27 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 404/645/21
головуючий суддя І інстанції -Іванова Н.Ю.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,
суддів: Панченко О.М., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Кропивницької митниці на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.12.2021 року в адміністративній справі №404/645/21 за позовом ОСОБА_1 до Кропивницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кропивницької митниці про визнання протиправною та скасування постанови від 05 серпня 2019 року № 154/90100/19.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.12.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.
Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил № №154/90100/19 від 05 серпня 2019 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил відповідальність за яке передбачено ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 28953.30 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кропивницька митниця звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що позивачем при декларуванні товару не здійснено належний опис товару у графі 31 митної декларації від 12.07.2019 року типу ІМ/40/ДЕ № UA901010/2019/009048 для проведення оформлення товару у митному режимі «Імпорт», не наведено необхідних відомостей для однозначної класифікації товару, згідно УКТЗЕД та не використано передбачених ч. 2 ст. 266 Митного кодексу України можливостей щодо проведення перед подачею митної декларації фізичного огляду товару.
Відзив від позивача на адресу суду не надходив.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, заступником начальника Кіровоградської митниці ДФС начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Кіровоградської Митниці ДФС Царенко Миколою Миколайовичем за результатами розгляду справи про порушення митних правил №154/90100/19 винесено постанову від 05 серпня 2019 року.
Відповідно до наведеної постанови, декларант ОСОБА_1 при декларуванні товару не здійснив належний опис товару у графі 31 митної декларації від 12.07.2019 типу ІМ/40/ДЕ №UA901010/2019/009048 для проведення оформлення товару у митному режимі «Імпорт», не наведено необхідних відомостей для однозначної класифікації товару, згідно УКТЗЕД та не використано передбачених ч. 2 ст. 266 Митного кодексу України можливостей, щодо проведення перед подачею митної декларації фізичного огляду товару, з метою перевірки відповідності його опису відомостям, зазначеним у товаросупровідних документах.
На підставі чого, відповідачем притягнуто громадянина ОСОБА_1 , менеджера зовнішньоекономічної діяльності ПП «Імпексмаш» до відповідальності за порушення митних правил за ст. 485 Митного кодексу України, накладено адміністративне стягнення у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 28953.30 грн.
Не погодившись з обґрунтованістю прийняття наведеної постанови, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було зазначено жодних неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару, згідно УКТ ЗЕД у митній декларації, а також не було надано документів, які б містили невірні відомості, а тому згідно положень ч. 5 ст. 69, ст. 485 МК України дії позивача не містять складу адміністративного правопорушення, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 531 МК України є підставою для скасування оскаржуваної постанови в справі про порушення митних правил.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 23 ст. 4 Митного кодексу України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Згідно п. 24 ст. 4 Митного кодексу України, митний контроль як сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
У відповідності до ч.1 ст.7 Митного кодексу України, порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Приписами ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Однією з форм митного контролю відповідно до ч.1 ст.336 Митного кодексу України, є перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
Статтею 458 Митного кодексу України, визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Отже, склад правопорушення, викладений у даній нормі, передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.
Наявність спеціальної протиправної мети в диспозиції вказаної норми свідчить про те, що зазначене правопорушення може бути вчинене лише з умисною формою вини.
Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності та прийняття оскаржуваної постанови були висновки відповідача, стосовно порушення позивачем митних правил, а саме позивачем при декларуванні товару не здійснено належний опис товару у графі 31 митної декларації від 12.07.2019 року типу ІМ/40/ДЕ № UA901010/2019/009048 для проведення оформлення товару у митному режимі «Імпорт», не наведено необхідних відомостей для однозначної класифікації товару згідно УКТЗЕД та не використано передбачених ч. 2 ст. 266 Митного кодексу України можливостей щодо проведення перед подачею митної декларації фізичного огляду товару. Зауважено про протиправність визначення позивачем коду товару 8420108090, замість належного 8438101000.
Також, з матеріалів справи вбачається, що за результатом опрацювання вказаних митних декларацій, відповідачем було прийнято рішення про визначення коду товару від 16.07.2019 року №КТ-UA901000-0015-2019, яке було оскаржено в судовому порядку.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 р. у справі № 340/3410/19, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.01.2019 року, адміністративний позов Приватного підприємства "Імпексмаш" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення про визначення коду товару від 16.07.2019 року №КТ-UA901000-0015-2019.
Так, судом під час розгляду даної справи було встановлено, зокрема, що відповідачем не взято до уваги те, що таке обладнання, як тісторозкочувальні машини включаються до товарної позиції 8420.
В матеріалах справи наявний експертний висновок №В-706 від 18.11.2019 року наданий експертом Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати Бондаренко Т.В. за результатами якого встановлено, що тісторозкочувальна машина напівавтоматична SF 600V/1400 - PST відповідає коду 8420108090.
Позивачем надано суду довідку, згідно якої вбачається, що спірне обладнання призначено виключно для механізації процесу розкатки мас за допомогою 6 паралельних встановлених валків. Інші процеси дане обладнання не виконує. Дані машини постачаються без додаткових опцій.
Належних та допустимих доказів, які б спростовували зазначену інформацію матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, з зазначеного вбачається, що в судовому порядку було встановлено протиправність визначення відповідачем коду, імпортованого товару 8438101000, що в свою чергу зумовлює обґрунтованість визначення останнього за кодом 8420108090.
В свою чергу, відповідачем не було надано до суду належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст. ст. 74-76 КАС України, які б спростовували вказані висновки.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що в даному випадку відсутній факт порушення позивачем приписів ст. 485 Митного кодексу України, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість прийняття відповідачем постанови у справі про порушення митних правил та необхідність її скасування.
Між тим, з резолютивної частини оскаржуваного судового рішення вбачається, що судом першої інстанції було обрано спосіб захисту прав позивача шляхом скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил № №154/90100/19 від 05 серпня 2019 року.
Однак, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відтак, виходячи з зазначених правових приписів і, на що не звернув увагу суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, у разі визнання протиправною постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, належним способом захисту прав позивача є скасування такої постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо необхідності зміни рішення суду першої інстанції, шляхом доповнення його резолютивної частини абзацом наступного змісту: «Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 ». В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -.
Апеляційну скаргу Кропивницької митниці - задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.12.2021 року в адміністративній справі №404/645/21- змінити, шляхом доповнення його резолютивної частини абзацом наступного змісту: «Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 ».
В іншій частині рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.12.2021 року в адміністративній справі №404/645/21- залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України - не підлягає.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко
суддя С.В. Сафронова