01 листопада 2022 року № 320/1142/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до виконавчого комітету Баришівської селищної ради Броварського району Київської області
про визнання протиправним та скасування рішення,
I. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до виконавчого комітету Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, в якому просить суд:
- скасувати рішення виконавчого комітету Баришівської селищної ради Броварського району Київської області №264 від 19.11.2021 в частині демонтажу тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності громадянина ОСОБА_1 , розміщеною за адресою: АДРЕСА_1 .
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
В обґрунтування позову, позивач зазначає, що він є власником тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Земля під тимчасовою спорудою перебуває у власності позивача. Також, позивач зазначає, що має оформлений належним чином паспорт прив'язки щодо згаданої споруди.
Відповідач у відзиві позов не визнав, вказав, що підстав для скасування спірного рішення немає, адже відповідач діяв у спосіб та межах законодавства та повноважень.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 31.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 31.01.2022 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 в адміністративній справі №320/1142/22.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
30.03.2016 рішенням Коржівської сільської ради Баришівського району Київської області №67-6-VІІ надано згоду позивачу на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності на земельній ділянці орієнтовною площею 0,006 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
01.06.2016 відділом містобудування та архітектури Баришівської РДА позивачу видано паспорт прив'язки на групу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, реєстраційний номер 1-18-02 строком до 01.06.2021 за адресою: АДРЕСА_2 .
24.06.2016 між позивачем та Коржівською сільською радою було укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту відносно вказаної земельної ділянки №9 строком на 5 років.
02.06.2021 позивач подав до Баришівської селищної ради заяву про продовження терміну дії договору.
Не отримавши відповіді, позивач повторно звернувся до відповідача.
Листом від 10.09.2021, відповідач повідомив, що позивачу відмовлено у продовженні терміну дії договору у зв'язку з розробленням детального пану території центральної частини с. Коржів.
05.10.2021 сектором містобудування та архітектури виконавчого комітету Баришівської селищної ради у зв'язку з закінченням терміну дії паспорту прив'язки на групу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, складено ат про дотримання вимог законодавства при розміщенні тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності.
10.11.2021 позивач подав заяву до відповідача щодо розміщення групи тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності. Однак, отримав відмову, у зв'язку з прийняттям рішення Баришівської селищної ради «Про розроблення детального плану території центральної частини с. Коржі» для визначення планувальної організації, просторової композиції та параметрів забудови центральної частини с. Коржі.
Рішенням виконавчого комітету Баришівської селищної ради №264 від 19.11.2021 на підставі акту, вирішено демонтувати тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності позивача.
Не погоджуючись з цим рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Частиною третьою статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".
Згідно ст. 2 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) благоустрій населених пунктів передбачає:1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів; 2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення; 3) створення умов для реалізації прав та виконання обов'язків суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
Частиною першою статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: 1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; 2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; 3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); 4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 13 цього Закону до об'єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам'ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування.
Частиною четвертою статті 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" встановлено, що рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
VI. Оцінка суду
Вiдповiдно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.143 Основного Закону територiальнi громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють виконання: затверджують бюджети вiдповiдних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів: утворюють. реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здiйснюють контроль за їх діяльністю; вирішують iншi питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Вiдповiдно до пункту 44 частини 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення питань щодо встановлення вiдповiдно до законодавства правил з питань благоустрою територiї населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну вiдповiдальнiсть є виключною компетенцією сiльських, селищних, міських рад.
Згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: пунктів; 1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених 2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.
На підставі зазначеного, Баришівською селищною радою прийнято рішення сесії від 20.08.2021 №686-12-08 «Про затвердження Порядку демонтажу незаконних споруд на території Баришівської селищної ради» (копія рішення додається).
Цим рішенням було затверджено Порядок демонтажу незаконно встановлених споруд на території Баришівської селищної ради (додаток до рішення вiд 20.08.2021 №686-12-08, далі Порядок), що передбачає механізм, підстави, терміни і порядок проведення демонтажу тимчасових споруд для i провадження підприємницької діяльності та інших конструкцій, які розміщені на території Баришівської селищної ради з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до п.2.1. цього Порядку, тимчасова споруда підлягає демонтажу, а відповiдна земельна ділянка приведенню у належний стан з відновленням її благоустрою зокрема у таких випадках:
- анулювання паспорта прив'язки, закінчення його дії;
- відсутності документа, що посвідчує право на земельну ділянку.
05.10.2021 завідуючим сектором містобудування та архітектури Марчуком С.В. складено акт про дотримання вимог законодавства при розміщенні тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності.
Зазначеним актом встановлено, що тимчасова споруда за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с.Коржі, вул.Грушевського, 14-В розміщена з порушенням чинного законодавства таa рішень органу місцевого самоврядування, а саме: закінчено термiн дiї паспорта прив'язки тимчасовоп споруди та у зв'язку з відсутністю будь-якого документа, що посвідчує право на земельну ділянку.
Згідно з п.5 ч.2 ст.10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень виконавчих органiв сiльських, селищних, міських рад належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ органiзацiй, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
Відповідно до підпункту 7 пункту а частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо організації благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Вiдповiдно до абзацу 3 пункту 2.2. Порядку, на підставі акта про розміщення TC з порушенням законодавства, сектор містобудування та архітектури апарату виконавчого комітету Баришівської селищної ради в місячний термін готує і подає на розгляд виконавчого комітету Баришівської селищної ради проект рішення про знесення (демонтаж) ТС, яка встановлена з порушенням вимог чинного законодавства України.
На підставі вищевказаних нормативно-правових актів, розглянувши акти про дотримання вимог законодавства при розміщенні тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності виконавчим комітетом Баришівської селищної ради Броварського району Київської області прийнято рішення від 19.11.2021 №264 «Про демонтаж тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території Баришівської селищної ради».
Зазначеним актом вирішено демонтувати тимчасові споруди для здійснення підприємницької дiяльностi, серед яких тимчасова споруда, що належить позивачу, розміщена за адресою: АДРЕСА_2 .
Основною підставою прийняття оскаржуваного рішення є винесений акт про дотримання вимог законодавства при розміщенні тимчасової споруди для здійснення підприємницької дiяльностi вiд 05.10.2021, яким було зафіксовано 2 порушення щодо вимог встановлення тимчасової споруди, а саме: закінчено термін дії паспорта прив'язки тимчасової споруди та вiдсутнiсть будь-якого документа, що посвідчує право на земельну ділянку.
Факти порушень, встановлені зазначеним актом, не спростовуються позивачем, відсутні докази про продовження строку дії особистого строкового сервітуту ОСОБА_1 .
Також позивач не надав суду будь-які інші документи, що підтверджують речові права на земельну ділянку під тимчасову споруду. Згідно до доданого до позовної заяви паспорту прив'язки на групу тимчасових споруд для провадження підприємницької дiяльностi вiд 01.06.2016, зазначений паспорт дійсний до 01.06.2021. Відмітка про продовження дії цього паспорту відсутня. Відомості щодо продовження дії паспорту прив'язки позивачем не надано.
Щодо неприйняття сесією Баришівської селищної ради рiшення щодо продовження дії договору строкового сервітуту, суд зазначає таке.
Це рішення не є предметом розгляду в цій справі, оскільки такі рішення є компетенцією Баришівської селищної ради, а не його виконавчого комітету, відповідно до статті 26 Закону України «Про місцеве самоуправління в Україні».
Докази, що позивач не звертався в судовому порядку до Баришівської селищної ради щодо зобов'язання прийняти рішення про продовження дії договору строкового сервітуту суду не надано.
Отже, суд дійшов висновку, оскільки позивача відсутні речові права на земельну ділянку під тимчасову споруду та паспорт прив'язки на групу тимчасових споруд для провадження підприємницької дiяльностi станом на день розгляду справи недійсний, відповідач правомірно виніс рішення про демонтаж тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 .
Відтак, позовні вимоги є необґрунтованими.
VII. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
VIII. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
У зв'язку з відмовою у позові судові витрати відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 01.11.2022