02 листопада 2022 року справа №360/8596/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М.,
секретар судового засідання - Меркулова К.С.,
за участю: представника відповідача - Резнікової І.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфренції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі № 360/8596/21 (головуючий І інстанції Тихонов І.В., повний текст складений у м. Сєвєродонецьку Луганської області) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області, в якому просив: визнати протиправними дії щодо нарахування відповідача єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з квітня 2014 року по вересень 2018 року; зобов'язати скасувати безпідставне нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з квітня 2014 року по жовтень 2018 року.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк на усунення недоліків з дня отримання ухвали шляхом надання суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду разом з відповідними доказами.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 року у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду за позовною заявою - відмовлено; позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу у зв'язку з пропуском строків звернення до адміністративного суду.
Позивач не погодився з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм процесуального права, направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обгрунтування доводів посилався на те, що суд помилково застосував до спірних правовідносин норми Закону № 2464, оскільки вони стосуються строку оскарження вимоги про сплату боргу з єдиного внеску. Позивачем не оскаржено вимогу, предметом позову у цій справі є протиправність дій відповідача з нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з квітня 2014 року по вересень 2018 року.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні.
Представником позивача подано заперечення на відзив відповідача, в яких звертає увагу на досудову процедуру врегулювання спору.
Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу № 360/8596/21, однак листом від 21.06.2022 року суд першої інстанції повідомив про відсутність можливості надати справу в паперовому вигляді у зв'язку з тимчасовим захопленням міста Сєвєродонецьк, в якому знаходиться будівля суду. Також повідомлено, що всі документи у цій справі, що надійшли в паперовому вигляді або через офіційну електронну пошту суду скановано та експортовано в КП «Діловодство спеціалізованого суду».
Листом від 19.08.2022 року № 2097/0/2-22 Верховний Суд на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов'язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає.
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
Також, у вказаному листі Верховний Суд щодо інституту відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі у зв'язку з запровадженням ЄСІТС зазначив, що втрата судового провадження стосується справ, які були сформовані в паперовій формі.
Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 року № 15-14040/18, від 13.09.2018 року № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему «Електронний суд» матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018 року. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Таким чином, наявність електронних копій матеріалів судової справи, паперовий примірник якої фактично втрачено, не є підставою для визнання судового провадження втраченим, а тому електронні матеріали судових справ, які сформовано в підсистемі «Електронний суд» у повному обсязі є достатніми для подальшого розгляду таких справ.
Отже, враховуючи зазначений лист Верховного Суду, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.
Суд апеляційної інстанції перевірив матеріали справи, пояснення відповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заперечень на відзив і дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI, як спеціального закону в частині строку оскарження вимоги про сплату боргу з єдиного внеску.
З висновками суду першої інстанції не погоджується суд апеляційної інстанції з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи 29 жовтня 2021 року позивач звернувся з заявою до відповідача про списання боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску у сумі 28726,85 грн. з урахуванням положень преамбули до Закону України від 13 травня 2020 року № 592 «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо усунення дискримінації за колом платників», з 01.04.2014 року до 31.10.2018 року суми недоїмки.
02.12.2021 року електронною поштою позивач отримав лист № 10173/6/12-32-24-05-09 від 01.12.2021 про відмову у списанні недоїмки, оскільки на позивача не розповсюджується дія п. 915 Закону України від 13 травня 2020 року № 592 щодо усунення дискримінації за колом платників . У той же час у відповіді також вказується про виключення п. 94, який надавав пільги з нарахування та сплати ЄСВ платникам з території проведення антитерористичної операції, з Закону № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Законом №440-ІХ від 14.01.2020 року, тобто вже після спливу того періоду, в якому відбулося неправомірне нарахування Відповідачем спірної суми.
Позивач вважає бездіяльність відповідача зі списання боргу з ЄСВ неправомірною, такою, що не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.
В клопотанні про поновлення строку звернення з позовом до суду позивач зазначає, що про існування неправомірно нарахованого боргу позивач дізналася із кабінету платника податків (останнє нарахування 19.10.2019 року). У зв'язку з тим, що мешкала на непідконтрольній уряду Україні території, де відсутнє поштове сполучення, вона не мала змоги звернутися до суду, чи то оскаржувати у адміністративному провадженні таке нарахування, адже вона не мала навіть поштової адреси на підконтрольній уряду України території. Після короткого виїзду на підконтрольну частину України, позивач вимушена була повернутися до Луганська доглядати за своєю літньою хворою мамою. Лише у 2020 році позивач перемістилася на підконтрольну урядом України територію та здобула притулок та адресу для листування. Дізналася про борг з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з відповіді відповідача № 10173/6/12-32-24-05-09 від 01.12.2021 року з відмовою про списання недоїмки. Вважає, що від останньої відповіді № 10173/6/12-32-24-05-09 від 01.12.2021 року ГУ ДПС у Луганській області (отримано 02.12.2021 року) місячний строк для звернення до суду не можна вважати пропущеним. Тому вважає, що позов подано у межах місячного строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів після письмової відмови відповідача.
Частина перша статті 122 КАС України встановлює, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Закон № 2464-VI є нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з абзацами четвертим - шостим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
За ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи обізнаність позивача щонайменше з грудня 2020 року про обставини, з якими він пов'язує підстави для звернення до суду з цим позовом, а також зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів щодо наявності у позивача непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення позову.
Колегія суддів не погоджує такий висновок суду першої інстанції, з таких підстав.
За змістом позову позивач оскаржив не вимогу про сплату боргу з єдиного внеску, а дії податкового органу з нарахування єдиного внеску.
Таким чином, суд першої інстанції невірно визначив предмет позову у цій справі та дійшов передчасного висновку про визнання неповажними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, виходячи з вимог спеціального закону стосовно оскарження вимоги про сплату недоїмки.
В даному випадку, суд першої інстанції зобов'язаний вірно визначити предмет позову та з урахуванням цього, визначати строки звернення до суду з відповідним позовом, обравши ефективний спосіб захисту прав позивача.
З огляду на викладене, суд першої інстанції безпідставно позбавив позивача права на судовий захист, внаслідок чого ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 161, 195, 241, 250, 310, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі № 360/8596/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Повний текст постанови складений 2 листопада 2022 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв
Г.М. Міронова