладної № 59000821171289 від 19 травня 2022 року про направлення ОСОБА_6 обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування поштовим відправленням не є підтвердженням про належне вручення останньому обвинувального акта, оскільки в ній відомостей та підпису ОСОБА_6 про їх отримання не міститься, а також будь-яких відомостей про те, що прокурором вживалися передбачені чинним КПК України заходи для належного вручення обвинувального акта обвинуваченому та останній зловживав своїми процесуальними правами, що призвело до неможливості вручити йому копію обвинувального акта, не надано, і тому підстав вважати обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування такими, що вручені обвинуваченому ОСОБА_6 в порядку, передбаченому КПК України, немає.
Разом з тим, така підстава повернення обвинувального акта прокурору, на переконання колегії суддів, не є безумовною, з огляду на наступне.
Як встановлено із матеріалів кримінального провадження, по завершенню дізнання та з урахуванням обмежених строків досудового розслідування, прокурором 19 травня2022року, експрес-накладною № 59000821171289 з описом вкладення, обвинувальний акт, реєстр матеріалів кримінального провадження та копії матеріалів досудового розслідування (дізнання) загалом на 53 арк. були направлені обвинуваченому на поштомат « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташований поряд з місцем його проживання, що підтверджується відповідними поштовими документами (а.п. 9).
При цьому, хоча й таке направлення обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування не безпосередньо на адресу місця проживання ОСОБА_6 не в повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 135, 301 КПК України, адже не містить даних, що останній зволікав з їх отриманням, а наявні дані, що цього дня - 19.05.2022 року йому вручалась підозра і тому прокурор мав можливість вручити ці процесуальні документи обвинуваченому ОСОБА_6 , але право на отримання цих документів залишається за вказаною процесуальною особою та вона може реалізувати його на будь-якій стадії кримінального провадження.
Водночас, як з'ясовано в суді першої інстанції і це підтверджено під час апеляційного розгляду, 31 травня 2022 року прокурором в суді обвинуваченому ОСОБА_6 були вручені обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Таким чином, виходячи з наведених обставин кримінального провадження щодо отримання ОСОБА_6 копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, відсутність розписки про їх отримання, на переконання колегії суддів, не є порушенням вимог ст. 291 КПК України та не може бути в даному випадку підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
Також в ухвалі суд послався на недотримання при складанні обвинувального акта вимог ч. 3 ст. 291 КПК України, хоча й не конкретизував в чому виразилось таке порушення.
Між тим, колегія суддів вважає і необґрунтованими такі висновки місцевого суду, адже в даному випадку обвинувальний акт складено прокурором, що передбачено положеннями ч. 3 ст. 291 КПК України, а, до того ж, відповідно до вимог ст. 301 КПК України, саме прокурор зобов'язаний звернутися до суду з обвинувальним актом, при цьому вимоги про те, що дізнавач повинен надати прокурору складений ним обвинувальний акт, вказана норма закону не містить.
Більше того, за приписами ч. 1 ст. 301 КПК України, дізнавач зобов'язаний подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом із повідомленням про підозру.
Суд, повертаючи обвинувальний акт, також вказав як на недоліки -про відсутність у матеріалах провадження інформації про завершення досудового розслідування та надання обвинуваченому доступу до матеріалів кримінального провадження, однак колегія суддів звертає увагу, що, відповідно до вимог ч. 5 ст. 301 КПК України, у разі прийняття прокурором рішення про звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор зобов'язаний у межах строків, визначених частиною другою цієї статті, забезпечити надання особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику, потерпілому чи його представнику копій матеріалів дізнання шляхом їх вручення, а у разі неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом надсилання копій матеріалів дізнання за останнім відомим місцем проживання чи перебування таких осіб. У разі відмови вказаних осіб їх отримати чи зволікання з отриманням вказані особи вважаються такими, що отримали доступ до матеріалів дізнання.
Також, згідно ч. 2 ст. 314 КПК України, у разі встановлення об'єктивної неможливості ознайомитися з матеріалами дізнання у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 301 цього Кодексу, суд за клопотанням сторони кримінального провадження вирішує питання про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів дізнання, про що постановляє відповідну ухвалу.
З огляду на наведені вимоги кримінального процесуального закону, які не містять положень про відкриття стороні кримінального провадження матеріалів дізнання, то при встановленні факту неотримання з тих чи інших причин обвинуваченим ОСОБА_6 копії матеріалів дізнання, суд першої інстанції, задля дотримання розумності строків судового розгляду, не був позбавлений можливості прийняти рішення про зобов'язання прокурора виконати вимоги КПК України, або надати обвинуваченому строк для ознайомлення з такими матеріалами.
Тож, враховуючи, що рішення суду про повернення обвинувального акта не пов'язано з його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України, які можуть бути перешкодою для призначення судового розгляду, апеляційна скарга прокурора у провадженні підлягає задоволенню, а ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області 07 липня 2022 року - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу прокурора у провадженні задовольнити.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 липня 2022 року, якою повернуто прокурору Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022116380000493 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ _____________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3