ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
27 жовтня 2022 року м. Київ № 640/11504/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до1.Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6) 2.Військової частини НОМЕР_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) ( АДРЕСА_2 )
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1), в якому просить:
визнати незаконним та недійсним наказ № 2 від 23.03.2022 року командира військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 бригади ТРО ЗСУ в частині призначення ОСОБА_1 з 15 березня 2022 року на посаду начальника медичної служби - медичного пункту військової частини НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2022 року позовна заява позивача залишена без руху та останньому наданий строк для усунення виявлених судом недоліків, шляхом надання: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
23 вересня 2022 року позивачем надано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом.
Зокрема, в заяві про поноволення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску, позивач обгрунтовує поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із цим позовом введенням воєнного стану на території України з 24 лютого 2022 року та проходженням позивачем військової служби на посаді начальника медичної служби військової частини НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, і вважає, що відповідачі перешкоджали йому у зверненні до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Поряд з цим, позивач звертає увагу, що 23 грудня 2021 року ним було укладено договір надання правової допомоги з адвокатом Славковим Д.А. , але при зверненні до останнього у березні-квітні 2022 року, вказаним адвокатом було відмовлено позивачеві у наданні послуг та відновлено лише їх надання в липні 2022 року.
В якості доказів відмови у наданні правової допомоги, позивач додав до заяви про поноволення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом письмову відповідь адвоката Славкового Д.А. та договір надання правової допомоги.
А тому, на думку позивача, строк звернення до суду, було пропущено з поважних причин.
Розглянувши подану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1, 4 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Зазначеними нормами права прямо передбачено, що військова служба є публічною службою.
Надаючи оцінку наведеним доводам позивача щодо можливості поновлення строку звернення до суду, суд наголошує, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Зі змісту наведених норм вбачається, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 року у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 року у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 року у справі № 186/1881/19(2-а/0186/3/20), від 06.11.2020 року у справі № 826/14116/18, а також інші.
При цьому, поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Проте, позивач, вважаючи причини пропуску строку поважними, в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, не надав доказів що підтверджують наявність перешкод у позивача за умов воєнного стану звернутися до суду у місячний строк. Разом з тим, не було надано доказів щодо перешкоджання відповідачами у зверненні позивачеві до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Суд також враховує, що позивачем, окрім звернення із запитами про надання правової допомоги до адвоката Славкова Д.А., не було вжито інших належних заходів щодо реалізації обов'язку подання позовної заяви у визначені строки.
Окрім того, не надано доказів, що підтверджують наявність істотних перешкод чи труднощів своєчасного звернення до суду за захистом своїх справ особисто, а не через представника, так само, як і доказів неможливості звернення до іншого адвоката.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд визнає неповажними підстави, на які посилається позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку для звернення до суду з відповідною позовною заявою.
У відповідності до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому, суд звертає увагу, що при визначенні наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою застосовуються правила частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та не можуть застосовуватись правила статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, якими врегульовано питання поновлення, продовження або відмови в такому поновленні чи продовженні процесуального строку саме щодо вчинення окремої процесуальної дії.
Таким чином, виходячи з аналізу викладених вище обставини та наданих доказів у їх сукупності, враховуючи те, що підстави, з яких пропущено строк звернення до суду визнані судом неповажними, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного, статтями 122, 123, 133 керуючись пунктом 9 частини 4 статті 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 повернути.
3. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
4. Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.М. Погрібніченко