ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
02 листопада 2022 року м. Київ № 640/13990/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління ДПС у м. Києві (позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- стягнути податковий борг фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 39 828,21 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у вказаному вище розмірі внаслідок невиконання податкових обов'язків по земельному податку з фізичних осіб. Позивач зазначає, що вказана заборгованість підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями, які не були оскаржені відповідачем у визначені строки, однак у добровільному порядку не сплачена.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 640/13990/21, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 17.06.2021 направлялась на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та яка наявна в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків ДПС України, однак поштова кореспонденція повернулася на адресу суду не врученою з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Одночасно з відкриттям провадження у справі судом до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації було направлено запит про надання інформації про місце проживання ОСОБА_1 .
У відповідь на вказаний запит Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації надав суду довідку про зняття з реєстрації місця проживання, за даними якої ОСОБА_1 знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 з 11.10.2019. Відомостей про нове місце проживання ОСОБА_1 вказана довідка не містить.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2021 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі та встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання до суду належних та актуальних станом день звернення до суду, доказів місцезнаходження відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2021 продовжено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений в ухвалі суду від 27.08.2021.
30.09.2021 від позивача до суду надійшла заява, у якій позивач зазначив, що відповідно до відомостей з Інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб-платників податків Державної податкової служби України адресою зареєстрованого місця проживання відповідача є: АДРЕСА_2 , при цьому будь-яких дій з боку ОСОБА_1 про внесення змін до Державного реєстру про зміну своєї податкової адреси шляхом заповнення та подання до контролюючого органу заяви форми 5ДР не вчинялось, а відомості про місце обліку платника податків - фізичної особи не змінювалось. До вказаної заяви позивач долучив Відомості з Інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб-платників податків Державної податкової служби України.
Оскільки отримана судом інформація не дала можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд ухвалою від 04.10.2021 продовжив розгляд справи та вжив заходи про повідомлення відповідача про розгляд даної справи через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному статтею 130 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачем в ході розгляду справи не надано суду відзиву на позовну заяву чи інших заяв по суті справи, з яких можливо встановити його ставлення до заявлених позовних вимог.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до інтегрованої картки платника податків та розрахунку податкового боргу платника податків, сума податкового боргу фізичної особи ОСОБА_1 по земельному податку з фізичних осіб становить 39 828,21 грн., та виникла на підставі наступних документів:
- податкового повідомлення-рішення №124966-1305-2655 від 11.10.2018 на суму 15931,28 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №3159872-1305-2615 від 26.04.2019 на суму 23 896,96 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачеві, проте були повернуті адресу контролюючого органу без вручення адресату.
Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять, відтак суд дійшов висновку, що визначені у них грошові зобов'язання є узгодженими.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі 39 828,21 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За змістом п.п.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з п.п.266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Відповідно до п.п.266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення №124966-1305-2655 від 11.10.2018 та №3159872-1305-2615 від 26.04.2019 були надіслані на адресу відповідача. Однак поштове відправлення повернулось на адресу податкового органу без вручення адресату.
Отже, враховуючи вимоги п. 58.3 ст. 58 ПК України, вказані податкові повідомлення-рішення вважаються врученими відповідачу.
Проте, під час розгляду справи суду не були надані належні та допустимі докази оскарження відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку, у зв'язку з чим визначені в них суми грошових зобов'язань є узгодженими.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 14.02.2019 №83226-17 на суму 15 931,28 грн.
Вказана податкова вимога була надіслана контролюючим органом за адресою відповідача, проте, податкова вимога повернулась на адресу податкового органу з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Доказів оскарження податкової вимоги форми «Ф» від 14.02.2019 №83226-17 або сплати вказаної у ній суми податкового боргу відповідач не надав.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктами 95.2, 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити.
2. Стягнути податковий борг фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 39 828,21 (тридцять дев'ять тисяч вісімсот двадцять вісім гривень двадцять одна копійка) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Т.П. Балась