ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 жовтня 2022 року м. Київ №640/8670/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - Центр), Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів,
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2022 роз'єднано позовні вимоги у справі №640/30153/21 та виділено у самостійне провадження вимоги:
- визнати протиправними дії Департаменту та Центру щодо нарахування і виплати грошо-вої допомоги до 5 травня за 2021р. у розмірі, меншому восьми мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Департамент надати доручення Центру нарахувати та виплатити позивачу допомогу до 5 травня за 2021р.;
- стягнути з Центру на свою користь недоплачену грошову допомогу у розмірі 15294 грн.
Підстава позову: позивачу виплачено грошову допомогу до 5 травня у 2021р. у розмірі, що не відповідає Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551).
Інших заяв по суті справі від учасників справи до суду не надійшло.
Розглянувши матеріали, суд зазначає про часткове задоволення позову з таких підстав.
У 2021р. відповідач виплатив позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ гр., грошову допомогу до 5 травня у сумі 3906 грн. відповідно до постанови КМ України від 08.04.2021 №325.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконсти-туційними положення Закону України від 28.12.2007 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким ч. 5 ст. 13 Закону №3551 викладено у новій редакції.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 визнано неконститу-ційним окреме положення п. 26 Прикінцевих та перехідних положень БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМ України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 5 ст. 13 Закону №3551 (у редакції Закону України від 25.12.1998 №367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") встановлено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Постановою КМ України від 08.04.2021 №325 встановлено розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2021р. особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ гр. - 3906 грн.
Вирішуючи питання щодо конкуренції правових норм вказаних актів, суд враховує таке.
Згідно із ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1). Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України (ч. 2). У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України (ч. 3).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.01.2021 №440/2722/20 з посиланням на вищевказані рішення Конституційного Суду України та відповідно до визначених у ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами зазначила, що для визначення розміру грошової допомоги <...> у 2020р. слід застосовувати не постанову КМ України від 19.02.2020 №112, а Закон №3551, який має вищу юридичну силу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 зазначила, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 №913/204/18, від 10.03.2020 №160/1088/19).
Суд зазначає, що постанова КМ України від 08.04.2021 №325 суперечить Закону №3551 у частині встановлення розмірів грошової допомоги, тому відповідно до ч. 3 ст. 7 КАС України та з урахуванням вищевказаних рішень Конституційного Суду України і Великої Палати Верхов-ного Суду при вирішенні справи належить застосовувати Закон №3551, а не постанову Уряду, безвідносно до того, що її положення не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Отже, позивач мав право на отримання грошової допомоги до 5 травня у 2021р. у розмірі 14152 грн. (8 х 1769 грн.), а не 19200 грн., як помилково зазначено у позовній заяві. Виплата допомоги у меншому розмірі порушує Закон №3551 і право позивача, тому вимога про визнання протиправними дій Центру належить задовольнити.
Вимогу про стягнення з Центру недоплаченої грошової допомоги у розмірі 15294 грн. не належить задовольняти, оскільки вказана сума позивачу нарахована не була.
Враховуючи висновки Верховного Суду, належним і достатнім способом поновлення порушеного права є зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021р. у відповідному розмірі (з урахуванням попередньо виплаченої суми), тому суд дійшов висновку про наявність передбачених ч. 2 ст. 9 КАС України підстав для виходу за межі позовних вимог в цій частині.
Підсумовуючи, позовні вимоги до Центру належить задовольнити частково.
Позовні вимоги до Департаменту не належить задовольняти, оскільки цей відповідач не наділений повноваження щодо нарахування, виплати і перерахунку грошової допомоги; відповідно до п. 4.10 Положення про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затверджений розпорядженням Київської міської державної адміністрації 27.01.2007 №65, Центр здійснює перерахунок розмірів грошової допомоги. Також, у новій (уточненій) позовній заяві не зазначено правових і фактичних підстав для вчинення цим відповідачем дій, про які просить позивач, а саме надання Центру доручення для перерахунку грошової допомоги. Крім того, вирішення позовних вимог до цього відповідача не вплине на повноту і ефективність захисту та поновлення порушеного права.
Позивач звільнений від сплати судового збору; інші витрати сторонами не заявлялись.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 241-246, 257-263 КАС України, суд
1. Задовольнити позов частково.
2. Визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 грошової допомоги до 5 травня у 2021р. у розмірі, меншому п'яти мінімальних пенсій за віком.
3. Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу до 5 травня у 2021р. у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком (з урахуванням попередньо виплаченої суми).
Позивач: ОСОБА_1 ;
АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідачі:
1) Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат;
03165, м. Київ, просп. Любомира Гузара, 7; ЄДРПОУ 22886300.
2) Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); 03165, м. Київ, просп. Любомира Гузара, 7; ЄДРПОУ 37441694.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.
Суддя Д.А. Костенко