Справа № 420/11646/22
28 жовтня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кравченка М.М.;
за участі:
секретаря судового засідання - Тригубенко Ю.Г.;
представника позивача - Яловенко К.Б.;
представника відповідача - Малюченка А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕТЕХНО» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕТЕХНО» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 12.11.2021 № 00277450706 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 4794994,08 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 12.11.2021 № 27797/15-32-07-04 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1422807 грн. та зобов'язання за штрафом на загальну суму 355702 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 15.07.2022 № 4292/15-32-07-04 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1625828 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 12.11.2021 № 2777215320708 про збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, пені на доходи фізичних осіб (військового збору) (податок на прибуток іноземних юридичних осіб 11020500) у сумі 25137,20 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. Головним управлінням ДПС в Одеській області відповідно до плану-графіку, на підставі наказу вiд 04.06.2021 року № 3718-п було проведено документальну планову, виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕТЕХНО» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, іншого законодавства за період з 13.06.2019 року по 31.03.2021 року. 01 жовтня 2021 року ГУ ДПС в Одеській області було складено Акт № 21592/15-32-07-04/43058939 «Про результати документальної, планової, виїзної перевірки ТОВ «ЦЕТЕХНО», код ЄДРПОУ 43058939, телефон: НОМЕР_1 ; e-mail: mdc2017@citrus.com.ua». 12 листопада 2021 року ГУ ДПС в Одеській області на підставі Акта перевірки, з урахуванням заперечень було прийняті наступні податкові повідомлення рішення: 1) № 2777215320708 - встановлено порушення пп.141.4.2, 141.4.6 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України щодо заниження податкових зобов'язань з податку на доходи нерезидентів: ДЮНА ООО, Росія, Hetzner Online GmbH, Німеччина, APPLE, США, CLOUOFLARE, США; FIGMA MONTI IL У RENEW AL, США; Middleware Jnc, США; Glide, США із джерелом походження з України, та донараховані податкові зобов'язання з податку на доходи нерезидентів на загальну суму 25137,20 грн.; 2) № 27796/15-32-07-04 - встановлено порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України; п.2 ст.3. п.1.2.3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п.5, п.7, п.8, п.21 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, зареєстрованого у Мінюсті України від 14.12.1999 року № 860/4163 із змінами та доповненнями; 3) № 27797/15-32-07-04 - встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1 ст.201, п.201.7 ст.201, п.201. ст.201 Податкового кодексу України в результаті заниження загальної суми податкових зобов'язань від операцій - з повернення товарів кінцевими споживачами, без підтвердження належним чином оформлених первинних документів на загальну суму 1103082 грн. в т.ч. січень 2021 року - 302757 грн., лютий 2021 - 387468,00 грн., березень 2021 року - 412857 грн., - які реалізовані без застосування реєстраторів розрахункових операцій на загальну суму 319725 грн. в т.ч. січень 2021 - 66548 грн., лютий 2021 - 61736 грн., березень 2021 - 191341 грн.; 4) № 00277450706 - встановлено порушення п.1, 12 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - на підставі пп.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, п.1 ст.17, ст.20 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 4794994,08 грн. ТОВ «ЦЕТЕХНО» не погодилось з рішеннями, прийнятими ГУ ДПС в Одеській області, та в порядку статті 56 Податкового кодексу України 29 листопада 2021 року звернулось до Державної податкової служби України зі скаргою на податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 12.11.2021 р. №№ 2777215320708, 00277450706, 27797/15-32-07-04, 27796/15-32-07-04. 21 липня 2022 року ТОВ «ЦЕТЕХНО» отримало Рішення про результати розгляду скарги від 12.07.2022 № 7100/5/99-00-05-01-01-05, відповідно до якого Державна податкова служба України частково задовольнила скаргу ТОВ «ЦЕТЕХНО», скасувала ППР ГУ ДПС в Одеській області від 12.11.2021 № 27796/15-32-07-04 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 406457 грн., а в іншій частині зазначене ППР та ППР ГУ ДПС в Одеській області від 12.11.2021 №№ 2777215320708, 00277450706, 27797/15-32-07-04 - залишила без змін. 27 липня 2022 року ТОВ «ЦЕТЕХНО» отримало податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області № 4292/15-32-07-04. Відповідно до ППР ГУ ДПС в Одеській області № 4292/15-32-07-04 від 15.07.2022 на підставі акту від 01.10.2021 № 21592/15-32-07-04/43058939, з урахуванням відповіді ГУ ДПС в Одеській області за результатами розгляду заперечень № 15016/КПР/15-32-07-04-10 від 09.11.2021, рішення ДПС України від 12.07.2022 № 7100/5/99-00-05-01-01-05 встановлено порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України; п.2 ст.3. п.1, 2, 3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п.5, п.7, п.8, п.21 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, зареєстрованого у Мінюсті України від 14.12.1999 року № 860/4163 із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 ст.54, пунктом 58.1 статті 58, підпункту 52-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України збільшено суму грошових зобов'язань, а саме податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1625828 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕТЕХНО» не погоджується з податковими повідомленнями рішеннями Головного управляння ДПС в Одеській області від 12.11.2021 року №№ 2777215320708, 00277450706, 27797/15-32-07-04, від 15.07.2022 року № 4292/15-32-07-04, вважає їх протиправними, та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕТЕХНО» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що у перевіряємому періоді ТОВ «ЦЕТЕХНО» було здійснено операції з повернення грошових коштів кінцевим споживачам у 1 кварталі 2021 року на загальну суму 6618487,50 грн., в т.ч. ПДВ - 1103081,25 грн., але у актах про повернення товару та грошових коштів не зазначені обов'язкові реквізити, які повинні міститися відповідно до вимог пункту 8 розділу Ш Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», а саме: дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суми виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги). Відповідно до наданих до перевірки видаткових чеків та «Актів про повернення товару та грошових коштів» з додатками до них, встановлено випадки повернення покупцям - кінцевим споживачам товарів, які проведено ТОВ «ЦЕТЕХНО» без застосування реєстраторів розрахункових операцій на загальну суму продажу 1918349,47 грн., в т.ч. ПДВ - 319724,91 грн. та не включено до загальної суми доходів від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, що підтверджується відсутністю обліку зазначеної готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касових книгах, фіскальних звітних чеках та даних бухгалтерського обліку. ТОВ «ЦЕТЕХНО» до перевірки не надано первинні документи, а саме: прибуткові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, інші документи, які підтверджують господарські операції по придбанню товарів, які у подальшому було реалізовано та повернуто кінцевому споживачу кінцевому споживачу на загальну суму 1918349,47 грн., що призвело до здійснення реалізації товарів, які не обліковані у бухгалтерському обліку. Тобто, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період 13.06.2019 по 31.03.2021 встановлено його заниження на загальну суму 1625828 грн. Перевіркою повноти визначення суми податку з доходу нерезидента встановлено його заниження за період з 13.06.2019 по 31.03.2021 всього в сумі 25137,20 грн., в т.ч.: три квартали 2020 - 8318,24 грн., 2020 рік - 15682,65 грн., 1 квартал 2021 - 9454,56 грн. В порушення пп.16.1.3, п.16.1 ст.16, п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», із змінами та доповненнями, ТОВ «ЦЕТЕХНО» не надані Додатки ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства відносно виплат доходів нерезидентам за три квартали 2020, 2020 рік, 1 квартал 2021: APPLE, США, Hetzner Online GmbH, Німеччина, CLOUDFLARE, США, Glide, США, FIGMA MONTHLY RENEWAL, США, Middleware Inc, США, ДЮНА ООО, Російська Федерація. Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 13.06.2019 по 31.03.2021 встановлено їх заниження у загальній сумі 1422806 грн. ТОВ «ЦЕТЕХНО» занижено загальну суму податкових зобов'язань від операцій з повернення товару без підтвердження належним чином оформлених первинних документів на загальну суму 1103082 грн., в т.ч. січень 2021 - 302757 грн., лютий 2021 - 387468 грн., березень 2021 - 412857 грн. та повернення товару по якому відсутні дані щодо його реалізації на загальну суму 319725 грн., в т.ч. січень 2021 - 66548 грн., лютий 2021 - 61736 грн., березень 2021 - 191441 грн. В порушення п.11 р. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148, суб'єктом господарювання не оприбутковано готівку у сумі 1918349,47 грн., отриману від покупців за проданий товар без застосування РРО. Таким чином, перевіркою встановлено здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку на загальну суму продажу 1918349,47 грн., що є порушенням п.12 ст.3 Закону № 265.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕТЕХНО» зареєстроване та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області як платник податків.
На підставі направлень від 23.06.2021 року, від 21.07.2021 року, від 16.08.2021 року, 21.09.2021 року, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу від 04.06.2021 року № 3718-п співробітники Головного управління ДПС в Одеській області провели планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕТЕХНО» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 13.06.2019 року по 31.03.2021 року, валютного законодавства за період з 13.06.2019 року по 31.03.2021 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 13.06.2019 року по 31.03.2021 року, іншого законодавства за період з 13.06.2019 року по 31.03.2021 року.
За результатами цієї перевірки 01.10.2021 року Головне управління ДПС в Одеській області склало акт № 21592/15-32-07-04/43058939 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЦЕТЕХНО» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 13.06.2019 року по 31.03.2021 року, в якому встановлені наступні порушення з боку позивача:
- п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.2 ст.3, п.1, 2, 3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.5, п.7, п.8, п.21 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого у Мінюсті України 14.12.1999 за № 860/4153, що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1625828 грн., в т.ч. за 1 квартал 2021 - 1625828 грн.;
- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1 ст.201, п.201.7 ст.201, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1422807 грн., в т.ч. січень 2021 - 369305 грн., лютий 2021 - 449204 грн., березень 2021 - 604198 грн.;
- п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме ТОВ «ЦЕТЕХНО» не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 13.06.2019 по 31.03.2021 на загальну суму 1422807 грн.;
- пп.141.4.2, пп.141.4.6 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань щодо утриманих податків з доходів нерезидента із джерелом походження з України всього в сумі 25137,20 грн., в т.ч. три квартали 2020 - 8318,24 грн., 2020 рік - 15682,65 грн., 1 квартал 2021 рік - 9454,56 грн.;
- пп.141.4.6 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати податку з доходу нерезидента в загальній сумі - 931664,93 грн.;
- пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України № 897 від 20.10.2015 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» в частині неподання Податкових декларацій (Додатків ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за три квартали 2020, 2020 рік, І квартал 2021;
- п.8 р. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048, в результаті чого загальна сума виданих коштів, які не підтверджені складеними у відповідності до вимог чинного законодавства актами про видачу коштів, складає 6618487,50 грн.;
- п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в результаті чого встановлено непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій на загальну суму 1918349,47 грн.;
- п.11 р. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148, в результаті чого встановлено неоприбуткування готівкових коштів у сумі 1918349,47 грн.;
- п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в результаті чого встановлено здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку на загальну суму продажу 1918349,47 грн.;
- до перевірки не надані в повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, чим порушено п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України;
- п.54.3.3 п.54.3 ст.54 та п.119.1 ст.119 Податкового кодексу України та порядку заповнення Розділу І та Розділу II Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, податкова звітність про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків податку та суми утриманого з них податку за перевіряємий період надавалась не в повному обсязі, а саме: розбіжність в кількості фізичних осіб підприємців з ознакою « 157» не відображення в звітах за III, IV квартал 2019 р., І, II, III, IV квартали 2020 року та I, II квартали 2021 року сум доходу за ознакою « 157».
Не погоджуючись з висновками акту перевірки № 21592/15-32-07-04/43058939 від 01.10.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕТЕХНО» 26.10.2021 року подало до Головного управління ДПС в Одеській області заперечення на нього.
Листом від 09.11.2021 року Головне управління ДПС в Одеській області повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕТЕХНО», що висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.
За наслідками перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕТЕХНО» на підставі акту перевірки № 21592/15-32-07-04/43058939 від 01.10.2021 року відповідно до зазначених порушень Головне управління ДПС в Одеській області прийняло податкові повідомлення-рішення:
- від 12.11.2021 року № 27796/15-32-07-04, яким позивачеві за порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.2 ст.3, п.1, 2, 3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.5, п.7, п.8, п.21 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого у Мінюсті України 14.12.1999 за № 860/4153, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 2032285,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 1625828,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 406457,00 грн.;
- від 12.11.2021 року № 00277450706, яким до позивача за порушення п.1, 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, п.1 ст.17, ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 4794994,08 грн.;
- від 12.11.2021 року № 27797/15-32-07-04, яким позивачеві за порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1 ст.201, п.201.7 ст.201, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1778509,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 1422807,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 355702,00 грн.;
- від 12.11.2021 року № 2777215320708, яким позивачеві за порушення пп.141.4.2, пп.141.4.6 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) в загальному розмірі 25137,20 грн.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 12.11.2021 року № 27796/15-32-07-04, № 00277450706, № 27797/15-32-07-04, № 2777215320708 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕТЕХНО» подало до Державної податкової служби України скаргу.
Державна податкова служба України за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕТЕХНО» на податкові повідомлення-рішення від 12.11.2021 року № 27796/15-32-07-04, № 00277450706, № 27797/15-32-07-04, № 2777215320708 прийняла рішення про результати розгляду скарги від 12.07.2022 року, яким частково задовольнила скаргу та скасувала податкове повідомлення-рішення від 12.11.2021 року № 27796/15-32-07-04 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 406457 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення від 12.11.2021 року № 00277450706, № 27797/15-32-07-04, № 2777215320708 залишила без змін.
Головне управління ДПС в Одеській області на підставі акту перевірки № 21592/15-32-07-04/43058939 від 01.10.2021 року з урахуванням відповіді на заперечення від 09.11.2021 року та рішення Державної податкової служби України від 12.07.2022 року про результати розгляду скарги прийняло податкове повідомлення-рішення:
- від 15.07.2022 року № 4292/15-32-07-04, яким позивачеві за порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.2 ст.3, п.1, 2, 3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.5, п.7, п.8, п.21 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого у Мінюсті України 14.12.1999 за № 860/4153, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 1625828,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 1625828,00 грн.
Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Суд зазначає, що матеріали справи містять всі необхідні первинні документи на підтвердження здійснення фінансово-господарських відносин позивача в періоді, який перевірявся, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.
З матеріалів справи вбачається, що в акті перевірки № 21592/15-32-07-04/43058939 від 01.10.2021 року зазначено, що підприємству надано запит від 23.09.2021 про надання завірених належним чином копій підтверджуючих документів щодо повернення товарів та послуг покупцям (заяви про повернення/заміну, акти про повернення тощо) та первинних документів (прибуткові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, тощо), які підтверджують господарські операції по придбанню товарів, продаж яких здійснено з порушенням Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також надано запит 24.09.2021 щодо надання первинних документів.
Позивач стверджує, що планова документальна перевірка проводилась в період з 23.07.2021 року по 24.10.2021 року, таким чином наведені вище запити були надані контролюючим органом в останні дні перевірки, що позбавляло їх об'єктивної можливості надати копії документів з огляду на їх великий обсяг, крім того запити не містили необхідних реквізитів, про що було повідомлено Головне управління ДПС в Одеській області.
При цьому, суд встановив, що як вже було зазначено вище ТОВ «ЦЕТЕХНО» скористалось своїм право та надало до Головного управління ДПС в Одеській області заперечення на акт перевірки, до яких було надано відповідні документи, в тому числі реєстр видаткових накладних, копії видаткових накладних, дані аналітичного обліку по рахунку 281 в електронному вигляді на зовнішньому носії, копії актів про повернення товарів та грошових коштів з додатками, а також перелік розрахункових документів, які підтверджують реалізацію з використанням реєстраторів розрахункових операцій товарів, повернутих кінцевим покупцем, що зазначені у додатках 12 та 13 до акту перевірки.
Факт надання зазначених первинних документів до Головного управління ДПС в Одеській області також підтверджується копією заперечень від 26.10.2021 року № 26/10 на акт № 21592/15-32-07-04/43058939 від 01.10.2021 року про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЦЕТЕХНО», а також копією відповіді Головного управління ДПС в Одеській області на заперечення ТОВ «ЦЕТЕХНО» від 09.11.2021 року.
Згідно з п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Відповідно до п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
З урахуванням зазначеного, суд погоджується з позивачем, що ТОВ «ЦЕТЕХНО» надало усі необхідні первинні документи до перевірки відповідно до вимог Податкового кодексу України, які є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Посилання відповідача, що позивач до перевірки не надав всіх необхідних документів, конкретний перелік яких не було зазначено, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки вимога контролюючого органу має бути чіткою та вичерпною за змістом для виконання суб'єктом господарювання.
Суд зазначає, що наявність певних недоліків у первинних документах не є безумовною підставою для визначення господарських операцій такими, що не мали реального характеру, оскільки зазначені документи у своїй сукупності в повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні і кількісні показники.
В акті перевірки № 21592/15-32-07-04/43058939 від 01.10.2021 року зазначено, що ТОВ «ЦЕТЕХНО» було здійснено операції з повернення грошових коштів кінцевим покупцям (споживачам) у 1 кварталі 2021 року на загальну суму 6618487,50 грн. в тому числі ПДВ 1103081,25 грн., але в актах про повернення товару та грошових коштів не зазначено обов'язкових реквізитів, які повинні міститись відповідно до вимог пункту 8 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547. З огляду на що контролюючий орган приходить до висновку, що ТОВ «ЦЕТЕХНО» зменшено загальну суму доходів, визначених за правилами бухгалтерського та податкового обліків, що не підтверджена належними первинними документами.
Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Відповідно до п.п.5, 7, 8, 21 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 29.11.99 № 290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Національному положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).
Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо). Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів. До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо. До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі). До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.
Згідно з пп.пп.2.1-2.2 п.2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).
Відповідно до п.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Позивач вказує, що Мінфін у своєму листі від 15.01.2015 р. № 31-11410-08-10/871 наголосив на тому, що наявність усіх обов'язкових реквізитів на документі надає йому юридичної сили та доказовості. Реквізити, які не відносяться до обов'язкових, можна не заповнювати.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 року у справі № 808/1641/16, де зазначено, що у спірній ситуації необхідно з'ясувати чи розкривають первинні документи зміст господарської операції, чи дійсно товар, який був придбаний платником податку, оприбуткований. Якщо це дійсно так, то незначні недоліки в первинних документах не можуть розглядатись як підстава для позбавлення платника податку права на податковий кредит.
З матеріалів справи вбачається, що господарські операції ТОВ «ЦЕТЕХНО» з повернення грошових коштів кінцевим покупцям (споживачам) підтверджуються наступними первинними документами: фіскальними чеками повернення придбаних товарів, заявами споживачів про повернення грошових коштів, актами повернення грошових коштів (споживачу) у розрізі торгівельних точок (крамниць «Цитрус»).
При цьому, суд встановив, що вказані документи містять усі обов'язкові реквізити та відомості, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
Так, первинні документи щодо повернутих (виданих) коштів містять назву документа (форми), дату складання, назву підприємства, зміст та обсяг відповідної господарської операції про повернення товару та видачу грошових коштів, одиницю виміру господарської операції, інформацію щодо осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, інформацію про осіб, що приймали участь у господарській операції, а також особистий підпис таких осіб.
Тобто, суд погоджується з позивачем, що такий детальний опис господарських операцій дозволяє обґрунтовано стверджувати, що ці первинні документи, які були надані контролюючому органу до перевірки, відповідають відповідним законодавчим вимогам, а недоліки, які наявні у зазначених документах, не є істотними, оскільки зазначені документи не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Згідно з положеннями ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, крім іншого: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Відповідно до п.5 Розділу 3 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 року за № 918/29048, реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції видається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.
Згідно з п.7 Розділу 3 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 року за № 918/29048, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми.
Відповідно до п.8 Розділу 3 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 року за № 918/29048, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги). Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку. В акті вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб'єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб'єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються до останньої сторінки відповідної книги ОРО.
З урахуванням зазначеного, суд погоджується з позивачем, що положення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 року за № 918/29048, не передбачають, що акт про повернення товару та грошових коштів, який має певні недоліки, є недійсним, або що такий акт не може бути використаний суб'єктом господарювання у якості первинного документу для цілей бухгалтерського обліку товарів, що повернені.
Згідно з ч.11 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача розглядаються після пред'явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Вимоги споживача щодо лікарських засобів та виробів медичного призначення розглядаються після пред'явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а щодо технічно складних побутових товарів - після пред'явлення розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Під час продажу товару продавець зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу. У разі втрати споживачем технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, їх відновлення здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Позивач зазначає, що оскільки при укладені угод роздрібної купівлі-продажів особа кінцевого покупця (споживача) за документами, що посвідчують його особу - не ідентифікується і це є загальновизнаним фактом, що не потребує доведення, то при пред'явлені кінцевими покупцями (споживачам) однієї із законодавчо визначених вимог обміну, безкоштовного усунення недоліків, розірвання договору купівлі-продажу в т.ч. повернення грошових коштів вимагати додаткових документів, окрім, визначених у ч.11 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», неправомірно.
ТОВ «ЦЕТЕХНО» ідентифікацію фізичних осіб - покупців (споживачів), які уклали угоду роздрібної купівлі-продажу та відповідно мають право на повернення товару і розірвання угоди купівлі-продажу, в т.ч. повернення грошових коштів, здійснювало на підставі розрахункового документу придбання та товару, відносно якого заявляється одна із передбачених вимог. При цьому, документи, що посвідчують особу покупця (споживача) пред'являються за їх наявності та відсутності заперечень кінцевого покупця (споживача).
Відповідно до ч.7 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» при розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред'явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.
Позивач зазначає, що роздрібні ціни ТОВ «ЦЕТЕХНО» на товари у крамницях «Цитрус» є вільними та не підлягають державному регулюванню, а тому змінюються відповідно до економічних (курс долара, корегування цін постачальниками) та комерційних показників (змін прайсових розцінок продавця).
Тому, виконуючи приписи ч.7 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись Наказом директора від 24.10.2019 № 5 «Про врегулювання питань щодо повернень грошових коштів кінцевим Покупцям (Споживачам) при зміні роздрібних цін на Товар», відповідальні посадові особи крамниць «Цитрус» (ТОВ «ЦЕТЕХНО»), за заявами кінцевих Покупців (Споживачів), у разі розірвання угод купівлі-продажу та повернення Товарів, здійснювали повернення грошових коштів за вартістю таких товарів на час пред'явлення відповідної вимоги.
Отже, суд погоджується з позивачем, що паспортні дані фізичних осіб - покупців в актах повернення грошових коштів є додатковим не обов'язковими реквізитом, відсутність якого не спростовує юридичної сили та доказовості первинного документу, складеного у результаті здійснення господарської операції.
Таким чином, висновки Головного управління ДПС в Одеській області щодо видачі коштів без підтвердження складеними у відповідності до вимог чинного законодавства актами про повернення товару та грошових коштів на загальну суму 5515406,00 грн. є необґрунтованими та безпідставними.
Відповідно, висновки щодо неправомірного зменшення загальної суми доходів від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку, яка не підтверджена актами про видачу коштів при поверненні товару, складеними у відповідності до вимог чинного законодавства у 1 кварталі 2021 року на загальну суму 5515406, 00 грн. є протиправними.
Згідно з п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
Відповідно до ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
В акті перевірки № 21592/15-32-07-04/43058939 від 01.10.2021 року зазначено про випадки повернення покупцям - кінцевим споживачам товарів, які проведено ТОВ «ЦЕТЕХНО» без застосування реєстраторів розрахункових операцій на загальну суму продажу 1918349,47 грн., в тому числі ПДВ 319724,91 грн. та не включено до загальної суми доходів, визначений за правилами бухгалтерського обліку, що підтверджується відсутністю обліку зазначеної готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касових книгах, фіскальних звітних чеках та даних бухгалтерського обліку. З огляду на що контролюючий орган приходить до висновку, що ТОВ «ЦЕТЕХНО» повертало кошти кінцевим споживачам за товар, який фактично за даними бухгалтерського обліку не було реалізовано, тобто підприємством безпідставно зменшено загальну суму доходів, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, яка не підтверджена фактично реалізацією товару, у загальній сумі 1598625 грн. у 1 кварталі 2021 року.
Згідно з положеннями ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до положень ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, крім іншого: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Під час розгляду справи суд встановив, що ТОВ «ЦЕТЕХНО» було дотримано вимог чинного законодавства щодо бухгалтерського обліку доходів в тому числі у вигляді виручки, а також вимог щодо здійснення розрахункових операцій, оскільки підприємством було здійснено продаж товарів, що наведені Головним управлінням ДПС в Одеській області у Додатку № 13 до Акта перевірки № 21592/15-32-07-04/43058939 від 01.10.2021 року на загальну суму продажу 1918349,47 грн. в тому числі ПДВ 319724,91 грн. із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, що підтверджується наданими первинними документами, які знаходяться в матеріалах справи.
Так, позивачем було надано до суду вичерпний перелік розрахункових документів (фіскальні чеки, заяви про обмін товару неналежної якості, акти про повернення товару та грошових коштів), якими оформлялись господарські операції з реалізації відповідних товарів та операції з їх повернення, які підтверджують реалізацію товарів з застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, вказаних в додатку № 13 Акту перевірки № 21592/15-32-07-04/43058939 від 01.10.2021 року.
При цьому, облік зазначених товарів також підтверджується даними аналітичного бухгалтерського обліку, які надавались під час перевірки.
Таким чином, висновки Головного управління ДПС в Одеській області щодо неправомірного заниження значення рядку 01 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» на загальну суму 1598625 грн. внаслідок здійснення повернення покупцям - кінцевим споживачам товарів, які реалізовано без застосування реєстраторів розрахункових операцій та не включено загальної суми доходів від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, що підтверджуються відсутністю обліку зазначеної готівки в касі на повну суму фактичних надходжень у касових книгах, фіскальних звітних чеках та даних бухгалтерського обліку, є необґрунтованими та безпідставними.
В акті перевірки № 21592/15-32-07-04/43058939 від 01.10.2021 року зазначено, що ТОВ «ЦЕТЕХНО» не надано первинні документ, а саме: прибуткові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, інші документи, які підтверджують господарські операції по придбанню товарів, які у подальшому було реалізовано та повернуто кінцевому споживачу на загальну суму 1918349,47 грн., що призвело до реалізації товарів, які не обліковані у бухгалтерському обліку, що призвело до заниження загальної суми доходів, визначеного за правилами бухгалтерського обліку за рахунок безоплатного одержання даного товару з невідомого джерела походження від невідомих постачальників у 1 кварталі 2021 року у сумі 1918349,47 грн.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ЦЕТЕХНО» надало до перевірки Головному управлінню ДПС в Одеській області дані аналітичного обліку по рахункам 281, 301, 311, 33, 361, 702, 704, 718, 79, про що зазначено у акті перевірки.
Позивач зазначає, що перевіряючим надавались до огляду усі первинні документи, в тому числі видаткові накладні, на товари придбані ТОВ «ЦЕТЕХНО» та оформлені між підприємством та відповідними постачальниками, копії видаткових накладних додавались до заперечень на акт перевірки, однак при розгляді заперечень надані копії видаткових накладних не взято до уваги.
При цьому, під час розгляду справи ТОВ «ЦЕТЕХНО» надало до суду копії видаткових накладних, що підтверджують факт придбання та подальшого оприбуткування придбаного у контрагентів товару, який зазначений у додатку № 13 Акту перевірки № 21592/15-32-07-04/43058939 від 01.10.2021 року.
Тобто, господарські операції щодо придбання та оплати товарів на загальну суму 1918349,47 грн. були оформлені належними первинними документами, які надавалися до перевірки.
Позивач стверджує, що висновки відповідача про заниження підприємством доходів ґрунтуються на відсутності відповіді підприємства на запит від 23.09.2021.
Разом з цим, як вже було зазначено, ці документи були надані ТОВ «ЦЕТЕХНО» до податкового органу разом із запереченнями на акт перевірки, а також надавалися до Державної податкової служби України разом зі скаргою на податкові повідомлення-рішення, тобто вони повинні були бути враховані контролюючим органом.
Таким чином, висновки Головного управління ДПС в Одеській області щодо зниження ТОВ «ЦЕТЕХНО» значення рядку 01 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» на загальну суму 1918349 грн., в наслідок ненадання до перевірки первинних документів, а саме: прибуткові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, інші документи, які підтверджують господарські операції по придбанню товарів, які у подальшому було реалізовано та повернуто кінцевому споживачу кінцевому споживачу, що призвело до здійснення реалізації товарів, які не обліковано у бухгалтерському обліку, є необґрунтованими та безпідставними.
З урахуванням зазначеного, оскільки суд прийшов до висновку, що ТОВ «ЦЕТЕХНО» не було знижено значення рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку», тому відповідно підприємством не було занижено значення рядку 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» на загальну суму 9032380,00 грн. (1918349 грн. + 1598625 грн. + 5515406 грн.).
Відповідно до п.136.1 ст.136 Податкового кодексу України базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1625828 грн.
В акті перевірки № 21592/15-32-07-04/43058939 від 01.10.2021 року зазначено про порушення ТОВ «ЦЕТЕХНО» п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1 ст.201, п.201.7 ст.201, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті заниження загальної суми податкових зобов'язань від операцій з повернення товарів кінцевими споживачами, без підтвердження належним чином оформлених первинних документів на загальну суму 1103082 грн. в т.ч. січень 2021 року - 302757 грн., лютий 2021 - 387468,00 грн., березень 2021 року - 412857 грн., які реалізовані без застосування реєстраторів розрахункових операцій на загальну суму 319725 грн. в т.ч. січень 2021 - 66548 грн., лютий 2021 - 61736 грн., березень 2021 - 191341 грн. З огляду на що контролюючий орган приходить до висновку, що ТОВ «ЦЕТЕХНО» занижено податок на додану вартість за період з 13.06.2019 року по 31.03.2021 року у сумі 1422807,00 грн.
Згідно з п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Згідно з п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
З урахуванням зазначеного, оскільки суд прийшов до висновку, що господарські операції ТОВ «ЦЕТЕХНО» з повернення грошових коштів кінцевим покупцям (споживачам) підтверджуються належним чином оформленими первинними документами (фіскальними чеками повернення придбаних товарів, заявами споживачів про повернення грошових коштів, актами повернення грошових коштів (споживачу) у розрізі торгівельних точок (крамниць «Цитрус»), тому відсутні підстави для висновку про заниження підприємством загальної суми податкових зобов'язань від операцій з повернення товарів кінцевими споживачами без підтвердження належним чином оформлених первинних документів на загальну суму 1103082 грн. та відповідно заниження ПДВ всього у сумі 1422807 грн.
В акті перевірки № 21592/15-32-07-04/43058939 від 01.10.2021 року зазначено про порушення ТОВ «ЦЕТЕХНО» п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки підприємство здійснювало повернення коштів кінцевим споживачам товарів, які були реалізовані без застосування реєстраторів розрахункових операцій на загальну суму продажу 1918349,47 грн. Тобто, відповідач вважає, що позивачем не було оприбутковано готівку в сумі 1918349,47 грн., отриману від покупців за проданий товар без застосування реєстраторів розрахункових операцій, а також реалізовано неоприбуткований товар на 1918349,47 грн.
З урахуванням зазначеного, оскільки суд прийшов до висновку, що господарські операції ТОВ «ЦЕТЕХНО» щодо придбання та оплати товарів на загальну суму 1918349,47 грн. підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, тому відсутні підстави для застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 4794994,08 грн.
В акті перевірки № 21592/15-32-07-04/43058939 від 01.10.2021 року зазначено про порушення ТОВ «ЦЕТЕХНО» пп.141.4.2, п.141.4.6 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України в результаті заниження податкових зобов'язань з податку на доходи нерезидентів: ДЮНА ООО, Росія; Hetzner Online GmbH, Німеччина; APPLE, США; CLOUOFLARE, США; FIGMA MONTНLУ RENEW AL, США; Middleware Jnc, США; Glide, США, із джерелом походження з України.
Згідно з пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Відповідно до пп.141.4.6 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок.
Перевіркою встановлено здійснення ТОВ «ЦЕТЕХНО» виплати доходу нерезидентам з джерелом походження з України, в. т.ч.: ДЮНА ООО, Росія - виробництво та/або розповсюдження реклами; Hetzner Online GmbH, Німеччина - лізингова/орендна плата; APPLE, США лізингова/орендна плата; CLOUOFLARE, США лізингова/орендна плата; FIGMA MONTНL У RENEW AL, США - лізингова/орендна плата; Middleware Jnc, США - лізингова/орендна плата; Glide, США - лізингова/орендна плата.
Позивач стверджує, що хибність висновку відповідача полягає у віднесені виплат доходів на користь вищезазначених нерезидентів до доходів виплачених як лізингова/орендна плата - 15 %, оплата за виробництво та/або розповсюдження реклами - 20 %, які відповідно до пп.141.4.1 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України є доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України та оподатковуються в порядку i за ставками, визначеними цією статтею.
ТОВ «ЦЕТЕХНО» під час проведення перевірки у відповідь на запити Головного управління ДПС в Одеській області про надання документів щодо виплати доходів нерезидентам надало пояснення специфіки отриманих та оплачених нерезидентам послуг, а також додатково надало «скрін-шоти» з особистих кабінетів хмарних сервісів з описами функціоналу цих сервісів.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ЦЕТЕХНО» здійснювало оплату на користь нерезидентів за наступні послуги: APPLE, США - оплата за розміщення мобільного додатку «Цитрус» в магазині Apple Store; CLOUDFLARE, США - оплата за доступ до хмарного конструктора бізнес-планів; Glide, США - оплата за доступ до хмарного ресурсу оптимізації продажів; FIGMA MONTHLY RENEWAL, США - оплата за доступ до хмарного ресурсу «Графічного редактора»; Middleware Inc, США - оплата (підписка) за доступ до хмарного ресурсу конструктор бізнес процесів; ДЮНА, ООО Російська Федерація - разова оплата послуг сервісу LiveDune (аналіз, порівняння ефективності публікацій своїх акаунтів або акаунтів конкурентів в соцмережах); Hetzner Online GmbH, Німеччина - оплата за послуги віртуально виділеного серверу та за послуги хмарного хостингу.
Згідно з пп.14.1.97 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.
Відповідно до пп.14.1.225 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Позивач стверджує, що при наданні послуг хмарними хостингами власниками сайту в користування не передається жодне майно або (об'єкт), який є основним засобом. Функціонал забезпечується ресурсами з різних серверів хостинг-провайдера, які знаходяться в різних місцях (у тому числі в різних країнах). Тому, класифікація послуг хмарного сервісу у будь-якому разі не може бути класифікована - як лізингова операція. Щодо оплати за розміщення мобільного додатку «Цитрус» в магазині Apple Store APPLE, США, зазначає, що відповідно до Ліцензійної угоди APPLE, - «App Store» це програмний продукт у вигляді електронного магазину та його вітрин під брендом Apple, відповідно контрольований Apple, Дочірню компанію Apple чи іншу афілійованою фірмою Apple, через яку можна придбати Ліцензійні додатки.
Суд встановив, що ТОВ «ЦЕТЕХНО» виплачував дохід на користь нерезидента - компанії APPLE, США за доступ до користування програмним продуктом «App Store», шляхом розміщення власного мобільного додатку «Цитрус» в «Apple Store» у хмарних ресурсах АPPLE, без жодної передачі у користування виділеного серверу чи самого програмного продукту, тобто така послуга є інформаційною та такою, що не підлягає оподаткуванню відповідно до положень ст.141 Податкового кодексу України.
Суд встановив, що ТОВ «ЦЕТЕХНО» виплачував дохід на користь нерезидента - Hetzner Online GmbH. Німеччина за: послуги віртуально виділеного серверу, що не підпадає під визначення доходів нерезидента, які підлягають оподаткуванню на підставі пп.141.4.1 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України, оскільки класифікується як інформаційна послуга з компенсацією вартості наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від нерезидента; послуги хмарного хостингу, що не підпадає під визначення доходів нерезидента, які підлягають оподаткуванню на підставі пп.141.4.1 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України, оскільки класифікується як інформаційна послуга з компенсацією вартості наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від нерезидента.
При цьому, відповідне розподілення послуг обумовлено специфікою наданих сервісом Hetzner Online GmbH, (Німеччина) послуг та відповідно розподілялось у інвойсах нерезидента, що знаходяться в матеріалах справи.
Згідно з ст.1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» постачальник послуг хостингу - особа, яка надає власникам веб-сайтів послуги і (або) ресурси для розміщення веб-сайтів або їх частин у мережі Інтернет та із забезпечення доступу до них через мережу Інтернет. Власник веб-сайту, який розміщує свій веб-сайт або його частину в мережі Інтернет на власних ресурсах і (або) самостійно забезпечує доступ до нього з використанням мережі Інтернет, одночасно є постачальником послуг хостингу.
Тобто, суд погоджується з позивачем, що послуга хостингу передбачає виділення для сайту лише певного набору ресурсів, необхідних для роботи сайту. Ці ресурси беруться з різних серверів, що належать провайдеру хостингу, і можуть знаходитися на значній відстані один від одного, в тому числі і в різних країнах. При цьому, мова йде не тільки про ресурсах для розміщення самого сайту, але і про оперативну пам'ять, потужності процесора і інших ресурсах, які потрібні для його функціонування.
Позивач вказує, що «Хмара» являє собою робочий майданчик або простір в Інтернеті, а точніше на віддаленому сервері третьої особи (виконавця), за допомогою якої отримуєте право доступу до необхідного ресурсу: дискового простору, різним комп'ютерним програмам, включаючи операційні системи і додатки (без установки їх на своєму комп'ютері) і т.д., що класифікуються як інформаційні хостингові послуги за кодом по КВЕД-2010 63.11 «Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність», та не підлягають оподаткуванню за статті ст.141 Податкового кодексу України.
За вищезазначеним принципом класифіковано також послуги нерезидентів: CLOUOFLARE, США; FIGMA MONTНLУ RENEW AL, США; Middleware Jnc, США; Glide, США.
Позивач зазначає, що ДЮНА ООО, Росiя надавало послуги сервісу комплексної роботи в соціальних мережах. Установка та відстеження КРI (ключовий показник ефективності) дозволяє встановити для кожного акаунту КРI за охопленням, лайками, передплатниками, новими передплатниками, коментарями, збереженням, репостом, постами i stories для вiдстеження прогресу по місяцях, кварталах i за рік.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про рекламу» реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
З урахуванням зазначеного, суд погоджується з позивачем, що оплата послуг сервісу LiveDune (аналіз, порівняння ефективності публікацій своїх акаунтів або акаунтів конкурентів в соцмережах) ніяк не може бути віднесена до послуг реклами, оскільки є послугою інформаційною з компенсацією вартості наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від нерезидента, та не підпадає під визначення доходів нерезидента, що підлягають оподаткуванню на підставі пп.141.4.1 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України.
Позивач стверджує, що зовнішньоекономічні контракти з вищенаведеними нерезидентами були укладені у відповідності з ч.2 ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти), а погодження умов оплати здійснювалось шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги, копії рахунків з перекладом були надані під час перевірки.
За таких обставин, висновки Головного управління ДПС в Одеській області щодо зниження ТОВ «ЦЕТЕХНО» податкових зобов'язань з податку на доходи нерезидента із джерелом їх походження з України всього в сумі 25137,20 грн. є необґрунтованими та безпідставними.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п.120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п.74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п.37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Отже, в даному випадку висновки відповідача про порушення позивачем п.1, 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.141.4.2, пп.141.4.6 п.141.4 ст.141, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1 ст.201, п.201.7 ст.201, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.2 ст.3, п.1, 2, 3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.5, п.7, п.8, п.21 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого у Мінюсті України 14.12.1999 за № 860/4153, є необґрунтованими та безпідставними, що здійснені без належного аналізу первинних документів та з невірним тлумаченням норм діючого законодавства.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
З урахуванням зазначеного, податкові повідомлення-рішення від 12.11.2021 року № 00277450706, № 27797/15-32-07-04, № 2777215320708 та від 15.07.2022 року № 4292/15-32-07-04 є протиправними та належать до скасування.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕТЕХНО» (вул. Новощіпний ряд, буд. 15/17, м. Одеса, 65007, ідентифікаційний код 43058939) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 12.11.2021 року № 00277450706, № 27797/15-32-07-04, № 2777215320708 та від 15.07.2022 року № 4292/15-32-07-04.
3. Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕТЕХНО» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 24810,00 грн.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Повний текст рішення складено 02 листопада 2022 року.
Суддя М.М. Кравченко