01 листопада 2022 року № 320/3557/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-збутове підприємство «Нафтогаз-Нафтопродукт» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-збутове підприємство «Нафтогаз-Нафтопродукт» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - Головне управління ДПС у Київській області), в якому позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 05.11.2019 року № Ю-3693-10.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено строк надсилання податкової вимоги, передбачений пунктом 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449). Єдиний соціальний внесок, задекларований позивачем у період, який увійшов до оскаржуваної вимоги, сплачений у повному обсязі, що підтверджується відповідними доказами. Крім того, штраф та пеня, які також увійшли до оскаржуваної вимоги, були нараховані рішенням контролюючого органу, яку скасовано за наслідком адміністративного оскарження до надсилання товариству такої вимоги.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Головним управлінням ДПС у Київській області, подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що сплачені позивачем суми єдиного внеску зараховувались у рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості, що призвело до систематичних порушень граничних термінів сплати єдиного внеску. Також відповідач наголошує, що направлення контролюючим органом вимоги про сплату боргу з порушенням строку не може бути підставою звільнення платника податку від обов'язку сплатити борг з єдиного внеску.
10.07.2020 до суду надійшла відповідь на відзив у якій позивач наголосив на обґрунтованості позовних вимог та зазначив, що вимога, додана відповідачем до відзиву, відрізняється від отриманої товариством вимоги, зокрема датою на яку встановлена заборгованість та посадовою особою, яка її підписала.
Крім того, зазначає, що оскільки товариство скористалось правом на адміністративне оскарження, рішення за наслідком якого, позивач отримав 08.04.2020, доводи відповідача про пропуск строку звернення до суду є необґрунтованими.
24.11.2020 від позивача надійшли пояснення у справі у яких зазначив, що на розгляді Київського окружного адміністративного суду перебуває справа № 320/4642/20 предметом якої є оскарження постанови державного виконавця у виконавчому провадженні № 61647027 по виконанню вимоги № Ю-3693-10-У від 05.11.2019. У вказаній справі наявне пояснення відповідача, з яких вбачається, що дана вимога включає заборгованість по рішенню про застосування штрафних санкцій та нарахування пені № 025076006 від 19.12.2018, яке скасоване рішенням Державної фіскальної служби України від 20.02.2019.
01.12.2020 від позивача надійшли пояснення у справі, у яких позивач наголосив, що 15.10.2020 на адресу товариства надійшла вимога Головного управління ДПС у Київській області № Ю-3693-10 від 04.09.2020 про сплату недоїмки у сумі 27238,89 грн, яка сплачена позивачем 16.10.2020.
16.03.2021 від позивача надійшли пояснення у справі, де зазначено, що відповідач за наслідком скасування рішенням Державної фіскальної служби України від 20.02.2019 рішення про застосування штрафних санкцій від 19.18.2016 № 0250765006 не привів у відповідність інтегровану картку позивача за платежем 70 71010000.
Крім того станом на 15.03.2020 у позивача відповідно до інтегрованої картки за платежем 70 71010000 відсутня заборгованість, а наявна переплата у розмірі 11634,70 грн.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
З матеріалів справи вбачається, що 05.11.2019 Головним управлінням ДПС у Київській області винесено вимогу №Ю-3693-10 про сплату Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-збутове підприємство «Нафтогаз-Нафтопродукт» боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальну суму 247831,79 грн, з яких 75986,91 грн - недоїмка, 61033,03 грн - штраф, 110811,85 грн - пеня.
Позивач подав скаргу від 12.02.2020 № 04-1201/20 про скасування вимоги № Ю-3693-10 про сплату боргу.
Рішенням Державної податкової служби України від 12.02.2020 № 5409/6/99-00-08-06-01-06 залишено без розгляду вказану скаргу, оскільки вона подана з порушенням законодавчо встановленого строку для її подання.
Позивач, вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся з відповідним позовом до суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Основним нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464).
Статтею 1 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (частина перша статті 4 Закону № 2464-VI
Згідно із частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
Відповідно до частини сьомої статті 9 Закону № 2464-VI що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Згідно із частиною одинадцятою статті 9 Закону № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).
Отже, умовою, з якою законодавець пов'язує можливість застосування визначених у статті 25 Закону № 2464-VI заходів примусу та стягнення, є наявність у платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування недоїмки.
Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (частина четверта статті 25 Закону № 2464-VI).
Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу IV Інструкції № 449 (у редакції, чинній на момент надсилання оскаржуваної вимоги) до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов'язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.
У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Судом встановлено, що згідно із обліковою карткою з єдиного внеску, доданою відповідачем до відзиву, станом на 31.10.2019-06.11.2019 за позивачем обліковувалася недоїмка у сумі 137019,94 грн.
При цьому, у відзиві відповідач стверджує, що станом на 05.11.2019 згідно із інформацією системи органу доходів і зборів платника недоїмка становила 247831,79 грн.
Згідно із наданим відповідачем розрахунками заборгованості з єдиного внеску по Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-збутове підприємство «Нафтогаз-Нафтопродукт» станом на 01.01.2014 у позивача наявна заборгованість у сумі 81284,81 грн та заборгованість за період з 24.04.2017 по 21.10.2019 у сумі 247831,79 грн.
До періоду 24.04.2017 по 21.10.2019 відповідачем включено наступні суми заборгованості з єдиного внеску станом на 05.11.2019:
- нарахування єдиного внеску, звіт № 9067960184 від 18.04.2017, термін сплати 20.04.2017 - 2406,39 грн;
- нарахування єдиного внеску, звіт № 9093945269 від 20.05.2017, термін сплати 22.05.2017 - 12156,09 грн;
- нарахування єдиного внеску, звіт № 9113348553 від 14.06.2017, термін сплати 20.06.2017 - 5757,01 грн;
- нарахування єдиного внеску, звіт № 9131376918 від 11.07.2017, термін сплати 20.07.2017 - 11048,51 грн;
- нарахування єдиного внеску, звіт № 9155781030 від 08.08.2017, термін сплати 21.08.2017 - 8484,18 грн;
- нарахування єдиного внеску, звіт № 9191114997 від 19.09.2017, термін сплати 20.09.2017 - 4888,34 грн;
- нарахування єдиного внеску, звіт № 9217539796 від 19.10.2017, термін сплати 20.10.2017 - 2538,08 грн;
- нарахування єдиного внеску, звіт № 9113348553 від 148.06.2017, термін сплати 20.06.2017 - 5757,01 грн;
- нарахування єдиного внеску, звіт № 9024328577 від 18.02.2018, термін сплати 20.02.2018 - 2904,92 грн;
- нарахування єдиного внеску, звіт № 9047570765 від 19.03.2018, термін сплати 20.03.2018 - 2992,03 грн;
- нарахування єдиного внеску, звіт № 9073038551 від 20.04.2018, термін сплати 20.04.2018 - 2984,87 грн;
- нарахування єдиного внеску, звіт № 9098493205 від 22.05.2018, термін сплати 22.05.2018 - 2967,10 грн;
- нарахування єдиного внеску, звіт № 9123268913 від 19.06.2018, термін сплати 20.06.2018 - 3020,12 грн;
- нарахування єдиного внеску, звіт № 9149730655 від 19.06.2018, термін сплати 20.06.2018 - 3020,12 грн;
- нарахування єдиного внеску, звіт № 91497373 0655 від 19.07.2018, термін сплати 20.07.2018 - 3006,89 грн;
- рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені № 0250765006 від 19.12.2018 - 61033,03 грн;
- рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені № 0250765006 від 19.12.2018 - 110811,85 грн;
- нарахування єдиного внеску звіт № 9244948759 від 21.10.2019 - 10832,38 грн.
Щодо заборгованості по рішенню про застосування штрафних санкцій судом встановлено наступне.
Рішенням Головного управління ДФС у Київській області від 19.12.2018 № 0250765006 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-збутове підприємство «Нафтогаз-Нафтопродукт» штраф у розмірі 11313,01 грн (10% за період з 19.12.2018 по 19.12.2018), 49720,02 грн (20% за період з 19.12.2018 по 19.12.2018), пеню у розмірі 110811,85 грн (за період з 19.12.2018 по 19.12.2018).
За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної фіскальної служби України від 20.02.2019 № 8312/6/99-99-11-05-02-25 скасовано рішення від 19.12.2018 № 0250765006 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску ти вирішено вважати відкликаним з дня прийняття даного рішення.
Проте відповідач, незважаючи на вказане рішення Державної фіскальної служби України, не привів у відповідність облікову картку з єдиного внеску Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-збутове підприємство «Нафтогаз-Нафтопродукт» та включив суми штрафу та пені, нараховані скасованим рішенням, до суми боргу в оскаржуваній вимозі.
Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У порушення вимог частини другої вказаної статті, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності оскаржуваної вимоги в частині штрафу в розмірі 61033,03 грн та пені в розмірі 110811,85 грн.
Натомість, позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не були спростовані відповідачами.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимога від 05.11.2019 № Ю-3693-10 про сплату боргу з єдиного внеску в частині штрафу в розмірі 61033,03 грн та пені в розмірі 110811,85 грн є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо боргу, який виник внаслідок прострочення сплати єдиного внеску задекларованого позивачем, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-збутове підприємство «Нафтогаз-Нафтопродукт» подано до контролюючого органу наступну звітність:
- за березень 2017 звіт № 9067960228 від 18.04.2017 сума, що підлягає сплаті - 13212,30 грн;
- за квітень 2017 звіт № 9093945282 від 20.05.2017 сума, що підлягає сплаті - 12156,09 грн;
- за травень 2017 звіт № 9113339874 від 14.06.2017 сума, що підлягає сплаті 5757,01 грн;
- за червень 2017 звіт № 9131379950 від 12.07.2017 сума, що підлягає сплаті 11048,51 грн;
- за липень 2017 звіт № 9155781057 від 11.08.2017 сума, що підлягає сплаті 8484,18 грн;
- за серпень 2017 звіт № 9191079244 від 20.09.2017 сума, що підлягає сплаті 4888,34 грн;
- за вересень 2017 звіт № 9217540076 від 19.10.2017 сума, що підлягає сплаті 2538,08 грн;
- за січень 2018 звіт № 9024328563 від 18.02.2018 сума, що підлягає сплаті 2904,92 грн;
- за лютий 2018 звіт № 9047570693 від 19.03.2018 сума, що підлягає сплаті 2992,03 грн;
- за березень 2018 звіт № 9073038541 від 20.04.2018 сума, що підлягає сплаті 2984,87 грн;
- за квітень 2018 звіт № 9098493198 від 21.05.2018 сума, що підлягає сплаті 2967,10 грн;
- за травень 2018 звіт № 9123269051 від 19.06.2018 сума, що підлягає сплаті 3020,12 грн;
- за червень 2018 звіт № 9149730648 від 19.07.2018 сума, що підлягає сплаті 3006,89 грн;
- за вересень 2019 звіт № 9244948726 від 21.10.2019 сума, що підлягає сплаті 10832 грн;
Позивачем надано суду платіжні доручення, які підтверджують сплату єдиного внеску, визначеному товариством у вказаних звітах, у строк встановлений Законом № 2464-VI.
Відповідач не заперечує факт сплати позивачем єдиного внеску по вказаних звітах, проте стверджує, що оскільки у товариства був наявний борг, вказані кошти спрямовувались на його погашення, а відтак єдиний внесок було сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку
Частиною шостої статті 25 Законом № 2464-VI передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Відповідач стверджує, що згідно переданих сальдових залишків від Пенсійного фонду України заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-збутове підприємство «Нафтогаз-Нафтопродукт» зі сплати єдиного внеску становила 63280,68 грн.
Крім того, сума заборгованості позивача станом на 31.12.2013 становила 81284,81 грн, на 31.12.2014 - 96991,10 грн, на 31.12.2015 - 28651,24 грн, на 31.12.2016 - 42821,11 грн.
Наявність вказаної заборгованості підтверджується даними обліковою карткою з єдиного внеску Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-збутове підприємство «Нафтогаз-Нафтопродукт».
Оскільки у товариства обліковувався борг на дати сплати сум єдиного внеску відповідно до поданих звітів, на які позивач посилається у позовній заяві, податковий орган відповідно до частини шостої статті 25 Законом № 2464-VI погашав суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, що мало наслідком порушення строків сплати єдиного внеску, визначеного у таких звітах.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги від 05.11.2019 № Ю-3693-10 про сплату боргу з єдиного внеску в частині недоїмки в розмір 75986,91 грн. задоволенню не підлягають.
Доводи позивача щодо недотримання податковим органом строків надсилання вимоги про сплату боргу (недоїмки), передбачених пунктом 3 розділу VI Інструкції № 449, не можуть бути підставою скасування вимоги, оскільки прийняття контролюючим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) з порушенням строків не звільняє платника податку від обов'язку сплатити борг з єдиного внеску та штрафних санкцій, застосованих за його несплату.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 у справі №817/1061/17.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу контролюючого орану на те, що у матеріалах справи наявні вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2019 № Ю-3693-10 (аналогічна надісланій позивачу) та 05.11.2019 № Ю-3693-10-У, сформовані за формою згідно із додатком 8 Інструкції № 449, які стосуються однієї суми боргу (недоїмки) Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-збутове підприємство «Нафтогаз-Нафтопродукт», проте вимога № Ю-3693-10 містить інформацію станом на 31.10.2019 та підписана Оксаною Чустіль, у той час як вимога № Ю-3693-10-У містить інформацію станом на 19.03.2020, посадовою особою вказано ОСОБА_1 , підпис якого відсутній.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із вимогами частини третьої статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2019 № Ю-3693-10 в частині штрафу в розмірі 61033,03 грн та пені в розмірі 110811,85 грн підлягають задоволенню, а у задоволенні решті позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до вимог частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3717,17 грн згідно із платіжним дорученням від 08.04.2020 № 160.
Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2577,57 грн підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.
Керуючись статтями 14, 73- 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-збутове підприємство «Нафтогаз-Нафтопродукт» задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 05.11.2019 року № Ю-3693-10 в частині штрафу в розмірі 61033,03 грн та пені в розмірі 110811,85 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-збутове підприємство «Нафтогаз-Нафтопродукт» (код ЄДРПОУ: 37036163, місцезнаходження: 09600, Київська обл., Білоцерківський р-н, смт Рокитне, вул. Залізнодорожна, 26) судовий збір у розмірі 2577,57 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ: 43141377; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.