02 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 820/11258/15
адміністративне провадження № К/9901/31925/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 (суддя Зінченко А.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016 (головуючий суддя Бегунц А.О., судді Старостін В.В., Рєзнікова С.С.) у справі №820/11258/15 за позовом Комунального підприємства "Харківське ремонтно-будівельне підприємство" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про скасування податкових повідомлень-рішень,
Комунальне підприємство «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» (далі- позивач, Підприємство), звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, яка ухвалою Верховного Суду від 31.10.2022 замінена на її правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - відповідач, податковий орган), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000642201 від 26.10.2015, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств всього на суму 2 864 983, 50 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 1 909 989,00 грн., та за штрафними санкціями у сумі 954 994, 50 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000652201 від 26.10.2015, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 3 429 888, 00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 2 286 592,00 грн., та за штрафними санкціями у сумі 1 143 296, 00 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Підприємство посилалось на безпідставність висновків податкового органу, відображених в акті проведеної ним перевірки, а в подальшому у прийнятих податкових повідомленнях-рішеннях, про порушення ним положень податкового законодавства та формування відповідних податкових вигод за результатами господарських операцій із контрагентами ПП "Солметснаб", ТОВ "Лагуна 057", ТОВ "НПП "Укренергострой", ТОВ "БК Дуоліт", ТОВ "БК Рубікон-Альфа", ТОВ "Омега-Опт-Торг", які, як вважає останній, фактично не відбулися, натомість такі господарські операції є реальними, а їх виконання підтверджується сукупністю належних доказів (первинних документів).
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016, позов задоволено повністю, скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 26.10.2015 року №0000642201 та №0000652201.
Приймаючи такі рішення, суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини справи й наявні у ній докази, дійшли висновку, що операції між позивачем та його контрагентами ПП "Солметснаб", ТОВ "Лагуна 057", ТОВ "НПП "Укренергострой", ТОВ "БК Дуоліт", ТОВ "БК Рубікон-Альфа", ТОВ "Омега-Опт-Торг" фактично проведені та належним чином документально оформлені; Підприємством дотримано передбачені Податковим кодексом України умови для формування показників податкової звітності, а висновки контролюючого органу про нереальність таких господарських операцій є необґрунтованими.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилався на те, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою наявність помилок у первинних документах, допущених при їх оформленні, відсутність доказів проведення у повному обсязі розрахунків позивача з контрагентами, а також недостатність трудових ресурсів у таких контрагентів для виконання укладених договорів. Просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, у яких зазначено, що судами попередніх інстанцій правильно встановлено всі обставини справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято законні і обґрунтовані рішення. Вказує на те, що в акті перевірки не наведено фактичних порушень позивачем вимог законодавства, а висновки сформовано виключно на припущеннях, побудованих на податковій інформації, отриманій відносно контрагентів Підприємства, яка свідчить про недобросовісність таких контрагентів та нереальність спірних господарських операцій, однак не підтверджується належними доказами. Наголошував на тому, що на підставі висновків податкового органу про порушення КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» вимог податкового законодавства було відкрито кримінальне провадження №32016220000000007 від 16.01.2016 за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України відносно посадових осіб позивача, яке в подальшому закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
В подальшому справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду й відповідно до пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08.02.2020.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 12.08.2015 по 01.09.2015 відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка КП "Харківське ремонтно-будівельне підприємство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Лагуна 057" за період з 01.08.2014 по 30.09.2014 та з 01.12.2014 по 31.01.2015; ТОВ ТВП "Астек" за період з 01.12.2014 по 31.12.2014 та з 01.03.2015 по 31.03.2015; ТОВ "НПП "Укренергострой" за період з 01.09.2014 по 31.10.2014 та з 01.12.2014 по 31.12.2014; ТОВ "Ресурс Плюс" за період з 01.10.2014 по 30.11.2014; ПП "Солметснаб" за період з 01.08.2014 по 31.01.2015; ТОВ "БК "Дуоліт" за період з 01.06.2014 по 30.06.2014 та з 01.08.2014 по 31.01.2015; ТОВ "БДУ" за період з 01.11.2014 по 30.12.2014; ТОВ "БК "Рубікон-Альфа" за період з 01.12.2014 по 31.12.2014; ТОВ "Омега-Опт-Торг" за період з 01.10.2014 по 30.11.2014, за результатами якої складено акт від 08.09.2015 №328/20-34-22-02-05/37763844.
Відповідно до висновків цього акта перевіркою встановлено порушення: підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, а саме завищено показник витрат в загальній сумі 10 611 049, 0 грн., у т.ч. за 2014 рік на суму 10 611 049,0 грн., внаслідок чого виявлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1 909 989,0 грн.; пунктів 198.3, 198.4 статті 198 Податкового кодексу України - завищено податковий кредит в загальній сумі 2 286 592, 00 грн., в т.ч. за жовтень 2014 року в сумі 29 318,00 грн., за листопад 2014 року в сумі 1 047 625,00 грн., за грудень 2014 року на суму 1 045 267 грн., за січень 2015 року на суму 164 382 грн., що призвело до заниження Підприємством податку на додану вартість на загальну суму 2 286 592, 00 грн.
Як вбачається з акта перевірки, його висновки сформовано на підставі аналізу відповідачем податкової інформації, отриманої від інших податкових органів, а саме:
- від ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області надійшов лист застереження від 27.04.2015 №1504/7/20-31-22-03-12 «Про неможливість підтвердження господарських відносин ТОВ «Омега-опт-торг» з платниками податків», відповідно до якого дане товариство здійснювало діяльність, пов'язану із наданням податкової вигоди третім особам;
- від ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Мнідоходів у Харківській області надійшла довідка від 20.01.2015 №4/20-31-22-03-07/38772907 щодо результатів проведеної зустрічної звірки відносно господарських відносин ТОВ «Лагуна 057» з постачальником ТОВ «Сінтра Юг», відповідно до якої реальність взаємовідносин між цими юридичними особами не підтверджено;
- від ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Мнідоходів у Харківській області надійшла податкова інформація від 04.06.2015 №1929/7/20-31-22-03-12, відповідно до якої ТОВ «Лагуна 057» здійснювало діяльність, направлену на надання податкової вигоди третім особам;
- від Основянської ОДПІ м. Харкова надійшла довідка від 15.01.2015 №83/20-38-22-03-08/38280107, складена за результатами зустрічної звірки, у якій вказано про неможливість підтвердження реальності господарських відносин ТОВ «БК «Дуоліт» з постачальником ТОВ «Юкон Союз» та подальший рух товарно-матеріальних цінностей до позивача, оскільки надійшли відомості про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Юкон Союз»;
- від Основянської ОДПІ м. Харкова надійшла довідка від 06.11.2014 №4490/20-38-22-03-08/38280107, складена за результатами проведеної звірки, відповідно до якої отримано інформацію про непідтвердження господарських відносин ТОВ «БК «Дуоліт» з ТОВ «БК «Прайм» та подальший рух товарно-матеріальних цінностей до позивача, з огляду на неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Прайм»;
- від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова отримано акт від 24.12.2014 №6060/20-30-22-03/35350836, відповідно до якого ПП «Солметснаб» допущено порушення вимог податкового законодавства, зокрема, в ході господарсько-правових взаємовідносин із КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство»;
- від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова надійшла податкова інформація від 18.02.2015 №1304/7/20-30-22-03/33677118, відповідно до якої ТОВ «НПП «Укренергострой» здійснює діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам;
- відносно ТОВ «БК «Рубікон-альфа» отримано податкову інформацію від 15.06.2015 №2518/20-30-22-03/39136696, відповідно до якої встановлено проведення транзитних операцій від ТОВ «Стейпл Стандарт».
Також, в акті перевірки податковим органом зазначено, що видаткові накладні, складені ТОВ «Омега-опт-торг» не містять відомостей про посади та прізвища осіб, що їх підписали, дату їх складання. Що ж до ПП "Солметснаб", ТОВ "Лагуна 057", ТОВ "НПП "Укренергострой", ТОВ "БК Дуоліт", ТОВ "БК Рубікон-Альфа", то вказано, що ці контрагенти не могли виконати роботи, передбачені субпідрядними договорами, укладеними із позивачем, оскільки зібрана податкова інформація не відображає отримання даними суб'єктами господарювання послуг від фізичних осіб за цивільно-правовими договорами, натомість КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» має в своєму розпорядженні значний штат працівник, які мають відповідну кваліфікацію для виконання робіт, які виконувались переліченими контрагентами.
Позивачем подано заперечення на акт перевірки від 08.09.2015 №328/20-34-22-02-05/37763844, за результатом розгляду яких висновки перевірки залишено контролюючим органом без змін, про що платника податків повідомлено листом від 26.10.2015 №5424/20-34-22-05-16.
На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000642201 від 26.10.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств всього на суму 2 864 983,50 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 1 909 989,00 грн., та за штрафними санкціями у сумі 954 994,50 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000652201 від 26.10.2015, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 3 429 888,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 2 286 592,00 грн., та за штрафними санкціями у сумі 1 143 296,00 грн.
Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України, які застосовуються у редакції, чинній на момент таких правовідносин.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частина друга статті 9 Закону №996-XIV встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з положеннями частин четвертої-шостої статті 9 Закону №996-XIV регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, господарські операції, які зумовлюють наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які зазвичай супроводжують операції певного виду та відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Для нарахування податкового кредиту також необхідними умовами є наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності та належним чином складеної податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у періоді, який перевірявся, позивач здійснював господарські операції з контрагентами ПП "Солметснаб", ТОВ "Лагуна 057", ТОВ "НПП "Укренергострой", ТОВ "БК Дуоліт", ТОВ "БК Рубікон-Альфа", ТОВ "Омега-Опт-Торг".
Відповідно до договорів підряду, укладених між позивачем (замовник) та ТОВ "Лагуна 057" (підрядник), підрядник зобов'язується у 2014 - 2015 роках надати замовникові послуги з поточного та капітального ремонту житлових будинків (ремонти м'яких покрівель, ремонт під'їзду, ремонт стін фасаду, ремонти внутрішніх мереж, ремонт ґанків житлових будинків, ), а замовник прийняти і оплатити такі послуги. Предмет та ціна договору визначені в кожному договорі окремо.
Договорами підряду, укладеними між позивачем (замовник) та ПП "Солметснаб" (підрядник), передбачено, що підрядник зобов'язується у 2014 році надати замовникові послуги з поточного та капітального ремонту житлових будинків (ремонти м'яких та шиферних покрівель, ремонт стін фасаду, ремонти жолобів тощо ), а замовник прийняти і оплатити такі послуги. Предмет та ціна договору визначені в кожному договорі окремо.
Зі змісту договорів підряду, укладених між позивачем (замовник) та ТОВ "НПП "Укренергострой" (підрядник), слідує, що підрядник зобов'язується у 2014 році надати замовникові послуги з поточного та капітального ремонту житлових будинків (ремонти м'яких та шиферних покрівель, герметизації стиків, ремонти водостічних труб, ремонт парапетів, стін фасаду тощо), а замовник прийняти і оплатити такі послуги. Предмет та ціна договору визначені в кожному договорі окремо.
Умовами договорів підряду, укладених між позивачем (замовник) та ТОВ "БК Дуоліт" (підрядник), визначено, що підрядник зобов'язується у 2014 році надати замовникові послуги з поточного ремонту житлових будинків (ремонти м'яких та шиферних покрівель, ремонт оголовків, витяжних стояків, вентиляційних шахт, установки «зонтів», ремонти козирків, ґанків, вхідних груп, ремонт стін цоколя тощо), а замовник прийняти і оплатити такі послуги. Предмет та ціна договору визначені в кожному договорі окремо.
До наведених вище договорів сторонами погоджено договірну ціну та складено локальні кошториси на будівельні роботи, підписано дефектні акти та визначено витрати, підраховані в відомостях ресурсів, розрахунках, складено довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт. Водночас, зазначеними суб'єктами господарювання виписано на адресу КП "Харківське ремонтно-будівельне підприємство" податкові накладні, а останнім проведено розрахунки за виконані роботи (надані послуги).
Також судами встановлено, що із ТОВ «Омега-опт-торг» позивачем проведено господарські операції з постачання природного піску, що підтверджується наступними документами: рахунками на оплату, видатковими накладними, подорожніми листами, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, документами про наявність у володінні позивача автотранспорту (свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів), видатковими накладними на закупівлю техніки позивачем, наказами про призначення на посаду водія, наказами про закріплення за водіями автотранспорту, оборотними відомостями по рахунку 10, з відображенням наявних в розпорядженні позивача транспортних засобів та механізмів, актами передачі в роботу субпідрядникам будівельних матеріалів, оборотними відомостями по рахунку 20 з відображенням оприбуткування отриманих будівельних матеріалів, податковими накладними, платіжними дорученнями.
Водночас, суди з'ясували, що вказані договори позивачем укладено для забезпечення виконання договорів із замовниками - Департаментом житлового господарства Харківської міської ради, КП «Жилкомсервис», КСП «Інженерні мережі».
Так, між Комунальним спеціалізованим підприємством "Інженерні мережі" (замовник) та КП "Харківське ремонтно-будівельне підприємство" (підрядник) було укладено договори, відповідно до яких підрядник зобов'язується своїми силами і засобами, на свій ризик, з використанням власних матеріалів, устаткування та обладнання, відповідно до кошторисної документації, виконати за завданням замовника наступну роботу: ремонт вхідних груп, ґанків та під'їздів житлового будинку. Ціна та порядок розрахунків встановлюється зазначеним договором. За умовами вказаних договорів підрядник має право залучати до виконання робіт субпідрядників, але відповідаючи перед замовником за результат їхньої роботи.
Також позивачем із Департаментом житлового господарства (замовник) було укладено договори, відповідно до яких підрядник зобов'язується надати замовникові послуги з поточного ремонту та капітального ремонту (ремонти покрівель, фасадів, вхідних груп, водостічних труб, стиків, цоколів, козирків) житлових будинків, а замовник прийняти і оплатити такі послуги. Даними договорами передбачено право підрядника залучати субпідрядні організації.
Крім того, із Комунальним підприємством «Жилкомсервіс» (замовник) позивачем (підрядник) було укладено договори, відповідно до яких підрядник зобов'язується надати замовникові послуги з поточного ремонту (ремонти покрівель, фасадів, вхідних груп, водостічних труб, стиків, цоколів, козирків) житлового будинку, а замовник прийняти і оплатити такі послуги. Цими договорами дозволено підряднику залучати, на власний вибір, ремонтно-будівельні підприємства.
В підтвердження проведення операцій за вказаними договорами позивачем надано: договірні ціни, локальні кошториси на будівельні роботи, відомості ресурсів, розрахунки кошторисного прибутку, розрахунки загальновиробничих витрат до договірної ціни, дефектні акти, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, платіжні доручення.
Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ БК «Рубікон-Альфа», судами встановлено, що згідно із умовами договору підряду від 25.07.2015, укладеного між позивачем (Замовник) та ТОВ БК «Рубікон-Альфа» (виконавець), останнім виконувались роботи з будівництва цвинтаря по пр. Гагаріна в м. Харкові.
Здійснення господарських операцій підтверджується наступними первинними документами: договірними цінами, локальними кошторисами на будівельні роботи, відомостями ресурсів, розрахунками, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, актами приймання виконаних будівельних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями.
Судами попередніх інстанцій враховано, що договір із ТОВ БК «Рубікон-Альфа» укладено з метою виконання договору, укладеного із Комунальним підприємством «Ритуал» Харківської міської ради про закупівлю робіт за державні кошти №14 від 25.07.2014, яким дозволено залучення до виконання робіт субпідрядників.
Надавши правову оцінку зазначеним первинним документам у сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про реальність здійснення господарських операцій позивача із ПП "Солметснаб", ТОВ "Лагуна 057", ТОВ "НПП "Укренергострой", ТОВ "БК Дуоліт", ТОВ "БК Рубікон-Альфа", ТОВ "Омега-Опт-Торг" та правомірність формування податкового кредиту та витрат на підставі первинних документів, складених в ході здійснення фінансово-господарських взаємовідносин із цими конгтрагентами.
Стосовно ж посилання податкового органу у касаційній скарзі на відсутність підтвердження здійснення розрахунків між КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» із вищенаведеними контрагентами, Верховний Суд зазначає, що такі доводи є безпідставними, оскільки акт перевірки не містить зауважень до розрахунків позивача із контрагентами, натомість у ньому наявна інформація про здійснення розрахунків у безготівковій формі та про те, що фінансування робіт, здійснених субпідрядниками проводилось за рахунок отримання коштів від замовників. Крім того, судами досліджувалось питання розрахунків за спірними господарськими операціями та встановлено виконання зобов'язання позивача з оплати придбаних робіт та товарів.
Крім того, неприйнятними є посилання контролюючого органу на узагальнену податкову інформацію, наявну в інформаційно-аналітичних ресурсах ДПС, а також отриману від інших податкових органів щодо контрагентів позивача, відповідно до якої, як вказано податковим органом, такі контрагенти не мають достатніх трудових ресурсів для ведення відповідної господарської діяльності, адже не залучали працівників за цивільно-правовими угодами, та здійснюють діяльність, направлену на надання податкової вигоди третім особам, оскільки ним не надано належних, допустимих та достовірних доказів цих обставин у визначеному законодавством порядку. До того ж, податкова інформація щодо контрагентів сама по собі не може бути самостійною та беззаперечною підставою для висновку про нереальність господарських операцій.
Разом з тим, вказуючи на таке та одночасно зазначаючи про достатність кваліфікованих робітників у КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» для виконання підрядних робіт для замовників, податковий орган не навів мотивів для таких висновків, зокрема, не вказано яка саме кількість працівників у спірних періодах була у контрагентів та яким чином визначено, що позивач міг виконати договори підряду власними силами без залучення субпідрядників, а тому такі доводи податкового органу не можуть бути визнані обґрунтованими.
Щодо посилання відповідача на дефекти у первинних документах, складених в ході взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ «Омега-Опт-Торг», а саме відсутність відомостей у видаткових накладних відносно посад та прізвищ осіб, що їх підписали, дат складання документів тощо, Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що наявні первинні документи дають можливість визначитися із суттю, змістом та обсягом господарських операцій, а незначні недоліки в оформленні первинних документів, складених за результатами господарських операцій, не повинні розцінюватись у даному випадку як підстава для їх визнання такими, що не відбулись.
Разом з тим, суди відмітили, що відповідачем не надано доказів, які б ставили під сумнів фактичне здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, як і не доведено, що зміст укладених між ними угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків.
Не підтверджено відповідачем й невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).
Верховний Суд вважає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано не прийнято твердження податкового органу про наявність акта про проведення перевірки, довідок про результати проведення зустрічних звірок та іншої податкової інформації відносно правовідносин контрагентів позивача із іншими суб'єктами господарювання, здійснення господарської діяльності якими не підтверджено, адже КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» не мало з останніми будь-яких господарських відносин.
Враховуючи наведене вище в сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність, в даному випадку, правових підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а також відсутність підстав вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи допустили неправильне застосування норм матеріального права чи порушення процесуальних норм, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з частиною третьою статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва І.А. Гончарова