19 жовтня 2022 року м. ПолтаваСправа № 816/2183/16
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петрової Л.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Маннік М.О.,
представника позивача - Овсепян А.Г.,
представника відповідача - Прокопчука О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” в особі Нафтогазовидобувного управління “Полтаванафтогаз” Публічного акціонерного товариства “Укрнафта”, відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору від 24 грудня 1997 року № 999/97 “Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
28 листопада 2016 року Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта"(22525915) відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору №999/97 "Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ" від 24.12.1997 (надалі - позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2016 року № 0002921402.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2017 в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" (22525915) відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору №999/97 "Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ" від 24 грудня 1997 року до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.
Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Постановою Верховного Суду від 28.12.2021 замінено відповідача у справі - Головне управління ДФС у Полтавській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Полтавській області, касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” задоволено частково, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 10.01.2022.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2022 справу передано для розгляду судді Петрової Л.М.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду 24.01.2022 адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” в особі Нафтогазовидобувного управління “Полтаванафтогаз” Публічного акціонерного товариства “Укрнафта”, відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору від 24 грудня 1997 року № 999/97 “Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення прийнято до провадження, призначено підготовче судове засідання.
31.03.2022 до суду від позивача надійшли пояснення на позов в яких зазначено, що 9 серпня 2016 року НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта», відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору № 999/97 про спільну інвестиційну діяльність, отримало акт Головного управління ДФС у Полтавській області від 05.08.2016 № 310/16-31-14-02-08/403739509 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.08.2015 по 01.07.2016. В розділі 4 «Висновок» Головним управлінням ДФС у Полтавській області встановлено порушення статті 1 Закону України від 23.09.94 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при виконанні експортних контрактів з компанією «CLARESHOLM MARKETING LTD» (Британські Віргінські острови) та компанією «STALMAG SP Z.O.O» (Польща). Загальна сума пені відповідно до Додатку № 1 до акту перевірки становить 4 503 127, 42 грн. На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.08.2016 № 0002921402 про застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 4 503 127, 40 грн. НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» не погодилося з винесеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржило його в адміністративному порядку. За наслідками розгляду скарги платника Державною фіскальною службою України було прийняте рішення від 28.10.2016 № 23319/6/99-99-11-01-02-25, яким скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 25.08.2016 № 0002921402 в частині 334 690,19 грн. штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД, а скаргу задоволено частково. На підставі прийнятого Державною фіскальною службою України рішення ГУ ДФС у Полтавській області надіслало на адресу платника податкове повідомлення-рішення від 15.11.2016 № 0002921402 про застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 4 168 437,21 грн. по контрактах укладених між позивачем та компанією «CLARESHOLM MARKETING LTD» (Британські Віргінські острови): від 02.11.2015 № 5; від 07.12.2015 № 5А; від 02.11.2015 № 8; від 02.11.2015 № 9; від 02.11.2015 № 11; від 02.11.2015 № 12; від 13.01.2016 № 24; з компанією «STALMAG SP Z.O.O» (Польща): від 14.08.2015 № 7Р/2015; від 11.09.2015 № 128/2015; від 11.09.2015 № 129/2015; від 11.09.2015 № 135/2015; від 11.09.2015 № 136/2015; від 21.09.2015 № 141/2015; від 21.09.2015 № 142/2015; від 24.09.2015 № 145/2015; від 24.09.2015 № 146/2015; від 24.09.2015 № 147/2015; від 25.09.2015 № 150/2015; від 28.09.2015 № 154/2015; від 30.09.2015 № 155/2015; від 30.09.2015 № 156/2015; від 30.09.2015 № 158/2015; від 27.10.2015 № 168/2015; від 30.10.2016 № 169/2015; від 01.12.2015 № 181/2015; від 01.12.2015 № 182/2016; від 01.12.2015 № 183/2015 ; від 02.12.2015 № 188/2015. Позивач вважає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 15.11.2016 № 0002921402 підлягає визнанню протиправним та скасуванню повністю. Зазначено, що матеріалами справи підтверджується, що резидент звернувся до МКАС при ТТП України з позовними заявами на 90-тий та 91-ий день, однак контролюючий орган визначив дату звернення до МКАС при ТТП України не як момент здачі позовних заяв до поштового відділення та кур'єрської служби доставки, а як дату винесення арбітражним судом постанов про прийняття справ до провадження по контрактам, по яким подано позови до МКАС при ТПП України, відповідач визначає прострочення в один - два дні.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 закрито підготовче провадження у справі №816/2183/16, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
13.10.2022 до суду відповідачем надано детальний розрахунок нарахованої пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 4168437,21 грн визначеної у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 15.11.2016 №0002921402.
У судовому засіданні 19.10.2022 представник позивача позов підтримала та просила суд задовольнити вимоги.
У судовому засіданні 19.10.2022 представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Укрнафта" (ідентифікаційний код 00135390) зареєстровано як юридична особа має філію - Нафтогазовидобувне управління "Полтаванафтогаз" Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (надалі - НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" (без права юридичної особи) /т. 1 а.с.103/.
Сторонами не заперечується той факт, що НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" (ідентифікаційний код 22525915) відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору №999/97 "Про спільну інвестиційну та виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ" від 24 грудня 1997 року (код 403739509).
05 серпня 2016 року проведено невиїзну документальну перевірку НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" (22525915), відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору №999/97 "Про спільну інвестиційну та виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ" від 24 грудня 1997 року (код 403739509) з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01 серпня 2015 року по 01 липня 2016 року.
За результатами перевірки складено акт від 05 серпня 2016 року №310/16-31-14-02-08/403739509 /т. 1 а.с. 10-35/, у висновках якого зафіксоване порушення статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зі змінами та доповненнями при виконанні експортних контрактів з компанією "CLARESHOLM MARKETING LTD" (Британські Віргінські острови) №5 від 02 листопада 2015 року, №5А від 07 грудня 2015 року, №8 від 02 листопада 2015 року, №9 від 02 листопада 2015 року, №11 від 02 листопада 2015 року, №12 від 02 листопада 2015 року, №24 від 13 січня 2016 року та з компанією "STALMAG SP Z.O.O." (Польща) №7Р/2015 від 14 серпня 2015 року, №128/2015 від 11 вересня 2015 року, № 129/2015 від 11 вересня 2015 року, №135/2015 від 11 вересня 2015 року, №136/2015 від 11 вересня 2015 року, №141/2015 від 21 вересня 2015 року, №142/2015 від 21 вересня 2015 року, №145/2015 від 24 вересня 2015 року, №146/2015 від 24 вересня 2015 року, №147/2015 від 24 вересня 2015 року, №150/2015 від 25 вересня 2015 року, від 154/2015 від 28 вересня 2015 року, №155/2015 від 30 вересня 2015 року, №156/2015 від 30 вересня 2015 року, №158/2015 від 30 вересня 2015 року, №168/2015 від 27 жовтня 2015 року, №169/2015 від 30 жовтня 2015 року, №181/2015 від 01 грудня 2015 року, №182/2015 від 01 грудня 2015 року, №183/2015 від 01 грудня 2015 року, №188/2015 від 02 грудня 2015 року.
На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Полтавській області 25 серпня 2016 року винесено податкове повідомлення-рішення №0002921402 яким до НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" (22525915) застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 4503127,70 грн /т.1 а.с. 43/.
Не погодившись з вказаними рішеннями, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, за результатами якого рішенням ДФС України від 28 жовтня 2016 року №23319/6-99-99-11-01-03-25 останнє скасовано в частині штрафних санкцій у вигляді пені на суму за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД на суму 334690,19 грн, скаргу задоволено - частково /т.1 а.с.56-61/.
За результатами вказаного рішення ДФС України, відповідачем 15 листопада 2016 року винесено податкове повідомлення-рішення №0002921402 яким до НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" (22525915) застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 4168437,21 грн /т.1 а.с.51, зворот/.
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням №0002921402 від 15 листопада 2016 року прийнятим ГУ ДФС у Полтавській області, позивач оскаржив його до суду.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2017 в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" (22525915) відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору №999/97 "Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ" від 24 грудня 1997 року до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.
Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 квітня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ “Укрнафта”.
Постановою Верховного Суду від 28.12.2021 у справі №816/2183/16 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” задоволено частково; постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно з частиною п'ятою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.12.2021 у цій справі висновки суду касаційної інстанції наступні /а. с. 173-181 том 2/.
«Водночас, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що врегулювання питання про погашення простроченої заборгованості між резидентом та нерезидентом в інший спосіб, ніж задоволення арбітражним судом позову, не може розглядатися як підстава для звільнення від нарахування пені за порушення строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності. Зазначене стосується також і випадків добровільної сплати боргу нерезидентом, у тому числі після порушення судового провадження за зверненням резидента. У такому разі пеня повинна нараховуватися з моменту виникнення прострочення до моменту погашення боргу.
Із такими доводами судових інстанцій погодитися не можна, адже аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону № 185/94-ВР, є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову.
При цьому аналогічні наслідки мають наставати у разі, коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову у зв'язку з тим, що нерезидент виконав зобов'язання за експортно-імпортним контрактом після подання позовної заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента.
Отже, підстава для нарахування пені за порушення термінів має визначатися з урахуванням підстав припинення провадження у справі. Зокрема, якщо такою підставою є заява позивача про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням відповідачем умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, підстави для поновлення строків та нарахування резиденту пені відсутні.
Таке правозастосування відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 13 лютого 2012 року у справі № 21-422а11, який має враховуватися при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, при вирішенні цього спору суди виходили з того, що припинення нарахування пені за порушення строків проведення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності законодавець пов'язує виключно з прийняттям до розгляду Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви, а не з датою звернення до відповідного суду, оскільки прийняттю судом позову до розгляду передують відповідні процесуальні дії, після здійснення яких приймається відповідне рішення.
В контексті наведеного необхідно зазначити, що згідно з частиною першою статті 17 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України встановлено, що провадження в справі порушується постановою голови МКАС про прийняття справи до провадження за фактом пред'явлення в МКАС належним чином оформленої позовної заяви, сплаченого реєстраційного збору відповідно до Положення про арбітражні збори й видатки.
Днем подання позовної заяви вважається день його вручення МКАС, а при відправленні позовної заяви поштою - дата штемпеля на конверті поштового відділення місця відправлення (частина друга цієї статті).
Зміст указаних правових норм дає підстави для висновку, що дата звернення резидента із позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків в іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону №185/94-ВР, і пеня за їх порушення не сплачується.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 07 лютого 2011 року у справі № 21-63а10 та постанові Верховного Суду від 11 березня 2019 року у справі № 826/7409/16.
Судами попередніх інстанцій наведене залишено поза увагою, не вжито визначених законом заходів для з'ясування всіх обставин справи, не встановлено дійсний обов'язок позивача щодо сплати штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в межах розглядуваних правовідносин.»
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
При цьому, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Згідно статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Так, п. 3 Постанови правління Національного банку України від 16.11.2012 № 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.11.2012 року за № 1921/22233, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Згідно зі статтею 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
За правилами частини другої статті 32 Закону України від 24 лютого 1994 року № 4002-XII “Про міжнародний комерційний арбітраж” третейський суд приймає постанову про припинення арбітражного розгляду, коли, зокрема, позивач відмовляється від своєї вимоги, якщо тільки відповідач не висуне заперечень проти припинення розгляду і третейський суд не визнає законний інтерес відповідача в остаточному врегулюванні спору.
У відповідності з п. 1 ст. 17 Регламенту МКАС при ТТП України Головою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України були прийняті позовні заяви про стягнення заборгованості з нерезидентів за вищезазначеними контрактами до провадження, що підтверджується постановами МКАС при ТТП України про прийняття справ до провадження від 17.03.2016 № 149п/2016, від 17.03.2016 № 150п/2016, від 17.03.2016 № 148п/2016, від 17.03.2016 № 147п/2016, від 18.03.2016 № 151п/2016, від 18.03.2016 № 153п/2016, від 18.03.2016 № 152п/2016, від 18.03.2016 № 155п/2016, від 18.03.2016 № 154п/2016, від 21.03.2016 № 160п/2016, від 21.03.2016 № 159п/2016, від 23.03.2016 № 163п/2016, від 24.03.2016 №164б/2016. Копії постанов МКАС при ТТП України про прийняття справ до провадження долучені до матеріалів справи, а також були додані позивачем до Заперечень до Акту від 05.08.2016 № 310/16-31-14-02-08/403739509 (Заперечення до Акту від 05.08.2016 № 310/16-31-14-02-08/403739509 наявні у матеріалах справи).
В подальшому від нерезидентів надійшла сплата за вищезазначеними контрактами, тобто, нерезиденти виконали свої зобов'язання за контрактами повністю, у зв'язку з чим позивач звернувся до МКАС при ТПП України з заявою про припинення арбітражного розгляду у зв'язку з повним погашенням компанією CLARESHOLM MARKETING LTD та „STALMAG Sp. Z O.O.” боргу, стягнення якого є предметом у справах.
Головою МКАС при ТТП України прийнято постанови про припинення арбітражного розгляду у справах за позовом ПАТ «Укрнафта» про стягнення заборгованості за поставлений товар за контрактами від 24.09.2015 №№ 147/2015 та 146/2015; від 01.12.2015 №№ 183/2015, 181/2015, 182/2015; від 21.09.2015 №№ 142/2015, 141/2015; від 30.09.2015 №№ 158/2015, 155/2015; від 25.09.2015 № 150/2015; від 27.10.2015 № 168/2015; від 02.12.2015 № 188/2015; від 07.12.2015 № 5А, з нерезидентів - «CLARESHOLM MARKETING LTD» та «STALMAG Sp. Z O.O.».
Матеріалами справи підтверджується, що резидент звернувся до МКАС при ТТП України з позовними заявами на 90-тий та 91-ий день, однак контролюючий орган визначив дату звернення до МКАС при ТТП України не як момент здачі позовних заяв до поштового відділення та кур'єрської служби доставки, а як дату винесення арбітражним судом постанов про прийняття справ до провадження по контрактам, по яким подано позови до МКАС при ТПП України, відповідач визначає прострочення в один - два дні. Дане прострочення утворилось від початку перебігу граничного строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності і по день винесення арбітражним судом постанов про прийняття справ до провадження.
Частиною 2 статті 17 Регламенту МКАС при ТПП України днем подання позову до Арбітражного суду вважається день його вручення Арбітражному суду, а в разі відправлення поштою - дата штемпеля на конверті поштового відомства місця відправлення.
Таким чином, датою звернення резидента із позовами до МКАС при ТПП України є дата отримання поштовим відділенням позовної заяви для відправлення, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону № 185/94-ВР.
Матеріали справи містять копії позовних заяв, поданих позивачем до МКАС при ТПП України, з доказами їх направлення, а саме - фіскальними чеками поштового відділення та поштовими накладними кур'єрської служби доставки КСД, які доводять своєчасність звернення позивача до МКАС при ТПП України.
З урахуванням викладеного, висновки податкового органу щодо наявності підстав для застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 4 168 437,21 грн., є помилковими.
Також, у письмових поясненнях представником позивача зазначено, що контролюючим органом визначено граничні строки надходження валюти, які припадають на вихідні дні, що порушує частину 5 статті 254 Цивільного кодексу України.
Суд зазначає, що НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» до настання граничного строку сплати за контрактами від 24.09.2015 №№ 147/2015 та 146/2015; від 01.12.2015 №№ 183/2015, 181/2015, 182/2015; від 21.09.2015 №№ 142/2015, 141/2015; від 30.09.2015 №№ 158/2015, 155/2015; від 25.09.2015 № 150/2015; від 27.10.2015 № 168/2015; від 02.12.2015 №188/2015; від 07.12.2015 № 5А підготувало та направило листи до Міністерства економічного розвитку та торгівлі з проханням продовжити строк розрахунків за даними зовнішньоекономічними операціями.
Міністерство економічного розвитку та торгівлі на запит платника листами від 28.03.2016 №4102-10/101, №4102-10/100, від 30.03.2016 №4102-10/106, від 01.04.2016 №4102-10/111, №4102-10/109 повідомило, що розрахунки за даними контрактами здійснюються в строк, а отже відсутні правові підстави для його продовження.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач вжив усіх необхідних заходів для своєчасного повернення валютної виручки за експортовану продукцію і за всіма зовнішньоекономічними контрактами нерезидентами сплачено повністю заборгованість, немає жодних правових підстав для застосування даних адміністративно-господарських санкцій.
З урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28.12.2021 у цій справі, документів, наявних у матеріалах справи, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 15 листопада 2016 року № 0002921402.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не доказав правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення позову.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, враховуючи задоволення позову, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати, сплачені позивачем за подання цього позову.
При зверненні до суду з цим позовом позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 62526,56 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 24.11.2016 №322.
Таким чином, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 62526,56 грн підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” в особі Нафтогазовидобувного управління “Полтаванафтогаз” Публічного акціонерного товариства “Укрнафта”, відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору від 24 грудня 1997 року № 999/97 “Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ" (м. Полтава, вул. Монастирська, 12, 36020, код ЄДРПОУ 403739509) до Головного управління ДПС у Полтавській області (м. Полтава, вул. Європейська, 4, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 15 листопада 2016 року № 0002921402.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” в особі Нафтогазовидобувного управління “Полтаванафтогаз” Публічного акціонерного товариства “Укрнафта”, відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору від 24 грудня 1997 року № 999/97 “Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 62526,56 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 31.10.2022.
Суддя Л.М. Петрова