Справа № 420/8733/22
02 листопада 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати премій та додаткової винагороди, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , якому позивач просить:
скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 з основної діяльності №13 від 22 березня 2022 року «Про покарання винних»;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 премій відповідно до «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткових винагород на період дії воєнного стану, як військовослужбовцю та безпосередньому учаснику бойових дій, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
зобов'язати Військову частини НОМЕР_1 здійснити нарахування (перерахунок) та виплату з березня 2022 року ОСОБА_1 премій відповідно до «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 року;
зобов'язати Військову частини НОМЕР_1 здійснити нарахування (перерахунок) починаючи з лютого 2022 року та виплату ОСОБА_1 додаткових винагород на період дії воєнного стану, як військовослужбовцю та безпосередньому учаснику бойових дій відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 10000,00 (десять тисяч) гривень витрат на правничу допомогу.
Позовні вимоги обгрунтовані наступним.
По-перше, у спірному наказі №13 та пояснювальній записці ОСОБА_2 зазначено прізвище позивача « ОСОБА_3 », замість вірного « ОСОБА_4 ».
По друге, в наказі №13 посада позивача зазначена як «комендор-сигнальник військової частини А2951-Н», тоді як посада позивача це «старший комендор військової частини НОМЕР_1 -Н».
По третє, в наказі №13 зазначено, що 01.03.2022 року о 23:00 лейтенантом ОСОБА_5 було виявлено підлеглий особовий склад , а саме старшого матроса ОСОБА_1 та матроса ОСОБА_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Однак, у пояснювальній записці ОСОБА_2 та у рапорті лейтенанта ОСОБА_6 визначена дата 21.03.2022 року.
Крім цього, позивач також наголошує, що до нього застосовано 2 види стягнення - це «сувора догана» та «пониження в посаді».
Як наслідок, позивач вважає протиправним наказ №54, оскільки ним позивача двічі притягнуто до відповідальності у вигляді позбавлення премій та додаткової винагороди.
З урахуванням викладеного, позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 04.07.2022 року адміністративний позов залишено без руху.
Документ в електронному вигляді «Ухвала без руху» від 04.07.2022 року по справі №420/8733/22 надіслано одержувачу -адвокату ОСОБА_7 в його електронний кабінет.
Документ доставлено до електронного кабінету: 05.07.2022 р. о 07:53.
02.08.2022 року за вхід. ЕП/21624/22 від представника адвоката Масловського Ігоря Миколайовича надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою суду від 11.08.2022 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження» від 11.08.2022 року по справі №420/8733/22 надіслано одержувачу адвокату ОСОБА_7 в його електронний кабінет.
Документ доставлено до електронного кабінету: 11.08.2022 р. о 16:24.
15.08.2022 року о 11.32 оприлюднено оголошення на сайті Судова влада по адміністративній справі №420/8733/22.
Ухвалою суду встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Строк на подання відзиву сплив 30.08.2022 року.
Станом на 31.10.2022 року відзив на позов не подано.
Обставини справи
ОСОБА_1 є старшим матросом (старшим комендором) військової частини НОМЕР_1 -Н.
20.03.2022 року за наказом №53 командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” позивачу-старшому матросу ОСОБА_1 , старшому комендору мала бути виплачена додаткова винагорода на період дії воєнного стану у розмірі 30000 гривень пропорційно дням участі з 24 лютого по 28 лютого 2022 року у розмірі 5357,14 грн., а також за період з 01 березня 2022 року до 25 березня 2022 року у розмірі 24193,55 грн.
22.03.2022 року командиром військової частини, а саме лейтенантом ОСОБА_8 надано рапорт в якому, він доповідає, що 21.03.2022 року о 23.00 було виявлено підлеглий особовий склад, а саме: старшого матроса ОСОБА_1 та матроса ОСОБА_2 з видимими ознаками алкогольного сп'яніння, після чого з'ясував, що данні військовослужбовців за своїм станом сп'яніння не в змозі виконувати свої службові обов'язки на період дії режиму військового стану. На підставі пояснювальних старшого матроса ОСОБА_1 та матроса ОСОБА_2 від 23.00 22.03.2022 року. До рапорту додає: пояснювальну моториста-електрика військової частини НОМЕР_1 -Н матроса ОСОБА_2 та пояснювальну старшого комендора військової частини НОМЕР_1 -Н старшого матроса ОСОБА_1
22.03.2022 року мотористом-електриком військової частини НОМЕР_1 -Н матросом ОСОБА_2 надано пояснення: “Я, ОСОБА_2 , моторист-електрик військової частини НОМЕР_1 -Н в період з 22.00 до 23.00 21.03.2022 р. разом з старшим комендором військової частини НОМЕР_1 -Н старшим матросом ОСОБА_4 вживали спиртні напої в період дії режиму військового стану. Після чого командир військової частини НОМЕР_1 -Н виявив нас у стані алкогольного сп'яніння. Свою провину цілком і повністю усвідомлюю”.
22.03.2022 року наказом №13 командира військової частини НОМЕР_1 -Н (з основної діяльності) за безвідповідальне ставлення до виконання службових обов'язків, перебування на військовій службі в нетверезому стані, порушення вимог пункту 2 статті 11 (бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим), статтю 13 (Військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходи до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденню підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок) Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, статтю 1 (Військова дисципліна-це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних сил України та іншим законодавством України), пункт 5 статті 4 (поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків) Дисциплінарного статуту Збройних Сил України-накласти на комендора-сигнальника військової частини НОМЕР_1 -Н старшого матроса ОСОБА_1 та моториста військової частини НОМЕР_1 -Н матроса ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення-“сувора догана”
22.03.2022 року наказом №54 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) на виконання пункту 5 16 наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам” та з метою проведення законності виплати грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 внести зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №53 від 20 березня 2022 року.
У порядку 104 та 105 підпункту 2.1 2 наказу стосовно виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану у розмірі 30 000 гривень пропорційно дням участі з 01 березня по 25 березня 2022 року старшому матросу ОСОБА_1 , старшому комендору військової частини НОМЕР_1 -Н. та матросу ОСОБА_2 , мотористу-електрику військової частини НОМЕР_1 -Н текстовий рядок з цифрами “24 193,55” замінити цифрами -“0”.
01.04.2022 року наказом №59 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) на виконання вимог “Тимчасового порядку встановлення щомісячного розміру премії військовослужбовцям Збройних Сил України” затвердженого Міністром оборони України від 17 лютого 2016 року, виплатити премію за березень 2022 року у зменшеному у розмірі 100% від посадового окладу старшому матросу ОСОБА_1 , старшому комендору військової частини НОМЕР_1 -Н та матросу ОСОБА_2 , мотористу-електрику військової частини НОМЕР_1 -Н.
07.04.2022 року наказом №64 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) виплатити додаткову винагороду на період дії воєнного стану у розмірі 30000,00 грн. пропорційно дням участі з 26 березня у розмірі 0 матросу ОСОБА_1 , старшому камендору та матросу ОСОБА_2 , мотористу-електрику. На виконання вимог “Тимчасового порядку встановлення щомісячного розміру премії військовослужбовцям Збройних Сил України” затвердженого Міністром оборони України від 17 лютого 2016 року, виплатити премію за березень 2022 року у зменшеному розмірі 100% від посадового окладу матросу ОСОБА_1 , старшому камендору та матросу ОСОБА_2 , мотористу-електрику.
12.04.2022 року наказом №69 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) виплатити додаткову грошову винагороду на період дії воєнного стану у розмірі 100 000 гривень пропорційно дням участі з 24 лютого по 28 лютого 2022 року у розмірі 2500, 00 старшому матросу ОСОБА_1 , старшому камендору та матросу ОСОБА_2 , мотористу-електрику. Виплатити додаткову грошову винагороду на період дії воєнного стану у розмірі 100 000 гривень пропорційно дням участі з 01 березня по 31 березня 2022 року у розмірі 0 матросу ОСОБА_1 , старшому камендору та матросу ОСОБА_2 , мотористу-електрику. А також, за безвідповідальне ставлення до виконання службових обов'язків, перебування на військовій службі у нетверезому стані, порушення вимог пункту 2 статті 11, статтю 13 Статуту Збройних Сил України, пункт 5 статті 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України та на підставі вимог пункту 10 телеграми Міністра оборони України №248/1298 від 25 березня 2022 року не виплачувати грошову премію за березень 2022 року особовому складу військової частини НОМЕР_1 -Н матросу ОСОБА_1 , старшому камендору та матросу ОСОБА_2 , мотористу-електрику.
12.04.2022 року наказом №69 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) виплатити додаткову винагороду на період дії воєнного стану у розмірі 100000,00 грн. пропорційно дням участі з 24 лютого по 28 лютого 2022 року у розмірі 0 матросу ОСОБА_1 , старшому камендору та матросу ОСОБА_2 , мотористу-електрику. За безвідповідальне ставлення до виконання службових обов'язків, перебування на військовій службі в нетверезому стані, порушення вимог пункту 2 статті 11 (бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим), статтю 13 (Військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходи до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденню підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок) Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, статтю 1 (Військова дисципліна-це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних сил України та іншим законодавством України), пункт 5 статті 4 (поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків) Дисциплінарного статуту Збройних Сил України не виплачувати грошову премію за березень 2022 року особовому складу військової частини НОМЕР_1 -Н матросу ОСОБА_1 , старшому камендору та матросу ОСОБА_2 , мотористу-електрику.
Релевантні джерела права
Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.
Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб'єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб'єктивних прав.
Спір виникає на підставі юридичного факту й саме цим породжує відповідні правовідносини
Юридичний спір в даній справі виник у зв'язку з притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани та не нарахуванням та не виплатою премій та додаткової винагороди.
Згідно із ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Частиною 1 статті 1 Закону № 2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Пунктами 1, 2 Дисциплінарного статут ЗСУ визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
За приписами пункту 5 Дисциплінарного статут ЗСУ стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Відповідно до статті 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених законами та військовими статутами заходів примусу аж до арешту винного й притягнення його до кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Статтею 48 Дисциплінарного статуту ЗСУ встановлено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", затверджено «Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам".
Частиною 4 розділу XVI «Преміювання» визначено, що при порушенні військової дисципліни, незадовільному виконанні службових обов'язків виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах:
у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління),- 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «сувора догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління),- 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
у разі накладення на військовослужбовця двох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління),- 60 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
у разі накладення на військовослужбовця трьох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління),- 50 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.
Разом з цим ч. 5 цього розділу встановлено, що військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках:
за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення;
за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
Відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану” від 11.06.2015 року ст. 1. визначає, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» визначено:
«У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:
1. Ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Верховна Рада України прийняла Закон «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"».
Законом України «Про затвердження Указу Президента України від 14.03.2022 року №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено воєнний стан до 25.04.2022 року.
22 травня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 №2263-ІХ, за яким воєнний стан в Україні до 23.08.2022 року.
Законом України №2500-IX від 15.08.2022 затверджено Указ Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Постановою КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» визначено, що на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України постановляє:
Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Щодо визнання протиправним та скасування наказу №13 від 22.03.2022 р.
Як встановлено судом, підставами для задоволення цієї позовної вимоги, вказаними позивачем, є описка в прізвищі позивача, даті вчинення проступку, невірне зазначення його посади та як наслідок застосування до нього двох видів стягнення.
Суд, виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття рішення необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття рішення, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект рішення робить його неправомірним.
Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.
Стосовно ж формальних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність рішення, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Як свідчать матеріали справи та не заперечується і самим позивачем, 21.03.2022 року він дійсно знаходився в стані алкогольного сп'яніння та був не в змозі виконувати свої службові обов'язки в період дії режиму воєнного стану.
Як зазначено у спірному наказі, позивач визнав вживання ним спиртних напоїв, вина військовослужбовця виразилась у формі прямого умислу, недбалого ставлення до військової служби та особистої недисциплінованості.
Отже, суд вважає, що розбіжність в прізвищі та посаді, на яку вказує позивач, не спростовує факту вчинення ним саме того порушення, за яке його притягнуто до дисциплінарної відповідальності, та не вплинула правомірність спірного наказу.
Аналогічний правовий підхід застосовано в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №1640/3394/18.
Крім того, аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. Скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості (рішення від 24.03.1988 по справі «Олссон проти Швеції» (Olsson v. Sweden).
При цьому, суд також приймає до уваги правовий підхід, закладений ЄСПЛ при вирішенні справи «Сутяжник проти РФ» (рішення від 25.04.2018) та застосований Верховним Судом у справах №№ 826/5575/17, 910/10616/17, відповідно до якого надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом є правовим пуризмом. Скасування правильного по суті рішення, за відсутності фундаментального порушення, є відступленням від принципу правової визначеності («res judicata») та недопустимим.
На підставі встановленого суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Щодо визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 премій та додаткових винагород на період дії воєнного стану
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Як вбачається з прохальної частини позову, позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення виплат.
Разом з цим, як свідчать матеріали справи відповідачем прийнято наказ №54 від 22.03.2022 року, №59 від 01.04.2022 р., №69 від 12.04.2022 р., №64 від 07.04.2022 р., які є актами індивідуальної дії.
Прийняття таких наказів передбачено Постановою КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) та Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків).
Зазначені судом акти індивідуальної дії не оскаржені позивачем.
Відповідно до ст. 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Отже, повноваження кожного органу законодавчої, виконавчої та судової влади не є безмежними, а визначаються Конституцією та законами України.
Сукупність повноважень суду щодо розгляду та вирішення справ позначається спеціальним терміном «юрисдикція». У ч. 3 ст. 124 Конституції визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Суд має повноваження розглядати та вирішувати справу (має юрисдикцію), якщо має місце юридичний спір. Відповідно, відсутність юридичного спору свідчить про те, що суд не має повноважень вирішувати справу.
Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб'єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб'єктивних прав.
Юридична зацікавленість (інтерес) у зверненні до суду повинна мати об'єктивну основу. Для розгляду справи недостатньо лише суб'єктивного твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому.
Спір виникає на підставі юридичного факту й саме цим породжує відповідні правовідносини.
Разом з цим, юридичного факту звернення до суду з оскарженням актів індивідуальної дії не має, а отже відповідні правовідносини не виникли.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_9 до Військової частини НОМЕР_1 повністю.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 2-9, 241, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати премій та додаткової винагороди, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Військова частина НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА
.