24 жовтня 2022 рокум. Ужгород№ 260/6728/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І.
при секретарі судового засідання Гавій Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У відповідності до ст. 243 КАС України в судовому засіданні 24 жовтня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 01 листопада 2022 року.
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (далі - відповідач, Оноківська сільська рада), яким просить визнати протиправною бездіяльність Оноківської сільської ради та скасувати рішення 9 сесії восьмого скликання Оноківської сільської ради від 16.09.2021 року № 672-ІХ-VІІІ “Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва гр. ОСОБА_1 ” та зобов'язати Оноківську сільську раду прийняти рішення про затвердження документації із землеустрою “Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: на території Оноківської сільської ради, с. Оноківці, урочище “Лиса гора”, Ужгородського району, Закарпатської області, кадастровий номер земельної ділянки 2124884800:11:018:0255, гр. ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Оноківської сільської ради від 02.06.2017 року за № 412 гр. ОСОБА_1 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, пл. 0,12 га для ведення індивідуального садівництва в с. Оноківці, ур. “Лиса гора”. У подальшому, на підставі вказаного рішення, позивач звернулася із заявою від 13.11.2019 року № 273/19 до ФОП ОСОБА_2 про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Вказаний проект землеустрою погоджено експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Одеській області, що підтверджено висновком від 06.03.2020 року № 4894/82-20. Також, вказаний проект землеустрою погоджено висновком відділу містобудування та архітектури Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області від 02.12.2019 року за № 1151/08-20. За підписом представника сільської ради надано викопіювання. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 2124884800:11:018:0255.
Разом з тим, спірним рішенням від 16.09.2021 року № 672-ІХ-VІІІ позивачу відмовлено в затвердженні проекту землеустрою у зв'язку з невідповідністю вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації (земельна ділянка перебуває у власності інших громадян згідно наявної інвентаризації населеного с. Оноківці).
Вважаючи таку відмову протиправною і не обгрунтованою, оскільки Земельним кодексом України не передбачено підстав для відмови у затвердженні погодженого проекту землеустрою, позивач звернулася до суду із даним позовом про скасування спірного рішення.
Ухвалою судді від 08.12.2021 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, запропоновано відповідачеві надати відзив на позовну заяву у разі її заперечення.
20.12.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що Оноківська сільська рада заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на законність та обгрунтованість прийнятого спірного рішення. В обгрунтування підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою поданого гр. ОСОБА_1 зазначає, що ділянка землі, на яку претендує остання накладається на земельні ділянки, які перебувають у власності інших громадян згідно наявної інвентаризації населеного пункту с. Оноківці, графічних матеріалів з позначенням місця розташування та підтверджено відповідними державними актами на право приватної власності на земельні ділянки, а саме: земельна ділянка гр. ОСОБА_3 площею 0,08 га, державний акт серія ЗК 012-07592; земельна ділянка гр. ОСОБА_4 , площею 0,08 га, державний акт серія ЗК 012-07591; земельна ділянка гр. ОСОБА_5 , площею 0,08 га, державний акт серія ЗК 012-07190.
При цьому, на підтвердження вказаних обставин, відповідачем надано копії зазначених вище державних актів та копію викопіювання з місцевості розташованих земельних ділянок.
Ухвалою суду від 05.04.2022 року витребувано від Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області належним чином засвідчені копії та/або оригінали (для огляду в судовому засіданні) наступних доказів: рішення про інвентаризацію земель населеного пункту с. Оноківці, до якого входить спірна земельна ділянка, технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель населеного пункту с. Оноківці, до якого входить спірна земельна ділянка, та інші докази в обґрунтування правомірності прийнятого рішення.
Відповідачем надано технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель в межах населеного пункту с. Оноківці Оноківської сільської ради Ужгородського району.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом, рішенням Оноківської сільської ради від 02.06.2017 року за № 412 гр. ОСОБА_1 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, пл. 0,12 га для ведення індивідуального садівництва в с. Оноківці, ур. “Лиса гора”.
На підставі вказаного рішення позивач звернулася із заявою від 13.11.2019 року № 273/19 до ФОП ОСОБА_2 про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Вказаний проект землеустрою погоджено експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Одеській області, що підтверджено висновком від 06.03.2020 року № 4894/82-20. Також, вказаний проект землеустрою погоджено висновком відділу містобудування та архітектури Ужгородської РДА Закарпатської області від 02.12.2019 року за № 1151/08-20. За підписом представника сільської ради надано викопіювання. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 2124884800:11:018:0255.
27.08.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Оноківської сільської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність для індивідуального садівництва.
Рішенням Оноківської сільської ради від 16.09.2021 року № 672-ІХ-VІІІ позивачу відмовлено в затвердженні проекту землеустрою у зв'язку з невідповідністю вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації (земельна ділянка перебуває у власності інших громадян згідно наявної інвентаризації населеного с. Оноківці).
Вважаючи спірне рішення протиправним, позивач звернулася до суду із даним позовом про його скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд констатує наступне.
Правовідносини у сфері набуття права власності на землю, у тому числі через проведення земельних торгів, врегульовані Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25.10.2001 року (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - ЗК України).
Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
За приписами ч. ч. 9 - 10 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
У свою чергу порядок не/затвердження документації із землеустрою визначений статтею 186 ЗК України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).
Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Частинами 8 - 10 ст. 186 ЗК України встановлено, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб'єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.
Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб'єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.
Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб'єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.
Системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин відповідно до приписів статті 186-1 ЗК України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, який у двотижневий строк зобов'язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина десята статті 118 ЗК України).
При цьому з вищенаведених норм ЗК України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, а також відсутність обов'язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, після його погодження в порядку ст. 186-1 ЗК України, норми ст. 118 цього Кодексу не містять. Перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту. Право суб'єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 ЗК України не передбачено.
Такі висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 30.10.2018 року №820/4852/17, від 06.03.2019 року у справі №1640/2594/18, від 22.10.2020 року у справі №808/3083/17 та їх відповідно до положень частини п'ятої статті 242 КАС України суд враховує до спірних правовідносин.
В даному випадку, проаналізувавши хронологію подій у спірних правовідносинах, на переконання суду - поведінка відповідача у цій ситуації свідчить про недотримання принципу належного урядування, зміст якого Європейський суд з прав людини розкриває у рішенні у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04), прийнятому 20.10.2011 року (набуло статусу остаточного 20.01.2012 року). Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Так, технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель в межах населеного пункту с. Оноківці Оноківської сільської ради Ужгородського району виготовлено 16.02.2016 року, зокрема, в останній міститься перелік земельних ділянок (земель) згідно матеріалів топографо-геодезичних робіт наданих у власність (користування) без кадастрових номерів.
В той же час, рішенням відповідача від 02.06.2017 року № 412 позивачу надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки пл. 0,12 га для ведення індивідуального садівництва в с. Оноківці, ур. «Лиса гора». При цьому, при зверненні до відповідача із заявою про надання відповідного дозволу, позивачем було долучено викопіювання з бажаним місцем розташування земельної ділянки.
Так, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розроблений ФОП ОСОБА_2 , був погоджений Відділом містобудування та архітектури Ужгородської РДА 02.12.2019 року та ГУ Держгеокадастру в Одеській області 06.03.2020 року.
Як зазначено відповідачем, підставою для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою слугувала та обставина, що земельна ділянка на яку претендує ОСОБА_1 накладається на земельні ділянки, які перебувають у власності інших громадян згідно наявної інвентаризації населеного пункту с. Оноківці.
В ході судового розгляду справи відповідач, в обґрунтування правомірності оскарженого рішення, надав до матеріалів справи: Державний акт на право приватної власності на землю серії ЗК № 012-07592, виданий ОСОБА_3 від 28.10.1994 року про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,08 га, яка знаходиться на території Оноківської сільської ради в урочищі «Лиса гора»; Державний акт на право приватної власності на землю серії ЗК № 012-07190, виданий ОСОБА_5 від 23.09.1994 року про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,08 га, яка знаходиться на території Оноківської сільської ради в урочищі «Лиса гора» та Державний акт на право приватної власності на землю серії ЗК № 012-07591, виданий ОСОБА_4 від 28.10.1994 року про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,08 га, яка знаходиться на території Оноківської сільської ради в урочищі «Лиса гора».
В контексті наведеного, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
В силу приписів ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року (чинного на момент видачі вказаних державних актів) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.
Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ст. 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року).
З урахуванням наведеного суд не заперечує право власності на земельні ділянки вищезазначених осіб згідно відповідних державних актів, проте констатує, що наявні державні акти не дають підстав ідентифікувати місцезнаходження земельних ділянок зазначених у них.
Окрім того, як встановлено судом із інформації з Державного земельного кадастру, землі, що вказані відповідачем як землі щодо яких наявне право власності - належать до земель сільської ради.
За таких обставин суд доходить висновку, що оскаржене рішення в частині відмови позивачці у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва є протиправним та підлягає скасуванню.
Що стосується наданого 18.10.2022 року відповідачем клопотання, зі змісту якого, 17.10.2022 року до Оноківської сільської ради звернувся громадянин ОСОБА_4 , який є власником земельної ділянки в с. Оноківці, урочище «Лиса гора», для індивідуального садівництва згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ЗК 012-07591 від 28.10.1994 року № 1495, площею 0,0723 га. З метою присвоєння кадастрового номера вищевказаній земельній ділянці ОСОБА_4 було замовлено в землевпорядній організації технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, проте 11.10.2022 року отримав рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, прийнятого Державним кадастровим реєстратором, оскільки, земельна ділянка накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 2124884800:11:018:0255.
З цього приводу суд зазначає, що спірне рішення прийняте відповідачем 22.09.2021 року, тому суд надає оцінку рішенню відповідача як акту індивідуальної дії саме на момент його прийняття.
Надаючи оцінку вимозі про зобов'язання відповідача надати дозвіл на поділ та об'єднання земельної ділянки та дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Умовою реалізації судом повноваження про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача є встановлення того, що для його прийняття виконано всі умови, визначені законом (ч. 4 ч. 245 КАС України).
Відповідно до п. «а» та «д» ч. 1 ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; д) організація землеустрою.
Відповідно до п. 3, 7, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, в процесі прийняття рішення (вчинення дій) суб'єкт владних повноважень повинен діяти: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Із урахуванням встановлених при розгляді цієї справи обставин, суд доходить висновку, що при вирішенні ініційованого позивачем земельного питання, відповідач (як орган який вправі розпоряджатися землею та зобов'язаний вести її облік, інвентаризацію, достовірно встановлювати місце розташування та правовий режим земельних ділянок) вказаних нормативних приписів не дотримався. Це проявилося у тому, що відмовивши позивачу у задоволенні клопотання, рада, маючи на це повноваження, повно та об'єктивно не встановила правового режиму земельної ділянки (щодо якої звернувся позивач), зіславшись при цьому на ймовірні факти її використання іншими особами та не дослідивши дійсного правового режиму цієї землі.
Такі недоліки у реалізації суб'єктом владних повноважень своїх повноважень, крім того що характеризують оскаржене рішення як протиправне, позбавляють суд можливості перевірити факт дотримання позивачем усіх умов, що є необхідними для надання їй бажаного дозволу.
Для виправлення раніше допущених недоліків, рада повинна повно, об'єктивно та достовірно встановити правовий режим бажаної для позивачки земельної ділянки, використовуючи при цьому належні, допустимі правовстановлюючі документи і лише із їх урахуванням ґрунтувати власний висновок про наявність чи відсутність правових підстав для надання відповідного дозволу позивачу.
Крім цього, суд враховує, що на момент ухвалення цього судового рішення в Україні діє воєнний стан.
Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року № 389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні за визначених підстав в умовах якого допускається тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Одне із таких обмежень встановлено Законом України від 24.03.2022 року № 2145-XI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», який набрав чинності 07.04.2022 року яким внесені зміни до Земельного кодексу України.
Так, вказаним законом розділ X «Перехідні положення» ЗК України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:
5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земельних ділянок у власність.
Зазначене виключає підстави для задоволення позовних вимог у бажаний для позивача спосіб, адже обрання судом під час дії воєнного стану способу захисту порушених прав у вигляді зобов'язання відповідача затвердити документацію із землеустрою - прямо суперечитиме Закону України від 24.03.2022 року № 2145-XI та фактично покладатиме на селищну раду обов'язок прийняти рішення, ухвалення якого цим Законом заборонено.
Тому порушені права позивачки підлягають захисту у спосіб зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва від 27 серпня 2021 року, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 59 код ЄДРПОУ 04350168) про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення 9 сесії восьмого скликання Оноківської сільської ради від 16 вересня 2021 року № 672-ІХ-VІІІ “Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва гр. ОСОБА_1 ”.
3. Зобов'язати Оноківську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва від 27 серпня 2021 року, з урахуванням висновків суду.
4. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
5. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяС.І. Рейті