Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
28 жовтня 2022 року м. ХарківСправа № 922/1661/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.
розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроресурс" про скасування заходів забезпечення позову по справі
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" (64371. Харківська обл. Ізюмський р-н, с. Довгеньке. вул. Борисова, 51)
до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАГРОРЕСУРС" (62403, Харківська обл., Харківський р-н, селище міського типу Бабаї, вул. Островського, буд 50)
про стягнення 1790812,76 грн.
за участю представників:
позивача - Білоголовська Л.А. (адвокат),
відповідача - Кравець В.М. (адвокат).
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Злагода" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроресурс", Харківська обл., Бабаї про стягнення заборгованості за Договором №1012/2021-М від 10.12.21р. в сумі 1790812,76 грн., яка складається з: 1509000,48 грн. - основний борг; 4527,00 грн. - пеня; 25053,54 грн. - 3% річних; 252231,74 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 26.09.22р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №922/1661/22 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "27" жовтня 2022 р. о 14:30 год.
29.09.22р. від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач просив суд:
1) Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАГРОРЕСУРС" в межах суми 1790812,76 (один мільйон сімсот дев'яносто тисяч вісімсот дванадцять грн. 76 коп.) грн., а саме:
- на земельну ділянку площею 1.1661 га кадастровий номер 6310400000:8:004:0005 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для обслуговування і експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд, розташовану за адресою. Харківська обл.. м. Ізюм. вулиця Федоренка Маршала, земельна ділянка 11/1-Д, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1290288263104;
- на нежитлову будівлю універсальної бази літ «В» площею 7 471,6 кв м., розташовану за адресою Харківська область, м. Ізюм, вулиця Федоренка Маршала, будинок 11/1 д, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1055519363104
- земельну ділянку площею 0.15 га, кадастровий номер. 6325155300:00:002:0124 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, смт. Бабаї, вулиця Шкільна, З, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 834409963251;
- житловий будинок, з допоміжними будівлями та спорудами, загальною площею 418.6 кв.м. житловою площею 185 кв.м., розташований за адресою: Харківська обл., Харківський р., смт. Бабаї, вулиця Шкільна, будинок , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 834405063251.
2) Заборонити органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, в тому числі державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, вносити зміни в Державний земельний кадастр (Держгеокадастр) в тому числі щодо створення нових номерів (поділ) на земельні ділянки, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо відчуження чи реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, які належать на праві власності ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАГРОРЕСУРС" (62403, Харківська обл. Харківський р-н. селище міського типу Бабаї, вул. Островського. буд 50, ідентифікаційний код 32227053) в межах суми 1 790 812,76 (один мільйон сімсот дев'яносто тисяч вісімсот дванадцять грн. 76 коп.) грн., а саме:
- на земельну ділянку площею 1.1661 га кадастровий номер 6310400000:8:004:0005 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для обслуговування і експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд, розташовану за адресою. Харківська обл.. м. Ізюм. вулиця Федоренка Маршала, земельна ділянка 11/1-Д, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1290288263104;
- на нежитлову будівлю універсальної бази літ «В» площею 7 471,6 кв м., розташовану за адресою Харківська область, м. Ізюм, вулиця Федоренка Маршала, будинок 11/1 д, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1055519363104
- земельну ділянку площею 0.15 га, кадастровий номер. 6325155300:00:002:0124 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, смт. Бабаї, вулиця Шкільна, З, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 834409963251;
- житловий будинок, з допоміжними будівлями та спорудами, загальною площею 418.6 кв.м. житловою площею 185 кв.м., розташований за адресою: Харківська обл., Харківський р., смт. Бабаї, вулиця Шкільна, будинок , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 834405063251.
3) Накласти арешт на грошові кошти ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАГРОРЕСУРС" (62403, Харківська обл., Харківський р-н, селище міського типу Бабаї, вул. Островського. буд. 50, ідентифікаційний код 32227053) в межах суми позову 1 790 812,76 грн. на поточних рахунках:
- НОМЕР_1 в АТ «БАНК «ГРАНТ» МФО 351607 (українська гривня),
- НОМЕР_2 в Харків ГРУ АТ КБ «Приватбанк» м Харків. МФО 351533 (українська гривня),
- НОМЕР_3 в ПАТ «Мегабанк», м. Харків. МФО 351629 (українська гривня),
- НОМЕР_4 в АТ «ОТП БАНК», м. Київ, МФО 300528 (українська гривня),
- НОМЕР_4 в АТ «ОТП БАНК», м. Київ, МФО 300528 (долари США),
- НОМЕР_4 в АТ «ОТП БАНК», м. Київ, МФО 300528 (євро),
- НОМЕР_4 в АТ «ОТП БАНК», м. Київ, МФО 300528 (російський рубль),
- НОМЕР_5 в АТ «ОТП БАНК», м. Київ, МФО 300528 (українська гривня),
- НОМЕР_6 в АТ «БАНК «ГРАНТ», МФО 351607 (українська гривня),
- НОМЕР_6 в АТ «БАНК «ГРАНТ», МФО 351607 (долари США),
- НОМЕР_6 в АТ «БАНК «ГРАНТ», МФО 351607 (євро),
- НОМЕР_7 в АТ «БАНК «ГРАНТ», МФО 351607 українська гривня),
- НОМЕР_8 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614 (долари США),
- НОМЕР_8 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614 (українська гривня),
- НОМЕР_9 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614 (українська гривня),
- НОМЕР_10 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614 (євро),
- НОМЕР_11 в АТ «Сбербанк», МФО 320627 (євро),
- НОМЕР_12 в ХФАТ «Банк Таврика», м. Харків, МФО 351953 (українська гривня).
Ухвалою від 03.10.22р. заяву (від. 30.09.22р. вх. №) Сільськогосподарського ТОВ "Злагода" про вжиття заходів забезпечення позову було задоволено частково.
Накладено арешт на грошові кошти ТОВ "УКРАГРОРЕСУРС" (62403, Харківська обл., Харківський р-н, селище міського типу Бабаї, вул. Островського. буд. 50, ідентифікаційний код 32227053) в межах суми позову 1790812,76 грн. в межах ціни позову 1790812,76 грн. до набрання рішенням законної сили.
В іншій частині заяви щодо вжиття заходів забезпечення позову було відмовлено.
18.10.22р. від відповідача надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою від 25.10.22р. клопотання ТОВ "Украгроресурс" про скасування заходів забезпечення позову призначено до розгляду в засіданні на "27" жовтня 2022р. о 14:30 год. Запропоновано позивачу надати до суду письмові пояснення з викладенням своєї позиції щодо клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову.
В засіданні 27.10.28р. оголошено про відкладення розгляду клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову на 28.10.22р. о 14 год. 25 хв., для надання позивачу часу підготувати письмові заперечення щодо заяви.
28.10.22р. від позивача надійшли письмові заперечення на клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову.
Представник відповідача в засіданні 28.10.22р. підтримав клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Представник позивача в засіданні 28.10.22р. заперечував проти клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, зазначає наступне.
Звертаючись до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову відповідач вказує таке.
Місцезнаходження позивача - 64371, Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Довгеньке, вул. Борисова, 51. Будь-яка інша адреса відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у позивача відсутня. Як вказує відповідач, деокупація Ізюмського району, в тому числі села Довгеньке відбулася 10-12 вересня 2022 року.
При цьому, відповідач вказує, що відповідно до п. 2 ст. 13 Закону України (від 15.04.2014 р. № 1207-VІІ) «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована російською федерацією територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним.
Відповідно до п.2 ст. 13-1 Закону України (від 15.04.2014 р. № 1207-VІІ) «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.
Пунктом 6 ст. 13-1 Закону України (від 15.04.2014 р. № 1207-VІІ) «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» переказ коштів між тимчасово окупованою територією та іншою територією України забороняється.
За твердженнями відповідача, позивач перереєстрацію свого підприємства на підконтрольну Україні територію не здійснив.
Відповідач в клопотанні вказує, що СТОВ «Злагода» за своїм місцезнаходженням також відсутнє (за юридичною адресою) і довгий час на зв'язок не виходило; відсутність зв'язку підтверджується і самим позивачем, оскільки безпосередньо в позовній заяві про стягнення з відповідача боргу в сумі 1790812,76 грн., СТОВ «Злагода» зазначило, що у позивача відсутні засоби для зв'язку, зокрема номер телефону, адреса електронної пошти.
Також, за твердженнями відповідача, позивач приховав від суду той факт, що поставка додаткової партії товару в кількості 59,118 т. здійснювалась за залізничною накладною № 36766129 від 24.02.2022 маршрутом Львів-Ізюм, вантажоодержувач ТОВ "АТЛ", власник вантажу СТОВ «Злагода».
Відповідно до специфікації № 1 від 2021 поставка здійснюється на умовах СРТ (в редакції Інкотермс 2010) станція Ізюм , вантажоодержувач ТОВ «АТЛ».
Згідно пункту А.4 розділу СРТ- CARRIAGE PAID ТО/ перевезення оплачені до правил Інкотермс 2010 Міжнародної торгової палати «Продавець зобов'язується поставити товар шляхом передачі його перевізнику». При цьому Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки він буде поставлений відповідно до пункту А.4 (пункт Б.4 цього ж розділу), крім того, згідно з пунктом Б.5 цього розділу, Покупець несе всі ризики втрати або пошкодження товару з моменту його поставки відповідно до п.А.4. Аналогічно, пунктом 4.6 договору № 1012/2021-М від 10.12.21 р. передбачено, що право власності переходить до ТОВ «Злагода» з моменту передачі товару перевізнику.
Тобто, за твердженнями відповідача, останній, як продавець свій обов'язок виконав, проте, 24.02.2022 р. ст. Ізюм у зв'язку із початком збройної агресії РФ проти України перестала приймати вантажі.
Таким чином, за твердженням відповідача, приховавши цей факт, СТОВ «Злагода» спотворило дійсні обставини справи; тривалий час нездійснення поставки товару обумовлено тим, що саме СТОВ «Злагода», як власник вантажу не зміг в зв'язку з початком бойових дій прийняти товар по ст. lзюм, в зв'язку із тимчасовою окупацією с. Довгеньке; перереєстрацію в установленому законом порядку не здійснив, про свої засоби зв'язку та комунікації - номери телефонів та електронну адресу відповідачу не повідомляв.
В клопотанні про скасування заходів забезпечення позову відповідач вказує, що накладення арешту на 12 рахунків, на переконання відповідача, призводить до заморожування коштів в 12-кратному розмірі від заявленої суми позову.
У зв'язку з вищевикладеним, відповідач вважає, що подання СТОВ «Злагода» неправдивих відомостей про фактичні обставини справи, призвело до обмеження відповідача у праві користування та розпорядження грошовими коштами (їхній арешт), негативно впливає на платоспроможність ТОВ «Украгроресурс», виконання взятих на себе договірних зобов'язань, сплати податків, виплату заробітної плати та єдиного соціального внеску, обмежує відповідача у здійсненні господарської діяльності.
Заперечуючи проти клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, позивач зазначає, що посилання відповідача на заборону переказу коштів між тимчасово окупованою територією та іншою територією України відповідно до ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не може бути прийняте судом, а вжиті судом заходи забезпечення позову є обґрунтованими та адекватними; невжиття цих заходів може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або охоронюваних законом інтересів позивача, а тому клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Строк поставки товару відповідно до укладеного договору поставки №1012/2021-М від 10.12.2021 сплив 31.01.2022 року. Враховуючи, що кінцевим строком поставки товару є 31.01.2022 р., у зв'язку із закінченням передбаченого договором строку поставки, зобов'язання з повернення передплати в сумі 1509000,48 грн. в силу частини першої статті 530 ЦК України, виникло у відповідача з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 01 лютого 2022 року - до початку військової агресії Російської Федерації проти України та до окупації Ізюмського району.
Як вказує позивач, село Довгеньке перебувало в окупації з 11 червня до 10 вересня 2022. Наступ на село Довгеньке російські війська почали 11 квітня 2022 року, проте, відповідач не виконав свого обов'язку з повернення позивачу передплати в сумі 1509000,48 грн. та не скористався можливістю перерахування передплати протягом періоду, коли с. Довгеньке перебувало під контролем України.
За твердженнями позивача, відповідач не надав докази заморожування коштів на рахунках в 12 - кратному розмірі позовних вимог.
Також, в запереченнях позивач вказує, що твердження відповідача про виконання ним обов'язку з постачання товару не підтверджується наданими доказами.
Так, відповідно до Специфікації № 1 від 10.12.21 р. до договору №1012/2021-М від 10.12.2021 ТОВ «Украгроресурс» зобов'язалось поставити СТОВ «Злагода» селітру аміачну (нітрат амонію), біг-бег в кількості 240 тон за ціною 20958,34 грн. без ПДВ за 1 тону (ціна за 1 тону з ПДВ становить 25150,01 грн.) на загальну суму 6036001,92 грн. на умовах 100 % передплати. Строк поставки - грудень 2021 - січень 2022 року. Умови поставки СРТ станція Ізюм, вантажоодержувач ТОВ «АТЛ». Відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010 термін СРТ означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованій продавцем, у узгодженому місці (якщо таке місце узгоджено сторонами). Продавець зобов'язаний укласти договір перевезення та нести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення. Умови СРТ означають, що продавець здійснює передачу товару в узгодженому місці поставки та несе витрати на перевезення товару до місця поставки. Обов'язки продавця вважаються виконаними не з моменту передачі товару перевізнику, а з моменту передачі товару покупцю в узгодженому місці поставки.
Як зазначає позивач, із залізничної накладної № 36766129, поданої відповідачем до матеріалів справи вбачається, що товар відправлено зі станції Львів 24.02.2022 року. Факт відправлення відповідачем товару зі станції Львів 24.02.2022 року не є фактом поставки товару позивачу.
Також, позивач вказав, що відповідач в судовому засіданні 27.10.2022 року підтвердив, що з 24.02.2022 року ні станція Ізюм, ні залізничні станції в м. Києві не приймали вагони; за таких обставин товар мав повернутись відповідачу або міг бути перенаправлений відповідачем іншому покупцеві, а тому, саме відповідач як власник товару має знати де знаходиться та куди був доставлений Укрзалізницею його товар.
У відповідності до ч.1 ст.145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Такий висновок щодо розуміння сутності інституту забезпечення позову зробив Верховний Суд у своїй постанові від 22.08.2018 р. (справа №924/150/17).
При вирішенні питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Аналогічне викладено в Постанові ВС КГС від 03 грудня 2021 року по справі №910/4777/21.
Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Однак, звертаючись до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, відповідачем не надано доказів того, що обставини які зумовили вжиття заходів забезпечення позову на даний час відпали, а матеріали справи підтверджують те, що вжиті ухвалою суду від 03.10.2022 року заходи забезпечення позову є належною гарантією задоволення вимог позивача, у тому випадку, якщо позов судом буде задоволений, та відсутність будь яких обставин, що можуть бути підставою для задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Відповідачем не було надано і доказів того, що необхідність вжиття вказаного заходу забезпечення позову відпала або невжиття заходів забезпечення позову не зможе істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або охоронюваних законом інтересів сторони по справі.
Разом з тим, наведені відповідачем обставини та подані докази, жодним чином не спростовують висновків суду, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав (інтересів) позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, саме лише посилання відповідача на викладені у клопотанні твердження, не може вважатися підставою для задоволення клопотання про скасування вжитих заходів забезпечення позов.
Також, відповідачем не надано доказів того, що обраний спосіб забезпечення позову перешкоджає здійсненню господарської діяльності відповідача та порушує права та інтереси осіб, що не є учасниками справи, а саме по собі твердження про перешкоджання, не може бути підставою для скасування таких заходів забезпечення. Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що обраний захід забезпечення позову має тимчасовий характер на період вирішення спору судом та визначений виключно в розмірі заявлених позовних вимог.
Суд не приймає твердження відповідача про те, що вжитими заходами забезпечення позову заморожено кошти на рахунках в 12-кратному розмірі позовних вимог.
Наявність у відповідача 12 відкритих банківських рахунків не підтверджує факту знаходження на цих рахунках грошових коштів в сумі 21489753,10 гривень (12-кратний розмір позовних вимог).
До клопотання не додано жодної виписки з банківських рахунків відповідача із сумами грошових коштів, які знаходяться на рахунках і на які накладено арешт.
Вжитими судом заходами обмежується можливість розпоряджатися грошовими коштами лише на певний час і лише щодо частини коштів, якої стосується спір.
Вжиття таких заходів не призводить до невиправданого обмеження прав відповідача. Верховний Суд в постанові від 03.12.2020 у справі № 911/1111/20 виклав близький за змістом висновок.
Також, суд погоджується з твердженнями позивача про те, що відсутність засобів зв'язку та адреси електронної пошти на дату подання позовної заяви не є доказом їх відсутності до початку військової агресії Російської Федерації проти України та окупації регіону. Більш того, для перерахування коштів на банківський рахунок позивача не потрібні ні номер телефону ні адрес електронної пошти позивача.
Таким чином, той факт, що ТОВ "Украгроресурс" не вживає заходів, спрямованих на добровільне врегулювання питань наявної простроченої заборгованості, а, також, наявність інших спорів за участі відповідача та наявна прострочена дебіторська заборгованість зумовлює об'єктивно негативний вплив на фінансово-господарську діяльність відповідача, що створює передумови неможливості виконання відповідачем власних грошових зобов'язань перед контрагентами та податкових зобов'язань перед бюджетами різних рівнів.
Разом з тим суд наголошує, що згідно частини другої статті 146 ГПК України, у випадку залишення позову без розгляду або закриття провадження з інших, ніж зазначені у частині першій статті 142 цього Кодексу підстав, або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.
Тобто, якщо за наслідком розгляду справи судом буде встановлено про необґрунтованість вимог позивача, то у випадку заподіяння збитків відповідачу чи третім особам права або охоронювані законом інтереси яких були порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, останні мають право заявити відповідний позов.
Водночас суд зауважує, що викладені у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову, доводи відповідача, щодо невідповідності заходів забезпечення позову критеріям пропорційності та адекватності, щодо повного припинення господарської діяльності відповідача, а також тотожності задоволенню заявлених позовних вимог, зводяться до незгоди останнього із висновками суду, наведеними в ухвалі від 03.10.2022 про вжиття заходів забезпечення позову.
Отже, оскільки такі посилання відповідача стосуються законності ухвали суду від 03.10.22 про забезпечення позову, суд, розглядаючи питання щодо скасування заходів забезпечення позову, не надає таким твердженням правову оцінку.
Частинами 4 та 5 статті 145 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Заходи до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позовних вимог є співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Враховуючи наведені обставини та подані докази, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено існування правових підстав, з якими законодавець пов'язує можливість скасування вжитих судом заходів забезпечення позову, а тому правові підстави для задоволення клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову з мотивів зазначених в ньому відсутні, у зв'язку із чим у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.
Суд звертає увагу, що згідно із пунктом 6 статті 145 ГПК України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 73, 74, 76-79, 86, 145, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроресурс" про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою суду від 18.10.22р. по справі №922/1661/22 - відмовити.
Оскарження здійснюється в порядку визначеному ст. ст. 254-255 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.. 235 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 01.11.22р.
Суддя Л.В. Шарко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.