Іменем України
02 листопада 2022 року Справа № 360/1716/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач, ГУПН в Луганській області), в якому позивач, з урахуванням уточнень, просить визнати протиправним та скасувати наказ Щастинського РВП ГУНП в Луганській області № 27 від 23.06.2022 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
В обгрунтування позовних вимог вказується, що 30.04.2021 позивача призначено на посаду слідчого слідчого відділу Щастинського РВП ГУНП в Луганській області.
Щастинський РВП ГУНП в Луганській області дислокується у смт. Новоайдар Луганської області та є структурним підрозділом ГУНП в Луганській області.
24.02.2022 у зв'язку із початком повномасштабної збройної агресії РФ проти України, позивач була вимушена евакуюватись з Луганської області з метою збереження власного життя до смт. Брошнів-Осада Івано-Франківської області та 02.03.2022 направилась до найближчого відділу поліції для реєстрації та постановки на облік, а саме до Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, де надала всі необхідні запитувані дані та розпочала проходити службу у вказаному підрозділі поліції.
11.04.2022 позивач на виконання вимог наказу Національної поліції України «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» № 239 від 07.04.2022, враховуючи, що вона підпадає під перелік поліцейських, для яких проїзд у регіон місця проходження служби є неможливим у зв'язку з об'єктивними причинами (тимчасова окупація, повне зупинення транспортного сполучення), прибула для реєстрації та постановки на облік до ГУНП в Івано-Франківській області. У зв'язку з тим, що канцелярія не приймала вхідну кореспонденцію, направила відповідного листа поштою.
Отже, на думку позивача, вимоги наказу Національної поліції України «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» № 239 від 07.04.2022 були виконані.
02.07.2022 позивач ознайомилась із наказом від 23.06.2022 № 27 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» у вигляді оголошення суворої догани за невчасне прибуття для проходження служби до місця тимчасової дислокації ГУНП в Луганській області.
Позивач вважає, що вищевказаний наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки дисциплінарне стягнення накладено без урахування її позиції у процесі вирішення питання про наявність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення і які слід встановлювати відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, та за відсутності факту вчинення дій, за які притягнуто її до дисциплінарної відповідальності. В той же час, позивач зазначає, що службове розслідування проведено з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що 20.09.2022 надав відзив на позовну заяву, в обгрунтування якого зазначено таке.
Відповідно до матеріалів службового розслідування встановлено, що 07.04.2022 до керівництва Щастинського РВП ГУНП в Луганській області надійшов рапорт заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділу Щастинського РВП ГУНП в Луганській області майора поліції Рибалки Я.М., зі змісту якого слідує, що 24.02.2022 особовий склад Щастинського РВП ГУНП в Луганській області був зібраний за командою «Оголошено збір». Під час шикування нею було встановлено відсутність слідчого СВ Щастинського РВП ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Під час телефонної розмови їй було доведено вимогу щодо переміщення особового складу у зв'язку з ускладненням обстановки на території Щастинського району, до іншого місця дислокації, на що остання пояснила, що вона вже виїхала самостійно, тобто остання до Щастинського районного відділу не прибула, зброю не отримувала.
03.03.2022 в телефонному режимі старший лейтенант поліції ОСОБА_1 повідомила, що перебуває в м. Калуш Івано-Франківської області та зареєструвалась в Калуському РВП ГУНП в Івано-Франківській області. У подальшому, на вимогу прибути до місця дислокації відділу поліції, а саме у м. Дніпро або Дніпропетровську область, згідно наказу ГУНП в Луганській області від 25.02.2022 № 505 «Про введення плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Луганській області в безпечний район» відмовилась, аргументуючи відсутністю транспортного засобу та тим, що вже несе службу в Калуському РВП ГУНП в Івано-Франківській області.
10.03.2022 згідно наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність прибути до місця дислокації Щастинського РВП у зв'язку з відсутністю у неї підстав перебувати за межами дислокації районного відділу поліції, однак, остання знову відмовилась прибути у м. Дніпро та Дніпропетровську область, мотивуючи тими ж аргументами, та намагалась переконати в законності свого перебування в м. Калуш, посилаючись на пункт 1 наказу Національної поліції України «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» від 10.03.2022 № 190.
Станом на 07.04.2022 слідчий СВ Щастинського РВП ГУНП в Луганській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 до місця дислокації відділу поліції у м. Дніпро або Дніпропетровську область не прибула.
Відповідач зазначив, що позивачу було доведено до відома, що згідно з наказом ГУНП в Луганській області від 25.02.2022 № 505 «Про введення плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Луганській області в безпечний район», місцем евакуації Щастинського РВП ГУНП в Луганській області визначено Дніпропетровську область, куди вона повинна була прибути в найкоротший термін для подальшого несення служби, на що ОСОБА_1 відмовилась, аргументуючи відсутністю транспортного засобу та тим, що вже несе службу в Калуському РВП ГУНП в Івано-Франківській області.
08.04.2022 старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 засобами електронного зв'язку, через месенджер «WhatsApp», для ознайомлення було направлено наказ Національної поліції України від 07.04.2022 № 239 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» та роз'яснено, що вона, як працівник поліції, до 12.04.2022 повинна прибути для подальшого несення служби до Дніпропетровської області.
Також відповідач зазначив, що 17.03.2022 ОСОБА_1 було написано рапорт начальнику ГУНП в Івано-Франківській області про дозвіл на тимчасове несення служби в складі Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, оскільки тимчасово проживає в смт. Брошнів-Осада Івано-Франківської області.
ГУНП в Луганській області в телефонному режимі було повідомлено Калуському РВП ГУНП в Івано-Франківській області, що ОСОБА_1 повинна прибути в найближчий термін до м. Дніпро для подальшого несення служби.
Як вказує відповідач, після цього ОСОБА_1 не залучалася до несення служби в ГУНП в Івано-Франківській області. Іншої інформації, яка б підтверджувала несення служби старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 в період з 23.03.2022 по 18.04.2022 в ході проведення службового розслідування встановлено не було.
За особисту недисциплінованість, порушення вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», пп. 1, 2, 4, 5, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абз. 1, 2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016, що виразилося у невчасному прибутті для проходження служби до місця тимчасової дислокації ГУНП в Луганській області, відповідно до вимог наказу ГУНП в Луганській області від 25.02.2022 № 505 «Про введення плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Луганській області в безпечний район», наказу Національної поліції України від 07.04.2022 № 239 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» та не виконання посадових обов'язків в період з 24.03.2022 по 17.04.2022, старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 оголошено сувору догану.
Щодо посилань позивача на накази Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» та від 07.04.2022 № 239 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану», зокрема, на п. 1, а саме «поліцейським, для яких проїзд у регіон місця проходження служби є неможливим у зв'язку з об'єктивними причинами (тимчасова окупація, повне зупинення транспортного сполучення)», відповідач зазначає, що позивач не підпадає під дію вказаного пункту у зв'язку з тим, що з 25.02.2022 відповідно до вимог наказу ГУНП в Луганській області № 505 Головне управління тимчасово евакуйоване до м. Дніпро та Дніпропетровської області. Позивачу у період часу з 25.02.2022 по квітень 2022 року неодноразово наголошувалось про необхідність прибуття до м. Дніпро для виконання службових обов'язків.
На підставі вищевикладеного відповідач вважає, що факт скоєння позивачем дисциплінарного проступку, а саме відсутність на службі у період часу з 24.03.2022 по 17.04.2022 без поважних причин, знайшов своє підтвердження, доводи позивача не спростовують його наявність, тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
23.09.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначається, що відповідач не вказує, зокрема, яким шляхом позивача було повідомлено про необхідність прибути до місця дислокації Щастинського РВП ГУНП в Луганській області, не вказано на підставі чого змінено дислокацію Щастинського РВП, жодних документальних відомостей саме про повідомлення та зміну дислокації не надано, тому зазначені відомості не підтверджені та є недоведеними.
Також позивач зазначила, що за час проходження служби в Щастинському РВП ГУНП в Луганській області, в тому числі починаючи з 24.02.2022 та по теперішній час конкретне місце евакуації, шлях, порядок сповіщення співробітників поліції (телефоном та/або в іншому порядку, тощо), ані керівництвом Щастинського РВП ГУНП в Луганській області, ані ГУНП в Луганській області доведено не було.
З наказом ГУНП в Луганській області «Про введення плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Луганській області в безпечний район» № 505 від 25.02.2022 позивач не була ознайомлена та він не був доведений до її відома по теперішній час.
Крім того, позивач вказала, що службове розслідування було розпочато за три дні до дати, необхідної для прибуття на місце дислокації підрозділу, тому розслідування є незаконним. При проведенні службового розслідування порушено строки його проведення, оскільки воно тривало з 08.04.2022 по 25.05.2022, тобто 48 календарних днів. При цьому, після спливу 15 календарних днів від дня призначення службового розслідування воно не було продовжено або завершено.
На підставі викладеного, позивач просила задовольнити позовні вимоги.
27.09.2022 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в обгрунтування яких зазначено таке.
Позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з відсутністю на службі у період часу з 24.03.2022 по 17.04.2022.
Позивач, як на підставу відсутності її на службі з 24.03.2022 по 17.04.2022, посилається на ті ж документи (докази), що і відповідач, які в свою чергу не містять відомостей щодо місця перебування позивача у період з 24.03.2022 по 17.04.2022.
Відповідач наголосив, що позивач а ні під час службового розслідування, а ні у позовній заяві, а також у відповіді на відзив уникає питання та не зазначає, де вона перебувала у період часу з 24.03.2022 по 17.04.2022.
Твердження позивача, що написане нею зобов'язання не має жодного значення, відповідач вважає необґрунтованим, оскільки вказаний документ підтверджує факт ознайомлення з наказом Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 та те, що позивачем визнано, що вона не підпадає під перелік осіб, визначених пунктом 1 вказаного наказу.
На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 29.08.2022 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 08.09.2022 відкрито провадження у справі після усунення недоліків позовної заяви, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 23.09.2022 у задоволенні заяви Головного управління Національної поліції в Луганській області про залишення позову без розгляду відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується копіями паспорта громадянина України та посвідчення учасника бойових дій від 11.12.2020.
Позивач перебуває на посаді слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Щастинського РВП ГУНП в Луганській області з 30.04.2021, в органах внутрішніх справ проходила службу з 05.08.2013 по 06.11.2015, в Національній поліції України проходить службу з 07.11.2015, що підтверджується довідкою Щастинського РВП ГУНП в Луганській області від 09.04.2022 № 85/111/41-2022.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 25.02.2022 № 505 «Про введення плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Луганській області в безпечний район», у зв'язку з різким ускладенням оперативної обстановки на території області, пов'язаним з широкомасштабною збройною агресією РФ, загрози військового оточення сил поліції області, з метою захисту життя і здоров'я працівників поліції та членів їх сімей, за усним наказом командувача ОТУ «Північ», введено в дію план евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Луганській області в безпечний район. Безпечним місцем евакуації визначено Дніпропетровську область.
Наказом Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» зобов'язано поліцейських, які перебувають поза місцем несення служби, крім тих, що виконують службові завдання, протягом 1 доби прибути до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік, а саме: поліцейських, для яких проїзд у регіон місця проходження служби є неможливим у зв'язку з об'єктивними причинами (тимчасова окупація, повне зупинення транспортного сполучення); поліцейських, які виховують одного або більше дітей віком до 18 років або на утриманні яких перебувають батьки, що потребують стороннього догляду, та виїхали з метою супроводу дітей в евакуацію, та чоловіки (дружини) яких є поліцейськими, військовослужбовцями або особами рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, задіяними до виконання службових обов'язків за місцем проходження служби, поліцейських, які мають статус одинокої матері (батька) (пункт 1 наказу).
Пунктами 3-5 вказаного наказу визначено, що поліцейські, які не підпадають під перелік осіб, визначених пунктом 1 цього наказу, зобов'язані невідкладно прибути до органу поліції за місцем несення служби. Керівникам структурних підрозділів центрального органу управління поліції, головних управлінь Національної поліції в областях та м. Києві організувати: доведення до відома поліцейських, які перебувають поза місцем несення служби, положень цього наказу; облік поліцейських, які перебувають поза місцем несення служби, та інформування органу поліції, де вони проходять службу; на період дії воєнного стану проходження служби поліцейськими, визначеними пунктом 1 цього наказу, у межах їх компетенції. Керівникам структурних підрозділів центрального органу управління поліції, головних управлінь Національної поліції в областях та м. Києві, закладів та установ Національної поліції підлеглим поліцейським, які перебувають поза місцем проходження служби, організувати інформування цих поліцейських про необхідність прибуття до органу поліції за місцем перебування для реєстрації та постановки на облік.
В подальшому наказом Національної поліції України від 07.04.2022 № 239 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» зобов'язано поліцейських головних управлінь Національної поліції в Автономній Peспубліці Крим та м. Севастополь, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Харківській, Херсонській областях, територіальних (відокремлених) підрозділів міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, що дислокуються на території обслуговування вказаних головних управлінь Національної поліції, які перебувають поза місцем несення служби, крім тих, які виконують службові завдання, починаючи з 11 квітня 2022 року протягом 1 доби після прибуття до відповідного регіону прибути до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік, а саме: поліцейських, для яких проїзд у регіон місця проходження служби є неможливим у зв'язку з об'єктивними причинами (тимчасова окупація, повне зупинення транспортного сполучення); поліцейських, які виховують одного або більше дітей віком до 18 років або на утриманні яких перебувають батьки, що потребують стороннього догляду, та виїхали з метою супроводу дітей в евакуацію, та чоловіки (дружини) яких є поліцейськими, військовослужбовцями або особами рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, задіяними до виконання службових обов'язків за місцем проходження служби, поліцейських, які мають статус одинокої матері (батька) (пункт 1 наказу).
Пунктами 3-5 вказаного наказу визначено, що поліцейські, які не відносяться до категорії, визначеної пунктом 1 цього наказу, зобов'язані прибути до органу поліції за місцем несення служби 11 квітня 2022 року. Керівникам структурних підрозділів центрального органу управління поліції, територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції України у paзi неприбуття поліцейських до місць постійного несення служби у визначений термін, забезпечити вжиття невідкладних заходів щодо встановлення причин та обставин, що унеможливлюють їх прибуття, та у paзi їx відсутності вживати до них заходів реагування відповідно до законодавства України. Керівникам структурних підрозділів центрального органу управління поліції, територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції України організувати: доведення до відома поліцейських, які перебувають поза місцем несення служби, положень цього наказу; облік поліцейських, які перебувають поза місцем несення служби, та інформування органу поліції, де вони проходять службу; видання наказів про включення в підпорядкування (виключення з підпорядкування) зазначеної категорії поліцейських; на період дії воєнного стану проходження служби поліцейськими, визначеними пунктом 1 цього наказу, у межах їх компетенції, інформування підлеглих поліцейських, які перебувають поза місцем проходження служби, про необхідність прибуття до органу поліції за місцем перебування для реєстрації та постановки на облік. Наказ Національної поліції України від 10 березня 2022 року № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» визнано таким, що втратив чинність.
07.04.2022 до начальника Щастинського РВП ГУНП в Луганській області на розгляд надійшов рапорт від заступника начальника ВП - начальника СВ Щастинського РВП ГУНП в Луганській області Рибалки Я.М. щодо того, що станом на 07.04.2022 слідчий СВ Щастинського РВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_1 до місця дислокації відділу поліції у м. Дніпро або Дніпропетровську область не прибула.
Наказом Щастинського РВП ГУНП в Луганській області від 08.04.2022 № 4 призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни з боку ОСОБА_1 , строк проведення якого було продовжено на 30 діб, згідно наказу Щастинського РВП ГУНП в Луганській області від 07.05.2022 № 16.
Згідно з письмовими поясненнями заступника начальника Щастинського РВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2 , наданими в ході проведення службового розслідування, 24.02.2022 особовий склад Щастинського РВП ГУНП в Луганській області був зібраний за командою «Оголошено збір». Під час шикування ОСОБА_2 було встановлено відсутність слідчого СВ Щастинського РВП ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Під час телефонної розмови їй було доведено вимогу щодо переміщення особового складу, у зв'язку з ускладненням обстановки на території Щастинського району, до іншого місця дислокації, на що остання пояснила, що вона вже виїхала самостійно, тобто до Щастинського районного відділу не прибула, зброю не отримувала. 03.03.2022 в телефонному режимі старший лейтенант поліції ОСОБА_1 повідомила, що перебуває в м. Калуш Івано-Франківської області та зареєструвалась в Калуському РВП ГУНП в Івано-Франківській області. У подальшому на вимогу прибути до місця дислокації відділу поліції, а саме у м. Дніпро або Дніпропетровську область, згідно з наказом ГУНП в Луганській області від 25.02.2022 № 505 «Про введення плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Луганській області в безпечний район», відмовилась, аргументуючи відсутністю транспортного засобу та тим, що вже несе службу в Калуському РВП ГУНП в Івано-Франківській області. 10.03.2022 згідно з наказом Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність прибути до місця дислокації Щастинського РВП у зв'язку з відсутністю у неї підстав перебувати за межами дислокації районного відділу поліції. Однак, остання знову відмовилась прибути у м. Дніпро та Дніпропетровську область, мотивуючи тими ж аргументами, та намагалась переконати в законності свого перебування в м. Калуш, посилаючись на пункт 1 наказу Національної поліції України «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» № 190 від 10.03.2022. Станом на 07.04.2022 слідчий СВ Щастинського РВП ГУНП в Луганській області Морозова Д.О. до місця дислокації відділу поліції, у м. Дніпро або Дніпропетровську область не прибула.
Відповідно до наданих в ході службового розслідування письмових пояснень ОСОБА_1 від 14.04.2022, остання пояснила, що 24.02.2022 у зв'язку з початком широкомасштабної активної збройної aгрeciї РФ проти України, була вимушена евакуюватись з Луганської області (місце проведення бойових дій) з метою збереження власного життя, а саме до смт. Брошнів-Осада Івано-Франківської області, де стала на облік як внутрішньо переміщена особа. 02.03.2022 по прибуттю до смт. Брошнів-Осада Івано-Франківської області з метою забезпечення ефективного виконання службових обов'язків як поліцейського, що тимчасово перебуває поза місцем несення служби та не має можливості повернутися до нього, позивач направилась до найближчого відділу поліції для реєстрації та постановки на облік, а саме Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області та розпочала проходити службу в указаному підрозділі поліції. 11.04.2022 на виконання наказу Національної поліції України від 07.04.2022 № 239, враховуючи, що підпадає під перелік поліцейських, визначених пунктом 1 вказаного наказу, направила відповідного листа за допомогою послуг АТ «Укрпошта» та на електронну адресу відповідача. Про свою евакуацію, реестрацію та постановку на облік, а також про своє місце перебування позивач постійно інформувала свого безпосереднього керівника - начальника СВ Щастинського РВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2 та старшого інспектора ВКЗ Щастинського РВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_3 . Також позивач вказала, що доїхати до м. Дніпро є неможливим, через значну відстань, майже 1000 км (власного автотранспорту позивач не має), через відсутність відповідного транспортного сполучення, а також через відсутність грошових коштів, зважаючи на невиплату відповідачем грошового забезпечення. При цьому, за час проходження служби в Щастинському РВП ГУНП в Луганській області, в тому числі, починаючи з 24.02.2022 та по тепершній час конкретне місце евакуації, шлях, порядок сповіщення співробітників поліції (телефоном та/або в іншому порядку, тощо), ані керівництвом Щастинського РВП ГУНП в Луганській області, ані ГУНП в Луганській області доведено не було, жодні письмові накази з даного питання також не доводились.
У письмових поясненнях позивача від 04.05.2022, окрім вищевказаного, додатково зазначено, що 15.04.2022 позивач проінформувала ВКЗ Щастинського РВП ГУНП в Луганській області про те, що 16.04.2022 буде виїжджати до м. Дніпро для подальшого проходження служби. 17.04.2022 по прибуттю до м. Дніпро позивач направилась до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області для постановки на облік.
Згідно з рапортом старшого інспектора СКЗ Щастинського РВП ГУНП в Луганській області Василевської Н.В. від 05.05.2022, наданим в ході службового розслідування, 03.03.2022 їй в телефонному режимі ОСОБА_1 повідомила, що перебуває в м. Калуш Івано-Франківської області та зареєструвалась в Калуському РВП ГУНП в Івано-Франківській області. ОСОБА_3 було доведено позивачу, що згідно з наказом ГУНП в Луганській області від 25.02.2022 № 505 «Про введення плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Луганській області в безпечний район» місцем евакуації Щастинського РВП ГУНП в Луганській області визначено Дніпропетровську область, куди позивач повинна прибути в найкоротший термін для подальшого несення служби, на що ОСОБА_1 відмовилась, аргументуючи відсутністю транспортного засобу та тим, що вже несе службу в Калуському РВП ГУНП в Івано-Франківській області. 10.03.2022 згідно з наказом Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби та організації роботи на період дії воєнного стану», ОСОБА_1 заступником начальника ВП - начальником слідчого відділу Щастинського РВП Рибалкою Я.М. та ОСОБА_3 вкотре повідомлено про необхідність прибути до місця евакуації Щастинського РВП, у зв'язку з відсутністю у неї підстав перебувати поза межами дислокації районного відділу поліції. Однак позивач знову відмовилась прибувати до Дніпропетровської області, мотивуючи тими ж аргументами. 25.03.2022 ОСОБА_1 засобами мобільного зв'язку надіслала довідку, надану т.в.о. начальника Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про те, що ОСОБА_1 02.03.2022 зареєструвалась в Калуському РВП в Івано-Франківській області, та до 25.03.2022 несла там службу. Інших документів, підтверджуючих несення служби ОСОБА_1 не надала. 08.04.2022 ОСОБА_1 засобами електронного зв'язку ОСОБА_3 через месенджер «WhatsApp» для ознайомлення було направлено наказ Національної поліції України від 07.04.2022 № 239 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану».
Відповідно до довідки Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 25.03.2022 № 3355/59/108/01-2022 слідчий слідчого відділу Щастинського районного відділу Національної поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області старший лейтенант поліції Морозова Дарія Олександрівна, 02.03.2022 прибула у розпорядження Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області та відповідно до наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» до 23 березня проходила службу в указаному підрозділі поліції.
При цьому судом встановлено, що 11.03.2022 ОСОБА_1 було власноруч написано на ім'я начальника ГУНП в Івано-Франківській області зобов'язання невідкладно прибути до органу поліції за місцем несення служби у відповідності до пункту 3 наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану», у зв'язку з тим, що позивач не підпадає під перелік осіб, визначених пунктом 1 цього наказу.
Також згідно з довідкою Управління кадрового забезпечення ГУНП в Івано-Франківській області від 16.04.2022 № 308/108/12-2022, 02 березня 2022 року в Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області прибула слідчий слідчого відділу Щастинського РВП ГУНП в Луганській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 для постановки на облік поліцейських, які прибули зі структурних підрозділів апарату Національної поліції та територіальних органів Національної поліції. 11 березня 2022 року ОСОБА_1 було написано зобов'язання про повернення до місця несення служби. У зв'язку з небажанням повертатися до місця несення служби чи до місця дислокації ГУНП в Луганській області, 17 березня 2022 року ОСОБА_1 було написано рапорт начальнику ГУНП в Івано-Франківській області про дозвіл на тимчасове несення служби в складі Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, оскільки тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2 . У зв'язку з тим, що залучення до несення служби відповідно до наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 погоджується з ВГІ, 23.03.2022 працівнику ВГІ ГУНП в Івано-Франківській області підполковнику поліції ОСОБА_4 в телефонному режимі ВГІ в Луганській області було повідомлено, що ОСОБА_1 повинна прибути в найближчий термін до м. Дніпро для подальшого несення служби або її буде звільнено з поліції. Після даної ситуації ОСОБА_1 не залучалася до несення служби в ГУНП в Івано-Франківській області.
Згідно з висновком службового розслідування щодо можливого порушення службової дисципліни працівником Щастинського РВП ГУНП в Луганській області від 25.05.2022, дисциплінарна комісія Щастинського РВП ГУНП в Луганській області вважала би: за особисту недисциплінованість, порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4, 5, 8, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абзаців 1, 2 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016, що виразилося у невчасному прибутті для проходження служби до місця тимчасової дислокації ГУНП в Луганській області, відповідно до вимог наказу Національної поліції України від 07.04.2022 № 239 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» та невиконання посадових обов'язків в період з 24.03.2022 по 17.04.2022, старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 оголосити сувору догану.
Також у вказаному висновку Дисциплінарною комісією вирішено клопотати перед керівництвом ГУНП в Луганській області про поновлення виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2022 по 23.03.2022 та встановлення винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за вказаний період. У зв'язку з невиконанням завдань, покладених на поліцію, відсутності на службі без поважних причин за місцем знаходження підрозділу, вирішено клопотати перед керівництвом ГУНП в Луганській області про ненарахування та не виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 24.03.2022 по 17.04.2022.
На підставі вказаного висновку начальником Щастинського РВП ГУНП в Луганській області було видано наказ від 23.06.2022 № 27, відповідно до якого на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовані вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 580 Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 3 Закону № 580 визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (частина 3 статті 11 Закону № 580).
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Статтею 18 Закону № 580 визначено обов'язки поліцейського, зокрема, поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону № 580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Статтею 60 Закону № 580 визначено, що відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 580 у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Частиною 1 статті 19 Закону № 580 визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина 2 статті 19 Закону № 580).
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з частиною 2 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з частинами 1-3 статті 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.
Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.
Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Відповідно до частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Отже, проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки, особливо в період введення у державі воєнного стану.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина 1 статті 11 Дисциплінарного статуту).
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частин 1, 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Згідно з частинами 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини 6 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина 10 статті 14 Дисциплінарного статуту).
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України (частина 7 статті 15 Дисциплінарного статуту).
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (частина 15 статті 15 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини 1 статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Згідно з частиною 3 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до частини 1 статті 24 Дисциплінарного статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893), який, зокрема, містить положення аналогічні вищенаведеним нормам Дисциплінарного статуту.
Окрім того, пунктом 4 Розділу V вказаного Порядку передбачено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 Розділу VII Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Як встановлено судом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4, 5, 8, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абзаців 1, 2 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016, що виразилося у невчасному прибутті для проходження служби до місця тимчасової дислокації ГУНП в Луганській області, відповідно до вимог наказу Національної поліції України від 07.04.2022 № 239 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» та невиконання посадових обов'язків в період з 24.03.2022 по 17.04.2022.
Позивач, вважаючи, що її незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, зокрема, зазначає, що після вимушеної евакуації з Луганської області, вона проходила службу в Калуському РВП ГУНП в Івано-Франківській області на підставі вимог наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану», оскільки, на її думку, вона входила до переліку поліцейських, що визначені у пункті першому вказаного наказу, зокрема, позивач посилалась на абзац 2 вказаного пункту, а саме щодо тимчасової окупації регіону місця проходження служби, а також відсутності транспортного сполучення.
Щодо вказаних посилань позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією РФ проти України введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому Законами України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ та від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено відповідні укази Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022 та від 12.08.2022 № 573/2022, якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, а потім з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
У зв'язку з різким ускладенням оперативної обстановки на території Луганської області, пов'язаним з широкомасштабною збройною агресією РФ, загрози військового оточення сил поліції області, з метою захисту життя і здоров'я працівників поліції та членів їх сімей, начальником Головного управління Національної поліції в Луганській області було видано наказ від 25.02.2022 № 505, яким введено в дію план евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Луганській області в безпечний район, а саме безпечним місцем евакуації визначено Дніпропетровську область.
Як встановлено судом, в подальшому головою Національної поліцієї України було видано наказ від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану», яким зобов'язано поліцейських, які не підпадають під перелік осіб, визначених пунктом 1 цього наказу, невідкладно прибути до органу поліції за місцем несення служби.
Разом з тим, абзацом 2 пункту 1 вказаного наказу зобов'язано поліцейських, які перебувають поза місцем несення служби та для яких проїзд у регіон місця проходження служби є неможливим у зв'язку з об'єктивними причинами (тимчасова окупація, повне зупинення транспортного сполучення), крім тих, що виконують службові завдання, протягом 1 доби прибути до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік.
До того ж поліцейських, які не підпадають під перелік осіб, визначених пунктом 1 цього наказу, зобов'язано невідкладно прибути до органу поліції за місцем несення служби (пункт 3 вказаного наказу).
Отже, наказом Національної поліції № 190 визначено обставини, у зв'язку з якими поліцейський, який перебуває поза місцем несення служби звільняється від обов'язку прибути до органу поліції за місцем несення служби та зобов'язаний прибути до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік, а саме у зв'язку з об'єктивними причинами, зокрема, тимчасова окупація регіону місця несення служби.
Аналізуючи абзац 2 пункту 1 наказу Національної поліції № 190 від 10.03.2022, суд дійшов висновку, що у вказаному абзаці розуміється тимчасова окупація території за місцезнаходженням відповідного органу поліції, де поліцейський проходив службу.
Суд вважає слушними доводи відповідача щодо того, що позивач не підпадає під дію вказаного пункту, у зв'язку з тим, що Головне управління Національної поліції в Луганській області, в тому числі Щастинський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, де позивач проходила службу, з 25.02.2022 евакуйоване до м. Дніпро та Дніпропетровської області. Тобто, в даному випадку місцем несення служби позивача є м. Дніпро та Дніпропетровська область, що не є тимчасово окупованою територією, а тому позивач зобов'язана була прибути до органу поліції за місцем несення служби.
До того ж, наказом Національної поліції України від 07.04.2022 № 239 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» (виданого на заміну наказу № 190), також визначено, що поліцейські, які не відносяться до категорії, визначеної пунктом 1 цього наказу, зобов'язані прибути до органу поліції за місцем несення служби 11 квітня 2022 року.
Посилання позивача на те, що вона не була ознайомлена з наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 25.02.2022 № 505 «Про введення плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Луганській області в безпечний район» (далі - Наказ № 505), суд вважає необгрунтованим з огляду на таке.
Суд зазначає, що безпосереднє ознайомлення поліцейського з вказаним видом наказу законодавством не передбачено.
При цьому, в підпункті 3.2. пункту 3 Наказу № 505 вказано про необхідність доведення до відома підпорядкованих працівників інформації щодо місця передислокації Головного управління Національної поліції в Луганській області та організувати їх прибуття до адміністративної будівлі ГУНП в Дніпропетровській області.
Разом з тим, судом встановлено, що згідно з вимогами Наказу № 505 позивачу засобами телефонного зв'язку неодноразово повідомлялось про необхідність прибуття до нового місця дислокації відділу поліції, де позивач несла службу. Зокрема, письмовими поясненнями заступника начальника Щастинського РВП ГУНП в Луганській області Рибалки Я.М. та рапортом старшого інспектора СКЗ Щастинського РВП ГУНП в Луганській області Василевської Н.В., що надавались в ході службового розслідування, підтверджується, що 03.03.2022 в телефонному режимі ОСОБА_1 повідомила вищевказаних осіб, що перебуває в м. Калуш Івано-Франківської області та зареєструвалась в Калуському РВП ГУНП в Івано-Франківській області. ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було доведено позивачу, що згідно з наказом ГУНП в Луганській області від 25.02.2022 № 505 «Про введення плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Луганській області в безпечний район» місцем евакуації Щастинського РВП ГУНП в Луганській області визначено Дніпропетровську область, куди позивач повинна прибути в найкоротший термін для подальшого несення служби, проте позивач відмовилась, аргументуючи відсутністю транспортного засобу та тим, що вже несе службу в Калуському РВП ГУНП в Івано-Франківській області.
У своїх письмових поясненнях, що були надані в ході службового розслідування позивач також підтвердила, що постійно інформувала свого безпосереднього керівника - начальника СВ Щастинського РВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2 та старшого інспектора ВКЗ Щастинського РВП ГУНП в Луганській області Василевську Н.В. про свою евакуацію, реєстрацію та постановку на облік, а також про своє місце перебування.
Крім того, вищевказаними письмовими поясненнями заступника начальника Щастинського РВП ГУНП в Луганській області Рибалки Я.М. та рапортом старшого інспектора СКЗ Щастинського РВП ГУНП в Луганській області Василевської Н.В. також підтверджується, що 10.03.2022 згідно з наказом Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність прибути до місця дислокації Щастинського РВП у зв'язку з відсутністю у неї підстав перебувати за межами дислокації районного відділу поліції.
Відтак, на переконання суду, позивач була обізнана про місце дислокації Щастинського РВП ГУНП в Луганській області. В той же час, не була позбавлена можливості проявити зацікавленість щодо місця дислокації підрозділу, де проходить службу.
Щодо посилань позивача на відсутність транспортного сполучення, як на підставу для неприбуття до місця несення служби, що визначено наказом Національної поліції України № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану», суд зазначає, що жодних доказів зупинення транспортного сполучення між місцем перебування позивача (смт. Брошнів-Осада Івано-Франківської області) та місцем передислокації Головного управління Національної поліції в Луганській області (м. Дніпро), або прилеглих до них населених пунктів, позивачем не надано та судом таких фактів не встановлено.
Щодо посилань позивача на значну відстань від місця її перебування до місця передислокації Головного управління Національної поліції в Луганській області, суд зазначає, що вказана обставина не може бути визнана судом як поважна причина для невиконання позивачем своїх обов'язків поліцейського.
Щодо посилання позивача на відсутність грошових коштів для прибуття до місця дислокації ГУНП в Луганській області суд зазначає, що такі не підтверджені жодними належними доказами.
Отже, відповідно до вимог пункту 3 наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190, позивач зобов'язана була невідкладно прибути до органу поліції за місцем несення служби, проте відповідний обов'язок не виконала.
Крім того судом встановлено, що ОСОБА_1 було власноруч написано на ім'я начальника ГУНП в Івано-Франківській області зобов'язання, в якому позивач зазначила, що зобов'язується відповідно до пункту 3 наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» невідкладно прибути до органу поліції за місцем несення служби, у зв'язку з тим, що позивач не підпадає під перелік осіб, визначених пунктом 1 цього наказу.
Тобто, вказане свідчить про те, що позивач була обізнана, що вона не підпадає під дію пункту 1 вищевказаного наказу та про свій обов'язок невідкладно прибути до органу поліції за місцем несення служби.
Щодо доводів позивача, що вона стала на облік та проходила службу в Калуському РВП ГУНП в Івано-Франківській області, суд зазначає таке.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно 02.03.2022 прибула у розпорядження Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області та проходила службу в указаному підрозділі поліції до 23.03.2022. Після вказаної дати ОСОБА_1 до несення служби в ГУНП в Івано-Франківській області не залучалася, що підтверджується довідкою Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 25.03.2022 № 3355/59/108/01-2022 та довідкою Управління кадрового забезпечення ГУНП в Івано-Франківській області від 16.04.2022 № 308/108/12-2022.
Позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, зокрема, за невиконання нею посадових обов'язків саме у період з 24.03.2022 по 17.04.2022.
Тобто відповідачем, незважаючи на його законні вимоги до позивача щодо прибуття до органу поліції за місцем несення служби відповідно до вимог наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190, було враховано факт виконання позивачем обов'язків поліцейського в Калуському РВП ГУНП в Івано-Франківській області у період з 02.03.2022 по 23.03.2022. У висновку, що складений за результатами проведення службового розслідування, Дисциплінарною комісією вирішено клопотати перед керівництвом ГУНП в Луганській області про поновлення виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2022 по 23.03.2022 та встановлення винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за вказаний період.
При цьому, позивачем не надається жодного доказу на підтвердження факту несення нею служби у період з 24.03.2022 по 17.04.2022.
Посилання позивача на те, що 11.04.2022 вона прибула для реєстрації та постановки на облік до ГУНП в Івано-Франківській області є незмістовними, оскільки не підтверджуються жодними належними доказами та не спростовують факту невиконання позивачем своїх посадових обов'язків за місцем несення служби у вказаний вище період.
Щодо доводів позивача стосовно передчасності проведення службового розслідування, оскільки відповідно до пункту 3 наказу Національної поліції України «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» № 239 від 07.04.2022 поліцейські зобов'язані прибути до органу поліції за місцем несення служби 11.04.2022, суд зазначає таке.
Наказом Національної поліції України від 07.04.2022 № 239 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» (далі - Наказ № 239) визнано таким, що втратив чинність наказ Національної поліції України від 10 березня 2022 року № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану».
Пунктом 3 Наказу № 239 визначено, що поліцейські, які не відносяться до категорії, визначеної пунктом 1 цього наказу, зобов'язані прибути до органу поліції за місцем несення служби 11 квітня 2022 року.
Як вже зазначалось судом вище, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з невчасним прибуттям для проходження служби до місця тимчасової дислокації ГУНП в Луганській області, відповідно до вимог наказу Національної поліції України від 07.04.2022 № 239 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» та невиконанням посадових обов'язків в період з 24.03.2022 по 17.04.2022.
При цьому, службове розслідування призначено згідно з наказом Щастинського РВП ГУНП в Луганській області від 08.04.2022 № 4.
Суд зазначає, що оскільки дисциплінарний проступок з боку позивача щодо невиконання нею службових обов'язків мав місце починаючи з 24.03.2022, посилання позивача на передчасність призначення службового розслідування є необґрунтованими.
Разом з тим, з наказу Щастинського РВП ГУНП в Луганській області від 08.04.2022 № 4 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» вбачається, що службове розслідування призначено, в тому числі, за фактом невиконання позивачем вимог наказу Національної поліції України від 07.04.2022 № 239 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану», яким, як зазначено судом вище, покладено на поліцейських обов'язок прибути до органу поліції за місцем несення служби 11 квітня 2022 року.
Щодо вказаного факту, суд зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акту можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акту (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акту робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18, від 06.02.2020 у справі № 300/1406/19.
Суд вважає, що в даному випадку вказане вище порушення є неістотним та таким, що жодним чином не впливає на зміст прийнятого відповідачем рішення, оскільки не спростовує факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився у невиконанні своїх посадових обов'язків протягом тривалого періоду часу, а саме з 24.03.2022 по 17.04.2022.
Крім того, позивачем було вчинено вказаний дисциплінарний проступок як у період дії наказу Національної поліції України від 10 березня 2022 року № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану», так і у період дії наказу Національної поліції України від 07.04.2022 № 239 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану».
При цьому, вимоги обох вищевказаних наказів Національної поліції України в частині прибуття до органу поліції за місцем несення служби, у визначені ними строки, позивачем виконано не було.
Таким чином, вказане вище незначне порушення, що мало місце при призначенні службового розлідування, жодним чином не впливає на зміст висновків, складених за результатами його проведення, а тому не може бути підставою для визнання неправомірним оспорюваного позивачем наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Щодо доводів позивача про порушення строку проведення службового розслідування, суд зазначає таке.
Частинами 1, 2 статті 16 Дисциплінарного статуту (у редакції, що діяла на момент призначення службового розслідування) було визначено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
Як вже зазначалось вище, службове розслідування, що є предметом розгляду даної справи, розпочато на підставі наказу Щастинського РВП ГУНП в Луганській області від 08.04.2022 № 4.
Наказом Щастинського РВП ГУНП в Луганській області від 07.05.2022 № 16 строк проведення службового розслідування було продовжено терміном на 30 діб.
25.05.2022 службове розслідування було закінчено, що підтверджується висновком службового розслідування щодо можливого порушення службової дисципліни працівником Щастинського РВП ГУНП в Луганській області від 25.05.2022.
Отже, строк службового розслідування тривав 48 календарних днів. Таким чином, строк проведення службового розслідування відповідачем не порушено.
При цьому, позивач, зазначаючи про порушення відповідачем строку проведення службового розслідування, посилалась на частину 3 статті 26 Дисциплінарного статуту в редакції Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію України» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» № 2123-IX від 15.03.2022 (далі - Закон № 2123-IX).
Суд зазначає, що Законом № 2123-IX внесено зміни до Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», а саме доповнено його розділом V та, зокрема, статтею 26, частиною третьою якої визначено, що службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
Разом з тим, вказаний Закон № 2123-IX набрав чинності з 01.05.2022, а тому застосуванню до спірних правовідносин не підлягає, оскільки службове розслідуваня було призначене до набрання ним чинності.
Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що під час службового розслідування позивачу було забезпечено право на захист, чим вона скористалась шляхом надання відповідних письмових пояснень щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та відповідних доказів в ході проведення службового розслідування.
Отже, суд вважає, що службове розлідування було проведено на підставі, у спосіб та в строки, що визначені законодавством, а також з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів дійсним обставинам вчиненого дисциплінарного проступку позивачем не наведено, а судом під час розгляду справи не встановлено.
Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що висновок службового розслідування сформований з урахуванням не тільки норм чинного законодавства та у межах компетенції, а також із врахуванням реального військового стану в Державі. Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому суд погоджується з аргументами відповідача про те, що спірний наказ є правомірним та обґрунтованим, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани є співмірним до вчиненого дисциплінарного проступку.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність свого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи, що у задоволенні вимог адміністративного позову суд відмовляє, підстави для присудження на користь позивача понесених судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Качанок