Справа №155/746/22
Провадження №2/155/356/22
02 листопада 2022 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді - Яремчук С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Задурської К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
15 серпня 2022 року до суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 26 квітня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №16516-04/2021. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника. 30 листопада 2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений Договір факторингу №30112021-1, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до п. 1.2 Договору факторингу, перехід від ТОВ «ФК «Інвеструм» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від ТОВ «ФК «Інвеструм» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_1 кредитних зобов'язань та на вимоги ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 16990,00 гривень, з яких: 5000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, 11990,00 гривень сума заборгованості за відсотками, а також стягнути понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 27 вересня 2022 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позові просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує і просить стягнути з відповідача заборгованість в повному обсязі. Щодо винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач, будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не надала.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За таких обставин, суд вважає за можливе слухати справу у відсутності сторін за наявними матеріалами справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до закону, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у певних випадках.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як було встановлено під час розгляду справи, 26 квітня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №16516-04/2021. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника.
Відповідно до п. 1.2., 1.3. вищевказаного Договору, кредит надається строком на 19 днів, до 14 травня 2021 року. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 803.0000000000001% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2.20% (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
Згідно з п. 2.1. Договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з Графіком розрахунків сума кредиту становить 5000,00 гривень, фіксована процентна ставка за день користування кредитом 2,20%, сума нарахованих процентів за користування кредитом становить 1323,50 гривень, всього до оплати - 6323,50 гривні.
Відповідно до п. 4.3. Договору у разі якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього Договору, проценти передбачені в п. 1.3. цього Договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 (дев'яноста) календарних днів, починаючи з дня укладення Договору.
30 листопада 2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений Договір факторингу №30112021-1, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до п. 1.2 Договору факторингу від 30 листопада 2021 року, перехід від ТОВ «ФК «Інвеструм» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від ТОВ «ФК «Інвеструм» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до витягу Реєстру боржників від 30 листопада 2021 року до Договору факторингу №30112021-1 від 30 листопада 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 16990 гривень 00 копійок, з яких: 5000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11990,00 гривень - сума заборгованості за відсотками.
07 грудня 2021 року на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості по кредитному договору.
Спір у даній справі виник у зв'язку із невиконанням ОСОБА_2 зобов'язання з повернення кредитної заборгованості.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять його умови. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризики настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Отже, відповідачка не виконала повністю свого обов'язку з повернення кредитних коштів у передбачений чинним законодавством та договором строк, чим допустила прострочення виконання грошового зобов'язання. Доказів протилежного відповідачкою суду не надано.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №16516-04/2021 від 26 квітня 2021 року, заборгованість ОСОБА_1 за основною сумою боргу складає 5000,00 гривень.
Відтак, суд приходить до висновку про правомірність вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5000,00 гривень.
Щодо стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 11990,00 гривень, нарахованих позивачем до стягнення, то суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в цій частині з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
У Постанові від 23 травня 2018 року в справі №910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.
Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами це - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв'язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.
Тобто, після закінчення строку дії кредитного договору змінюється правова природа зобов'язання. У такому випадку нарахування штрафних санкцій можливе не на підставі умов договору, а на підставі ст. 625 ЦК України.
Відтак, після спливу визначеного договором строку кредитування, право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки припиняється.
Як вбачається з розрахунку позивача, останнім на підставі п. 1.3. Договору про надання фінансового кредиту №16516-04/2021 від 26 квітня 2021 року нараховано до стягнення з відповідача заборгованість зі сплати відсотків у розмірі 2,20% на день з 26 квітня 2021 року до 30 листопада 2021 року.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що право позивача нараховувати проценти за користування позикою припинилося зі спливом строку кредитування, тобто 14 травня 2021 року.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що до сплати відповідачем підлягають несплачені проценти за користування кредитом в межах строку кредитування в сумі 1323,50 гривні.
Будучи повідомленою про час і місце розгляду справи, відповідачка проти позову не заперечила, контррозрахунок суми заборгованості суду не надала.
Відповідно до норм ЦПК України, саме на сторону лягає обов'язок довести ті обставини на які він посилається. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Згідно з положеннями ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 923,40 гривні.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст. 516, 517, 518, 525, 530, 536, 610-612, 614, 625, 629, 1049, 1050, 1054, 1082 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Горохівським РВ УМВС України у Волинській області 05 березня 1998 року, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, (фактична адреса 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Лісова, 2 поверх 4), код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк») 6323 (шість тисяч триста двадцять три) гривні 50 копійок заборгованості за кредитним договором №16516-04/2021 від 26 квітня 2021 року, з яких: 5000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1323,50 гривні - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Горохівським РВ УМВС України у Волинській області 05 березня 1998 року, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, (фактична адреса 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Лісова, 2 поверх 4), код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк») витрати по сплаті судового збору в сумі 923 (дев'ятсот двадцять три) гривні 40 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, (фактична адреса 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Лісова, 2 поверх 4) код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк».
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Горохівським РВ УМВС України у Волинській області 05 березня 1998 року, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Яремчук С.М.