02 листопада 2022 року
м. Київ
справа №300/869/22
адміністративне провадження № К/990/28862/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Кравчука В.М., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Управління Держпраці в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2022 у справі №300/869/22 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та скасування наказу № 1369-Д від 24.11.2021, припису № ІФ2654/0295/АВ/П від 16.11.2021, постанови № ІФ2654/0295/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 05.01.2022, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 09.02.2022 звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 1369-Д від 24.11.2021;
- визнати протиправними дії ОСОБА_2 щодо складення припису Управління Держпраці в Івано-Франківській області № ІФ2654/0295/АВ/П від 16.11.2021;
- визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці в Івано-Франківській області №ІФ2654/0295/АВ/П від 16.11.2021;
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу на позивача в сумі 180 000,00 грн за порушення законодавства про працю та зайнятість населення за № ІФ2654/0295/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 05.01.2022.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2022, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління Держпраці в Івано-Франківській області щодо складення припису № ІФ2654/0295/АВ/П від 26.11.2021.
Визнано протиправним та скасовано припис Управління Держпраці в Івано-Франківській області № ІФ2654/0295/АВ/П від 26.11.2021.
Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення за № ІФ2654/0295/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 05.01.2022.
Відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування наказу Управління Держпраці в Івано-Франківській області № 1369-Д від 24.11.2021.
На адресу Верховного Суду 24.10.2022 надійшла касаційна скарга Управління Держпраці в Івано-Франківській області (направлена поштовим зв'язком 20.10.2022), в якій скаржник просить скасувати на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2022, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас, пунктом 2 частини 5 зазначеної норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Згідно з пунктом 6 частини 6 статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу, справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У КАС України термін «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб» вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини 1 статті 4 КАС України).
Положенням статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX визначено, що станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 481,00 грн.
Варто зауважити, що предмет спору у цій справі та критерії, визначені пунктом 6 частини 6 статті 12 КАС України (розмір оспорюваного штрафу (180 000,00 грн) є меншим за 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 (248 100,00 грн)), а також факт того, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (частина 4 статті 12 КАС України), дають підстави стверджувати, що вказану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.
Як зазначено вище, процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
Втім, із поданої касаційної скарги вбачається, що скаржником не наведено доводів та мотивів, що дають підстави для висновку, що судове рішення, постановлене у зазначеній справі, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
У підсумку Верховний Суд зауважує, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовної практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідач на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України.
Отже, скаржником не зазначено умов, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, за наявності яких можливе оскарження судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Держпраці в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2022 у справі №300/869/22 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та скасування наказу № 1369-Д від 24.11.2021, припису № ІФ2654/0295/АВ/П від 16.11.2021, постанови № ІФ2654/0295/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 05.01.2022.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіВ.М. Шарапа
В.М. Кравчук
С.М. Чиркін