01 листопада 2022 року № 320/3333/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області
до ОСОБА_1
про зобов'язання вчинити певні дії,
I. Зміст позовних вимог
Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області звернулось з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 штраф:
у сумі 5083,00 грн на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №152;
у сумі 1700,00 грн на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №153;
у сумі 5083,00 грн на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №154;
у сумі 1700,00 грн на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №155;
у сумі 5083,00 грн на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №156;
у сумі 1700,00 грн на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №157;
у сумі 5083,00 грн на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №158;
у сумі 1700,00 грн на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №159;
у сумі 5083,00 грн на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №160;
у сумі 1700,00 грн на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №161.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача несплаченої суми штрафу за порушення законодавства про рекламу, у зв'язку з чим позивач суд просить стягнути заборгованість у примусовому порядку.
Відповідач своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, ухвалу про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання від 11.04.2022 отримав.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 11.04.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області листом від 05.07.2021 повідомило Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області про розповсюдження 5 об'єктів зовнішньої реклами з ознаками порушення вимог частини 1 статті 16 Закону «Про рекламу» на території м. Біла Церква Київської області за адресами: вул. Київська, в районі перехрестя зі Сквирським шосе, зі сторони залізничного шляхопроводу; вул. Павліченко, в районі житлового будинку АДРЕСА_1 ; вул. Сквирське шосе, в районі житлового будинку АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 .
Термін дії дозволів на розміщення вказаних об'єктів зовнішньої реклами скінчився 31.12.2020та не був продовжений, про що листом від 04.01.2021 Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області було повідомлено відповідача.
Листом вимогою від 06.07.2021, відповідача було зобов'язано було надати до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області так документи: пояснення, копію свідоцтва про державну реєстрацію, документальне підтвердження вартості розповсюдженої реклами, а також іншу інформацію, що може мати істотне значення для прийняття рішення по справі.
Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області складені протоколи від 06.07.2021 про наявні ознаки порушення законодавства у сфері реклами.
21.07.2021 від ОСОБА_1 позивачем були отримані письмові пояснення, в яких він повідомляє, що є власником рекламних конструкцій, отримує дохід від оренди за їх, та не здійснює безпосередньо розповсюдження реклами. Також повідомляє, що звернувся до Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області з заявою щодо продовження терміну дії дозволів на ці рекламні конструкції.
Листом від 31.08.2021 Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області повідомило позивача про те, що відповідач направив заяву з проханням залишити його справи без розгляду.
Позивач повторною вимогою від 15.09.2021 зобов'язав відповідача надати необхідні документи для прийняття рішення по справі.
Рішеннями від 04.10.2021 про початок слухання справи про порушення законодавства про рекламу на підставі протоколів від 29.09.2021, позивачем розпочато розгляд справи про порушення вимог законодавства про рекламу відносно розповсюджувача реклами ОСОБА_2 .
Листом від 18.10.2021 відповідач повідомлений про перенесення розгляду справи на 15.11.2021.
Оскільки відповідачем не було надано жодної інформації у встановлений термін, Головним управління Держпродспоживслужби в Київській області було складено 5 протоколів про порушення законодавства про рекламу.
На підставі матеріалів справи, протоколів засідань стосовно справ про порушення законодавства про рекламу та попередніх висновків, керуючись статтею 27 Закону України «Про рекламу», позивачем прийнято 10 рішень про накладення штрафів на відповідача від 15.11.2021 №152, 153, 154, 155, 156, 157, 158, 159, 160,161.
Оскільки за цими рішеннями штрафи відповідач не сплачені, позивач звернувся до суду з вимогою про їх стягнення у судовому порядку.
V. Норми права, які застосував суд
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про рекламу" №270/96-ВР від 03.07.1996 (у редакції, чинній на час виникнення спору, надалі - Закон №270/96-ВР) визначено засади рекламної діяльності в Україні, врегульовано відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
Відповідно до статті 1 Закону № 270/96-ВР реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №270/96-ВР мовою реклами є державна мова.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 27 Закону №270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Частиною 2 статті 27 Закону №270/96-ВР передбачено, що за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Відповідно до частини 7 статті 27 Закону №270/96-ВР у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 (далі - Порядок № 693).
Відповідно до пункту 11 Порядку №693 накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду (п. 12 Порядку №693).
Пунктом 9 Порядку №693 визначено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою
Згідно з пунктом 16 Порядку №693 справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до пункту 18 Порядку №693 за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
Згідно з пунктом 19 Порядку №693 рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку.
Пунктом 20 Порядку № 693 передбачено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
VI. Оцінка суду
Судом встановлено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області на ОСОБА_1 :
за порушення законодавства про рекламу з ознаками порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» накладено штраф у сумі 5083,00 грн. на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №152;
за порушення вимог законодавства про рекламу, а саме ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» в частині не надання на вимогу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області документів необхідних для здійснення повноважень стосовно контролю накладено штраф у сумі 1700,00 грн на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №153;
за порушення законодавства про рекламу з ознаками порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» накладено штраф у сумі 5083,00 грн на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №154;
за порушення вимог законодавства про рекламу, а саме ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» в частині не надання на вимогу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області документів необхідних для здійснення повноважень стосовно контролю накладено штраф у сумі 1700,00 грн на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №155;
за порушення законодавства про рекламу з ознаками порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» накладено штраф у сумі 5083,00 грн на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №156;
за порушення вимог законодавства про рекламу, а саме ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» в частині не надання на вимогу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області документів необхідних для здійснення повноважень стосовно контролю накладено штраф у сумі 1700,00 грн на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №157;
за порушення законодавства про рекламу з ознаками порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» накладено штраф у сумі 5083,00 грн на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №158;
за порушення вимог законодавства про рекламу, а саме ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» в частині не надання на вимогу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області документів необхідних для здійснення повноважень стосовно контролю накладено штраф у сумі 1700,00 грн на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №159;
за порушення законодавства про рекламу з ознаками порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» накладено штраф у сумі 5083,00 грн на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №160;
за порушення вимог законодавства про рекламу, а саме ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» в частині не надання на вимогу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області документів необхідних для здійснення повноважень стосовно контролю накладено штраф у сумі 1700,00 грн на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №161.
Всі вищенаведені рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу направлені за адресою місця реєстрації відповідача, та отримані відповідачем особисто.
Проте, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем у вказаний термін накладені штрафи не сплатило, документів, що підтверджували б факт сплати суми штрафів до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області не надавало.
Пунктом 20 Порядку передбачено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Суд, беручи до уваги вищевикладене та, враховуючи, що на час розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена в добровільному порядку, належних доказів до суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими
VII. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
VIIІ. Розподіл судових витрат
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивачем не надано доказів понесення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_5 ) штраф:
у сумі 5083,00 грн (п'ять тисяч вісімдесят три грн. 00 коп.) на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №152;
у сумі 1700,00 грн (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.) на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №153;
у сумі 5083,00 грн (п'ять тисяч вісімдесят три грн. 00 коп.) на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №154;
у сумі 1700,00 грн (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.) на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №155;
у сумі 5083,00 грн (п'ять тисяч вісімдесят три грн. 00 коп.) на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №156;
у сумі 1700,00 грн (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.) на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №157;
у сумі 5083,00 грн (п'ять тисяч вісімдесят три грн. 00 коп.) на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №158;
у сумі 1700,00 грн (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.) на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №159;
у сумі 5083,00 грн (п'ять тисяч вісімдесят три грн. 00 коп.) на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №160;
у сумі 1700,00 грн (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.) на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.11.2021 №161.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 01.11.2022