П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/19327/21
Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача -Кравця О.О.
судді - Зуєвої Л.Є.
судді - Коваля М.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року по справі №420/19327/21, прийнятого в порядку спрощеного позовного провадження у складі судді Катаєвої Е.В., за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Одеський консервний завод дитячого харчування» до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) Грабовик Марини Михайловни, державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) Корольової Наталі Миколаївни про визнання протиправним та скасування припису,
I. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ:
18 жовтня 2021 року АТ «Одеський консервний завод дитячого харчування» звернулось до суду з позовом до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) Грабовик Марини Михайловни, державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) Корольової Наталі Миколаївни, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис №403 від 15.09.2021 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року позов був задоволений.
II. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ, УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права та просив його скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що Державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) Грабовик Марина Михайлівна та Корольова Наталя Миколаївна є неналежними відповідачами по справі. Поряд з тим, до участі у справі не було залучено у якості відповідача Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), як повноважний орган у сфері охорони навколишнього природного середовища та суб'єкт владних повноважень, про чиї права та обов'язки було прийнято оскаржуване судове рішення.
Апелянт також зазначив, що правові наслідки виконання/невиконання припису за наведених обставин у справі є вичерпаними, а отже задоволення позовних вимог жодним чином не зможе призвести до відновлення порушених прав особи.
Крім того, апелянт зазначив, що порушення, на основі яких винесено оскаржуваний припис також підтверджується згідно отриманих результатів вимірювання на підставі відбору проб згідно акту відбору проб вод від 10.09.2021№153. А саме, згідно протоколу вимірювання показників складу та властивостей проб води від 15.09.2021 №155 виявлено перевищення нормованих значень ГДК скиду відібраних проб по наступним показникам: завислі речовини, залізо загальне, азот амонійний, фосфати, хлориди, ХСК, розчинений кисень (менше за встановлений показник), БПК5. За таких обставин, враховуючи наявність у відповідачів та Інспекції, як міжрегіонального територіального органу Державної екологічної інспекції України, що діє у її складі та їй підпорядкований, відповідно до покладених завдань у сфері охорони навколишнього природного середовища, функцій та повноважень, слідує, що відповідачі діяли за принципом підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) та ними дотримано вимоги законодавства виданням припису від 15.09.2021 №403.
Апелянт зазначив, що процедура відбору проб була дотримана у відповідності до вимог діючого законодавства.
25.10.2022 року представником позивача до суду надано відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким просить апеляційну скаргу залишити без задоволення , а судове рішення суду 1-ої інстанції - без змін.
III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року апеляційну скаргу було залишено без руху.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав:
IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Судами 1-ої та апеляційної інстанцій було встановлено, що позивач AT «ОКЗДХ» є суб'єктом господарювання, юридичною особою, код ЄДРПОУ 05529030, основний вид економічної діяльності за КВЕД 10.86 Виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів.
30.08.2021 року Інспекцією виданий наказ №1057 від 30.08.2021 року «Про проведення планових перевірок суб'єктів господарювання у вересні 2021 року», яким наказано провести планову перевірку, зокрема, AT «ОКЗДХ» (т.1 а.с.78-83)
З 16.10.2018 року по 22.10.2018 року Інспекцією проведений захід державного нагляду (контролю) відносно позивача та складений Акт №715 від 14.09.2021 року за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (т.1 а.с.89-127).
Акт складений за формою затвердженою Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 26.11.2019 року №450.
У п.2 розділу «Опис виявлених порушень вимог законодавства» Акту зазначено, що AT«ОКЗДХ» не дотримується нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, а саме в ході перевірки перевірки фахівцями Інспекції відібрано 3 проби води в районі скиду AT «ОКЗДХ» зворотних (стічних) вод у річку Кучурган (через плавні після очистки на очисних спорудах) 08.09.2021, 10.09.2021,13.09.2021 року. Станом на 14.09.2021 року проведено лабораторний аналіз води, відібраної 08.09.2021 року (акт відбору проб №148 від 08.09.2021 року), за результатами якого складено протокол вимірювання показників складу та властивостей проб вод №150 від 14.09.2021 року. Згідно протоколу лабораторним аналізом встановлено перевищення нормативі гранично допустимого скидання забруднюючих речовин в р. Кучурган: завислі речовини - 72 мг/дмЗ (перевищення ГДС у 4,5 разів); азот амонійний - 1,62 мг/дмЗ (перевищення ГДС у 4,8 разів); нітрати - 30мг/дмЗ (перевищення ГДС у 3 рази); фосфати - 0,73 мг/дмЗ (перевищення ГДС у 1,8 рази); хлориди - 246 мг/дмЗ (перевищення ГДС у 1,3 рази); ХСК - 177 мг/дмЗ (перевищення ГДС у 5,9 разів); БПК5 - 22 мг/дмЗ (перевищення ГДС у 2,8 разів).
Директор АТ «ОКЗДХ'з висновками акту був не згодний, що письмово зазначив у примірнику акту.
Держінспекторами ОСОБА_1 та Корольовою Н.М суб'єкту господарювання AT «ОКЗДХ» виданий Припис від 15.09.2021 року №403, в якому з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення планової перевірки в період з 01.09.2021 року по 14.09.2021 року та зазначених в акті від 14.09.2021 року №715, приписано налагодити ефективну роботу очисних споруд, що розташовані на відстані 1,3 км від основного виробництва за адресою: АДРЕСА_1 , та ліквідувати перевищення нормативі гранично допустимого скидання забруднюючих речовин зі зворотними (стічними) водами в річку Кучурган (а.с.7 т.1).
Припис отриманий AT «ОКЗДХ» поштою 20.09.2021 року.
V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ОЦІНКА СУДУ :
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) відповідно до Положення, затвердженого постановою КМУ від 19.04.2017 року №275 є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно з п.2 Положення Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до п.7 Положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Наказом Держекоінспекції від 01.06.2021 року №255 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу, яка є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядкована. Основним завданням Державної екологічної інспекції в Одеський області є реалізація повноважень Держекоінспекції в межах Одеської та Миколаївської областей.
Відповідно до ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема: - організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, у тому числі про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; - надання обов'язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-У)державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі -органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною четвертою статті 4 Закону № 877-V передбачено, що виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Згідно з ч.11 ст.4 Закону № 877-V плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.
Відповідно до ч.6 ст.7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Державна екологічна інспекція України та її територіальні та міжрегіональні територіальні органи при здійсненні планових/позапланових заходів державного нагляду (контролю) керуються вимогами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»
Відповідно до Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 р. за № 350/34633, Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
Пунктом 2 розділу ІІ Положення встановлено, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.
Частинами 1,3 ст.7 Закону №877-V визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Згідно ч. 8 ст. 7 Закону № 877-V припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону № 877-V підставою для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Відповідно до ст.48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.
(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду першої інстанції
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права(ч.1-2 ст.308 КАС України , в редакції Закону на момент вчинення процесуальної дії).
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду і розгляду справи), встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Апеляційний суд зазначає, що згідно матеріалів справи 30.08.2021 року Інспекцією відповідно до ч.3 ст.7 Закону №877-V видано направлення для проведення планової перевірки AT «ОКЗДХ» (з визначенням місцезнаходження суб'єкта господарювання) у термін з 01.09.2021 року по 14.09.2021 року держінспекторам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (т.1 а.с.84-85).
Тобто, для здійснення планової перевірки позивача направлено вісім держінспекторів.
Разом з тим, відповідно до норм чинного законодавства, акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки суб'єкта господарювання, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, але не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України. Тобто правомірно складений акт перевірки у відповідності до вимог законодавства є підставою для прийняття актів індивідуальної дії.
Як вбачається з матеріалів справи, з 16.10.2018 року по 22.10.2018 року Інспекцією проведений захід державного нагляду (контролю) відносно позивача та складений Акт № 715 від 14.09.2021 року за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (т.1 а.с.89-127).
Дослідженням акту №715 від 14.09.2021 року встановлено, що в ньому вказані особи, які беруть участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю) державні інспектори ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , тобто п'ять держінспекторів та від суб'єкта господарювання директор AT «ОКЗДХ» ОСОБА_9 .
Акт №715 від 14.09.2021 року підписаний двома державними інспекторами ОСОБА_4 , Грабовик М.М. та від суб'єкта господарювання директором AT «ОКЗДХ» ОСОБА_9 .
Отже, враховуючи вимоги ч.6 ст.7 Закону №877-V, що в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом або уповноваженою ним особою, на переконання апеляційного суду, акт, якій не підписаний всіма держінспекторами, які здійснювали перевірку, є таким, що складений з порушенням вимог законодавства та не може бути належним доказом наявності описаних в ньому порушень, що є достатньою підставою для визнання видання на підставі такого акту перевірки оскаржуваного припису, оскільки відповідно до ч.7 ст.7 Закону саме на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) складає припис щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Окрім того, в Акті перевірки (п.2 розділу «Опис виявлених порушень вимог законодавства») №715 від 14.09.2021 року у якості доказів порушення позивачем нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин зазначено, що в ході перевірки перевірки фахівцями Інспекції відібрано 3 проби води в районі скиду AT «ОКЗДХ» зворотних (стічних) вод у річку Кучурган (через плавні після очистки на очисних спорудах) 08.09.2021, 10.09.2021, 13.09.2021 року. Станом на 14.09.2021 року проведено лабораторний аналіз води, відібраної 08.09.2021 року (акт відбору проб №148 від 08.09.2021 року), за результатами якого складено протокол вимірювання показників складу та властивостей проб вод №150 від 14.09.2021 року, яким встановлено перевищення нормативів гранично допустимого скидання нормативно.
Апелянтом також не спростовано факту складення акту перевірки у вказаній частині із зазначенням доказів порушення лише на підставі одного протоколу вимірювання показників складу та властивостей проб вод №150 від 14.09.2021 року (на підставі акту відбору проб від 08.09.2021 року), зазначивши при цьому, що протоколи за актами відбору проб від 10.09.2021, 13.09.2021 року на час складання акту перевірки були відсутні.
У відзиві на позов було зазначено, що відбір проб вод здійснювався іншими держінспекторами, а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що вказані посадові особи вказані в акті перевірки у складі осіб, які здійснювали перевірку, проте ними акт перевірки не підписаний.
В акті відбору проб вод від 08.09.2021 року №148 вказано, що проби відбирались держінспекторами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у присутності представника AT «ОКЗДХ» Полового В.І., також зазначений ще один представник - Нечипорук Г.В. (т.1 а.с.128-129).
Акт відбору проб вод від 08.09.2021 року №148 підписаний лише Подгорною І.В. та Нечипорук Г.В.
При цьому в акті перевірки №715 від 14.09.2021 року не зазначений як учасник перевірки від суб'єкта господарювання, окрім директора Жукова А.С., представник Нечипорук Г.В. Відсутні посилання на будь-які документи щодо уповноваження вказаної особи представляти під час перевірки AT «ОКЗДХ».
Крім того, обґрунтованими є і доводи позивача про наявність необумовлених виправлень в акті, відсутній час відбору проби, лише відображений час доставки - 19.15год. Вказано лише, що проби поміщені в контейнер - холодильник, проте не зазначено які ємкості використовувались для самих проб води.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що посадовими особами Інспекції не було дотримано вимог законодавства щодо проведення перевірки та складених під час її здійснення документів.
Разом з тим, апеляційний суд зауважує, що згідно вищенаведених правових норм Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу є повноважним органом щодо реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та захисту таких інтересів держави.
Зі змісту Закону № 877-V слідує, що перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів є підставою заходу державного нагляду (контролю).
Тобто, скасування судом припису, як розпорядчого документу органу, хоч такий і видається державним інспектором, впливає на права та обов'язки самого контролюючого органу, тобто, Інспекції.
Так, матеріалами справи підтверджується, що згідно ст. 6 Закону №877V, з метою перевірки виконання припису від 15.09.2021 № 403, наданого АТ «ОКЗДХ» Інспекцією видано наказ від 05.11.2021 № 1423 та направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 05.11.2021 №1255пр у термін з 08.11.2021 по 12.11.2021. Підстава перевірки - виконання припису від 15.09.2021 № 403.
Отже, виданням наказу від 05.11.2021 № 1423 та направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю), як розпорядчого акту, на підставі якого здійснюється захід контролю, Інспекцією реалізуються функції та повноваження із здійснення державного нагляду (контролю).
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що адміністративний позов подано позивачем виключно до державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) Грабовик М.М. та Корольової Н.М.
З аналізу вищевикладених норм права вбачається, що інспектори відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені державного органу- Державної екологічної інспекції. Проте, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов'язок у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та захисту таких інтересів держави.
При цьому, суб'єктний склад учасників цієї справи залишився таким, яким його визначив позивач. Ураховуючи принцип офіційного з'ясування обставин справи, суд першої інстанції може самостійно залучити співвідповідача (частина третя статті 48 КАС) чи залучити другого відповідача (частина четверта статті 48 КАС), якщо для цього є підстави.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23 червня 2021 року в справі №520/13014/2020, від 22 липня 2021 року в справі №160/12091/20, від 05 жовтня 2021 року в справі №640/23385/20.
Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Проте, суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог процесуального закону, та, вирішуючи спір про скасування припису Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) пред'явлений лише до інспекторів, не з'ясував хто є належним відповідачем (співвідповідачем) у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача.
Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів того, що суд першої інстанції запропонував позивачу здійснити заміну неналежного відповідача або залучення до участі у справі другого відповідача.
Апеляційний суд зауважує, що за правилами ч. 7 ст. 48 КАС України заміна відповідача допускається лише до ухвалення рішення судом першої інстанції, а суд апеляційної інстанції позбавлений права здійснювати заміну неналежної сторони по справі та/або залучати до участі у справі другого відповідача.
Однак, як вбачається до матеріалів справи, судом першої інстанції не приймалось ухвали про залучення до участі у справі другого відповідача.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, не встановивши фактичні обставини, які мають значення для справи та не здійснивши заміну неналежної сторони, яка, в силу обмежень встановлених статтею 48 КАС України, могла бути проведена виключно судом першої інстанції, допустив порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позову.
Таким чином, апеляційний суд вважає помилковим зворотній висновок суду 1-ої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.
(2) Висновки апеляційного суду:
Апеляційний суд, вважає, що порушення судом 1-ої інстанції норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи - є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду 1-ої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову та також вважає, що відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.
Керуючись ст.8,19,55 Конституції України, ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3, 6, 7, 139, 242, 292, 308, 311, ст.315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) - задовольнити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року - скасувати.
Ухвалити по справі нове судове рішення:
У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Одеський консервний завод дитячого харчування» - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку , крім випадків , встановлених ст.328 КАС України.
Повне судове рішення складене та підписане 02 листопада 2022 року.
Головуючий суддя Кравець О.О.
Судді Коваль М.П. Зуєва Л.Є.