31 жовтня 2022 року
справа №380/6211/22
провадження № П/380/6254/22
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул .Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (місцезнаходження: 33028, м. Рівне, вул. Короленка, 7, код ЄДРПОУ 21084076) (далі - відповідач 2), в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області № 134950013580 від 27.01.2022 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період роботи у AT «Полюс Красноярск»: з 13.07.2004 по 19.02.2005, з 21.04.2005 по 25.11.2005, з 21.01.2006 по 27.05.2006, з 13.06.2006 по 07.10.2006, з 01.11.2006 по 31.12.2009, з 01.01.2012 по 30.10.2017, з 22.11.2017 по 15.03.2019 та з 26.03.2019 по 12.04.2019 та призначити пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21.11.2021.
Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на таке. Позивач 20.01.2022 звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком та долучив відповідні документи. Однак, відповідачем-2 протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком, з огляду на те, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 13.07.2004 по 12.04.2019 через відсутність інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації. Звертає увагу, що ненадання органами Пенсійного фонду російської федерації чи підприємствами, де він працював, інформації по сплаті страхових внесків, не може позбавляти його соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаних підприємствах. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо обов'язкового порядку взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків та належної сплати страхових внесків. Тому, несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві. Просить позов задовольнити.
Ухвалою від 18.04.2022 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою судді від 10.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області 15.06.2022 подало до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що рішенням ГУ ПФУ у Рівненській області № 134950013580 від 27.01.2022 позивачу відмовлено у призначенні пенсії. Зазначає, що страховий стаж позивача складає 24 роки 09 місяців 15 днів. Вказує, що при розрахунку страхового стажу, згідно з записами трудової книжки, позивачу не враховано період роботи з 13.07.2004 по 12.04.2019, оскільки відсутня інформація від відповідного органу російської федерації про сплату страхових внесків.
Від Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області станом на дату розгляду справи відзиву на позовну заяву не надходило.
Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта.
Згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_2 та вкладиша до трудової книжки НОМЕР_3 , позивач в межах спірного періоду працював з 13.07.2004 по 12.04.2019 в Закритому акціонерному товаристві «Золотодобувна компанія «Полюс», з 27.05.2015 перейменовано в Акціонерне товариство «Золотодобувна компанія «Полюс», з 29.05.2017 перейменовано в Акціонерне товариство «Полюс Красноярськ».
Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 06.12.2021 у справі №944/5935/21 заяву ОСОБА_1 про встановлення факту приналежності трудової книжки задоволено. Встановлено факт, що трудова книжка серії НОМЕР_2 , дата заповнення 28 вересня 1982 року на ім'я (російською мовою) « ОСОБА_2 », з вкладишем в трудову книжку серії НОМЕР_4 , належить громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Салаші Яворівського району Львівської області, РНОКПП НОМЕР_1 .
Позивач 20.01.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Суд встановив, що на час звернення до відповідача за призначенням пенсії за віком, вік ОСОБА_1 становив 60 років.
27.01.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Рівненській області за результатами розгляду заяви прийнято рішення №134950013580 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність страхового стажу 28 років.
Рішення про відмову в призначенні пенсії обґрунтоване тим, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 13.07.2004 по 12.04.2019 через відсутність інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації.
Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Вирішуючи даний спір суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Судом встановлено, що спірними у цій справі є періоди роботи позивача на території російської федерації в AT «Полюс Красноярск» з 13.07.2004 по 12.04.2019 та зарахування цього періоду до пільгового стажу.
Вирішуючи по суті існуючий спір суд першочергово звертає увагу на ту обставину, що оскільки трудовий стаж набутий позивачем на території російської федерації, тому при визначені права на пенсійне забезпечення суд відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону від 09.07.2003 року за № 1058-IV вправі застосовувати міжнародні договори з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та російська федерація.
Так, відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Частиною другою статті 4 Угоди «Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів» від 15 квітня 1994 року, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, російської федерації, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Статтею 7 Угоди від 14 січня 1993 року визначено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі - Угода про гарантії) та двосторонніми угодами в цій галузі.
Отже, зі змісту наведеного слід враховувати, що положення відповідних міжнародних договорів розповсюджується також і на питання пов'язані із зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу та обчислення пенсій, пов'язаних із їх перерахунком. Діюче в Україні пенсійне законодавство передбачає, що у разі, якщо пенсія призначена на території України, а особа працювала на території російської федерації або на підприємстві зареєстрованому на території російської федерації після 13.03.1992, то цей стаж має враховуватись на території України як власний страховий (трудовий стаж), хоча пенсійні внески можуть сплачуватись в Росії. Тобто існує гарантія врахування страхового стажу кожної із сторін при призначенні пенсії на її території без перерахування страхових внесків.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі №676/6166/16-а, від 16 квітня 2020 року у справі №555/2250/16-а від 17 червня 2020 року у справі №646/1911/17, від 21 лютого 2020 року у справі № 291/99/17 та від 06 липня 2020 року у справі № 345/9/17.
Отже, при прийнятті рішення щодо зарахування чи відмови в зарахуванні страхового стажу певних періодів роботи, орган пенсійного фонду повинен враховувати норми законодавства України, в сукупності з нормами законів тієї країни, на території якої працювала в спірний період роботи особа, яка звернулась за призначенням пенсії або ж перерахунком пенсії. Сама лише несплата страхових внесків, не може бути підставою для відмови в зарахуванні такого стажу.
Окрім того, аналіз наведеного вказує на те, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Так, заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що для зарахування періоду роботи до страхового стажу необхідною та обов'язковою умовою є сплата страхових внесків за вказаний період. При цьому, відмовляючи в зарахуванні спірного періоду роботи позивача до його страхового стажу, відповідач-2 зазначив, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 13.07.2004 по 12.04.2019 через відсутність інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації.
Однак, суд критично оцінює такі доводи відповідача та зазначає наступне.
Позивач не повинен відповідати за ймовірне неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо обов'язкового порядку взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків та належної сплати страхових внесків, а відтак, несплата страхувальником страховим внесків (або відсутність інформації про таку сплату в системі персоніфікованого обліку) не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 17 липня 2019 року у справі №144/669/17 (провадження №К/9901/22935/18) та від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17 (провадження №К/9901/35103/18).
За приписами ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058-IV).
Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Зокрема ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.
Згідно із ч. 2 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (пункт 171.1 статті 171).
За змістом статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Тобто, прийняття на підтвердження стажу роботи, зокрема, довідок, застосовується тільки в тому випадку, коли відсутня трудова книжка, або відсутні відповідні записи чи містяться неправильні чи неточні записи в трудовій книжці про роботу особи на підприємстві.
З 29.07.1993 діє Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 за №58 (далі - Інструкція №58).
Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (п. 1.1 Інструкції №58).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, трудова книжка серії НОМЕР_2 , дата заповнення 28 вересня 1982 року на ім'я (російською мовою) « ОСОБА_2 », з вкладишем в трудову книжку серії НОМЕР_4 , належить громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Салаші Яворівського району Львівської області, РНОКПП НОМЕР_1 та містить періоди роботи позивача з 13.07.2004 по 12.04.2019 на території російської федерації.
Автентичність записів трудової книжки відповідачем не оспорюється.
Крім того, відповідно довідки уточнюючої характер роботи за професіями, в умовах, що дають право на дострокову пенсію від 09.02.2022 № 02-19/149, виданою AT Полюс Красноярськ підтверджується те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 працював повний робочий день в АТ «Полюс Красноярськ» з 13.07.2004 на посаді моториста цеха великовантажних автомобілів Олімпіадинського гірничо-збагачувального комбінату (наказ на прийняття на роботу №236-к від 13.07.2004), з 13.03.2006 переведений на посаду слюсаря по ремонту автомобілів цеху великовантажних автомобілів Олімпіадинського гірничо-збагачувального комбінату (наказ про перевід №226 від 13.03.2006), з 25.03.2016 переведений на посаду слюсаря по ремонту автомобілів на агрегатно-моторній ділянці Олімпіадинського гірничо-збагачувального комбінату (наказ про перевід №861-кс від 24.03.2016), з 23.09.2016 переведений на посаду слюсаря по ремонту автомобілів на агрегатно-моторній ділянці цеху ремонту гірничотранспортного обладнання Олімпіадинського гірничо-збагачувального комбінату (наказ на перевід №2935-кс від 22.09.2016) та з 12.04.2019 звільнений із займаної посади (наказ на звільнення №П.04.12.0006-ЛС від 12.04.2019).
У згаданій довідці також вказано, що позивач брав відпуску без збереження заробітної плати в періоди з 20.02.2005 по 20.04.2005, з 26.11.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2006 по 20.01.2006, з 28.05.2006 по 12.06.2006, з 08.10.2006 по 31.10.2006, з 31.10.2017 по 21.11.2017, з 16.03.2019 по 25.03.2019 та був відсутній в період з 26.03.2019 по 12.04.2019.
Також зазначено, що в період з 13.07.2004 по 31.12.2009 та з 01.01.2012 по 12.04.2019 здійснювалося відрахування в пенсійний фонд.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що страховий стаж позивача з 13.07.2004 по 19.02.2005, з 21.04.2005 по 25.11.2005, з 21.01.2006 по 27.05.2006, з 13.06.2006 по 07.10.2006, з 01.11.2006 по 31.12.2009, з 01.01.2012 по 30.10.2017, з 22.11.2017 по 15.03.2019 та з 26.03.2019 по 12.04.2019 в AT «Полюс Красноярск» є повністю підтверджений, про що свідчить визнання цього страхового стажу країною, в якій він набутий.
Крім того, як визначено статтею 1 Закону № 1058-ІV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, яке діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно з статті 20 Закону №1058-ІV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 106 Закону № 1058-ІV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків.
За змістом вищезазначених норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Внаслідок невиконання страхувальником обов'язку по сплаті внесків позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Надаючи оцінку обставинам даної справи, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 17 липня 2019 року (справа № 144/669/17) та від 20 березня 2019 року (справа № 688/947/17), згідно якої, несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку сплати страхових внесків.
Разом із тим, суд зазначає, що чинними міжнародними угодами визначено взаємне зарахування стажу роботи набутого у країні учасниці угоди відповідно до законодавства країни-роботодавця.
При цьому, будь-яких доказів, які б підтверджували не відрахування страхових внесків до пенсійних органів РФ з вини позивача в суду немає.
Отже, із вищевикладеного слідує, що будь-яких законних передумов не зараховувати позивачу періоди його роботи в російській федерації в AT «Полюс Красноярск» за період роботи з 13.07.2004 по 19.02.2005, з 21.04.2005 по 25.11.2005, з 21.01.2006 по 27.05.2006, з 13.06.2006 по 07.10.2006, з 01.11.2006 по 31.12.2009, з 01.01.2012 по 30.10.2017, з 22.11.2017 по 15.03.2019 та з 26.03.2019 по 12.04.2019 у відповідача не було.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, які стосуються визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про відмову у призначенні пенсії № 134950013580 від 27.01.2022, а тому відповідні вимоги підлягають задоволенню.
Що ж до вимог позивача про зобов'язання відповідача призначити йому пенсію за віком, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Як слідує із матеріалів справи, підтверджений відповідачем страховий стаж позивача становить 24 роки 09 місяців 15 днів.
Таким чином, зарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи з 13.07.2004 по 19.02.2005, з 21.04.2005 по 25.11.2005, з 21.01.2006 по 27.05.2006, з 13.06.2006 по 07.10.2006, з 01.11.2006 по 31.12.2009, з 01.01.2012 по 30.10.2017, з 22.11.2017 по 15.03.2019 та з 26.03.2019 по 12.04.2019 в AT «Полюс Красноярск», свідчитиме про наявність у нього більш ніж 28 років страхового стажу, що є достатнім для призначення йому пенсії за віком.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
В даному випадку позивач досяг пенсійного віку 20.11.2021, а за призначенням пенсії звернувся 20.01.2022, тобто в межах трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку.
З огляду на викладене, а також з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію починаючи з 21.11.2021, тобто з дня, наступного за днем досягнення позивачем пенсійного віку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про відмову у призначенні пенсії від 27.01.2022 №134950013580.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79000, Львівська область, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи у AT «Полюс Красноярск»: з 13.07.2004 по 19.02.2005, з 21.04.2005 по 25.11.2005, з 21.01.2006 по 27.05.2006, з 13.06.2006 по 07.10.2006, з 01.11.2006 по 31.12.2009, з 01.01.2012 по 30.10.2017, з 22.11.2017 по 15.03.2019 та з 26.03.2019 по 12.04.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79000, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) призначити та виплачувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком, на підставі статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21.11.2021.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (місцезнаходження: 33028, м. Рівне, вул. Короленка, 7, код ЄДРПОУ 21084076) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан