01 листопада 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/4324/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у виплаті пенсії в повному обсязі без обмеження розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність з 01.04.2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01 квітня 2019 року виплату пенсії за вислугу років, без обмеження пенсії максимальним розміром, десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є пенсіонером по лінії Міністерства юстиції України, отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII). Під час перерахунку його пенсії з 01.04.2019 року відповідач протиправно обмежив розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою щодо перерахунку пенсії. ГУ ПФУ в Кіровоградській області повідомило позивача про результати розгляду його звернення листом, в якому орган ПФ вказав, що норми щодо обмеження максимального розміру пенсії вносились Законом України №3668 від 08.07.2011, який є чинний. Вважаючи такі дії пенсійного органу щодо не проведення з 01.04.2019 року перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимального розміру пенсії протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 26.09.2022 року позовну заяву позивача прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) (а.с.15), сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, у якому зазначено, що Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» за №3668-VI від 08.07.2011, визначено, зокрема, що максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказані норми Закону №3668, як стверджує відповідач, є чинними на даний час, неконституційними не визнавались, а отже, підлягають застосуванню, в тому числі і відповідачем по даній справі. Також на думку відповідача позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду. Додатково відповідач зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1279 від 16.12.2020 року "Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги" з квітня 2021 року фінансування виплат пенсій здійснюється централізовано Пенсійним фондом України, а ГУ ПФУ в Кіровоградській області не має таких функцій.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд
ОСОБА_1 (надалі - позивач) є пенсіонером по лінії МЮ України та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (а.с.4).
Позивач 09.09.2021 року звертався до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій стосовно відмови у перерахунку пенсії на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 09.07.2021 року.
Тобто, предметом розгляду вказаної справи було не проведення з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії на підставі нової довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 09.07.2021 року за №9/1-147 "Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій", з урахуванням усіх складових.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/5809/21 від 30.11.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.2019 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 за період з 01.04.2019 року на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 09.07.2021 року №9/1-147, та виплатити додаткові кошти.
На виконання вказаного вище рішення, суд убачає, що Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача на підставі нової довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 09.07.2021 року №9/1-147. При проведенні такого перерахунку та подальшої виплати пенсії позивачу, ПФУ застосував обмеження розміру пенсійної виплати максимальним розміром.
Вказане підтверджується наданими відповідачем до суду перерахунками пенсії позивача (а.с.23, 24, 25, 26, 27, 28).
У зв'язку з цим позивач звернувся до Головного управління із заявою, в якій він просив провести обчислення і перерахунок пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 09.07.2021 року №9/1-147 без обмеження пенсії максимальним розміром.
За результатом розгляду зазначеної заяви відповідач надав позивачу лист-відповідь від 21.03.2022 року, у якій повідомив, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі нової довідки та відповідно до норм діючого законодавства. Також пенсійний орган зазначив, що Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» за №3668-VI від 08.07.2011, визначено, зокрема, що максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказані норми Закону №3668, як стверджує відповідач, є чинними на даний час, неконституційними не визнавались. (а.с.9).
Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача щодо проведення перерахунку пенсії з обмеженням її максимальним розміром, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262-ХІІ.
Механізм обчислення пенсій особам відповідно до Закону №2262-ХІІ здійснюється відповідно до статті 43 вказаного Закону, до якої неодноразово вносились зміни.
Зокрема, відповідно до Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" викладено частину 5 статті 43 Закону №2262-ХІІ в наступній редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
В той же час, пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону установлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Законом України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №911-VIII) частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії, а саме щодо обмеження максимального розміру пенсій в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 розміром 10740 гривень, застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу I Закону України від 12.04.2016 №1080-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей" статтю 43 Закону №2262-ХІІ після частини третьої доповнено двома новими частинами, у зв'язку з чим частина п'ята цієї статті стала частиною сьомою без змін у змісті.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно пункту 2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Свої висновки Конституційний Суд України обґрунтував тим, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Отже, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ зі змінами, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто, з 20.12.2016 року.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17.
Відповідно до Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону №2262-ХІІ слова і цифри "у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Таким чином, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, в редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №1774-VIII), який набрав чинності з 01.01.2017, передбачає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
При цьому, Законом №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, норми частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ не відновлені, хоча й були фактично внесені зміни стосовно продовження періоду тимчасового обмеження максимального розміру пенсії.
Крім того, суд зауважує, що передбачені статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" обмеження пенсій максимальним розміром, що не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, введені в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності в даній частині з 01.10.2011.
Відповідно до Закону №3668-VI, в редакції Закону №911-VIII, було визначено, що максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону №2262-ХІІ не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Надаючи тлумачення наведеним нормам Закону №3668-VI, статті 43 Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 справа №400/2085/19 вказав, що положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони суперечать одна одній.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 р. у справі №400/2085/19 та постанові від 22.01.2022 р. у справі №240/7087/20.
Враховуючи зазначене, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Разом з тим, суд не приймає посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України №1279 від 16.12.2020 року "Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги", якою визначено механізм фінансування пенсій та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України, та зазначає, що відповідно до статей 10, 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" призначення і виплата пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються саме територіальними органами Пенсійного фонду України.
Доводи відповідача про пропущення строку звернення до суду з позовом суд відхиляє, оскільки строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає. Вказане визначено частиною 3 статті 51 Закону України Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Зазначена права позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №806/1952/18 (адміністративне провадження №К/9901/66396/18).
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 гривень, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.11).
Враховуючи положення статті 139 КАС України та задоволення позову повністю суд дійшов висновку про те, що на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у повному розмірі 992,40 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статями 132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009; код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при проведенні перерахунку його пенсії з 01.04.2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 09.07.2021 року №9/1-147 без застосування обмеження її максимальним (граничним) розміром з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802).
Копію рішення суду направити сторонам у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук