01 листопада 2022 року
м. Київ
справа №826/20483/14
адміністративне провадження №К/990/28027/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Денисенко Сергій Олександрович, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року у справі № 826/20483/14 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Київської обласної прокуратури про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу Генерального прокурора (первинна назва Генеральна прокуратура України) (далі - відповідач-1), Київської обласної прокуратури (далі - відповідач-2), у якому просив:
- скасувати наказ Генерального прокурора України від 23 жовтня 2014 року № 1456к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Київської області;
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Київської області;
- стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 жовтня 2014 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі;
- зобов'язати Генеральну прокуратуру України поінформувати Міністерство юстиції України про наявність підстав для виключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України від 23 жовтня 2014 року № 1456к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Київської області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Київської області. Стягнуто з Прокуратури Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 1 099 495 грн 68 коп. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Київської області. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Прокуратури Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць що становить 13 126 грн 47 коп. Зобов'язано Офіс Генерального прокурора поінформувати Міністерство юстиції України про наявність підстав для виключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2020 року скасовано частині нарахування і стягнення з Прокуратури Київської області на користь позивача ОСОБА_1 грошових сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати та прийнято в цій частині нове судове рішення, яким задоволено позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з Офісу Генерального прокурора із коригуванням на коефіцієнти підвищення заробітку окремо у кожному випадку такого підвищення, відповідно до положень пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі № 826/20483/14. Доповнено резолютивну частину постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року абзацом наступного змісту "Стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу починаючи з 24 жовтня 2014 року по 23 червня 2020 року в розмірі 2854158 грн 23 коп. з вирахуванням при виплаті встановлених податків і зборів".
Постановою Верховного Суду від 02 листопада 2021 року постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 826/20483/14 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Київської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - скасовано. Додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року скасовано. Справу № 826/20483/14 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу направлено на новий судовий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року залишено без змін.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2021 року скасовано в частині стягнення середнього заробітку, та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнуто з Прокуратури Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 1 318 657,16 грн.
Не погоджуючись із рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Денисенко Сергій Олександрович, звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 16 серпня 2022 року, а касаційну скаргу подано на пошту 13 жовтня 2022 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що 16 вересня 2022 року представник позивача звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про вручення копії повного судового рішення під розписку безпосередньо в суді. Вказує, що підтвердження отримання ним оскаржуваного рішення знаходиться в матеріалах справи.
Водночас Суд звертає увагу скаржника, що матеріали справи на час подання касаційної скарги у суді касаційної інстанції відсутні.
Крім того, частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з касаційною скаргою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Статтею 329 КАС України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частина третя статті 329 КАС України зазначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Слід зазначити, що право у визначених законом випадках на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Враховуючи положення частин першої та другої статті 329 КАС України, не надання скаржником доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 329-332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Денисенко Сергій Олександрович, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року у справі № 826/20483/14 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Київської обласної прокуратури про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог частини третьої статті 332 КАС України у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду