про залишення позовної заяви без руху
31 жовтня 2022 року справа № 320/9862/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
23.10.2022 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний Суд" звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 із урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2018 із урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з урахуванням проведених раніше виплат;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 14.12.2021 №2/3/1/6964;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 14.12.2021 №2/3/1/6964 з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, із урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, з урахуванням проведених раніше виплат.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з частиною третьою ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст.6 ЗУ №3674-VI).
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Така правова позиція викладена, зокрема в Довідці про аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, затвердженій Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 №2.
При цьому, суд вбачає за доцільне зауважити про те, що такі вимоги мають бути пов'язані одна з одною.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 № 1928-IX установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2022 року - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні.
Позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.01.2018 із урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, починаючи з 01.01.2018 із урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з урахуванням проведених раніше виплат, - є однією вимогою, а позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу з 01.04.2019 на підставі довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 14.12.2021 №2/3/1/6964 та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.04.2019 на підставі довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 14.12.2021 №2/3/1/6964 з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, із урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, з урахуванням проведених раніше виплат, - є другою самостійною позовною вимогою.
Отже, позовна заява містить дві позовні вимоги немайнового характеру, сума судового збору за звернення з якою становить 1984,80 грн. ((0,4 х 2481,00 грн.)х2).
Позивачем до позовної заяви доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позову не додано.
У той же час, позивачем до позовної заяви додано клопотання про відстрочення сплати судового збору відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" до ухвалення судового рішення у справі.
Розглядаючи дане клопотання по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказана норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору.
У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
При цьому до клопотання про відстрочення сплати судового збору позивачем зазначено про те, що у позивача у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України суттєво погіршився майновий стан, проте будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем до клопотання не додано.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
Суд зазначає, що наведені у клопотанні доводи щодо відстрочення сплати судового збору є недостатніми для задоволення вказаного клопотання, оскільки дане клопотання не підкріплено належними та достатніми документальними доказами, що своєю чергою не є перешкодою для звернення до суду з новим клопотанням, обґрунтувавши його належними доказами.
Беручи до уваги викладене, суд не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору та, відповідно, відмовляє у задоволенні клопотання.
Таким чином, звернення позивача до суду з даним позовом повинно бути оплачено судовим збором, а документ про сплату судового збору у встановленому Законом розмірі - приєднаний до позову.
У зв'язку з цим, позивачу в порядку усунення недоліків необхідно надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 1984,80 грн., сплачений на рахунок Київського окружного адміністративного суду за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Також, відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини восьмої статті 18 КАС України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частин сьомої-десятої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Судом встановлено, що позов та додані до нього документи, подано представником позивача Джумелею Володимиром Володимировичем через систему "Електронний суд".
Проте, представником позивача, в порушення ч. 9 ст. 44 КАС України, не надано доказів направлення на адресу відповідача листом з описом вкладення копій поданих до суду документів (позовна заява з додатками).
Надані представником позивача докази надіслання відповідачу примірнику позовної заяви із додатками через систему Електронний суд не є належним виконанням вимог частини 9 статті 44 КАС України.
Крім того, наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Як вбачається з тексту позовної заяви вона підписана представником позивача - адвокатом В.В. Джумелею.
Відповідно до частини 6 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
У той же час у позовній заяві не зазначено відомостей про місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) та поштовий індекс представника позивача, тоді як вказано лише: "Київ".
У зв'язку з цим, позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати уточнену позовну заяву із зазначенням відомостей про представника позивача, який підписав позовну заяву (відомості про місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) та поштовий індекс представника позивача).
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 23.10.2022 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, - відмовити.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати докази сплати судового збору у сумі 1984,80 грн.;
- надати уточнену позовну заяву із зазначенням відомостей про представника позивача, який підписав позовну заяву (відомості про місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) та поштовий індекс представника позивача).
- надати докази направлення на адресу відповідача листом з описом вкладення копії позовної заяви (уточненої) та доданих до неї документів.
4. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.