про залишення позову без розгляду
31 жовтня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3638/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: державна установа "Кропивницький слідчий ізолятор" (25009, м. Кропивницький, вул. Куроп'ятникова, 50-б, код ЄДРПОУ 08563783)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 у серпні 2022 року звернулася до суду з позовом до державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" (надалі - ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор") про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що вона проходила службу в ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор", з якої була звільнена у січні 2020 року за власним бажанням. Однак при звільненні відповідач не нарахував та не виплатив їй грошову компенсацію за належні до отримання предмети речового майна особистого користування. З цих підстав позивачка просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" щодо непроведення своєчасного та повного розрахунку при звільненні, а саме невиплати в день звільнення компенсації за неотримане речове майно;
- зобов'язати ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" нарахувати та виплатити їй грошову компенсацію за неотримане речове майно, за цінами, що діють на момент підписання наказу про звільнення.
Ухвалою судді від 10.08.2022 року відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що грошова компенсація за неотримане речове майно виплачується за умови наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі. ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" матиме можливість у повному обсязі виконати свої зобов'язання щодо виплати грошової компенсації за неотримане речове майно після надходження відповідного фінансування. Стверджуючи, що позивачка пропустила місячний строк звернення до суду з цим позовом, установлений частиною 5 статті 122 КАС України, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.
Від позивачки надійшла відповідь на цей відзив, в якій вона наполягала на задоволенні позовних вимог. Зокрема зазначила, що на правовідносини щодо стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно не поширюються строки звернення до суду, оскільки ця компенсація належить до обов'язкових виплат, які підлягають виплаті працівнику під час звільнення.
У відповідь відповідач подав заперечення, в яких стверджував про помилковість тверджень позивачки про застосування до спірних правовідносин норм статті 233 КЗпП України, оскільки речове майно не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням).
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 проходила службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посаді молодшого інспектора І категорії відділу режиму і охорони ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор".
Наказом начальника ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" №3/ОС-20 від 03.01.2020 року "Про звільнення працівників"старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 звільнено з посади молодшого інспектора І категорії відділу режиму і охорони ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" з 03.01.2020 року на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням). (а.с. 5, 21)
У зв'язку зі звільненням зі служби позивачка звернулася до начальника ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" із заявою від 03.01.2020 року, у якій просила виплатити їй грошову компенсацію за належні до отримання предмети речового майна особистого користування. (а.с. 20)
Однак при звільненні зі служби таку грошову компенсацію позивачці виплачено не було.
У липні 2022 року позивачка звернулася до ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" щодо виплати їй грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування.
Отримавши відповідь ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" №7-9-22/А-7 від 25.07.2022 року на це звернення (а.с. 6), позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України".
Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
Частиною 5 статті 21 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" передбачено, що особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби мають право на носіння форменого одягу із знаками розрізнення, зразки якого розробляються відповідно до законодавства.
Згідно з частиною 5 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №578 від 14.08.2013 року затверджено Порядок забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби (надалі - Порядок №578) та норми забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби.
Цей Порядок визначає механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами.
Згідно з пунктом 2 Порядку №578 речовим забезпеченням є задоволення потреб персоналу у формі одягу, взутті, натільній білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, тканинах для пошиття форми одягу, нарукавних знаках і знаках розрізнення, спеціальному одязі та взутті, санітарно-господарському майні, постовому одязі, ремонтних матеріалах (далі - речове майно), що дає змогу створити необхідні умови для виконання персоналом службових завдань.
Пунктом 27 Порядку №578 передбачено, що під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього за цінами, що діють на день підписання наказу про звільнення.
Відповідно до пункту 28 Порядку №578 у разі звільнення особи рядового і начальницького складу із служби у запас Збройних Сил їй видається речовий атестат, копія якого додається до особової справи. Якщо протягом 12 місяців після звільнення така особа буде прийнята на службу до Державної кримінально-виконавчої служби, до її речового забезпечення зараховуються раніше отримані предмети речового майна особистого користування, а строк носіння предметів продовжується на період від дня звільнення до дня прийняття на службу.
Воднораз пунктом 23 Порядку №578 передбачено, що грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку на підставі заяви. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається Мін'юстом за пропозицією державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України", державної установи "Центр пробації" відповідно до їх закупівельної вартості.
Згідно з пунктом 60 Порядку №578 для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи, підприємства для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки.
Суд установив, що позивачка у зв'язку зі звільненням зі служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, на підставі пунктів 27, 60 Порядку №578 подала заяву від 03.01.2020 року про виплату їй грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування. Тобто на дату звільнення з органів Державної кримінально-виконавчої служби України (03.01.2020 року) позивачка була обізнана про виникнення у відповідача обов'язку з приводу проведення розрахунку грошової компенсації після звільнення.
Згідно з частинами 1, 2, 3, 5 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Враховуючи правову природу грошової компенсації за неотримане речове майно, яку не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням), спеціальним строком звернення до суду щодо її виплати (стягнення) є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Таку правову позицію сформулював Верховний Суд у постанові від 23.06.2022 року у справі №540/2001/21 у подібних правовідносинах.
До суду з цим позовом щодо виплати (стягнення) грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування позивачка звернулася лише 03.08.2022 року, направивши позовну заяву поштою, тобто зі значним пропуском місячного строку, установленого частиною 5 статті 122 КАС України.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, згідно з частинами 1, 2, 3 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини 4 статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Суд зазначає, що позивачка попри заяву представника відповідача про застосування статті 122 КАС України, не подавала заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом з наведенням поважних підстав, які б доводили наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до адміністративного суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку.
Тому позовну заяву слід залишити без розгляду на підставі ч.3 ст.123, п.8 ч.1 ст.240 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в тому числі в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Тож для повернення судового збору у сумі 992,40 грн., сплаченого при зверненні до суду з цим позовом, позивачці слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись статтями 123, 240, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш