20 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 160/11329/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро у режимі відеоконференції
апеляційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року
у справі №160/11329/22
за позовом Дніпропетровської обласної державної (військової) адміністрації
до Національного агентства з питань запобігання корупції заступник начальника Дніпропетровської обласної державної (військової) адміністрації Горб Ольга Валеріївна
про визнання протиправним та скасування припису,-
28 липня 2022 р. Дніпропетровська обласна державна (військова) адміністрація звернулась до суду з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції в якому просила визнати протиправним та скасувати припис Національного агентства з питань запобігання корупції №34-02/18-22 від 11.07.2022.
Разом із позовною заявою позивачем надано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову - зупинити дію припису Національного агентства з питань запобігання корупції від №34-02/18-22 від 11.07.2022.
В обґрунтування вказаної заяви позивачем зазначено, що оскаржуваним приписом №34-02/18-22 від 11.07.2022 Національного агентства з питань запобігання корупції від позивача вимагається: усунути порушення вимог ч.8 ст.12 Закону шляхом надання Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією документів, зазначених у запиті Національного агентства від 17.06.2022 за №34-02/14630-22; забезпечити проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, що призвели до порушення вимог Закону заступником начальника Дніпропетровської обласної військової адміністрації Ольгою Горб; розглянути питання щодо притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності.
Оскаржуваний Припис є обов'язковим для його виконання, а за не виконання цього припису ст.188-46 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено відповідальність. Про виконання припису необхідно повідомити НАЗК упродовж 10 днів з дня його надходження. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії припису може призвести до порушення Дніпропетровською обласною державною (військовою) адміністрацією ч.2 ст.19 Конституції України, оскільки припис фактично вимагає надати документи органу, право якого на отримання таких документів не передбачено Законом. Окрім цього, в разі не вжиття заходів забезпечення позову, у контексті викладених в позовній заяві обставин, необхідно зазначити, що у випадку виконання протиправних вимог Припису (до прийняття рішення у справі за відповідним позовом), посадові особи Дніпропетровської обласної військової адміністрації будуть притягнуті до відповідальності, крім того незаконно та безпідставно відповідачу будуть надані копії документів, що у сукупності ускладнить чи унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача навіть у разі задоволення позовних вимог, адже з метою захисту та поновлення порушених прав він змушений буде звернутись з іншими позовними заявами, а здійснити, у випадку задоволення позову, повернення наданих позивачем копій документів, що не стосуються завдань НАЗК, взагалі не виявляється за можливе. Тому, ефективний захист та можливість поновлення порушених прав та інтересів Позивача за рішенням адміністративного суду буде практично відсутніми, що й обумовлює необхідність вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії Припису, як індивідуального акта.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 р. у справі № 160/11329/22 заяву про забезпечення позову Дніпропетровської обласної державної (військової) адміністрації - задоволено.
Суд дійшов висновку, що у разі незабезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного припису, в даному випадку будуть у будь-якому випадку порушені права заявника, зокрема, у разі невиконання вимог припису у строк, визначений Законом України "Про запобігання корупції" передбачається притягнення адресата припису до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 188-46 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погодившись з ухвалою суду, Національним агентством з питань запобігання корупції подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 р. у справі № 160/11329/22, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував, що у справах про визнання протиправними актів індивідуальної дії рішення суду не потребують виконання, а відтак не потребують заходів забезпечення позову. Крім того, скаржник вказує на те, що зупинивши дію припису, суд фактично вирішив справу по суті.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представниками сторін підтримано визначені по справі правові позиції, надано пояснення та заперечення на доводи апеляційної скарги. Представницею позивача долучено до справи рішення суду першої інстанції за результатами розгляду адміністративного позову по даній справі по суті.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.
Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України, є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Колегія суддів звертає увагу, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, суд у кожному випадку повинен встановити, виходячи з конкретних доказів, чи є хоча б одна з зазначених обставин у наведеній нормі, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Як вбачається із позовної заяви, предметом позову є визнання протиправним та скасування припису №34-02/18-22 від 11.07.2022 Національного агентства з питань запобігання корупції, яким вимагається від Дніпропетровської обласної військової адміністрації усунути порушення вимог ч.8 ст.12 Закону №1700-VII шляхом надання Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією документів, зазначених у запиті Національного агентства від 17.06.2022 за №34-02/14630-22; забезпечити проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, що призвели до порушення вимог Закону заступником начальника Дніпропетровської обласної військової адміністрації Ольгою Горб; розглянути питання щодо притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності.
Відповідно до частини 6 статті 12 Закону України "Про запобігання корупції" будь-який припис Національного агентства є обов'язковим для виконання. Про результати виконання припису Національного агентства посадова особа, якій його адресовано, інформує Національне агентство упродовж десяти робочих днів з дня одержання припису.
При цьому, в разі невиконання припису НАЗК передбачена відповідальність керівника, який його отримав. Так, за невиконання припису передбачена відповідальність відповідно до статті 188 - 46 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: невиконання вимог (приписів) Національного агентства з питань запобігання корупції щодо усунення порушень законодавства про запобігання і протидію корупції, ненадання інформації, документів, а також порушення встановлених законодавством строків їх надання, надання завідомо недостовірної інформації або не у повному обсязі - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, вимога оскаржуваного припису Національного агентства з питань запобігання корупції полягає у тому, що упродовж 10 днів позивач повинен повідомити про його виконання.
Так, в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року №14 "Про узагальнення практики застосування адміністративними судами першої інстанції глав 1-4 розділу III Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ" підкреслено, що забезпеченню адміністративний позов підлягає лише за умови, якщо захист прав та інтересів осіб буде ускладнено або унеможливлено до прийняття рішення по суті позовних вимог.
Колегія суддів наголошує, що подана заява про вжиття заходів забезпечення позову не спрямована на встановлення обставин справи або дослідження доказів на стадії вирішення питання про забезпечення позову, та має на меті виключно запобігання невідворотних наслідків стосовно ефективного відновлення прав заявника та тимчасове зупинення дії акту, під час розгляду та вирішення справи судом. Відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову призведе до невідворотних наслідків та порушень, оскільки припис містять обов'язкові до виконання дії, наслідки невиконання, а для відновлення порушених прав позивачу доведеться ініціювати судовий розгляд, спрямований на відновлення первісного стану.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у разі незабезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного припису, будуть у будь-якому випадку порушені права заявників, зокрема, у разі невиконання вимог припису у строк, визначений Законом України "Про запобігання корупції" передбачає притягнення адресата припису до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 188-46 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд звертає увагу, що зупинення дії припису Національного агентства з питань запобігання корупції не відноситься до випадків, визначених частиною третьою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, у яких забезпечення позову не допускається.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку у відповідача відсутні підстави вважати спір вирішеним, за рахунок вжиття заходів забезпечення позову, оскільки судом не надавалось оцінки правомірності спірного припису, а лише зупинено його дію до вирішення справи по суті, з метою ненастання для позивача несприятливих наслідків його невиконання.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи скаржника, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 р. у справі № 160/11329/22 - залишити без задоволення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 р. у справі № 160/11329/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко