01 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 335/4804/22(2-а/335/105/2022)
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Олефіренко Н.А. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Запорізької міської ради на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 07.09.2022 в адміністративній справі №335/4804/22(2-а/335/105/2022) за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Запорізької міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 07.09.2022 в адміністративній справі №335/4804/22(2-а/335/105/2022) адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Запорізької міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Адміністративна комісія при Виконавчому комітеті Запорізької міської ради звернулась з апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду.
Ознайомившись з поданою скаргою, вважаю, що остання не відповідає вимогам встановленим ст. 296 КАС України, виходячи з наступного.
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте апеляційна скарга вказаним вимогам не відповідає, оскільки до скарги не додано документ про оплату судового збору.
Слід зазначити, що згідно із п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у сумі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, предметом спору у цій справі є протиправність постанови відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Апеляційний суд враховує, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 13 грудня 2016 року по справі №21-1410а16, відповідно до положень ст. 287 КУпАП у поєднанні із ч. 4 ст. 288 цього Кодексу у разі прийняття уповноваженим органом державної влади чи його посадовою особою постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення (проступку), передбаченого КУпАП, суб'єкти, яким цим Кодексом надано право оскарження, можуть її оскаржити і звільняються від сплати платежу, який має справлятися за подання позовної заяви, скарги у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) чи до суду.
За системного та нормативного підходу до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Верховний Суд України вказав на те, що у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст. 287, 288 КУпАП, ст.ст. 2-4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI позивач звільняється від сплати судового збору, а тому на цій підставі не повинен сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.
Однаковою мірою це правило стосується і відповідача у спірних правовідносинах, оскільки він як рівноправна сторона в адміністративній справі також має право на апеляційне/касаційне оскарження судового рішення.
Водночас, постановою від 18 березня 2020 року по справі №543/775/17 Велика Палата Верховного Суду відступила від такого висновку Верховного Суду України, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Разом з тим, Великою Палатою Верховного Суду вказано, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2481 грн.
Отже, за подання позовної заяви ставка судового збору становить 496,20 грн.
Таким чином, ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням вимог п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-УІ становить 744,30 грн. (150% від 496,20 грн.).
Апеляційний суд враховує, що статтею 5 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI апелянт не звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, тому при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апелянт має додержуватись правил, встановлених п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-УІ.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Перевіривши доводи клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 133 КАС України від 03 жовтня 2017 року, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Ч. 1 ст. 8 Закону “Про судовий збір” № 3674-VI передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
В силу частини 2 цієї норми, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Втім, наведені у ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI підстави не звільняють від обов'язку сплати судовий збір суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень, відстрочення чи розстрочення такої сплати.
Крім того, обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим відстрочення/звільнення від його сплати окремих державних органів може негативно позначитися на стані виконання належних їм за законом повноважень.
З огляду на зазначені вище обставини, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції відсутні.
Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -
В задоволенні клопотання Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Запорізької міської ради про відстрочення сплати судового збору на подання апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Запорізької міської ради на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 07.09.2022 в адміністративній справі №335/4804/22(2-а/335/105/2022) - залишити без руху.
Запропонувати апелянту протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме:
- надати суду належні докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у справі за позовом майнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.
В разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається заявнику.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А. Олефіренко