Справа № 159/4407/22
Провадження № 2-о/159/189/22
01 листопада 2022 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
з участю:
секретаря судового засідання Конашук М.А.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), з участю заінтересованої особи - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), про видачу обмежувального припису, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявоюпро видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 6 (шість) місяців.
Заява обґрунтована тим, що з 1999 року по 2009 роки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю без укладення шлюбу в будинку АДРЕСА_1 , який на даний час належить заявнику. В 2007 році у сторін народилася спільна дитина - дочка ОСОБА_4 . Спільне життя між сторонами не склалося через різні річні погляди на сімейне життя відсутність між сторонами взаєморозуміння щодо ведення спільного побуту та негативної поведінки, зневажливе відношення до заявника та її рідних.
Протягом останніх років ОСОБА_3 періодично навідується до житла заявника та, як правило, в стані алкогольного сп'яніння, влаштовує скандали, погрожує їй фізичною розправою, висловлюється нецензурно в її адресу в присутності дитини.
З цих підстав заявник неодноразово зверталась до відділу поліції, а за результатами таких звернень ОСОБА_3 було неодноразово притягнуто до адміністративної відповідальності.
Крім цього, заявник вказує, що рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27.09.2021 року було задоволено заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, відповідно до якого визначено заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 та покладено певні обов'язки. Вказаний обмежувальний припис було видано строком на шість місяців.
Встановлені судом тимчасові обмежувальні заходи дали позитивний результат щодо припинення домашнього насильства відносно заявника з боку ОСОБА_3 , однак з кінця травня 2022 року ОСОБА_3 знову почав влаштовувати скандали, виражається нецензурною лайкою відносно заявниці та спільної дитини, погрожує фізичною розправою.
Таким чином заявник вважає, що вона є особою, яка зазнала домашнього насильства та, з метою забезпечення дієвого та ефективного способу захисту від повторного вчинення домашнього насильства щодо заявника, необхідно застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний припис на строк 6 (шість) місяців, яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав та покласти на нього обов'язки, а саме: заборонити ОСОБА_3 наближатись до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на відстань ближче 100 (сто) метрів; заборонити ОСОБА_3 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 , або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Заявник в судовому засіданні свою заяву підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у ній. Просила заяву задовольнити.
Представник заявника - адвокат Горблюк Р.В. в судовому засіданні заяву підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у ній та просив її задовольнити.
Заінтересована особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча у встановленому порядку повідомлявся про дату, час та місце розгляду заяви. Причин неявки не повідомив.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, на яких ґрунтується заява, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення справи по суті, суд прийшов до висновку наявність законних підстав для задоволення даної заяви з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 350-1 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.
Відповідно до ст. 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців.
Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст виниклих правовідносин.
Заявник ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні встановлено, що заявник та заінтересована особа проживали однією сім'єю без укладення шлюбу з 1999 по 2009 роки в будинку, що належав матері заявниці.
Згідно рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26.05.2009 року, ОСОБА_3 було виселено з будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до повідомленням Ковельського РУП ГУНП у Волинській області підтверджено, що заявниця, починаючи з 19.05.2019 року, неодноразово зверталась в поліцію щодо негативної поведінки заінтересованої особи. Такі звернення були 19.05.2019 року, 15.09.2019 року, 05.11.2019 року, 02.12.2019 року, 29.05.2020 року, 11.12.2020 року, 19.07.2021 року, 03.08.2021 року, 30.05.2020 року, 07.08.220 року, 26.01.2021 року, 05.04.2021 року, 26.10.2021 року, 13.07.2022 року, 09.06.2022 року та 03.10.2022 року. Крім цього, були застосовані заходи адміністративного впливу, зокрема ОСОБА_3 було притягнуто до відповідальності відповідно за ч.ч. 1, 2 ст.173-2 КУпАП.
Крім цього, рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27.09.2021 року заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису задоволено повністю та видано обмежувальний припис ОСОБА_3 , яким визначено заходи тимчасового обмеження його прав та покладено на нього певні обов'язки. Обмежувальний припис виданий строком на 6 (шість ) місяців.
Аналізуючи вищенаведені докази, суд прийшов до висновку про доведеність факту заподіяння систематичного психологічного насильства щодо заявника з підстав різного роду конфліктів на ґрунті особистих неприязних стосунків з ОСОБА_3 .
Зазначеними доказами підтверджено також наявність відповідних ризиків застосування насильства ОСОБА_3 і в майбутньому, а тому суд, задовольняючи заяву про видачу обмежувального припису, виходить з такого.
Протидія насильству у сім'ї є одним із важливих напрямів суспільного розвитку. Вона розглядається не лише як соціальна проблема, а, насамперед, як проблема захисту прав людини і, перш за все, прав жінок. При здійсненні насильства у сім'ї відбувається порушенням прав і свобод конкретної людини, що вимагає втручання з боку держави і суспільства.
Невжиття своєчасних обмежувальних заходів щодо кривдника може призвести в подальшому до завдання шкоди здоров'ю потерпілої від насильства у сім'ї.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини у вказаній сфері, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з п. 3, 4, 14 та 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У пункті 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України, у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Статтею 350-6 ЦПК України передбачено, що, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.
Враховуючи викладене, суд вважає, що тривалість та системність протиправної поведінки ОСОБА_3 свідчить про те, що останній не усвідомлює серйозності негативних наслідків своїх дій, продовжує агресивні дії по відношенню до заявника, не бажає змінювати свою поведінку, а тому доводи заявника про ризик продовження кривдником таких дій по відношенню до нього, а отже і необхідність застосування обмежувального припису є обґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 350-2, 350-6, 350-7 ЦПК України, на підставі Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суд, -
Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису задовольнити повністю.
Видати обмежувальний припис ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому в АДРЕСА_2 , яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав та покласти на нього такі обов'язки:
- заборонити ОСОБА_3 наближатись до житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на відстань ближче ніж 100 (сто) метрів;
- заборонити ОСОБА_3 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Обмежувальний припис видати строком на 6 (шість ) місяців.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису - віднести на рахунок держави.
Копію рішення направити Ковельському РУП ГУНП у Волинській області для взяття ОСОБА_3 на профілактичний облік.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
Повний текст рішення складено та підписано 02 листопада 2022 року.
Головуючий:П. Ю. БОЙЧУК