ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
02 листопада 2022 року м. Київ № 640/24784/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС України до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 кошти платника податків на суму податкового боргу у розмірі 101 982,43 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до облікових даних контролюючого органу відповідач має податковий борг перед бюджетом в загальному розмірі 101 982,43 грн. У зв'язку з тим, що вказана податкова заборгованість відповідачем не погашена, сума боргу підлягає стягненню у судовому порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 640/24784/20, розгляд якої вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначив, що відповідно до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 на момент звернення до суду має заборгованість перед бюджетом, код бюджету 18010900 (орендна плата з фізичних осіб). Вказана заборгованість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №1651-3313-2615 від 11.09.2019 та №288888-3313-2615 від 20.02.2020. Водночас, визначаючи розмір орендної плати у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях позивач порушив принцип соціальної справедливості, визначений статтею 4 Податкового кодексу України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до інтегрованої картки платника податків та розрахунку податкового боргу платника податків, сума податкового боргу фізичної особи ОСОБА_1 по орендної плати з фізичних осіб становить 101 982,43 грн., та виникла на підставі наступних документів:
- податкового повідомлення-рішення №1651-3313-2615 від 11.09.2019 на суму 50 771,66 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №288888-3313-2616 від 20.02.2020 на суму 51 210,77 грн.
Податкове повідомлення-рішення №1651-3313-2615 від 11.09.2019 було направлене відповідачеві за зареєстрованим місцем проживання та було вручене останньому 28.09.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором №0101125787011.
Податкове повідомлення-рішення №288888-3313-2616 від 20.02.2020 було направлене відповідачеві за зареєстрованим місцем проживання та повернуте на адресу контролюючого органу з довідкою відділення поштового зв'язку із зазначенням причин невручення «за закінчення строку зберігання».
Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять, відтак суд дійшов висновку, що визначені у них грошові зобов'язання є узгодженими.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі 101 982,43 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. 58.2 ст. 58 ПК України).
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
З матеріалів справи убачається, що податкове повідомлення-рішення №1651-3313-2615 від 11.09.2019 було направлене відповідачеві за зареєстрованим місцем проживання та було вручене останньому 28.09.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором №0101125787011.
Беручи до уваги, що податкове повідомлення-рішення №288888-3313-2616 від 20.02.2020 не було вручене відповідачеві з причин, які не залежали від контролюючого органу, вважається, що таке податкові повідомлення-рішення були вручені відповідачеві належним чином.
Під час розгляду справи суду не були надані належні та допустимі докази оскарження відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку, у зв'язку з чим визначена в них сума грошового зобов'язання є узгодженою.
Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати зазначених грошових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями та нарахованою пенею на загальну суму 101 982,43 грн. відповідає ознакам, визначеним п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до якого податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 22.05.2020 №41263-10 на суму 50 771,66 грн.
Вказана податкова вимога була надіслана контролюючим органом за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, проте, податкова вимога повернулась на адресу податкового органу з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Доказів оскарження податкової вимоги форми «Ф» від 22.05.2020 №41263-10 або сплати вказаної у ній суми податкового боргу відповідач не надав.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктами 95.2, 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З приводу покликань відповідача на порушення позивачем принципу соціальної справедливості, визначеного статтею 4 Податкового кодексу України при визначенні розміру орендної плати у податкових повідомленнях-рішеннях №1651-3313-2615 від 11.09.2019, №288888-3313-2616 від 20.02.2020 суд звертає увагу, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.
Питання правомірності нарахування контролюючим органом податкових зобов'язань не охоплюється предметом даного позову. Оскільки податкові повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з якими визначено податкове зобов'язання, не є предметом позову у справі, не оскаржені позивачем у судовому порядку, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №826/18379/14 (№К/9901/8600/18), висновок якої суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості у розмірі 101 982,43 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС України задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) кошти платника податків на суму податкового боргу у розмірі 101 982,43 (сто одна тисяча дев'ятсот вісімдесят дві гривні сорок три копійки) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Т.П. Балась