про відмову у відкритті провадження
в адміністративній справі
01 листопада 2022 року м. Київ № 320/9932/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яка полягає у тому, що ним не включено в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ «ОЩАДБАНК» Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 133852.74 гривень, нараховану на виконання рішення, яке Київський окружний адміністративний суд ухвалив 26.08.2021 у справі № 320/5628/20;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, включити в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ «ОЩАДБАНК» Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області на наступний виплатний період на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 133852.74 гривень, нараховану на виконання рішення, яке Київський окружний адміністративний суд ухвалив 26.08.2021 у справі №320/6479/21.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження за даним позовом, суд виходить з наступного.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив про те, що Київський окружний адміністративний суд рішенням від 26.08.2021 у справі №320/5628/20 частково задовольнив позовні вимоги позивача, а саме: визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки станом на 05.03.2019; зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки станом на 05.03.2019, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.
Позивач зазначив, що листом ГУ ПФУ у Київській області від 21.12.2021 №1000-0203-8/13480418.02.2021 №2/3/1/492 повідомлено, що на виконання рішення Київський окружний адміністративний суд 26.08.2021 у справі №320/5628/20 було нараховано суму пенсії за період з 01.04.2019 по 31.12.2021 в сумі 133852.74 гривень. Враховуючи, що вказані суми пенсії, нараховані на виконання рішення суду, позивачу так і не були виплачені, представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом.
Додав, що відповідач листом від 30.08.2022 № №1000-0203-8/82789 повідомив, що Постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1, яка набрала чинності 10.11.2018, затверджено Порядок ведення обліку рішень суду у Реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (надалі - Порядок № 20-1). Також відповідач зазначив, що рішення, яке Київський окружний адміністративний суд ухвалив 26.08.2021 у справі №320/5628/20, обліковується у Реєстрі за № 134446, як таке, що надійшло до боржника 27.08.2021. Враховуючи, що статтею 8 Закону встановлено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України, погашення заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється в порядку черговості в межах відповідних бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
На думку позивача, відповідач стосовно позивача вчинив протиправну бездіяльність, яка полягає у тому, що ним не включено в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ «ОЩАДБАНК» Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 на поточний (картковий) рахунок позивача суму пенсії у розмірі 133852.74 гривень, нараховану на виконання рішення, яке Київський окружний адміністративний суд ухвалив 26.08.2021 у справі № 320/5628/20.
Отже з матеріалів позовної заяви вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 зводяться до оскарження бездіяльності відповідача щодо невиконання вищевказаного судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 у справі № 320/6479/21.
Суд встановив, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 у справі № 320/6479/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії суд визнав протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, викладену у листі від 23.03.2021 № 1000-0203-8/30881, у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі нової довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18.02.2021 № 2/3/1/492 про розмір грошового забезпечення. Також суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2019, з урахуванням розміру грошового забезпечення, визначеного відповідно до нової довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18.02.2021 № 2/3/1/492, виданої на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі № 320/5628/20, з урахуванням раніше виплачених сум.
Оцінюючі дані доводи позивача, суд вказує на наступне.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Таким чином, виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 Європейський суд вказав, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Суд звертає увагу, що вище зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а, від 06 лютого 2019 року у справі № 816/2016/17.
З аналізу предмету спору у цій справі суд дійшов висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 у справі № 320/6479/21, яким суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2019, з урахуванням розміру грошового забезпечення, визначеного відповідно до нової довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18.02.2021 № 2/3/1/492, виданої на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі № 320/5628/20, з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд зауважує, що саме невиконання відповідачем вказаного рішення зазначено позивачем в якості підстави поданого позову, у зв'язку з чим такі твердження не можуть бути не взяті судом до уваги чи на власний розсуд розтлумачені як такі, що не пов'язані з виконанням цього судового рішення.
За вказаних обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про зобов'язання вчинити певні дії, зокрема вчинення дій на виконання рішення суду. Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Відтак, спір у справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаних судових рішень порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
У зв'язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення та зобов'язання вчинити певні дії по виконанню рішення суду, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №522/10140/17.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що дана обставина, згідно із пунктом 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 320/9932/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали разом з адміністративним позовом та доданими до нього документами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Панова Г. В.