02 листопада 2022 року о/об 12 год. 15 хв.Справа № 280/5213/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Шевченко С.О., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (проспект Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663)
про визнання протиправною та скасування вимоги,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (надалі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати Вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-58094-50У від 21.04.2021 зі сплати єдиного внеску в розмірі 37788,74 грн.
У позові зазначено, що 21.04.2021 ГУ ДПС у Запорізькій області складено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-58094-50У, якою зобов'язує ОСОБА_1 сплати недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 37788,74 грн., яка обліковується станом на 12.07.2021. Позивач з 05.04.2018 по цей час працює в АТ «Мотор Січ» на посаді економіста. АТ «Мотор Січ» починаючи з 05.04.2018 по час облікування відповідачем недоїмки (12.07.2021) сплачувало за позивача єдиний внесок, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу, наданими ГУ Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 2018 по 2021 роки включно. Позивач з 11.11.1999 зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) підприємницької діяльності - фізичної особи. Оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок у зазначений період за нього сплачував роботодавець АТ «Мотор Січ» в розмірі не менше мінімального, що виключає обов'язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як фізичною особою-підприємцем.
Позивач позов підтримав.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) згідно реєстраційної та облікової картки платника податків перебувала на обліку як фізична особа-підприємець з 06.04.1999 по 03.06.2022 на загальній системі оподаткування. Станом на 21.04.2021, згідно інтегрованої картки платника податків позивача рахується недоїмка в сумі 37788,74 грн. за наступними періодами: 09.02.2018 - 8448,00 грн. за 2017 рік; 19.04.2018 - 2457,18 грн. за І кв. 2018 року; 19.07.2018 - 2457,18 грн. за ІІ кв. 2018 року; 19.10.2018 - 2457,18 грн. за ІІІ кв. 2018 року; 21.01.2019 - 2457,18 грн. за ІV кв. 2018 року; 19.04.2019 - 2754,18 грн. за І кв. 2019 року; 19.07.2019 - 2754,18 грн. за ІІ кв. 2019 року; 21.10.2019 - 2754,18 грн. за ІІІ кв. 2019 року; 20.01.2020 - 2754,18 грн. за ІV кв. 2019 року; 21.04.2020 - 2078,12 грн. за І кв. 2020 року; 20.07.2020 - 1039,06 грн. за ІІ кв. 2020 року; 19.10.2020 - 3178,12 за ІІІ кв. 2020 року; 19.01.2021 - 2200,00 грн. за ІV кв. 2020 року. Відповідно до чинного законодавства та на підставі вищевказаних даних ГУ ДПС у Запорізька, області була сформована та надіслана ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу боржника Вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 21.04.2021 за №Ф-58094-50 на суму 37788,74 грн. та 26.05.2021 була повернута поштою з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що вважається належним чином надісланою (врученою) та є узгодженою. Сума боргу, зазначена у вимогі нарахована за період з 09.02.2018 по 19.01.2021. Також, станом на сьогодні у ОСОБА_1 обліковується борг по єдиному внеску у сумі 37788,74 грн. Відповідач зазначає, що нарахування заборгованості по ЄСВ за оскаржуваною Вимогою відповідача здійснено за період з 19.04.2018 (за 2017 рік) - 2018 - 2019 - 2020 роки. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача Пенсійного фонду України, позивач у 2017 році не був працевлаштований, а також не працював у січні, лютому, березні 2018 року. Тобто відсутні дані про відрахування із заробітної плати позивача внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за ці періоди часу. Таким чином, ГУ ДПС у Запорізькій області було сформовано спірну Вимогу у встановленому законом порядку, яка є правомірною і скасуванню не підлягає.
Відповідач проти прозову заперечував.
Ухвалою судді від 05.09.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
У наданій позивачем Вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-58094-50У від 21.04.2021 ГУ ДПС у Запорізькій області вимагається від позивача сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 37788 грн. 74 коп., який виник станом на 12.07.2021, відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи податкових органів (а.с.13).
Суд вважає, що у Вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-58094-50У від 21.04.2021 контролюючим органом безпідставно зазначено про борг (недоїмку) станом на 12.07.2021, тобто - про борг (недоїмку) у майбутньому.
Водночас, у наданій відповідачем Вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-58094-50 від 21.04.2021 ГУ ДПС у Запорізький області вимагається від позивача сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 37788 грн. 74 коп., який виник станом на 31.03.2021, відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи податкових органів (а.с.31).
Доводи відповідача про належне оформлення оскаржуваної Вимоги суд до уваги не приймає, оскільки до примусового виконання офіційно подана саме Вимога, в якій зазначено про борг (недоїмку) станом на 12.07.2021, тобто - про борг (недоїмку) у майбутньому.
Протилежного відповідачем не доведено.
Враховуючи наведене, суд погоджується з позивачем щодо існування обґрунтованого сумніву в належному оформленні відповідачем оскаржуваної вимоги.
Судом досліджено надане позивачем Свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідно до якого позивач 11.11.1919 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с.16).
Також, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться записи: від 11.11.1999 про державну реєстрацію ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця; від 03.06.2022 про припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності.
Відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Пенсійного фонду України по ОСОБА_1 , позивач у період з квітня 2018 року по 31.12.2021 працював у ПАТ «МОТОР СІЧ» (а.с.15).
Вирішуючи спір по суті суд, враховуючи викладене вище, виходить з наступного.
Як зазначено у п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
У ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено, що платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; (…) фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); (…); 4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; (…).
Як зазначено у ч.6 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується: 1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства. Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу; 2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску; 3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиноговнеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску; (…).
Згідно з ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сумм готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Як зазначено у ч.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. (…).
У п.3 Розділу VI «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого 20.04.2015 наказом Міністерства фінансів України №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 за №790), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953, зазначено: «3. Податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним податковим органом протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у пункті 1 статті 4 Закону, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС (далі - ІТС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми».
Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Як зазначено у ч.9 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. (…).
Як зазначено у пп.14.1.195 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, працівник - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.
Згідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З огляду на предмет спору у даній справі, шляхом системного тлумачення наведених норм права, суд вважає за необхідне сформулювати правовий висновок, відповідно до якого особа, яка здійснює підприємницьку діяльність вважається самозайнятою особою і зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Інше тлумачення норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на якому наполягає відповідач, щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в контролюючих органах і мають статус фізичної особи-підприємця, та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
Наявність у особи статусу фізичної особи-підприємця лише посвідчує її право на здійснення такої діяльності, однак не є доказом фактичного здійснення діяльності та отримання від такої діяльності доходу.
Не змінює вищенаведеного і факт перебування особи на обліку в органах фіскальної служби, оскільки взяття на облік осіб, в тому числі юридичних або самозайнятих, здійснюється органом доходів і зборів незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.
Таким чином, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період з квітня 2018 року по 31.12.2021, нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов'язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, що має право провадити підприємницьку діяльність, проте не отримувала дохід від неї.
Відповідачем не надано до суду доказів фактичного здійснення позивачем підприємницької діяльності в період з 01.04.2018 по 31.12.2021.
Суд вважає, що поки позивач обліковувався як фізична особа-підприємець, то на нього поширювались передбачені нормами права відповідні права та обов'язки фізичної особи-підприємця.
Позивачем не надано до суду доказів наявності у період з 01.01.2017 по 31.03.2018 основного місця роботи і сплати його роботодавцем страхових внесків за нього у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Враховуючи матеріали справи та наведені норми права, суд погоджується з позицією відповідача, що позивач як фізична особа - підприємець повинен був сплачувати у період з 01.01.2017 по 31.03.2018 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань як фізична особа - підприємець.
Однак, з огляду на викладене, суд вважає, що контролюючим органом при винесенні Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-58094-50У від 21.04.2021 допущено помилки в оформленні оскаржуваної Вимоги, оскільки безпідставно зазначено про борг (недоїмку) станом на 12.07.2021, тобто - про борг (недоїмку) у майбутньому, а тому Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-58094-50У від 21.04.2021 є протиправною і підлягає скасуванню.
Неналежне оформлення відповідачем оскаржуваної Вимоги та звернення її до примусового виконання, на думку суду, порушує права та інтереси позивача, оскільки призводить до юридичної невизначеності.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджується понесення позивачем судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у сумі 1736 грн. 70 коп. (1736 грн. 70 коп. = 992 грн. 40 коп. - за подання позовної заяви + 744 грн. 30 коп. - за подання заяви про забезпечення позову).
Також, позивачем подано до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн. 00 коп.
Відповідач заперечував проти задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до суду подано: Договір про надання правничої (правової) допомоги від 30.08.2022; Акт прийому-передачі робіт (послуг) від 30.09.2022 за Договором надання правничої (правової) допомоги б/н від 30.08.2022; Квитанцію до прибуткового касового ордера №б/н від 30.08.2022 на суму 3000,00 грн.
В Акті прийому-передачі робіт (послуг) від 30.09.2022 за Договором надання правничої (правової) допомоги б/н від 30.08.2022 зазначено: «… 1.Адвокат виконав та передав Клієнту роботи (послуги) за даним договором, а саме: 1.1.Правовий аналіз документів та фактичних обставин справи щодо правомірності складання Головним управлінням ДПС у Запорізькій області вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-58094-50У від 21.04.2021, якою зобов'язує Клієнта сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 37788,74 грн., яка обліковується станом на 12.07.2021 - 500 (п'ятьсот) грн. 00 коп.; 1.2.Складання позовної заяви та направлення останьої до Запорізького окружного адміністративного суду про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-58094-50У від 21.04.2021, якою зобов'язує Клієнта сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 37788,74 грн., яка обліковується станом на 12.07.2021 - 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.; 1.3.Складання та направлення до Запорізького адміністративного суду відповіді на відзив ГУ ДПС у Запорізькій області у справі №280/5213/22 за позовом Клієнта до ГУ ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги; 1.4.Складання та направлення до Запорізького адміністративного суду заяви про забезпечення позову у справі №280/5213/22 про зупинення стягнення грошових коштів з Клієнта на користь Головного управління ДПС у Запорізькій області зі сплати єдиного внеску в розмірі 37788,74 грн. на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-58094-50У від 21.04.2021 - 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. Всього Адвокат передав, а Клієнт прийняв роботи (послуги) за даним договором на суму 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. …».
Судом прийнято до уваги, що така категорія адміністративних справ є пошириною, а, отже, не потребує витрат значних зусиль при здійсненні професійної правничої допомоги.
Заявником документально та нормативно не обгрунтовано кількість витраченого часу щодо надання професійної правничої допомоги.
Також, суд вважає вартість послуг і робіт правничої допомоги, зазначену у наданих до суду документах, не співмірною з фактично виконаними послугами та роботами.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява, заява про забезпечення позову та заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підписано та направлено до суду безпосередньо ОСОБА_1 , а не особою, яка надавала професійну правничу допомогу.
На думку суду, підготовка позовної заяви включає в себе: правовий аналіз документів та фактичних обставин справи.
Також, відповідь на відзив позивачем до суду не подавалась.
Отже, судові витрати на правничу допомогу у сумі 3000 грн. 00 коп. є не обґрунтованими та не можуть бути стягнуті на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Звідси, на думку суду, з урахуванням вимог ч.5 ст.134 КАС України, витрати на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані позивачу лише у сумі 2000 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (проспект Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати Вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-58094-50У від 21.04.2021, якою вимагається від ОСОБА_1 сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 37788 грн. 74 коп., який виник станом на 12.07.2021, відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи податкових органів.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (проспект Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1736 грн. 70 коп.
Задовольнити частково заяву позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (проспект Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. 00 коп.
В іншій частині заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення виготовлено у повному обсязі 02.11.2022.
Суддя О.О. Прасов