02 листопада 2022 року
м. Київ
справа №620/3232/20
адміністративне провадження № К/990/28260/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Управління Служби безпеки України в Чернігівській області
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року у справі №620/3232/20
за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень,-
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Чернігівській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення про накладення на підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення догани - за порушення військової дисципліни, що виразилось у неналежному виконанні вимог статті 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, за рапортом заступника начальника Управління - начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 УСБ України в Чернігівській області від 05 травня 2020 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення догани - за порушення військової дисципліни, що виразилось у відсутності 13 липня 2020 року на робочому місці без поважних причин, за рапортом заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 УСБ України в Чернігівській області від 13 липня 2020 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення про накладення на підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення догани - за порушення військової дисципліни, що виразилось у неналежному виконанні вимог статті 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, за рапортом заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 УСБ України в Чернігівській області від 15 липня 2020 року.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року адміністративну справу №620/3232/20 передано до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року адміністративну справу №320/3232/20 передано до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним рішення про накладення на підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення догани - за порушення військової дисципліни, що виразилось у неналежному виконанні вимог статті 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, оформлене рапортом заступника начальника Управління - начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 УСБ України в Чернігівській області від 05 травня 2020 року. Визнано протиправним рішення про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення догани - за порушення військової дисципліни, що виразилось у відсутності 13 липня 2020 року на робочому місці без поважних причин, оформленого рапортом заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 УСБ України в Чернігівській області від 13 липня 2020 року. Визнано протиправним рішення про накладення на підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення догани - за порушення військової дисципліни, що виразилось у неналежному виконанні вимог статті 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, оформленого рапортом заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 УСБ України в Чернігівській області від 15 липня 2020 року. В іншій частині відмовлено.
18 жовтня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління Служби безпеки України в Чернігівській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року у справі №620/3232/20.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Разом з цим, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень слідує, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді, яка не відноситься до посад, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби, а отже в розумінні частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності.
З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом позову у даній справі є визнання протиправним та скасування рішень про накладення дисциплінарних стягнень у вигляді догани.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів констатує, що скаржниками не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційних скаргах відсутні та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційних скарг.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Разом з тим, Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Суд -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Служби безпеки України в Чернігівській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2021 року постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року у справі №620/3232/20.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк,
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду