Справа № 420/12620/21
01 листопада 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глуханчука О.В.,
секретар судового засідання - Закуріна К.М.
розглянувши у підготовчому засіданні клопотання позивача про зупинення провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155250006349 від 07.05.2021 та № 155250006349 від 24.06.2021, щодо зменшення при перерахунку пенсії відсотку з 90% до 60% від розміру середнього заробітку та застосування обмеження місячного розміру пенсії 10 прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 06.05.2021 на підставі довідки прокуратури Одеської області від 20.04.2021 року № 570, виходячи з розрахунку 90% від розміру середнього заробітку без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень.
Ухвалою суду від 26 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.
Ухвалою суду від 28 вересня 2021 року розгляд адміністративної справи №420/12620/21 призначено проводити за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 17 листопада 2021 року зупинено провадження у справі №420/12620/21 - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції в адміністративній справі №580/5962/20, що розглядається Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду Верховного Суду.
Ухвалою суду від 04 жовтня 2022 року поновлено провадження у справі.
У підготовче засідання, призначене на 01 листопада 2022 року - 11 год. 30 хв., учасники справи не з'явились, повідомлені належним чином.
Відповідачем подане клопотання про розгляд справи за відсутності представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
На підставі положень п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України суд продовжив розгляд справи у підготовчому засіданні за відсутності повідомлених сторін.
У матеріалах справи наявне клопотання позивача, яке надійшло до суду 25 жовтня 2021 року (вхід. №ЕП/29159/21), про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі №3-128/2021(289/21) щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI.
Вирішуючи вказане клопотання про зупинення провадження у справі, суд дійшов наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За приписами частини другої статті 152 Конституції України, з якою кореспондуються положення статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року №2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Частиною третьою цієї ж статті Конституції України встановлено, що матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
При цьому, згідно з п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Тобто, ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання такими, що не відповідають частині першій статті 8, частинам першій, третій, п'ятій статті 17, частинам другій, третій статті 22, частинам першій, другій статті 24, частинам першій, четвертій, п'ятій статті 41, частині першій статті 46, частині першій статті 58, статті 64, частині першій статті 126, частині першій статті 129 Конституції України (є неконституційними), положення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, частини першої статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI у частині поширення їх дії на Закон № 1697, якими встановлено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, не матиме впливу на норми матеріального права, які були застосовані судом першої інстанції у справі, яка розглядається, не зумовлює зміну правової регламентації спірних правовідносин у законодавстві, чинним станом на час виникнення останніх, а отже й зупинення провадження у даному конкретному випадку не можна вважати виправданим і таким, що є необхідним за цих обставин.
Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою в ухвалі від 08 лютого 2022 року у справі №580/5239/20.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у цій справі, оскільки з наведених позивачем обґрунтувань не вбачається наявності обставин, які б свідчили про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі №3-128/2021(289/21) щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 №1697-VII, статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 № 3668-VI.
Керуючись ст.ст. 205, 236, 248, 256, 291, 293 КАС України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано судом 02 листопада 2022 року.
Суддя О.В. Глуханчук